Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
29 СЕРПНЯ – ЧЕТВЕРТА Р╤ЧНИЦЯ ╤ЛОВАЙСЬКО╥ ТРАГЕД╤╥
Насправд╕ пут╕нський «зелений коридор» став для наших в╕йськових справжньою дорогою...


ЖОРСТК╤ УРОКИ ДЛЯ КРИМУ В╤Д ГЕТЬМАНА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО
Нещодавно в Харков╕ вийшла друком книга «Укра╖нська Держава – жорстк╕ уроки. Павло...


Алла ОСАДЧА. ФЕОДОС╤ЙСЬКА М╤СЬКА ОРГАН╤ЗАЦ╤Я СОЮЗУ УКРА╥НОК (1995-2014)
Лишилась ╓дина шпаринка – «Кримська св╕тлиця», ╕ я щиро вдячна ╖й за можлив╕сть...


УКРА╥НА – НАСТУПНА?
Рос╕я розпочала в Груз╕╖ в╕йну за встановлення нового св╕тового порядку. Груз╕я – це перший...


СВ╤Т ПРОКИНУВСЯ: ГОЛОВНИЙ П╤ДСУМОК ГРУЗИНО-РОС╤ЙСЬКО╥ В╤ЙНИ
Головне питання – чи в╕рно оц╕нив св╕т те, що тод╕ трапилося, та чи не була в╕дкрита саме...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 31.01.2003 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 31.01.2003
АНАТОМIЯ ОДНОГО КОХАННЯ
Василь СТРАШНИЙ

Коли Евеліні Ржевуській ледь виповнилося дев'ятнадцять, її віддали заміж за старшого від неї на двадцять два роки Вацлава Ганського - досить заможного власника маєтку в селі Верхівні нинішнього Ружинського району на Житомирщині. Розповідають, що це була дуже жорстока людина. І проявлялося це найперше у ставленні до кріпаків, яких там нараховувалося кілька десятків тисяч душ. Багатство магната оцінювалося в тому часі чотирнадцятьма мільйонами. Очевидно, саме це й спонукало Ржевуських поріднитися з Ганськими.
По шлюбі подружжя багато подорожувало Європою, часто гостювало у Потоцьких, Браніцьких та інших відомих заможних польських родин. Спілкувалися Ганські і з російською знаттю, бували в Києві та Одесі. Але й цього, либонь, було замало для тонкої душі Евеліни. Особливо ж тужливо почувалася вона в маєтку чоловіка у провінційній Верхівні.
1832 року на адресу вже відомого тоді французького романіста Оноре де Бальзака в Париж надійшов лист. Затим - другий, третій. Але ні прізвище відправника, ні зворотна адреса на них не значилися. Стояв лише підпис - іноземка.

Рядки з біографії. Евеліна Ганська народилася 24 грудня 1800 року в маєтку своїх батьків неподалік містечка Погребище на Вінниччині, котре нині радше відоме як залізнична станція Ржевуська на відтинку між Козятином та Жашковом Черкаської області. Родовід польських магнатів Ржевуських мав багатовікову історію. В різні часи він дав, було, Польщі чимало відомих постатей - політичних діячів, воєначальників, великих землевласників. Скажімо, у бібліотеці Ягеллонського університету, що в Кракові, й досі дбайливо зберігається великий політичний трактат, написаний під кінець XVIII століття батьком Евеліни - Адамом Лаврентієм - великим приятелем відомого Вольтера. В цій родині ніколи не бракувало колоритних особистостей. Належала до них і старша сестра Евеліни - Кароліна. Нею не на жарт захоплювалися молодий Адам Міцкевич, Олександр Раєвський. А Олександр Пушкін навіть присвятив їй свій вірш "Що в імені тобі моїм?".
Адам Ржевуський - молодший брат Евеліни служив у російській армії, за бойові заслуги цар нагородив його золотою шаблею. Згодом він навіть командував військами Київського округу. Не була обділена інтелігентністю, шляхетністю та іншими культурними рисами й красуня Евеліна - жінка вельми розумна, тямуща в літературі, живопису та музиці.
Рядки з біографії. Оноре де Бальзак народився 20 травня 1799 року в місті Турі. Його батько, селянин за походженням, незабаром став діловитим буржуа і, скориставшись подіями Великої Французької революції, збагатився завдяки винахідливим спекуляціям. Гроші й становище в суспільстві стали головною ознакою його добропорядності, символом віри в родині. По деякому часі до зміненого прізвища додалася ще й частка "де" і батько Оноре став величати себе дворянином. В майбутньому все це й призвело до повного розриву стосунків письменника з його ріднею.
Семирічним хлопчиком Оноре віддали в науку до чернецького Вандомського коледжу. Проте богословські науки та схоластичне викладання в ньому спричинили до відрази навчатися там й надалі. Свою шкільну освіту Бальзак завершив у Парижі, коли йому виповнилося сімнадцять років. Тоді уже вирішив стати письменником і відмовився від запропонованої йому батьком нотаріальної контори. Спочатку звернувся, було, до так званого готичного роману, затим потягнувся до історичного. Згодом через все своє життя проніс захоплення Вальтером Скоттом та Фенімором Купером.
В одному з листів, що  писався  заромантизованою Евеліною у Верхівні, звичайно, потайки від її чоловіка, були такі слова:
"Ваша душа прожила віки, шановний добродію; ваші філософські погляди видаються плодом тривалого й перевіреного часом пошуку; а проте мене завірили, що ви ще молодий; мені забаглося познайомитися з вами, але я гадаю, що в тім навіть нема потреби; душевний інстинкт допомагає мені відчувати вашу сутність; я по-своєму уявляю вас, і якщо побачу вас, то одразу вигукну: "Ось він!.." Коли я читала ваші твори, серце моє трепетало, ви показуєте справжню гідність жінки, кохання жінки - дар небес, божественна еманація; мене захоплює дивовижна чутливість вашої душі, адже завдяки їй ви розгадали душу жінки...".
Зворушений, розчулений до краю цими словами, Оноре де Бальзак був готовий негайно ж відповісти на цей лист. Але ж куди і кому його відправляти? І тільки по деякому часі, коли іноземка розкрила нарешті йому свою таїну, між ними й розпочалося романтичне листування. Евеліні Ганській було тоді тридцять два роки. Для великого кохання вона мала все.
"Я, ще не знаючи вас, вже кохаю, це може здатися дивним, але такий природний результат мого досі пустого й нещасного життя", - писав у Верхівню відомий письменник. І Евеліна всім єством своїм сприйняла ці слова.
Коли поминув рік від початку їхнього листування, вони домовилися про свою першу зустріч. А сталося це так. Ганська вблагала чоловіка повезти її до Швейцарії. Там, у містечку Невшателі, на неї вже чекав Бальзак. І та начебто випадкова зустріч ні у кого не викликала підозру. Повернувшись до Парижа, письменник повідомляв своїй сестрі Лорі:
"І тоді в затінку величезного дуба покрадьки обмінялися першим поцілунком кохання. Нашому чоловікові незабаром шістдесят, ось чому я заприсягся терпляче чекати, а вона - зберегти для мене свою руку й серце".
У водночасі Евеліна Ганська писала своєму братові Генріхові Ржевуському:
"Ми започаткували вельми приємне знайомство з добродієм де Бальзаком, автором "Шагреневої шкіри" і багатьох інших чудових творів. Знайомство це переросло в справжню дружбу, котра триватиме, сподіваюся, упродовж всього життя".
Наступна їхня зустріч відбулася також у Швейцарії. Тоді Оноре та Евеліна провели там разом півтора місяця, сповнені великим коханням. Вони обоє почувалися найщасливішими в світі, накреслювали
плани на майбутнє.
І ось Ганські запросили Бальзака провести кілька місяців у їхньому маєтку. Поки він лаштувався в далеку дорогу, з Верхівні надійшла звістка про смерть Вацлава Ганського, який останнім часом постійно хворів. Пішов він із життя на початку 1842 року. А влітку наступного року письменник вирушив до Петербурга, де мав зустрітися з Евеліною. На ту пору від їхньої останньої зустрічі у Відні поминуло немало часу. Але почуття не змаліли, можливо, стали ще сильнішими. Повертаючись із Росії додому, Оноре де Бальзак був упевнений, що, вирішивши всі питання, пов'язані з майновими ускладненнями, які виникли по смерті Вацлава Ганського, та необхідністю видати заміж дочку, Евеліна нарешті стане з ним на весільний рушник. Одначе це виявилося справою далеко не пересічною. Перепони виникали одна за іншою.
Під час їхньої чергової зустрічі в Дрездені 1845 року Бальзак познайомився з дочкою Ганської - Ганною та її нареченим Жоржем Мнішеком. Звідти й вирушили всі гуртом в подорож по Європі. Виконуючи прохання коханої жінки, під час перебування у Вісбадені, де Ганна та Жорж вирішили взяти шлюб, письменник став їхнім свідком. А після відпочинку під со-нячним небом Італії сорокап'ятирічна Евеліна... завагітніла. Батько майбутньої дитини мріяв про сина, але народилася донька. Відразу ж після пологів вона померла.
Тим часом Ганська чомусь не наважується назвати дату їхнього вінчання. І це ще більше гнітить вразливу душу Оноре. Вперше він з'явився у Верхівні восени 1847 року. Якось навідався звідси до Києва. В маєтку Евеліни вони вечорами подовгу слухали оркестр, що складався з місцевих музикантів-кріпаків під  орудою скрипаля-самородка Мусія Димнича. Захоплювався  парижанин і майстерністю тутешніх ковалів та килимарів, ніяк не міг намилуватися верхівнянськими краєвидами.
"Я працюю тут, як у Парижі, - писав Бальзак сестрі Лорі. - Я маю розкішні апартаменти, салон, кабінет і спальню; кабінет із рожевого штучного мармуру, з каміном, чудовими килимами та зручними меблями, вікна цілком зі скла, без олов'яної фольги; краєвид відкривається переді мною на всі боки".
Перебуваючи у Верхівні, Оноре де Бальзак почувався досить щасливим, тут у нього було справді безтурботне життя. Але раз по раз доходив невтішного висновку, що Евеліна Ганська - багата власниця боїться його паризьких боргів і тому, мабуть, не поспішає з призначенням дати їхнього шлюбу.
На початку 1848 року письменник їде в Париж, аби зробити свій черговий внесок за акції Північних залізниць. Своїх грошей у нього не було - дев'яносто тисяч франків виділила йому зі своїх статків Евеліна. А у Франції він зустрів революцію і вона настрахала письменника. Тож вирішив знову повернутися у Верхівню.
Тим часом все частіше нагадували про себе хворі бронхи. Недуга з кожним днем загострювалася. Оноре де Бальзак вже був приречений на недалеку смерть. І тоді Ганська все-таки проявила свою благородність і пішла на самопожертву. Вінчалися вони у Бердичеві в римо-католицькому костьолі святої Варвари, до речі, нині знову діючому. Випало це на 14 березня 1850 року. При невеличкій кількості присутніх обряд здійснювали житомирський прелат Віктор Ожаровський та канонік Йосип Білоблоцький. Книга із записом про те вінчання й досі дбайливо зберігається в Житомирському обласному архіві.
Остання подорож до Парижа по весняному бездоріжжю тривала близько місяця і зовсім виснажила хворого Бальзака. Він до всього почав ще й  швидко сліпнути, не міг вже й самостійно пересуватися, часто непритомнів. Евеліна Ганська мужньо доглядала за чоловіком, заледве знаходила час, аби хоч трохи побути на свіжому повітрі. Парижани - друзі письменника, його знайомі та нечисленні родичі лише дивувалися одержимості його дружини-іноземки...
У 1922 році в колишньому маєтку Ганських була заснована агрошкола. Через рік вона стала філіалом Київського сільськогосподарського інституту. Майбутні агрономи та їхні викладачі проживали в кімнатах на другому поверсі, а на першому навчалися. Нині тут сільськогосподарський коледж. За час свого існування він дав народному господарству понад чотири тисячі фахівців-аграрників.
Та не тільки цим коледжем відома сьогоднішня Верхівня. В 1959 році з нагоди 160-річчя від дня народження Оноре де Бальзака в приміщенні тодішнього  сільськогосподарського технікуму було відкрито кімнату-музей письменника зі світовим іменем. А сім років тому розпорядженням голови Житомирської облдержадміністрації тут гостинно відчинив двері перед численними відвідувачами вже музей Оноре де Бальзака, розташований у трьох кімнатах, де колись жив і творив великий романіст. Побував тоді тут і  посол Франції в Україні Паскаль Фієскі. У книзі відгуків він залишив такий запис:
"Я дуже розчулений тим, що знаходжуся в цьому місці, де ще відчувається дух Бальзака і кохання його до пані Ганської.
Я бажаю, щоб це місце розквітало і щоб стало для всіх місцем краси та символом того, чим воно було для Бальзака".

село Верхівня,
Ружинський район на Житомирщині.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 31.01.2003 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=493

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков