"Кримська Свiтлиця" > #36 за 07.09.2007 > Тема "З потоку життя"
#36 за 07.09.2007
ВИТРАТИ НАСЕЛЕННЯ ЗРОСТАЮТЬ УТРО╢ ШВИДШЕ, Н╤Ж РЕАЛЬНА ЗАРПЛАТА
ЧОМУ ПРОБЛЕМА СП╤ВВ╤ДНОШЕННЯ ДОХОД╤В ГРОМАДЯН ╢ ГОЛОВНИМ ПИТАННЯМ УКРА╥НСЬКО╥ ПОЛ╤ТИКИ Демократ╕я - це баланс ╕нтерес╕в, ╕ в першу чергу економ╕чних. ╤сну╓ об’╓ктивний макроеконом╕чний показник, що характеризу╓ цей баланс ╕нтерес╕в - сп╕вв╕дношення доход╕в 20% найбагатших громадян кра╖ни ╕ 20% найб╕дн╕ших ╖╖ громадян. Тобто мова йде про те, у ск╕льки раз╕в доходи 20% найбагатших громадян перевищують доходи 20% найб╕дн╕ших громадян кра╖ни. В кра╖нах ╢вросоюзу середн╕й показник сп╕вв╕дношення доход╕в становить 4,8 до 1-го, у Швец╕╖ 3,5 до 1-го, в Португал╕╖ 7,3 до 1-го. Для пор╕вняння, у Мексиц╕ сп╕вв╕дношення доход╕в ╓ на р╕вн╕ 14 до 1-го, в Бразил╕╖ 24 до 1-го, в Гондурас╕ 38 до 1-го. Неважко пом╕тити, що в кра╖нах, як╕ у нас асоц╕юються з високими стандартами життя ╕ високими стандартами демократ╕╖, р╕зниця в доходах м╕ж багатими ╕ б╕дними сутт╓во в╕др╕зня╓ться в╕д то╖, яка ╓ в Гондурас╕. Справжня демократ╕я - це форма правл╕ння дом╕нуючого середнього класу. Саме дом╕нування середнього класу забезпечу╓ висок╕ стандарти життя ╕ висок╕ стандарти демократ╕╖. В╕дстоювання ╕де╖ справедливого розпод╕лу доход╕в не ма╓ н╕чого сп╕льного з ╕деями комун╕зму. В "комун╕стичному" Кита╖ сп╕вв╕дношення доход╕в 20% найбагатших ╕ 20% найб╕дн╕ших - на р╕вн╕ 7 до1-го, а в "кап╕тал╕стичн╕й" Япон╕╖ - 4 до 1-го. Сл╕д в╕дзначити, що на початку XX стол╕ття в ╢вроп╕ цей показник коливався в межах 18 - 20 до 1-го. П╕сля б╕льшовицького перевороту 1917 року на Заход╕ зрозум╕ли, яку загрозу для сусп╕льства становить така велика р╕зниця в доходах громадян, ╕ ситуац╕я почала зм╕нюватись. Вир╕шувати проблему справедливого сп╕вв╕дношення доход╕в протягом ц╕лого стол╕ття для Укра╖ни - неприйнятно. Пров╕дн╕ зах╕дн╕ фах╕вц╕ вважають, що сп╕вв╕дношення 10 до 1-го ╓ критичним. В раз╕ його перевищення кра╖на уже не може повноц╕нно розвиватися, бо розвиток кра╖ни - це розвиток ╖╖ громадян. Для того аби людина розвивалась, в не╖ необх╕дно ╕нвестувати грош╕. Без ╕нвестиц╕й в людину нема╓ розвитку н╕ окремо╖ особистост╕, н╕ кра╖ни загалом. Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпер╕, спостер╕гаючи за с╕м’ями зароб╕тчан-ем╕грант╕в, висловив думку, що страшною ╓ не б╕дн╕сть цих людей сама по соб╕. Страшно, коли через цю б╕дн╕сть у комусь з д╕тей може померти Моцарт. Сп╕вв╕дношення доход╕в громадян - це не лише сп╕вв╕дношення грошей в кишенях, це ще й сп╕вв╕дношення можливостей самореал╕зац╕╖. Чим б╕льший в╕дсоток людей в кра╖н╕ мають можливост╕ для самореал╕зац╕╖, тим кращими будуть перспективи ц╕╓╖ кра╖ни. Для сприйняття розумно╖ ╕де╖ зовс╕м не обов’язково робити культ з ╖╖ автора. Слова Йосипа Стал╕на про те, що кадри вир╕шують все, в Япон╕╖ сприймають як акс╕ому. Для того, аби кадри могли вир╕шувати все, вони повинн╕ волод╕ти в╕дпов╕дним р╕внем квал╕ф╕кац╕╖, що в свою чергу, без ╕нвестиц╕й в людину ╓ неможливим. Стратег╕чний запас Япон╕╖ - це ╖╖ кадри. Чи волод╕ли б японц╕ тим р╕внем квал╕ф╕кац╕╖, який вони мають сьогодн╕, якби сп╕вв╕дношення доход╕в 20% найбагатших японц╕в до доход╕в 20% найб╕дн╕ших становило не 4 до 1-го, а 40 до 1-го. Свого часу Сполучен╕ Штати жили з гаслом "що ╓ виг╕дним для Форда, то ╓ виг╕дним ╕ для Америки". А для Форда, треба в╕ддати йому належне, було виг╕дно, аби автомоб╕л╕, як╕ виготовлялись на його заводах, були доступними за ц╕ною для роб╕тник╕в, як╕ т╕ автомоб╕л╕ виготовляли. Таким чином, Форд, сам для себе, створював ринок збуту власно╖ продукц╕╖. Без платоспроможного покупця повноц╕нний внутр╕шн╕й ринок ╓ неможливим. Без повноц╕нного внутр╕шнього ринку неможливий повноц╕нний розвиток кра╖ни. Грош╕, як╕ б╕знес сьогодн╕ ╕нвесту╓ у платоспроможного покупця, завтра платоспроможним покупцем будуть про╕нвестован╕ в розвиток б╕знесу. А тому сп╕вв╕дношення доход╕в, що не виходить за меж╕ розумного, ╓ виг╕дним не лише для б╕дних, але й для багатих за умови, що багат╕ не планують в майбутньому втекти з кра╖ни разом з╕ сво╖ми грошима. В Укра╖н╕ не ╕сну╓ оф╕ц╕йно╖ статистики про величину такого показника, як сп╕вв╕дношення доход╕в громадян. На думку оптим╕стично налаштованих експерт╕в, цей показник становить 15 до 1-го. Песим╕сти говорять про сп╕вв╕дношення 40 до 1-го. ╤ншими словами, за р╕внем сп╕вв╕дношення доход╕в Укра╖на перебува╓ м╕ж Мексикою ╕ Гондурасом. Укра╖на останн╕ми роками пост╕йно деклару╓ сво╓ прагнення до ╓вро╕нтеграц╕╖. Але з чим ми ╕демо до ╢вропи? Чи потр╕бен сучасн╕й ╢вроп╕ "╢врогондурас"? ╤ величину зароб╕тно╖ плати, ╕ розм╕р пенс╕╖ в Укра╖н╕ зб╕льшували вже не один раз. Але чи зм╕ню╓ться в╕д того докор╕нно становище народу? При збереженн╕ ╕снуючого сп╕вв╕дношення доход╕в на так╕ зм╕ни оч╕кувати ╕ не варто. Питання про сп╕вв╕дношення доход╕в ╓ найголовн╕шим питанням пол╕тики. Саме сп╕вв╕дношення доход╕в визнача╓ не лише р╕вень життя в кра╖н╕, не лише перспективи розвитку кра╖ни, але ╕ р╕вень пол╕тично╖ культури, ╕ р╕вень сусп╕льно╖ морал╕. В сьогодн╕шн╕й Укра╖н╕ уся "доросла" пол╕тика робиться на "ол╕гарх╕чн╕" грош╕. Правила гри в укра╖нськ╕й пол╕тиц╕ зор╕╓нтован╕ не на ╕нтереси народу ╕ держави, а на ╕нтереси тих же ол╕гарх╕в. Народ потр╕бен лише для того, щоб голосувати на виборах за ол╕гарх╕в ╕ обслуговувати м╕ж виборами ╖хн╕ ╕нтереси. Сусп╕льна мораль сьогодн╕ продиктована гонитвою за грошима, а гонитва за грошима - "гондураським" сп╕вв╕дношенням доход╕в. Демократ╕я, демократ╕я, демократ╕я. Але чи можна говорити про демократ╕ю в кра╖н╕, де м╕ж багатими ╕ б╕дними проляга╓ пр╕рва. Демократ╕ю по-укра╖нськи можна звести до тако╖ формули: "Ми вас об╕крали, обкрада╓мо, ╕ будемо обкрадати, але ви ма╓те право висловлювати сво╓ обурення, яке ми ╕гнорували, ╕гнору╓мо ╕ будемо ╕гнорувати". Розмови про демократ╕ю що перемогла в сьогодн╕шн╕й Укра╖н╕, - це зомбування людей з метою збереження ╕снуючого стану речей. Питання НАТО, мовне питання, пол╕тичн╕ симпат╕╖ - д╕лять Укра╖ну. Чи ╕сну╓ ╕дея, яка спроможна об’╓днати Укра╖ну? Чи ╓ в Укра╖н╕ пол╕тичн╕ л╕дери, спроможн╕ об’╓днати Укра╖ну? За роки незалежност╕ ще жодна пол╕тична сила не ставила на порядок денний питання сп╕вв╕дношення доход╕в, яке насправд╕ ╓ головним питанням пол╕тики. То чи ╓ в Укра╖н╕ пол╕тична ел╕та, спроможна взятися за вир╕шення головного питання? ╤дея соц╕ально╖ справедливост╕ ╕ в╕дпов╕дально╖ влади - це саме та ╕дея яка може об’╓днати Сх╕д ╕ Зах╕д Укра╖ни. "Укра╖на ╓дина. Добробут для вс╕х, розвиток для вс╕х". Така нац╕ональна ╕дея приречена на популярн╕сть як на Сход╕, так ╕ на Заход╕ Укра╖ни. Саме п╕д гаслом "Добробут для вс╕х" Конрад Аденауер та Людв╕г Ерхард зд╕йснювали економ╕чн╕ реформи у пово╓нн╕й Н╕меччин╕. Т╕ кра╖ни третього св╕ту, як╕ в процес╕ економ╕чних реформ ╕гнорували гасло "Добробут для вс╕х", так ╕ залишилися кра╖нами третього св╕ту. У чому кри╓ться секрет краси арх╕тектурних шедевр╕в? Перш за все у правильних пропорц╕ях. Без правильних пропорц╕й в доходах громадян Укра╖на н╕коли не стане державою з високими стандартами життя. Якими можуть бути шляхи вир╕шення проблеми сп╕вв╕дношення доход╕в громадян: 1. Перш за все необх╕дно зм╕нити систему оплати прац╕ представник╕в влади. Влада повинна власною кишенею в╕дпов╕дати за р╕вень життя в кра╖н╕. Критер╕╖, як╕ необх╕дно брати до уваги, - це величина середньо╖ зарплати ╕ коеф╕ц╕╓нт зайнятост╕ населення. Президент кра╖ни, як найвища посадова особа, ма╓ отримувати 10 середн╕х зарплат, помножених на коеф╕ц╕╓нт зайнятост╕ населення. За таким самим принципом ма╓ зд╕йснюватися оплата прац╕ ╕ Каб╕нету М╕н╕стр╕в, ╕ Верховно╖ Ради. Для обласно╖ влади показники треба брати не загальнодержавн╕, а обласн╕. Решта - аналог╕чно. Статистика повинна бути п╕дконтрольна парламентськ╕й опозиц╕╖. 2. Багат╕ повинн╕ платити вищ╕ в╕дсотки податк╕в. Чи захочуть багат╕ платити б╕льше - це питання риторичне. Закон повинен передбачати можлив╕сть не платити п╕двищених в╕дсотк╕в за умови, що ц╕ грош╕ будуть про╕нвестован╕ в розвиток економ╕ки. Тобто система оподаткування повинна обмежувати не р╕вень доход╕в, а р╕вень особистого споживання. Грош╕, залишаючись власн╕стю багатих, повинн╕ служити ╕нтересам всього сусп╕льства. А розпорядниками кошт╕в залишатимуться ╖хн╕ власники. 3. Доречним вида╓ться прийняття закону про сп╕вв╕дношення доход╕в працедавц╕в ╕ найманих прац╕вник╕в. Це сп╕вв╕дношення повинно залежати в╕д к╕лькост╕ найманих прац╕вник╕в. Чим б╕льшу к╕льк╕сть людей працедавець забезпечу╓ роботою, тим в б╕льшу к╕льк╕сть раз╕в його особистий р╕вень споживання може перевищувати величину середньо╖ зароб╕тно╖ плати його найманих прац╕вник╕в. Пол╕тична сила, яка поставить на порядок денний питання сп╕вв╕дношення доход╕в ╕ запропону╓ власне бачення шлях╕в вир╕шення дано╖ проблеми, зможе з повним правом претендувати на звання ел╕ти. Володимир ╤ЛЬК╤В. м. Льв╕в. ilkiv_vol@ukr.net
ТИМ ЧАСОМ... ВИТРАТИ НАСЕЛЕННЯ ЗРОСТАЮТЬ УТРО╢ ШВИДШЕ, Н╤Ж РЕАЛЬНА ЗАРПЛАТА У с╕чн╕ - липн╕ 2007 року ном╕нальн╕ доходи населення зб╕льшилися на 26,2% в пор╕внянн╕ з аналог╕чним пер╕одом минулого року. При цьому наявний доход, який може бути використаний населенням для придбання товар╕в ╕ послуг, зб╕льшився на 22,7%, а реальний наявний, з урахуванням зростання ц╕н - на 10,8%, пов╕домля╓ Держкомстат. За вказаний пер╕од витрати населення зб╕льшилися на 28%. При цьому прир╕ст вклад╕в становив 15 млрд. 655 млн. гривень. Середньом╕сячна зарплата штатних сп╕вроб╕тник╕в у першому п╕вр╕чч╕ нин╕шнього року становила 1225 грн., а ╖╖ розм╕р зб╕льшився на 26,7%. Найб╕льший р╕вень зарплат спостер╕га╓ться в ф╕нустановах ╕ на п╕дпри╓мствах ав╕ац╕йного транспорту. Серед промислових п╕дпри╓мств найб╕льше отримують т╕, хто працю╓ на виробництв╕ коксу, нафтопродукт╕в, металевих вироб╕в та у сфер╕ видобутку паливно-енергетичних корисних копалин. На вказаних п╕дпри╓мствах зарплати перевищують середн╕й показник в 1,5 - 2 рази. А ось розм╕ри зарплат прац╕вник╕в с╕льського господарства, медпрац╕вник╕в ╕ зад╕яних у сфер╕ соцдопомоги, а також на п╕дпри╓мствах-виробниках текстилю, одягу, вироб╕в з╕ шк╕ри та хутра б╕льш н╕ж на третину менше середн╕х. Реальна зароб╕тна плата протягом 6 м╕сяц╕в 2007 року зб╕льшилася на 1,3%.
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 07.09.2007 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5077
|