Версiя для друку Обговорити в форумi

ЗАПРОСИНИ ДО КРИМУ

Така рубрика мала б з`явитися у "Кримській світлиці" від самого початку її заснування. Власне, і раніше газета була для читачів своєрідним путівником по Криму, але, йдучи назустріч їхнім побажанням, відтепер ми пропагуватимемо цей чарівний куточок України з більшою практичною користю. Як проїхати, де зупинитися, що подивитися, де пляж найчистіший, які ціни на Південнобережжі  - наші "запросини" допоможуть вам почуватися в Криму, як у себе вдома! А ще ми відповімо на найрізноманітніші ваші запитання, що стосуються сонячного півострова. Пишіть, телефонуйте - і збирайтеся до Криму: літо вже не за горами!

(Продовження. Поч. у № 4, 5).
Продовжимо нашу мандрівку на Південий берег Криму. Дорога, залишивши зліва рукотворне озеро - Сімферопольське водосховище, прямує по долині річки Салгір. Цю найдовшу в Криму водну артерію (232 км) утворили дві невеличкі гірські річки - Ангара та Кизилкобінка, що злилися біля села Зарічного.
На третьому кілометрі від Сімферополя, біля села Лозового, зліва від дороги - пам'ятник Л. М. Толстому. Тут, в Ескі-Орде, так називалось тоді Лозове, під час Кримської війни два місяці стояла перед відправкою до Севастополя артилерійська батарея, в якій служив підпоручик Лев Толстой.
На шляху до Алушти є декілька широко відомих пам'ятників природи. В селі Зарічному від траси відходить дорога до печери Мармурової - одного з кримських чудес, а в трьох кілометрах на схід від села Перевального знаходяться не менш знамениті печери Кизил-Коба (Червоні печери).
За селом Перевальним траса по долині річки Ангара піднімається в гори, на Ангарський перевал, і незабаром після того, як залишиться позаду міст через невеличку річку Курлюк-Су, з'явиться пам'ятник кримським партизанам - діабазова брила, що нагадує собою партизанську папаху. В роки німецько-фашистської окупації півострова гірський Крим був партизанським краєм.
Ангарський перевал - один із перевалів через Головну гряду Кримських гір, найбільш висока точка траси - 752 м над рівнем моря. Справа від нього - Чатир-Даг, що здалеку нагадує собою величезне шатро, зліва - мальовничий обрій Північної та Південної Демерджі.
Перевал - популярне місце зимового відпочинку. На схилах Чатир-Дагу прокладено гірськолижні траси, в погожі зимові дні сюди приїздить багато відпочиваючих та жителів Алушти, Сімферополя, інших міст - любителів покататися на лижах, санях.
Кримські гори не схожі на інші, не дуже високі (найвища вершина - Роман-Кош - 1545 м над рівнем моря), але надзвичайно мальовничі. Вони, ніби величезні хвилі, що здійняли високо свої гребні та так і застигли.
Трьома грядами гори простяглися з південного заходу на північний схід. Головна гряда бере свій початок біля Балаклави і вздовж побережжя майже 180-кілометровим ланцюгом пролягла до Феодосії (мис святого Луки). Вона має свої особливості - у неї не звичні гостроверхі вершини, а хвилясте плато.
В Криму їх називають яйлами, в перекладі з  кримськотатарської мови - літні пасовища.
Яйли - це велетенські водозбиральні чаші, накопичувачі прісної води, основне джерело її. Вони дуже закарстовані, майже безлісі. А ось узбіччя їх покриті густими лісами.
Гірський ліс зберігає джерела і захищає ґрунт, годує і служить домівкою для тварин та птахів, послуговує своєрідним філь-тром і збагачувачем атмосфери, велетенським накопичувальним резервуаром чистого, насиченого фітонцидами повітря. Гірський ліс формує той особливий лікувальний клімат, яким так славиться Південний берег Криму.
На півострові близько 250 видів ендемічних дикорослих рослин, тобто таких, що ростуть лише в Криму. Багато з рідкісних рослин, як і тварин, занесено в Червону книгу. Збереженню їх, а також ландшафтних пам'ятників сприяє створення спеціальних територій, які знаходяться під охороною держави. Серед них найбільший в Україні Кримський державний природний заповідник, територія якого нараховує 44 тисячі гектарів. Всього ж заповідні території займають майже 6 процентів площі півострова разом з прибережними акваторіями.
Ми часто повторюємо: природа - друг людини, однак самі ж нерідко ставимося до неї зовсім не по-дружньому, а то й вороже, завдаючи при цьому непоправної шкоди не тільки їй, а й собі. Попелища, що вкрили шрамами соснові масиви довкола Ялти, загибель тисяч гектарів унікального гірського лісу - тому підтвердження.
Шкоди завдає природі і той, хто бездумно засмічує місця відпочинку, хто під час прогулянок, туристських та екскурсійних походів безжалісно знищує рідкісні рослини, виловлює крабів, непокоїть птахів та диких тварин, збиває сталактити та сталагміти в підземних печерах, залишає сліди свого безкультур'я на скелях, каменях, в гротах.
Вже дуже багато із того, що є нашим національним надбанням, безповоротно втрачено. Пам'ятаймо про це, будь ласка,  коли в черговий раз поспішаємо на побачення з природою.

(Далі буде).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #6 за 07.02.2003 > Тема "Крим - наш дім"