У Севастопольському художньому музе╖ ╕мен╕ М. Крошицького цього тижня в╕дкрилася виставка в╕домо╖ в Укра╖н╕ та за ╖╖ межами художниц╕ Ольги Чистяково╖. Серед роб╕т - живопис, граф╕ка, народн╕ костюми, предмети декоративно-прикладного мистецтва. Це вже третя виставка ╖╖ творчого доробку. Роботи Ольги Чистяково╖ збер╕гаються у музеях та приватних колекц╕ях Канади, Америки та багатьох кра╖н ╢вропи. Зокрема, з виставки “Живописна Укра╖на”(1987 р.) ╖╖ роботу “Кримськ╕ маки” придбав Запор╕зький художн╕й музей. Дек╕лька картин майстрин╕ ма╓ також Севастопольський художн╕й музей ╕м. М. Крошицького. Виставки ╖╖ мистецького до-робку в╕дбулися також у Польщ╕, Н╕меччин╕, Франц╕╖ та Н╕дерландах. Ц╕лих три десятир╕ччя ця талановита укра╖нська ж╕нка живе й творить у Севастопол╕, зовс╕м поруч з нами ╕ головне – для нас... Ч╕пкий, пронизливо-уважний погляд очей. Так дивиться винятково художник... напружено, н╕би препаруючи... Журнал╕ст так х╕ба що чита╓ текст, п╕дсв╕домо ф╕ксуючи творчу майстерню колеги по перу. Я знаю пан╕ Ольгу вже понад 10 рок╕в, але й дос╕ не перестаю дивуватися вм╕нню майстрин╕ бачити так об’╓мно, широко, не лише ззовн╕, а й зсередини. Все таки Творець л╕пить художник╕в з кращо╖ глини. Вона народилася у 1940 роц╕ в сел╕ Хмельницьке на Запор╕жж╕ у багатод╕тн╕й родин╕, яка до в╕йни була досить заможною. Батько був головою колгоспу, а мати виховувала с╕мох д╕тей. Але в╕йна все знищила: в╕дступаючи, н╕мц╕ палили хати. Згор╕ло й подв╕р’я Кузьменк╕в. Мати ледве встигла вихопити з полум’я д╕тей. З тих п╕р родина занепала й н╕коли вже не була заможною. Потяг до малювання у д╕вчинки проявився змалечку: п╕ч, прич╕лок, паркан, ворота – все було розмальоване пташками, кв╕тами... ус╕м, що бачили дитяч╕ оч╕. Малюнки школярки Ол╕ Кузьменко аж до недов╕ри вражали учител╕в: х╕ба так може дитина намалювати сама? А сус╕ди казали матер╕: “Параско, у тво╓╖ дитини талант, ╖й треба вчитися”. Та яке там навчання п╕сля в╕йни, а пот╕м х╕ба та забава прогоду╓ у житт╕? Й де взяти грош╕, аби в╕дправити дитину до м╕ста? Але д╕вчина таки вступила до Одеського театрального училища. Вчилася й працювала одночасно, ╕ в 1965 роц╕ здобула фах художника по костюмах. Зам╕ж вийшла за в╕йськового, через що багато рок╕в прожила на Далекому Сход╕ у м╕ст╕ Радянська Гавань. Працювала у драматичному театр╕ Тихоокеанського флоту старшим художником- декоратором та художником-постановником. З 1978 року родина Чистякових пере╖здить до Севастополя. Сьогодн╕, кр╕м живопису, пан╕ Ольга працю╓ над створенням народних костюм╕в. Севастополь – м╕сто багатонац╕ональне, а фахов╕шого майстра за Чистякову – не знайти. То й ╕дуть до не╖ укра╖нц╕, рос╕яни, болгари... В ╖╖ костюми одягнен╕ чимало творчих колектив╕в: дитячий фольклорний колектив “Калинка”- 85 костюм╕в (на фото унизу), фольклорний колектив “Русь” – 34, Севастопольський оркестр народних ╕нструмент╕в Палацу дитинства та юнацтва – 22. Для школяр╕в г╕мназ╕╖ №7 майстриня зшила 22 укра╖нськ╕ костюми, для хору студент╕в Севастопольського нац╕-онального техн╕чного ун╕верситету – 30, для С╕мферопольського болгарського товариства – 65, для Берл╕нського фольклорного колективу рос╕йсько╖ п╕сн╕ “Перепёлочка” – 11 костюм╕в. Всього – не перел╕чити. Нав╕ть сол╕стка Утрехтського театру опери (Н╕дерланди) одягнена у пальто з вкрапленням укра╖нського стилю в╕д Ольги Чистяково╖. - Я трудогол╕к, каже майстриня, - у роботу п╕рнаю з головою, нав╕ть не пом╕чаю, як за в╕кном майстерн╕ виру╓ життя, палають пол╕тичн╕ пристраст╕, зм╕ню╓ться погода. Творчост╕ п╕дкорен╕ ╕ душа, ╕ серце, й розум. Я захоплена сво╓ю профес╕╓ю, але все ж маю сказати, що держава не сприя╓ розкв╕ту творчост╕ митц╕в. Що це за жахлив╕ податки? Ось зараз я не маю замовлень 10-й м╕сяць, а повинна щом╕сяця сплатити 120 гривень податку. ╤ все це з пенс╕╖ у 478 гривень. Ран╕ше цей податок був хоч 50 гривень. А т╕ художники, що виставляють картини б╕ля театру Луначарського, мають щом╕сяця сплатити 200 гривень, але ж прибуток у них лише у л╕тн╕ м╕сяц╕, коли до Севастополя при╖здять в╕дпочиваюч╕. Сумно й г╕рко в╕д такого ставлення держави до творчо╖ людини. Я часто згадую про по╖здку до Н╕дерланд╕в. Там на митця ледве не моляться. Вони не розум╕ють, як взагал╕ талановита людина може бути б╕дною. Прокинувшись вранц╕ в тамтешньому готел╕, ми в╕дчули себе ледве не знаменитостями: нам принесли ц╕лий список бажаючих замовити портрети. ╤ та черга з кожним днем не зменшувалася, а навпаки зростала. Може, у звичаях того народу мати родинн╕ портрети, а може, то – стандарти заможност╕. М╕сцев╕ мешканц╕ жартували з цього приводу, кажучи, що примусити голландця стояти у черз╕ практично неможливо. Такого ставлення до художник╕в, як у Н╕дерландах, я не бачила у жодн╕й з кра╖н ╢вропи. Нам же держава дозволя╓ продати з власно╖ виставки за кордоном лише п’ять роб╕т. Але й це робити не ма╓ сенсу, бо левову частку з вирученого ма╓ш залишити на митниц╕. Якесь дикунство. У як╕й все-таки страшн╕й кра╖н╕ ми живемо. Так прикро... Повернувшись додому п╕сля 8-м╕сячного пересування з виставками ╢вропою, я три м╕сяц╕ плакала в╕д образи, що на чужин╕ мене ц╕нували б╕льше, н╕ж у себе вдома, я нав╕ть л╕кувалася у невропатолога. Чому моя р╕дна Укра╖на не плека╓ сво╖ таланти? Х╕ба ж у Верховн╕й Рад╕ не можна прийняти закон, який зв╕льнив би художника в╕д того жахливого податкового гн╕ту. Я знаю сам╕тню стареньку художницю, яка, кр╕м тих трьох л╕тн╕х м╕сяц╕в, коли хоч щось заробля╓, протягом решти м╕сяц╕в просто не спроможна сплатити непо-сильний податок у 200 гривень. До не╖ регулярно нав╕дуються з податково╖ м╕л╕ц╕╖ з погрозами через несплату. А в не╖ б╕долашно╖ н╕чого вдома нема╓, окр╕м двох собак ╕ одн╕╓╖ к╕шки. 200 гривень податку щом╕сяця – просто тотальне знищення художника. Але це, мабуть, не для преси... (?) - Як Вас приймали в ╕нших кра╖нах ╢вропи? - Трохи стриман╕ше, н╕ж у Н╕дерландах. Бо то – найзаможн╕ша кра╖на з тих, де мен╕ довелося побувати. Там мен╕ нав╕ть спало на думку, що вдома я, до певно╖ м╕ри, не знала, що маю справжн╕й талант. Не в╕дчувала цього, з огляду на ставлення до себе сп╕вв╕тчизник╕в, для яких працюю. Адже попит на роботи митця – то найвагом╕ший показник його таланту. Ольга Чистякова переда╓ сво╖ знання молод╕. 27 травня цього року у Кримському етнограф╕чному музе╖ вона провела майстер-клас для студент╕в вищого профес╕йного училища серв╕су та дизайну Кримського республ╕канського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету. У сво╖ 67 рок╕в вона вигляда╓ красунею, займа╓ться спортом, повна творчо╖ снаги й спод╕вань, що держава таки повернеться обличчям до митц╕в ╕ вони стануть в Укра╖н╕ захищеними й шанованими, як у т╕й заможн╕й ╢вроп╕, куди ми так прагнемо ув╕йти, де сво╖ звича╖ ╕ сво╖ стандарти. Л╕д╕я СТЕПКО. м. Севастополь.
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
