Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 02.11.2007
НАД ПАМ’ЯТТЮ НЕ ВЛАДНИЙ ЧАС

 У XX СТОЛ╤ТТ╤ Укра╖на зазнала виняткових потряс╕нь. Дв╕ катастрофи - Голодомор 1932-1933 рок╕в та пол╕тичн╕ репрес╕╖ 30-х рок╕в - поставили наш народ на межу знищення.
 На виконання Указ╕в Президента Укра╖ни В. Ющенка в╕д 28 березня 2007 року “Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 рок╕в” та в╕д 21 травня 2007 року «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору - масових пол╕тичних репрес╕й 1937-1938 рок╕в» Представництво Глави держави в╕дкрива╓ на сво╓му сайт╕ нову рубрику “Листи з минулого”.
 Голодомор - це трагед╕я, що забрала життя м╕льйон╕в наших сп╕вв╕тчизник╕в. Штучно створений стал╕нським режимом голод перетворив укра╖нське село у справжн╓ гетто смерт╕, винищив нашу ел╕ту. К╕льк╕сть прямих та непрямих жертв Голодомору точно встановити на сьогодн╕ досить важко. М╕ж ╕сториками тривають дискус╕╖, ск╕льки саме людей загинуло, але так чи ╕накше йдеться про м╕льйони безвинних жертв. Нин╕ ╓ очевидним, що Голодомор 1932-1933 рок╕в в Укра╖н╕ був результатом спланованих системних заход╕в та виступив одночасно ╕нструментом знищення соц╕ально╖ бази народного опору комун╕стичн╕й узурпац╕╖ Укра╖ни.
 За попередн╕ми даними Служби безпеки Укра╖ни, до 1937 року в Укра╖н╕ було заарештовано 273 тис. 889 ос╕б, к╕льк╕сть обвинувачених становила 310 тис. 743 особи, засуджено – 163 тис. За соц╕альним складом серед заарештованих було: 64 тис. 231 селян, роб╕тник╕в – 23 тис. 642, ╕нтел╕генц╕╖ та службовц╕в – 27 тис. 734, в╕йськових –
3 тис. 32 чол., сп╕вроб╕тник╕в орган╕в держбезпеки - 474 особи.
 За п╕драхунками, органами НКВС на територ╕╖ Укра╖ни в зазначений пер╕од було заарештовано 279 тис. 126 ос╕б. Поштовхом до актив╕зац╕╖ репрес╕й став оперативний наказ народного ком╕сара внутр╕шн╕х справ СРСР № 00447 в╕д 30 липня 1937 року. П╕д його д╕ю п╕дпадали куркул╕, ╕нш╕ антирадянськ╕ елементи, крим╕нальн╕ злочинц╕. Особливо великих репрес╕й впродовж 1937 року зазнали селяни (71 тис. 452 ос╕б), ╕нтел╕генц╕я та службовц╕ (68 тис. 087 ос╕б) ╕ меншою м╕рою роб╕тники (2 тис. 519 особи). Водночас почалися посилюватися репрес╕╖ проти в╕йськовослужбовц╕в, зокрема стосовно червоноарм╕йц╕в, молодшого та кер╕вного складу РСЧА, прикордонних загон╕в (загалом 1 тис. 873 особи), сп╕вроб╕тник╕в НКВС (237 ос╕б). До так звано╖ “вищо╖ м╕ри соц╕ального захисту” (розстр╕лу) було засуджено 67 тис. 777 ос╕б.
Протягом 1938 року к╕льк╕сть репресованих вищезазначених категор╕й дещо зменшилась (але значно зросла питома вага вирок╕в до вищо╖ м╕ри покарання): було заарештовано 41 тис. 344 селянина, ╕нтел╕генц╕╖ та службовц╕в – 23 тис. 251 особу. Однак зросли репрес╕╖ проти в╕йськових - 2 тис. 424 особи. К╕льк╕сть засуджених сп╕вроб╕тник╕в НКВС УРСР становила 970 ос╕б. Загалом до вищо╖ м╕ри покарання було засуджено 55 тис. 646 ос╕б. У цей час кра╖ну охопила хвиля “шпигуноман╕╖”, а також розкриття р╕зного виду “троцьк╕стського п╕дп╕лля”, с╕он╕ст╕в тощо.
 К╕льк╕сн╕ показники арештованих, обвинувачених та засуджених у статистичних зв╕тах 1937-1938 рр. подано за “пол╕тичним забарвленням” та за “характером злочину”: належн╕стю до контрреволюц╕йних нац╕онал╕стичних орган╕зац╕й, антирадянських парт╕й, фашистських, церковних, сектантських та б╕логвард╕йських орган╕зац╕й, нац╕ональних л╕н╕й (н╕мецьких, польських, румунських та ╕н.), куркул╕в, крим╕нальних злочинц╕в, ╕ншого контрреволюц╕йного елементу.
 За “характером злочину” вид╕лен╕ так╕ категор╕╖, як: шпигунство, зрада Батьк╕вщин╕, диверс╕я, тероризм, контрреволюц╕йна аг╕тац╕я, повстанська контрреволюц╕йна д╕яльн╕сть, шк╕дництво та ╕нш╕.
 В╕д загально╖ к╕лькост╕ заарештованих у 1937 роц╕ укра╖нц╕ становили 53%, поляки – 18,8%, н╕мц╕ – 10,2%, рос╕яни – 8%, ╓вре╖ – 2,5%.
 П╕сля при╓днання у 1939 роц╕ зах╕дноукра╖нських земель до складу УРСР к╕льк╕сн╕ показники стосовно репресованих знову починають зростати. К╕льк╕сть арештованих у 1940 роц╕ становить 48 тис. 043 особи. Основний удар при цьому було спрямовано проти селян-одноос╕бник╕в на територ╕╖ Зах╕дно╖ Укра╖ни та частково - селян Сх╕дно╖ Укра╖ни. Водночас зроста╓ к╕льк╕сть засуджених за контрреволюц╕йн╕ злочини на територ╕╖ сх╕дно╖ та центрально╖ частин Укра╖ни. Так, за зв╕тними документами, лише протягом липня за ц╕ види злочину засуджено 4 тис. 183 особи.
 Але ц╕ цифри ╓ м╕н╕мальними, оск╕льки ╕ дос╕ арх╕ви НКВС – КДБ залишаються до к╕нця не розсекречен╕.
 Багато людей, як╕ пережили т╕ страшн╕ часи, живуть ╕ сьогодн╕ в Криму ╕ Укра╖н╕. Вони ╓ нос╕ями ╕мун╕тету проти тиран╕╖ ╕ комунофашизму.
 Тому Представництво Президента Укра╖ни в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим зверта╓ться з проханням до вс╕х мешканц╕в п╕вострова надсилати спогади, св╕дчення очевидц╕в про под╕╖ Голодомору 1932-1933 рр. ╕ пол╕тичн╕ репрес╕╖ 1937-1938 рр. в Укра╖н╕ та Голодомору 20-х рок╕в ╕ пол╕тичних репрес╕й в Криму 20-30-х ╕ 40-х рок╕в.
 Разом з цим Представництво Глави держави пропону╓ кримським мас-мед╕а започаткувати у сво╖х виданнях стор╕нку пам’ят╕ цих траг╕чних под╕й з наданням об’╓ктивних неупереджених в╕домостей.
 Будемо вдячн╕ вс╕м, хто под╕литься з нами сво╖ми згадками, документальними матер╕алами, фотокартками, як╕ можна надсилати за адресою: 95000, м. С╕мферополь, провулок Раднарком╕вський, 3-а.
 Представництво
 Президента Укра╖ни в АРК.
 * * *
В╤Д РЕДАКЦ╤╥. На стор╕нках «КС» в╕д самого ╖╖ заснування друкуються св╕дчення читач╕в про пережит╕ лихол╕ття (адм╕н╕стратори сайту можуть скористатися редакц╕йним арх╕вом). Ми ж у майбутньому запрошу╓мо наших респондент╕в надсилати коп╕╖ сво╖х св╕дчень ще й на адресу Представництва Президента - так буде документальн╕ше!

«ЯКИЙСЬ СИМВОЛ╤ЧНИЙ НЮРНБЕРГ ПОТР╤БНИЙ...»
 17 жовтня в м╕ському суд╕ Праги розпочалось зас╕дання у справ╕ колишньо╖ прац╕вниц╕ комун╕стично╖ юстиц╕╖, причетно╖ до пол╕тичних репрес╕й. Обвинувачена – Людмила Брожова-Поледнова. У 1950 роц╕ вона була одн╕╓ю з ключових ф╕гур у процес╕ над М╕ладою Гораковою. Тод╕ Горакову комун╕стичний режим засудив до страти. Вирок виконали. Нин╕шн╕й празький процес ╓ одним ╕з перших на посткомун╕стичних теренах, на якому перед судом постають представники комун╕стичних репресивних орган╕в.
 Людмилу Брожову-Поледнову звинувачують у сп╕вучаст╕ в убивств╕. Вл╕тку 1950 року режим комун╕стично╖ Чехословаччини розправився з М╕ладою Гораковою, яка серед чех╕в мала репутац╕ю незламно╖ духом ж╕нки, бо вела безкомпром╕сну боротьбу з нацизмом.
 Власне, за життя Горакову дв╕ч╕ засуджували до страти. Спочатку гестапо у 1940 роц╕. Тод╕ М╕лад╕ Гораков╕й, б╕йцев╕ руху опору, смертний вирок зам╕нили на тюрму. Горакову ув’язнили в Терез╕н╕. ╤ т╕льки в 1945-му вона повернулась до Праги. А вже у вересн╕ 1949 року колишня комун╕стична служба безпеки Чехословаччини заарештувала Горакову за немовби антидержавну д╕яльн╕сть.
 У тюрм╕ Горакову мучили, ╖╖ били, не давали ╖сти ╕ спати. Режим сфабрикував процес, в якому саме Бродова-Поледнова виступила з╕ звинуваченням проти Гораково╖ й вимагала кари смертю.
 Незважаючи на листи Альберта Ейнштейна, Елеонори Рузвельт ╕ В╕нстона Черч╕лля з прохання помилувати М╕ладу Горакову, комун╕стичний режим стратив в╕дому пражанку. 27 червня 1950 року ╖╖ пов╕сили.
 Нин╕ чехи прагнуть домогтися в╕дпов╕дальност╕ за ско╓н╕ комун╕стичним режимом злочини, передус╕м – в╕дпов╕дальност╕ морально╖.
 В╕дома чеська журнал╕стка Петра Шустрова зазначила: «На мою думку, ми повинн╕, ми мусимо говорити про в╕дпов╕дальн╕сть. Адже минуле для нас ╓ запов╕том ╕ уроком, насамперед для майбутн╕х покол╕нь. Т╕, хто пережив комун╕стичн╕ часи, зна╓, що це був страшний, злочинний режим. Чеська Республ╕ка хоча б у 1993 роц╕ ухвалила закон про протиправн╕сть комун╕стичного режиму, тобто, що це був режим нелегальний ╕ злочинний. Але в ширшому середовищ╕, скаж╕мо, в кра╖нах колишнього радянського блоку, там до засудження комун╕стичного режиму не д╕йшло».
 Вже нин╕ чехи називають суд над колишньою комун╕стичною юристкою незвичайним. Адже на лав╕ п╕дсудних чи не вперше в Чех╕╖ колишн╕й державний обвинувач (у недалекому минулому одна з ч╕льних представниць репресивно╖ системи в комун╕стичн╕й Чехословаччин╕). По-друге, позивачем у суд╕ виступа╓ недавно створений у Чеськ╕й Республ╕ц╕ ╤нститут документац╕╖ й вивчення злочин╕в комун╕зму. ╤ врешт╕ трет╓ – обвинувачуван╕й 86 рок╕в, на суд за станом здоров’я Людмила Брожова-Поледнова не з’явилась. Незважаючи на це, процес трива╓.
 Журнал╕стка Петра Шустрова говорить про символ╕чний Нюрнберзький процес: «Якийсь такий символ╕чний Нюрнбер╜ потр╕бний, та в╕н не може бути зовс╕м символ╕чним. От якби такий суд був, якби в ньому зас╕дали г╕дн╕ дов╕р’я люди, як╕ б сво╖м авторитетом заявили: «Так, б╕льше цього не допустимо».
(RadioSvoboda.Ua)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2007 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5242

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков