Жертвами пол╕тичних репрес╕й за час ╕снування Радянського Союзу стали близько 12,5 млн. людей. «Якщо взяти рос╕йський закон про реаб╕л╕тац╕ю жертв пол╕тичних репрес╕й ╕ подивитися на весь Радянський Союз, то в точному значенн╕ п╕д цей закон п╕дпадають 12,5 млн. людей - жертв пол╕тичних репрес╕й», - заявив голова правл╕ння М╕жнародного товариства «Мемор╕ал» Арсен Рогинський на презентац╕╖ електронного видання «Жертви пол╕тичного терору в СРСР». В╕н уточнив, що в╕д 4,5 до 5,2 млн. репресованих - це люди, як╕ були заарештован╕ органами безпеки ╕ стосовно яких було проведено сл╕дство ╕ ухвалено вирок. Майже 7 млн. жертв репрес╕й - люди, як╕ були депортован╕ без вироку судових ╕ позасудових орган╕в: селяни в пер╕од колектив╕зац╕╖, репресован╕ народи, депортован╕ в п╕сляво╓нний час. «Нашим завданням було - в╕дновити ╖хн╕ ╕мена», - сказав А. Рогинський, говорячи про видання. В╕н в╕дзначив, що в ц╕й електронн╕й верс╕╖ перераховано ╕мена близько 2 млн. 615 тис. ос╕б - це лише 20 в╕дсотк╕в ╕мен репресованих. На проведення ц╕╓╖ роботи, в╕дзначив в╕н, знадобилося майже 20 рок╕в. У створенн╕ цього CD брали участь представники товариства «Мемор╕ал», парт╕╖ «Яблуко», велику допомогу в п╕дготовц╕ видання надали деяк╕ державн╕ органи, зокрема МВС. Уповноважений з прав людини в РФ Володимир Лук╕н в╕дзначив, що презентац╕я зб╕рки в╕дбува╓ться сво╓часно - напередодн╕ Дня пам’ят╕ жертв пол╕тичних репрес╕й, який в╕дзнача╓ться 30 жовтня. В. Лук╕н нагадав, що в цьому роц╕ мина╓ 70 рок╕в з моменту п╕ку пол╕тичних репрес╕й в Радянському Союз╕, який припав на 1937 р╕к. Л╕дер парт╕╖ «Яблуко» Григор╕й Явл╕нський, який також взяв участь у п╕дготовц╕ зб╕рки, особливу увагу акцентував на необх╕дност╕ «ч╕ткого ╕ недвозначного оф╕ц╕йного визнання найтяжчих державних злочин╕в, зд╕йснених за радянських час╕в». В╕н також п╕дтримав, зокрема, заклики «Мемор╕алу» до держави прийняти держпрограму антитотал╕тарно╖ роз’яснювально╖ роботи, створити спец╕ал╕зований науково-досл╕дний ╕нститут ╕стор╕╖ б╕льшовицького терору, розпочати ф╕нансування досл╕дницьких роб╕т у цьому напрям╕, провести посл╕довну пол╕тику з перейменування вулиць, що носять ╕мена кат╕в ╕ орган╕затор╕в державного терору. У баз╕ електронного видання «Жертви пол╕тичного терору в СРСР» з╕бран╕ пр╕звища дек╕лькох категор╕й жертв пол╕тичних репрес╕й в СРСР. У баз╕ даних в╕дображен╕ в основному репрес╕╖, що зд╕йснювалися на територ╕╖ Рос╕╖ (близько 90 в╕дсотк╕в даних). Дан╕, отриман╕ з Казахстану, м╕стять в ц╕лому близько 100 тисяч ╕мен, з Б╕лорус╕ - приблизно 80 тисяч. Укра╖на представлена дуже фрагментарно: «Мемор╕ал» отримав з Укра╖ни близько 40 тисяч дов╕док (в основному з Одесько╖ област╕, а також Харкова ╕ Мар╕уполя). «Це цифра, звичайно, абсолютно непор╕внянна ╕з загальним масштабом репрес╕й на територ╕╖ Укра╖ни», - говориться в супров╕дн╕й до зб╕рника ╕нформац╕╖.
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
