КОЛИ В КРИМУ З’ЯВИТЬСЯ ПАМ’ЯТНИК ЖЕРТВАМ ЧЕРВОНОГО ТЕРОРУ?
У Криму в ХХ стол╕тт╕ в╕д червоного терору загинули понад 200 тисяч кримчан. Мер С╕мферополя дав таки згоду на п╕дготовку документ╕в на спорудження пам’ятника жертвам цих репрес╕й. Представники громадськост╕ збиралися урочисто його в╕дкрити у С╕мферопол╕ на початку листопада. Однак ще минулого тижня С╕мферопольський м╕ськвиконком намагався демонтувати уже встановлений мемор╕альний кам╕нь. У Криму трива╓ в╕йна пам’ятник╕в. Встановлення пам’ятних знак╕в генералу-дисиденту Петру Григоренку, жертвам ОУН-УПА та рос╕йськ╕й ╕мператриц╕ Катерин╕ Друг╕й у С╕мферопол╕ викликали пол╕тичне протистояння, конфл╕кти ╕ б╕йки. Не оминула ця доля ╕ мемор╕альний кам╕нь жертвам червоного терору, встановлення якого у м╕ському саду розпочали прихильники Конгресу рос╕йських громад Криму. Минуло╖ п’ятниц╕ м╕ськвиконком ухвалив р╕шення про його л╕кв╕дац╕ю ╕ комунальники за п╕дтримки м╕л╕ц╕╖ спробували вивезти 8-тонний кам╕нь. Завадив л╕дер Конгресу Серг╕й Шувайников, який вчепився руками у троси п╕дйомного крану ╕ примусив комунальник╕в припинити демонтаж. За словами Серг╕я Шувайникова, п╕сля евакуац╕╖ Б╕ло╖ арм╕╖ з Криму червон╕ розпочали на п╕востров╕ масов╕ розстр╕ли. «Розстр╕лювали не т╕льки рос╕йських оф╕цер╕в, але й представник╕в кримськотатарського народу – член╕в парт╕╖ «М╕лл╕ Ф╕рка», розстр╕лювали представник╕в укра╖нського нац╕онально-патр╕отичного руху – вс╕х, кого б╕льшовики вважали ворогами. Цей пам’ятник мав стати символом пам’ят╕ ус╕х жертв т╕╓╖ тотал╕тарно╖ епохи, коли правили б╕льшовики-комун╕сти», – розпов╕да╓ Серг╕й Шувайников. П╕сля того, як цю ╕дею п╕дтримали також укра╖нськ╕ ╕ кримськотатарськ╕ д╕яч╕, мер С╕мферополя Геннад╕й Бабенко зм╕нив гн╕в на мил╕сть: «Нехай вони оформлюють документи в╕дпов╕дно до закону – будемо розглядати. А що з цим каменем робити? Чого його демонтовувати, якщо ми ще питання не розглянули. Ви подив╕ться на захоплен╕ земл╕ – вже ╓ р╕шення суд╕в, а ╖х н╕хто не л╕кв╕дову╓. Я не думаю, що з цього треба робити трагед╕ю. Ну, розглянемо ми питання ╕ про цей кам╕нь. Так що все нормально». Вт╕м, категорично проти цього пам’ятника м╕сцев╕ комун╕сти. ╥хн╕й л╕дер Леон╕д Грач заявив, що не допустить його встановлення. За д╕ями Конгресу рос╕йських громад в╕н бачить ╕нтереси укра╖нських нац╕онал╕ст╕в. «Сьогодн╕ повертатися до антикомун╕зму – п╕знувато. Не дав в╕н необх╕дного ефекту. Не сприйметься це громадськ╕стю. ╤ друге: нехай вчаться у комун╕ст╕в – пройдуть ус╕ процедури, необх╕дн╕ за законом для встановлення того чи ╕ншого знака чи пам’ятника», – заявив Леон╕д Грач. Але Серг╕й Шувайников не зда╓ться, в╕н каже, що пам’ятнику «Жертвам червоного терору» – бути, ╕ для цього в╕н ╕з соратниками готовий до будь-яких р╕шучих д╕й. (RadioSvoboda.Ua)
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
