Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З ЮВ╤ЛЕ╢М, КОБЗАРЮ!
Цього тижня в╕дсвяткував 80-л╕тн╕й юв╕лей ялтинський кобзар Остап К╕ндрачук.


ЗГАДАЙТЕ У ВАШИХ МОЛИТВАХ ЯРОСЛАВА ГАЙВАНЮКА…
Його чиста душа заслугову╓ на те.


ПАМ’ЯТЬ, ЯКА ПРОДОВЖУ╢ ЖИТТЯ
Про творч╕ здобутки В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к пам’ятають не лише напередодн╕ юв╕лейних дат.


ПОМ’ЯНУЛИ ГУБАР╤В…
наш обов’язок – вшановувати й передавати дал╕ в майбутн╓ пам’ять про цих...


ВЕЧ╤Р ПАМ’ЯТ╤ В╤РИ РО╥К
У Вадима Михайловича Ро╖ка сьогодн╕ - день народження!




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2007 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 02.11.2007
ПАМ’ЯТ╤ ПРОФЕСОРА ТКАЧА ВЛАДИСЛАВА В╤КТОРОВИЧА (1931-2007)


 На 76-му роц╕ життя помер видатний вчений, в╕домий анатом Ткач Владислав В╕кторович – доктор медичних наук, професор кафедри нормально╖ анатом╕╖ людини Кримського державного медичного ун╕верситету, основн╕ прац╕ якого присвячен╕ анатом╕╖ головного та спинного мозку, функц╕ональн╕й анатом╕╖ оболонок центрально╖ нервово╖ системи та властивостям спинномозково╖ р╕дини як р╕дкого середовища мозку.
 Владислав В╕кторович Ткач народився 15 вересня 1931 року в сел╕ Тро╖цьке Мел╕топольського району Запор╕зько╖ област╕ в селянсько╖ с╕м’╖. Його медичний стаж в 2007 р. становить вже 60 рок╕в, ц╕ле профес╕йне життя, дорога розвитку особистост╕ вченого з╕ сво╖ми радощами, досягненнями та суперечностями. В╕дм╕нно зак╕нчивши фельдшерсько-акушерську школу, в як╕й навчався з 1947 року, вступа╓ 1950 року до Кримського медичного ╕нституту и водночас працю╓ старшим лаборантом кафедри топограф╕чно╖ анатом╕╖ та оперативно╖ х╕рург╕╖.
В. В. Ткач зак╕нчив мед╕нститут 1956 року. Допитливий характер та глибок╕ теоретичн╕ та практичн╕ знання повертають молодого спец╕ал╕ста в ст╕ни р╕дного ╕нституту на кафедру нормально╖ анатом╕╖ людини до науково-досл╕дницько╖ д╕яльност╕ п╕д кер╕вництвом професора В╕ктора Володимировича Боб╕на. З 1956 по 1959 р. в╕н навчався у асп╕рантур╕ за фахом «Нормальна анатом╕я». Владислав В╕кторович завжди посп╕шав працювати ╕ жити, в╕н достроково захистив кандидатську дисертац╕ю “Нерви павутинно╖ оболонки спинного та головного мозку людини та деяких ссавц╕в”. З 1959 року працював як асистент, а пот╕м доцент кафедри нормально╖ анатом╕╖ людини Кримського медичного ╕нституту. Через к╕лька рок╕в (в 1964 р.) захистив у Ки╖вському мед╕нститут╕ докторську дисертац╕ю “Еп╕дуральн╕ нервов╕ сплетення хребцевого каналу та ╕ннервац╕я еп╕дуральних структур людини (морфолог╕чне та морфолого-експериментальне досл╕дження)”. З 1968 р. – професор кафедри нормально╖ анатом╕╖ людини Криммед╕нституту.
 Професор Владислав В╕кторович Ткач розробив ряд нових наукових проблем ╕ напрямк╕в – виготовлення пластичного матер╕алу ╕з твердо╖ мозково╖ оболонки для загально╖ х╕рург╕╖ та офтальмолог╕╖, вивчення анатом╕╖ павутинно╖ оболонки головного мозку, ╖╖ кровопостачання та ╕ннервац╕╖, спос╕б отримання спинномозково╖ р╕дини з метою розробки л╕карських засоб╕в, вплив спинномозково╖ р╕дини на гемодинам╕чн╕ показники та м╕кроциркуляц╕ю, на репродуктивну, нейро╕муно-ендокринну систему, троф╕ку, вегетативну нервову систему та нервнодистроф╕чний процес.
 Владислав В╕кторович автор понад 250 наукових праць. Ма╓ 5 винаход╕в. П╕д його кер╕вництвом виконано ряд дисертац╕й ╕ виконуються до сьогодн╕ дисертац╕йн╕ досл╕дження асп╕рантами та учнями його науково╖ школи. Владислав В╕кторович говорив, що дерева гинуть стоячи, так само ╕ в╕н працював на кафедр╕, займався науковою роботою, був кер╕вником дисертац╕й, планував подальш╕ науков╕ досл╕дження до останнього часу свого життя.
 В╕дм╕нна ознака мудрост╕ – це рад╕сне та спок╕йне сприйняття життя, Владислав В╕кторович був мудрою людиною. Кр╕м того, що в╕н часто посм╕хався та жартував, його особиста точка зору на под╕╖ життя була завжди ориг╕нальною, мудрою та трохи незвичною на перший погляд, тому що в╕н був наймудр╕шою та найстаршою людиною серед свого оточення, з його втратою ми втратили реальний зв’язок з ц╕лою епохою кримських морфолог╕в, анатом╕в, але ми п╕дтрима╓мо цей зв’язок доброю пам’яттю, наполегливою гарною працею та шануванням наших вчител╕в, одним з яких був професор Ткач.
Колектив кафедри, морфолог╕чна сп╕льнота Укра╖ни, студентська молодь глибоко сумують з приводу передчасно╖ втрати видатного вченого, талановитого педагога, вчителя, наставника. Здавалося, що творч╕ сили та наполеглив╕сть В. В. Ткача невичерпн╕, в╕н мав в╕дм╕нну наукову форму, з натхненням працював, був переповнений планами науково╖ роботи, дивувався природою, завжди був надзвичайно доброзичливим та уважним до людей свого оточення. У цьому науковому гор╕нн╕, любов╕ до життя ╕ людей закладена одна з та╓мниць його творчост╕. ╤м’я Владислава В╕кторовича завжди буде символ╕зувати пер╕од розкв╕ту анатом╕╖ в Криму та в Укра╖н╕.

Зав╕дувач кафедри – д.м.н., проф. Пикалюк В. С.;
колеги та друз╕ проф. Ткача В. В.:
проф. Корольов В. О., проф. Барсуков М. П.;
учн╕ проф. Ткача В. В. – к.м.н. Бессалова ╢. Ю.,
асп╕рант Кр╕венцов М. А., асистент К╕сельов В. В.;
сп╕вроб╕тники кафедри нормально╖ анатом╕╖ людини та топограф╕чно╖ анатом╕╖ КДМУ ╕м. С. ╤. Георг╕╓вського.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2007 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5247

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков