Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2007 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 02.11.2007
ЗЛОД╤╥ В ДОМ╤
МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ

В СВО╥Й ХАТ╤ - СВОЯ ПРАВДА?

ЩЕ РАЗ ПРО МЕТАСТАЗИ РЕЙДЕРСТВА, ЗАТ „ФАРМАЦЕВТИЧНА Ф╤РМА „ДАРНИЦЯ” ТА ДИВНИЙ НЕЙТРАЛ╤ТЕТ ВЛАДИ, ЯКА МАЛА Б ПОКАЗАТИ, ХТО В ДОМ╤ ГОСПОДАР
ЯКЩО ви гада╓те, що в Укра╖н╕ не точиться в╕йна, що в н╕й пану╓ благословенний мир, то по╖дьте в Дарницю, знайд╕ть там вулицю Борисп╕льську, а на т╕й вулиц╕ ще здалеку побачите яскравий арх╕тектурний ансамбль ╕з логотипом славнозв╕сного п╕дпри╓мства.
 Наблизившися до нього, побачите не т╕льки шеренги роб╕тничо╖ дружини, що зайняла довкола п╕дпри╓мства кругову оборону, автомоб╕л╕, як╕ заблокували вс╕ п╕дходи до „Дарниц╕”, а також ╕ такий арх╕тектурний аксесуар, як колючий др╕т, що викону╓ свою функц╕ю перепони при штурм╕ п╕дпри╓мства. У вестибюл╕ й повсюдно всередин╕ адм╕н╕стративного корпусу – мовчазн╕ кремезн╕ люди у камуфляжн╕м одяз╕ ╕ з тими поглядами, як╕ не об╕цяють нападникам н╕чого доброго. Чим не во╓нна атмосфера?
 А все розпочалося з того, що кер╕вники п╕дпри╓мства в╕дчули к╕лька м╕сяц╕в тому специф╕чний рейдерський ╕нтерес до „Дарниц╕”, що зб╕глося ╕з загальною рейдерською зац╕кавлен╕стю вс╕╓ю фармацевтичною промислов╕стю Укра╖ни. Склалося так, що майже все, що можна було в держав╕ вкрасти, захопити, под╕лити й перед╕лити, вкрали, захопили, под╕лили й перед╕лили. А ось ╕з фармацевтикою рейдери трохи в╕дстали – зда╓ться, лише „Борщаг╕вський х╕мфармзавод” зазнав брутальних наскок╕в, але якось зум╕в в╕дстояти себе.
 ╤ ось в атмосфер╕ загально╖ верем╕╖, яка розпочалася в сусп╕льств╕ п╕сля президентських указ╕в про позачергов╕ парламентськ╕ вибори й жорсткого протистояння в╕домих нам ус╕м пол╕тичних сил, що прикувало до себе увагу ЗМ╤ та вс╕╓╖ громадськост╕, мовби п╕д прикриттям димово╖ зав╕си, розгорнувся наступ на всю нац╕ональну фармац╕ю. ╤ першою жертвою нападник╕в мала впасти „Фармацевтична ф╕рма „Дарниця”.
 Початок операц╕╖ захоплення цього п╕дпри╓мства було орган╕зовано з викличною бездарн╕стю. Очевидно, бандити ставляться до сво╖х жертв ╕з цин╕чною зневажлив╕стю: мовляв, н╕чого особливо напружувати ╕нтелект – перелякана ╖хн╕м натиском жертва готовно складе ╖м до н╕г ус╕ трофе╖. Адже такий сценар╕й не раз повторювався в Укра╖н╕, де влада й правоохоронн╕ та судов╕ органи якщо не виступають пом╕чником рейдер╕в, то збер╕гають непорушний нейтрал╕тет, подеколи з ц╕кав╕стю спостер╕гаючи, яка з╕ стор╕н в╕зьме гору. Мовби римськ╕
патриц╕╖ на глад╕аторських боях.
 Сигналом до нападу на „Дарницю” стало б╕льш н╕ж сумн╕вне р╕шення Сосн╕вського районного суду м╕ста Черкас, яке буц╕мто давало рейдерам права проникнути на п╕дпри╓мство й розпочати зд╕йснення задуманого. Ц╕каво, що на судовому вердикт╕ стояла печатка, на як╕й зам╕сть „Сосн╕вський районний суд” гордо красувалося: „Совн╕вський”. Одне слово, липа. Як ╕ значна к╕льк╕сть документ╕в, що ф╕гурують у нас сьогодн╕ на р╕зних р╕внях. Такий пережива╓мо час. Але – це просто до слова.
 П╕демо за цим сюжетом дал╕. Особа, яка буц╕мто подавала до „Фармацевтично╖ ф╕рми „Дарниця” позов, про те н╕ сном, н╕ духом не в╕дала. ╢ ╖╖ в╕дпов╕дного характеру заява до судових орган╕в та М╕н╕стерства юстиц╕╖, як ╕ належиться, зав╕рена нотар╕усом.
 На п╕дпри╓мство вв╕рвалися нев╕дом╕, супроводжуван╕ оф╕ц╕йними особами. З буц╕мто в╕дпов╕дними документами в руках. Характеру „Совн╕вського райсуду”. Влаштували безкоштовний спектакль, який можна назвати „Священний гн╕в та благородне обурення” з приводу того, що ╖м, бачте, не хочуть оддати все, чого вони вимагають. Тобто – документи на право волод╕ти тим, що склада╓ приватну власн╕сть зовс╕м ╕нших. ╤ коли прийшлих та некликаних виставили без дипломатичного етикету (сам╕ прих╕дц╕ винуват╕!), вони не скап╕тулювали й не в╕дмовилися в╕д заз╕хань на вельми ласий шмат. Можливо, за той короткий час, який ╖м пощастило бути на п╕дпри╓мств╕, вони належно оц╕нили цей дивотв╕р людських рук, ╕ ╖хн╕ апетити зросли ще б╕льше.
 Не годиться р╕шення Совн╕вського районного суду, то нате вам вердикт Фаст╕вського, Згур╕вського, районних суд╕в Харкова чи Донецька. Виявля╓ться, сьогодн╕ в Укра╖н╕ можна п╕дкупити чи не вс╕х. Якщо скасову╓ться р╕шення одного суду, то в рейдер╕в напоготов╕ папери з другого. За в╕дпов╕дн╕ грош╕ в них можна зляпати яке завгодно р╕шення. Можна, скаж╕мо, одержати вердикт, яким скасову╓ться ╕нститут президентства в Укра╖н╕, визна╓ться нед╕йсною наша Конституц╕я або проголошу╓ться Генеральним секретарем ООН ╓гипетський фараон Тутанхамон. Одне слово, рейдери втягли „Дарницю” в смугу судово╖ вакханал╕╖, щоб виснажити ╖╖, вимотати нерви й сили в ╖╖ кер╕вництва та, приспавши його пильн╕сть, знову зд╕йснити кавалер╕йський наскок.
 Тут можна довго розпов╕дати про механ╕зм поз╕рно╖ лег╕тим╕зац╕╖ прав рейдера, який зд╕йснив захоплення п╕дпри╓мства, як в╕н швидко його прода╓ ╕нш╕й особ╕, як суд, що дав юридичн╕ п╕дстави для рейдерсько╖ атаки на те п╕дпри╓мство, скасову╓ сво╓ р╕шення (мовляв, помилилися, бо ми ж – також люди, а вс╕м людям властиво помилятися!). Можна розпов╕дати про те, як окрилен╕ над╕╓ю повернути соб╕ п╕дпри╓мство його пограбован╕ власники починають пробувати поновити справедлив╕сть. Можуть звернутися до нового власника п╕дпри╓мства, але в╕н розводить руками: мовляв, я вас не знаю – я на законних п╕дставах купив завод чи фабрику у чолов╕ка ╕кс чи ╕грек; ось ус╕ належн╕ документи...
 ╤ ходять обкраден╕ власники п╕дпри╓мства по ╕нстанц╕ях, вислуховують лицем╕рн╕ сп╕вчуття чиновник╕в, як╕ часто ╓ активними сп╕вучасниками ско╓ного злочину, ╕ не можуть знайти в Укра╖н╕ правди. Здогадлив╕ш╕ подають позови в м╕жнародн╕ судов╕ ╕нстанц╕╖, де вони можуть готуватися до розгляду довгими роками...
 Харк╕вський районний суд розгляда╓ справу про передачу акц╕й ЗАТ „Фармацевтична ф╕рма „Дарниця” в╕д буц╕мто одного (вже абсолютно незаконного!) акц╕онера до другого буц╕мто акц╕онера. Водев╕ль, фарс, театр абсурду! Як писав незабутн╕й Павло Тичина: „Це ж у нас! У нас!”, а не в кра╖н╕ кан╕бал╕в. ╤ ще писав Тичина „О, прекрасний час! Неповторний час! Неповторний, невмирущий! Хто ж од нас у св╕т╕ дужчий?!” Ц╕ рядки могли б написати на сво╓му прапор╕ рейдери. Якби, звичайно, вони ╖х знали. Але достеменно в╕домо, що укра╖нська поез╕я, як ╕ загалом усе укра╖нське, разом ╕з укра╖нським народом включно, ╖м, висловлюючися ╖хн╕м арго „глибоко ф╕олетово” й „по барабану”. Це ми, укра╖нська ╕нтел╕генц╕я, виснажен╕ битвою за долю нашо╖ мови в наш╕й (а чи справд╕ таки наш╕й?!) держав╕, що ╓ в╕двол╕каючим увагу маневром тих же сил, не встига╓мо нав╕ть зреагувати належним чином на те, що д╕╓ться в ╕нших сферах життя в Укра╖н╕ ╕, на жаль, не зда╓мо соб╕ справи в тому, що нац╕ональна ╕нтел╕генц╕я ма╓ обороняти нац╕онального виробника, бо без нього просто не буде тако╖ держави, яку вимр╕яли ╕ за яку боролися кращ╕ сини нашого народу. ╢ небезпека якогось дня прокинутися, мовлячи словами Шевченка, „на наш╕й не сво╖й земл╕”.
 До реч╕, сама постановка питання Харк╕вським районним судом про передачу акц╕й од одних псевдоакц╕онер╕в до других псевдоакц╕онер╕в ЗАТ „Дарниця”, як висловився автор коментаря на сайт╕ „Подробности”, вельми нагаду╓ таку ситуац╕ю, як, наприклад, передання акц╕й „Майкрософта” в╕д Сидора ╤ванова до ╤вана Сидорова. До того ж, як з’ясувалося, позивач та в╕дпов╕дач мають абсолютно один ╕ той же ╕дентиф╕кац╕йний номер. Хоч як уже нас привчили до под╕бних „чудес” у наш╕й держав╕, та все ж не можеш такому шулерству не подивуватися.
 Не втомлюватиму читача макабричною фактограф╕╓ю вс╕╓╖ ц╕╓╖ справи, що скида╓ться на таку „ювел╕рну” роботу, як п╕дковування блохи важезною сокирою. Скажу лише, що чого вже там т╕льки не було. Все це колись опишуть в ╕стор╕╖ чорного рейдерства в Укра╖н╕, як, скаж╕мо, описуються в ╕стор╕╖ п╕ратства грабунок ╕ розб╕й у св╕тов╕й акватор╕╖. Не можу втриматися, щоб не сказати, що там було все незр╕внянно чесн╕ше: п╕рати йшли на захоплення корабл╕в п╕д чорним прапором, попереджаючи в такий спос╕б: стережись, атаку╓мо! Наш╕ ж п╕рати, купивши в судах та структурах влади необх╕дн╕ папери, створюють враження начебто ц╕лком законного д╕яння. На╖вний не в╕дразу й зрозум╕╓, що т╕ папери – фальшивка.
 Служба безпеки ЗАТ „Фармацевтична ф╕рма „Дарниця” в╕дразу ж з’ясувала: атакують п╕дпри╓мство з в╕дпов╕дною метою два К╕пермани. А асисту╓ ╖м чи б╕га╓ в них на другорядних ролях Павло Куфтир╓в.
 Вивчивши всю цю – ╕ не т╕льки цю! – ╕стор╕ю, бачачи, що твориться сьогодн╕ в Укра╖н╕ ось такими К╕перманами та ╖м под╕бними, в╕дчува╓ш себе в обов’язку звернутися до них ╕з такою порадою.
 Панове К╕пермани, Куфтир╓в та ╕же з вами!
 Дивно, що ви не розум╕╓те, що сво╖м розбо╓м ви провоку╓те в Укра╖н╕ антисем╕тизм. Удаючися до немислимих ╕нсинуац╕й, спов╕дуючи правовий н╕г╕л╕зм, брудн╕ п╕дтасовки факт╕в, п╕дкуповуючи суди й намагаючись силою захопити те, що законно належить ╕ншим, ви почина╓те нагадувати чужоземних окупант╕в. Ваша ╓врейська нац╕ональн╕сть, яка в звичайних умовах звичайного життя не мала жодн╕с╕нького значення, – хочете ви того чи не хочете – тут уже набира╓ зм╕сту похмуро символ╕чного. Ескалац╕я вашо╖ агрес╕╖ на фармацевтичну ф╕рму „Дарниця” не т╕льки помножу╓ силу спротиву ╖╖ колективу, а й народжу╓ почуття обурення та гн╕ву, як це завжди бува╓ в людей, котр╕ в╕дчувають свою правоту. ╤ вони тод╕ починають думати над тим, чому з ними так чинять, анал╕зують те, чим в╕др╕зняються в╕д них ╖хн╕ кривдники. ╤ не можуть не зауважити, що т╕ кривдники – представники ╕ншо╖ нац╕ональност╕. ╤ це також може набрати в ╖хн╕х очах – якщо ще не набрало – довол╕ ╕стотного значення. ╤ вони можуть про це не т╕льки експресивно сказати, вживаючи ними в╕дкриту аргументац╕ю, в як╕й ф╕гуруватиме й нац╕ональний момент. Ви можете звинуватити цих людей в антисем╕тизм╕, а вони вам скажуть, що ви чините геноцид укра╖нц╕в.
 Як промовистий аргумент вони вам скажуть про ваш бандитизм, про вже захоплену чужу власн╕сть. Ви добре зна╓те, що у вас позаду. А для читача наведу дещо ╕з вашого „послужного списку”. Ось таким кавалер╕йським наскоком ви спробували м╕ць фармацевтично╖ „Дарниц╕”, ви захопили Золотон╕ський машинобуд╕вний завод та Ки╖вську фабрику техн╕чних папер╕в. А тепер ось об’╓кт непогамовних пожадань – фармац╕я. Як же, дума╓те ви, люди неодм╕нно хвор╕ють, вони змушен╕ купувати л╕ки; це ж в╕чне джерело прибутк╕в – ╕ як воно так виходить, що те джерело не належить нам?!
 А ще для читача хочу пов╕домити, що ╕ батько, ╕ син К╕пермани, ╕ ╖хн╕й джура Павло Куфтир╓в – не т╕льки заслужен╕ рейдери Укра╖ни, а дуже екзотичн╕ для сучасного укра╖нського пейзажу постат╕. Як на мене, то по них колись вивчатимуть епоху рейдерських в╕йн у наш╕й держав╕. Це для нас вони монстри з паноптикуму. А для ╕сторик╕в будуть маф╕оз╕ ╕ бандити.
 Але я в╕двол╕кся. Отож, Юр╕й Мойсейович К╕перман. Рейдер-тато. Ветеран рейдерського руху в Укра╖н╕. Сказати б, надзвичайно заслужений кондоть╓р-експропр╕атор. Як писав на сайт╕ „MediaUA” журнал╕ст ╤гор Гур’╓в, Юр╕й Мойсейович – майже гросмейстер ц╕╓╖ небезпечно╖ гри. Майже Таль, Корчной, Ботвинник, Капабланка, Бобб╕ Ф╕шер, Анатол╕й Карпов, Гарр╕ Каспаров рейдерства. Це в╕н – автор схем захоплення державно╖ власност╕ через штучне банкрутство п╕дпри╓мств. Пригаду╓ш, читачу, як у дев’яност╕ роки тоб╕ в╕шали на вуха локшину про те, що вс╕ п╕дпри╓мства в Укра╖н╕ – безнад╕йно збитков╕, а тому ╖х треба збути отим на╖вним людям, як╕ згодн╕ за фабрику чи завод дати, скаж╕мо, двадцять коп╕йок. Мовляв, вони реан╕мують п╕дпри╓мство, збережуть робоч╕ м╕сця, ╕ ми ╖м за те дякуватимемо, дякуватимемо й дякуватимемо за так╕ буц╕мто патр╕отичн╕ д╕яння. ╤ п╕д цей шумок панове Коломойський чи К╕перман та ╕же з ними обдирали нас, як липку. Загальнонародне ставало коломойське чи к╕перманське. Ось так ╕ народжувалися ол╕гархи. Евфем╕змом цим перекладають те, що в ориг╕нал╕ звучить як мародери, бандити.
 Отже, Юр╕й К╕перман, як стверджують т╕, хто вивчив його неправедн╕ д╕яння, нав╕ть зум╕в „буквально обвалити ринок одн╕╓╖ з пров╕дних галузей в╕тчизняно╖ промисловост╕. Схеми рейдерських атак на ЗАТ, кажуть, також розроблялися не без його участ╕”. Але постар╕в у рейдерських трудах Юр╕й Мойсейович, не т╕ вже сили. Та й на╖вся вже загарбаного. Ст╕льки вже не перетравлю╓ його шлунок. А от синочок – аж горить хижим апетитом до чужого. Йому явно мало того, що нагарбав чорним рейдерством папаша. Йому хочеться ще ╕ ще. „П╕сля усп╕шного рейдерського захоплення довол╕ прибуткових, але середн╕х за ф╕нансовими потоками п╕дпри╓мств в╕н замахнувся на найкрупн╕ше в╕тчизняне фармацевтичне виробництво...” Цей не бо╖ться подавитися. Сказано, молоде й до сказу захланне. Молодший К╕перман може п╕ти значно дал╕ за папашу. Якщо наше потоптане законодавство або мир-громада його не зупинять. Але – то вже з╕ сфери майбутнього. Ми ж – про сьогодн╕шн╓.
 У К╕перман╕в, як мовилося, ╓ високопоставлений попихач. Не менш екзотичний за них ╕ндив╕д. Нав╕ть по-сво╓му знаменит╕сть. Президент федерац╕╖ шах╕в Ки╓ва. Голова Ки╖вського третейського суду. (При цьому треба сказати важливу подробицю: цей суд створив в╕н сам. Для себе. Проти ╕нших. Зручно й виг╕дно. А ще – прибутково). „Враховуючи, що р╕шення третейського суду ╓ остаточним, не виключено, що цей демократичний ╕нструмент р╕шення комерц╕йних спор╕в рейдерська парочка (згадуван╕ попереду К╕перман-батько й К╕перман-син. – М. С.) активно використовуватиме в сво╖х ╕нтересах”.
 Голова третейського суду вже кинув у б╕й важку вербальну артилер╕ю. Кинувшися на фармацевтичне дарницьке п╕дпри╓мство з нам╕ром перешкодити тамтешн╕м зборам акц╕онер╕в й одержавши в╕дкоша, Куфтир╓в упав в ╕стерику ╕ почав погрожувати кер╕вництву „Дарниц╕” вельми голосними ╕менами. Мовляв, т╕, хто носить ц╕ ╕мена, „пов╕дривають голови” непок╕рним. Здали нерви у гросмейстера псевдотретейських словоблуд╕й. Вибухнув, як вулкан Везув╕й. В основному – ненормативною лексикою.
 ╤гор Гур’╓в стверджу╓, що пом╕ж голосних ╕мен, якими погрожував розлючений Куфтир╓в, „неоднократно звучало ╕м’я ╤горя Коломойського, ол╕гарха, що з гордо п╕днятою головою носить ╕м’я укра╖нського рейдера №1. Якщо так п╕де дал╕, не здивуюся, що ╕менами ол╕гарх╕в в╕тчизняного розливу укра╖нськ╕ матус╕ та бабус╕ лякатимуть малечу. А ось ╕з якого боку Павло Куфтир╓в погрожував ще й ╕менем заступника Генерального прокурора Укра╖ни В╕ктора Кудрявцева – питання справд╕-таки ц╕каве. Пам’ята╓ться, рок╕в ╕з с╕м тому рейдерську атаку на ЗАТ „Борщаг╕вський х╕мфармзавод” якихось Ямпеля та Фурмана кришувала якраз прокуратура п╕д чуйним кер╕вництвом незабутнього Михайла Потебенька”.
 Як бачимо, багато ц╕кавого висоту╓ться з ц╕╓╖ ╕стор╕╖. Мовби клубочок у в╕дом╕й казочц╕ розмоту╓ться. До ст╕лькох же високопоставлених функц╕онер╕в, як╕ за в╕дпов╕дну винагороду вступили у змову з бандитами, це приведе! То лише К╕пермани й Куфтир╓в на поверхн╕, а за ними далеко в т╕н╕ злов╕сними привидами бовван╕ють т╕ державн╕ чиновники, як╕ зробили для себе з держави д╕йну корову. ╤ для них вона до╖ться доларами. Тобто: вони лег╕тим╕зують бандитам право чинити розб╕й. А за це одержують винагороду валютними знаками. Ми ту винагороду переклада╓мо з мови евфем╕зм╕в простим ╕ зрозум╕лим словом: хабар.
 Тут ми говоримо лише про сюжет К╕пермани-Куфтир╓в ╕ „Фармацевтична ф╕рма „Дарниця”. В нього п╕дкупами й службовими зловживаннями на користь бандит╕в утягнено хтозна-ск╕льки д╕йових ос╕б. А уяв╕мо, ск╕льки ╖х узагал╕ в безперервн╕й рейдерськ╕й в╕йн╕. В╕йн╕ проти укра╖нського народу. В╕йн╕, що ма╓ загрозу перейти в громадянську. Тобто, як це було щоразу скр╕зь, де вона була, нечувану за жорсток╕стю. К╕перманам ╕ Коломойським вона, може, й не аж така страшна – вони втечуть до ╤зра╖лю, бо мають „запасний аеродром”, а ось багато невинних людей може постраждати. Як постраждали вони у в╕дом╕й Жовтнев╕й революц╕╖.
 Жовтнева революц╕я згадана тут, ясна р╕ч, не для застрашування рейдер╕в. ╥╖ привид дедал╕ виразн╕ше вимальову╓ться на нашому обр╕╖. Нещодавно в ╕нтерв’ю академ╕ка ╤горя Юхновського ч╕тко прозвучала ця думка: якщо все так дал╕ розвиватиметься в Укра╖н╕, то цей вар╕ант ста╓ дедал╕ можлив╕шим. Може т╕льки мотивац╕я у повсталих зазнати деяко╖ корекц╕╖. Але головне залишиться незм╕нним: грабуй награбоване! ╤ все решта – кров, насилля, закон сили й аргумент збро╖ – може лишитися незм╕нним. Як то й бува╓ в ус╕х революц╕ях.
 Щоправда, лиша╓ться ще одна над╕я. Над╕я на те, що президент, прем’╓р-м╕н╕стр та ╕нш╕ наш╕ висок╕ ф╕гуранти владного ол╕мпу нарешт╕ збагнуть небезпеку розвалу держави ╕ згадають не т╕льки як╕ права, а й обов’язки ми ╖м делегували, ╕ втрутяться в так╕ ситуац╕╖. Бо наш╕ владц╕ чомусь набагато краще пам’ятають саме про права, а ось ╕з обов’язками – з цим у них, на жаль, складн╕ше. Тут у них бувають довол╕ часто рецидиви амнез╕╖...
 Колись ╕сторики напишуть, що у 2007 роц╕ найвища укра╖нська влада постала перед необх╕дн╕стю складати екзамен на повноц╕нн╕сть ╕ зр╕л╕сть.
 Як ви гада╓те, що вони напишуть?
 Звичайно ж, це залежить в╕д влади. ╤ – вже сьогодн╕.
 Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ.
 («Л╕тературна Укра╖на»,
№ 39, 11 жовтня 2007 р.).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2007 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5251

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков