Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2007 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 09.11.2007
НЕ ЗНЕВАЖАЙТЕ УКРА╥НСЬКУ СОЛОВ’╥НУ МОВУ!
Дмитро Ц╤В’ЮК

МОВА ПРО МОВУ
 У кожного найкращою ╓ р╕дна мама. Н╕хто не говорить, що чиясь мама краща в╕д р╕дно╖. Найкращими ╓ р╕дна хата, вулиця, село, м╕сто, гори, л╕си, степи... Карпати називають найкращими горами в св╕т╕. А коли хтось допиту╓ться, чи ╓ ще кращ╕ гори, то в╕дпов╕дають, що ╓: «Це Карпати». А про укра╖нськ╕ степи Микола Гоголь писав: «Чорт би вас побрав, степи, як╕ ви прекрасн╕!»
 Та найб╕льш прекрасн╕шою для кожного ╓ р╕дна мова.
╤ кожен вихваля╓ р╕дну мову. Ось що говорять англ╕йц╕: «Англ╕я - кра╖на великих завойовник╕в ╕ мореплавц╕в, як╕ славу англ╕йсько╖ мови рознесли по всьому св╕т╕. Англ╕йська мова - мова Шексп╕ра, Байрона, Д╕ккенса, Ньютона та ╕нших великих л╕тератор╕в та вчених. Отже англ╕йськ╕й мов╕ належить св╕тове майбутн╓».
 З цим твердженням зовс╕м не погоджувався н╕мець: «Н╕ в якому раз╕, - гордовито заявив н╕мець. - Н╕мецька мова - це мова двох великих ╕мпер╕й: Великон╕меччини та Австр╕╖, як╕ займають б╕льше половини ╢вропи. Це мова ф╕лософ╕╖, техн╕ки, арм╕╖, медицини, мова Ш╕ллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гейне.
╤ тому, безперечно, н╕мецька мова буде мати св╕тове значення».
 ╤тал╕╓ць заперечив ╕ англ╕йцев╕ ╕ н╕мцев╕. В╕н промовив: «Панове, ви обидва не ма╓те рац╕╖. ╤тал╕йська мова - це мова сонячно╖ ╤тал╕╖, мова музики, кохання, а про кохання мр╕╓ кожен. Мелод╕йною ╕тал╕йською написан╕ найкращ╕ твори епохи В╕дродження, твори Данте, Боккаччо, Петрарки, л╕бретто знаменитих опер Верд╕, Пучч╕н╕, Дон╕цетт╕, Росс╕н╕ та ╕нших великих ╕тал╕йц╕в. Тому ╕тал╕йськ╕й мов╕ належить бути пров╕дною в св╕т╕».
 То чия з цих трьох мов може мати св╕тове значення? Св╕тово╖ мови не може бути. Тепер я хочу нагадати ╕ про свою укра╖нську мову та яке м╕сце в╕дводиться ╖й пом╕ж трьох згаданих мов. Я теж можу сказати, що моя р╕дна мова - це мова незр╕внянного см╕хотворця Котляревського, Григор╕я Сковороди. Це мова ген╕ального поета Тараса Шевченка. До пророчих звучань Шевченк╕всько╖ поез╕╖ й дос╕ так н╕хто у св╕т╕ не п╕днявся. Це л╕рична поез╕я одн╕╓╖ з найкращих поетес св╕ту Лес╕ Укра╖нки, мова нашого ф╕лософа-мислителя ╤вана Франка, який в╕льно волод╕в чотирнадцятьма мовами ╕ серед них англ╕йською, н╕мецькою та ╕тал╕йською, як╕ вже згадувались. Але р╕дною, найб╕льш дорогою, ╤ван Франко вважав укра╖нську.
 Укра╖нською мовою звучить понад триста тисяч народних п╕сень. Це набагато б╕льше як н╕мецькою, англ╕йською та ╕тал╕йською разом узятих. Н╕хто в св╕т╕ не може зр╕внятися з укра╖нським гумором
 Як не згадати Василя Симоненка, Павла Грабовського, Василя Стуса. А корифе╖в св╕тово╖ музики Максима Березовського, Артема Веделя, Лисенка, Леонтовича, Колессу, Кошиця... Ще багато можна назвати ╕ письменник╕в, ╕ поет╕в, ╕ музикант╕в. Але н╕хто не згадав про багатство ╕ можливост╕ сво╖х мов. Чи м╕г би хто написати невелике опов╕дання, у якому б вс╕ слова починалися з одн╕╓╖ букви? Кожен скаже, що це неможливо англ╕йською, н╕мецькою, та й ╕тал╕йською це неможливо. А ось укра╖нською мовою зробити це зовс╕м просто. Таке опов╕дання написав льв╕вський юрист Богдан Кос╕в. В╕н написав опов╕дання, в якому кожне слово почина╓ться на букву «П».

ПЕРШИЙ ПОЦ╤ЛУНОК
 Популярному перемишлянському поету Павлу Петровичу Под╕льчаку прийшло поштою при╓мне пов╕домлення:
 «При╖зд╕ть, Павле Петровичу, - писав поважний правитель п╕дгорецького пов╕ту Пол╕карп Пантелеймонович Паскевич, - погостю╓те, повеселитесь». Павло Петрович посп╕шив, прибувши першим по╖здом.
 П╕дгорецький палац Паскевич╕в прив╕тно прийняв при╖жджого поета. Пот╕м п╕д’╖хали поважн╕ персони - приятел╕ Паскевич╕в... Посадили Павла Петровича поряд панночки - премило╖ Пол╕ни Пол╕карп╕вни. Поговорили про погоду перед Петр╕вкою, пол╕тику. Павло Петрович прочитав п╕д╕бран╕ пречудов╕ поез╕╖. Пот╕м Пол╕на Пол╕карп╕вна пограла прекрасн╕ полонези, прелюд╕╖. Посп╕вали, потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора - попросили пооб╕дати. Поставили повн╕ п╕дноси пляшок «Портвейну», «Плиски», «Пшенично╖», прекрасного пива «Пльзенського». Принесли печених поросят, приправлених перцем п╕вник╕в, пахуч╕ паляниц╕, печ╕нковий паштет, пухк╕ пампушки п╕д печеричною п╕дливкою, пироги, п╕дсмажен╕ пляцки. Пот╕м подали пресолодк╕ пряники, персикове повидло, помаранч╕, повн╕ порцелянов╕ полумиски полуниць, пор╕чок.
 Почувши при╓мну повноту, Павло Петрович подумав про панночку. Пол╕на Пол╕карп╕вна попросила прогулятися п╕дгорецьким парком, помилуватись природою, послухати пташин╕ пересп╕ви. Пропозиц╕я повн╕стю п╕д╕йшла прихмел╕лому поетов╕. Походили, погуляли.
 Порослий папороттю прадавн╕й парк подарував при╓мну прохолоду. Пов╕тря п’янило принадними пахощами. Побродивши парком, пара прис╕ла п╕д порослим плющем платаном.
 Посид╕ли, помр╕яли, поз╕тхали, пошепталися, посм╕халися, пригорнулися. Почувся перший поц╕лунок: прощай парубоче прив╕лля, пора поетов╕ приймакувати, пропало парубоцтво».
 Що ви на це скажете? Я звертаюсь до тих, хто недооц╕ню╓ укра╖нську мову. Але й це ще не все. Богдан Кос╕в укра╖нською мовою створив не т╕льки опов╕дання, а нав╕ть в╕рш, де вс╕ слова починаються на букву «С». Цей в╕рш буде передавати стан природи зимою. ╤ цей в╕рш зачару╓ вс╕х.

САМОТН╤Й САД
Сипле, стелить сад самотн╕й
С╕рий смуток - ср╕бний сн╕г, -
Сумно стогне
 сонний струм╕нь,
Серце слуха скорбний см╕х.
Серед саду страх с╕р╕╓,
Сад солодкий спок╕й снить, -
Сонно сипляться сн╕жинки,
Струм╕нь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли сп╕ви,
Ср╕бн╕ сп╕ви серенад, -
Стиха стеляться сн╕жинки -
Спить самотн╕й сад...

 Ось яка милозвучна укра╖нська мова! Вона буде жити в╕чно пом╕ж ╕нших мов св╕ту.
 З тим н╕коли не погоджувались, не погоджуються ╕ не будуть погоджуватись у майбутньому наш╕ «старш╕ брати». В╕ками вони принижували укра╖нську мову. ╤ не т╕льки принижували. Вони забороняли укра╖нську мову. Забороняли сп╕вати укра╖нськ╕ п╕сн╕, ставити вистави та друкувати книжки укра╖нською мовою. Так, Панас Мирний, Павло Грабовський та ╕нш╕ письменники друкували сво╖ твори укра╖нською мовою за межами Укра╖ни. Це було до жовтневого перевороту 1917 року. Радянська влада об╕цяла в╕льний розвиток укра╖нсько╖ мови. Об╕цяв пан кожух, слово його тепле.
 З кожним роком укра╖нська мова все б╕льше принижувалась ╕ пересл╕дувалась. До того доходило, що того, хто розмовляв укра╖нською мовою, могли назвати ╕ нац╕онал╕стом, ╕ бандер╕вцем. Ось приклад. У 1970 роц╕ п╕д час кан╕кул я ╖хав ╕з Запор╕жжя до ╤вано-Франк╕вська. В Апостолово вийшов ╕з вагона, щоб купити черешень. Поруч стояли чотири ж╕нки. ╤ я почув на свою адресу: «Сразу в╕дно, что бандьора». За ╖хн╕м поняттям т╕льки бандер╕вц╕ розмовляють укра╖нською мовою. ╤ можу згадати не десятки, а сотн╕ таких приклад╕в. Адже 12 рок╕в жив у Запор╕зькому краю. Але ще один приклад мушу згадати. Це було на серпнев╕й нарад╕ вчител╕в. Нарада велась рос╕йською мовою. ╤ хтось передав у презид╕ю записку, в як╕й автор запитував, чому виступаюч╕ розмовляють рос╕йською мовою. Записка попала в руки голов╕ райвиконкому. Коли в╕н прочитав цю записку, у нього перекосилось обличчя. ╤з люттю в╕н сказав: «Хотел бы я знать, кто это написал!» Тод╕ була б велика непри╓мн╕сть для автора ц╕╓╖ записки. За яку провину? В╕дпов╕дь завжди була цин╕чною: «Вам русский язык не нравится?»
╤ п╕сля ц╕╓╖ в╕дпов╕д╕ мусив замовкнути.
 «Старш╕ брати» дуже розхвалювали рос╕йську мову. «Я русский бы выучил только за то, что им разговаривал Ленин». Я цьому зовс╕м не дивуюсь. Кожен хвалить сво╓, яке б воно не було. Це ╓ патр╕отизм! ╤ я н╕коли не заперечував би «старшим братам». Але вони цин╕чно зневажають укра╖нську мову. Укра╖нсько╖ мови не ╕сну╓. Це т╕льки «наречие русского языка». Укра╖нська мова - це мова конюх╕в, ╖╖ можна використовувати т╕льки на сел╕.
 То яка ж мова краща? Про все можна взнати в пор╕внянн╕ укра╖нсько╖ мови з рос╕йською. ╤ це пор╕вняння зробили Михайло Лака та Михайло Андрушко. ╤ це пор╕вняння буде на користь укра╖нсько╖ мови. Ось к╕лька приклад╕в.
 - В укра╖нськ╕й мов╕ слово «любити» вжива╓ться в багатьох випадках, але коли мова йде про душевне сп╕вв╕дношення хлопця та д╕вчини, то ╕сну╓ вираз «кохання». ╤ тут уже не скажеш: «Я кохаю вареники».
 - Вс╕ народи св╕ту розмовляють мовами. У рос╕ян - языком. Ось розмова д╕да з продавщицею в крамниц╕:

- На Вкра╖н╕ живете
 й не зна╓те мови. -
Продавщиця теж була
 гостра та б╕дова.
- У меня есть свой язык,
 ни к чему мне мова. -
╤ сказав ╖й мудрий д╕д:
- Цим пишатися не сл╕д,
Бо якраз така б╕да
 в мо╓╖ корови:
Ма╓, б╕дна, язика
 ╕ не зна╓ мови.

 - ╤менник в укра╖нськ╕й мов╕ ма╓ 7 в╕дм╕нк╕в. Сьомий в╕дм╕нок - це клична форма - Оксано, Петре, Ганно. В рос╕йськ╕й мов╕ ╓ лише 6 в╕дм╕нк╕в, кличн╕ форми не ╕снують, то як покликати когось?
 - В укра╖нськ╕й мов╕ ╓ суф╕кс «есенький» - м╕сяць яснесенький, пром╕нь тихесенький кинув до нас. Спи, м╕й малесенький... У рос╕йськ╕й мов╕ цього суф╕кса не ╕сну╓, що дуже зб╕дню╓ мову.
 - Укра╖нц╕ «одружуються». Рос╕яни «заключают брак» ╕ браком називають з╕псовану продукц╕ю, що ╖хню мову значно компромету╓.
 У нас з молока виготовляють масло, а з нас╕ння ол╕йних рослин - ол╕ю. У рос╕ян одне ╕ друге - масло.
 - Фарбами ми малю╓мо, а коли йде мова про природу, ╕сну╓ вираз - барви природи. У рос╕ян одне ╕ друге - краски. До тих тонкощ╕в ╖м далеко.
 - ╤з смоли виготовляють асфальт, а с╕к хвойного дерева називають живицею. У рос╕ян одне ╕ друге називають смолою.
 - Слово «ол╕вець» в укра╖нськ╕й мов╕ ма╓ семантичний зв’язок ╕з словом олово. У рос╕ян карандаш н╕куди не притулиш, бо це слово татарського походження ╕ в переклад╕ з татарсько╖ мови означа╓ - пишучий патичок.
 - Назви м╕сяц╕в в укра╖нськ╕й мов╕ пов’язан╕ з явищами природи в цю пору - с╕чень, лютий, березень, кв╕тень... Рос╕яни вживають латиномовн╕ назви, що дуже зб╕дню╓ ╖хню мову. Ще ╓ тисяч╕ таких пор╕внянь, але й цього досить, щоб довести кожному, що наша укра╖нська мова н╕чим не г╕рша за рос╕йську, а навпаки. Вона набагато випередила рос╕йську мову й залишила ╖╖ далеко позаду.
 Це було на Херсонщин╕. Зустр╕вся з ж╕нкою, яка зак╕нчила ╕нститут слов’янських мов. Розговорилися про укра╖нську мову, якою мовою треба викладати у ВНЗ.
╤ я почув в╕д не╖:
 - Зараз викладання у ВНЗ укра╖нською мовою неможливе. Викладач╕ звикли до рос╕йсько╖ мови ╕ не можуть читати лекц╕╖ укра╖нською мовою.
 Я в╕дпов╕в ╖й:
 - Шановна Оксано! Хочу згадати хлопц╕в ╕ д╕вчат, як╕ зак╕нчили школу в сел╕ та поступили в ╕нститут чи ун╕верситет. То чи легко ╖м сприймати лекц╕╖ рос╕йською мовою? ╤ чи потр╕бн╕ так╕ викладач╕, як╕ зневажають укра╖нську мову?
 Оксана не здавалась:
 - Укра╖нська мова для науки не п╕дходить.
 - А румунська мова п╕дходить для науки? Угорська? Албанська? То чому ж тод╕ укра╖нська мова не п╕дходить для науки?
 Т╕льки тепер Оксана не мала що в╕дпов╕сти.
 Який висновок з цього можна зробити? Ще дехто дума╓, що в науц╕ техн╕чн╕ терм╕ни рос╕йськомовн╕, ╕ тим вони випередили укра╖нську мову. Насправд╕ це зовс╕м не так.
 У Москв╕ ╓ проспект Вернацького. Хто цей вчений? До Першо╖ св╕тово╖ в╕йни в╕н був професором Празького ун╕верситету, академ╕ком. При створенн╕ ЗУНР повернувся на Батьк╕вщину, у Ки╖в. Згодом написав дов╕дник техн╕чних терм╕н╕в укра╖нською мовою. При захопленн╕ Укра╖ни б╕льшовиками Вернацького, вченого з╕ св╕товим ╕менем, забирають у Москву. Б╕льшовики заставляють вченого цей дов╕дник перекласти рос╕йською мовою. А п╕сля цього нав╕ть на Укра╖н╕ заборонили вживати укра╖номовн╕ техн╕чн╕ терм╕ни. ╤ тут «старш╕ брати» користуються дов╕дником техн╕чних терм╕н╕в академ╕ка Вернацького, присво╖вши все соб╕. Варто також згадати, що в колишньому СРСР близько половини адм╕н╕стративних посад об╕ймали укра╖нц╕. За даними вчених Япон╕╖, укра╖нська мова знаходиться у перш╕й тр╕йц╕ серед мов св╕ту. Так думають ╕ ╕нш╕ народи. А тому не цураймося нашо╖ солов’╖но╖ укра╖нсько╖ мови. Ц╕╓╖ мови, яку сотн╕ рок╕в боронили в╕д «старших брат╕в», за яку вмирали Курбас, Стус, Тел╕га...
 Ще 135 рок╕в тому укра╖нський письменник Сид╕р Воробкевич так писав про чар╕вну укра╖нську мову:

Мово р╕дна, слово р╕дне,
Хто ся вас стида╓,
Хто горнеться до чужого,
Того Бог кара╓.
Сво╖ його цураються.
В хату не пускають,
А чуж╕╖, як заразу,
Чуму, обминають.

 Зда╓ться, що ц╕ рядки написан╕ не в позаминулому стол╕тт╕, а сьогодн╕. Не можна зневажати нав╕ть чужу мову. Це теж не чесно. Та зневажати свою, р╕дну, укра╖нську мову! Чому? Це щось неймов╕рне! Яка ж це людина, що може цуратися найсвят╕шого.
 Така людина може в╕дректися Божо╖ Матер╕, р╕дно╖ матер╕, батька, брата, сестри, р╕дно╖ свято╖ земл╕. Про тих, хто не зна╓ сво╓╖ р╕дно╖ мови, цура╓ться ╖╖, надзвичайно влучно говорить Юр╕й Мушкетик у сво╓му роман╕ «Яса»: «Так, це важливо, що сво╓╖ мови не зна╓. Не зна╓ р╕дно╖ мови, то вже, вважай, пес, а не людина. Гавка╓, як навчили. Яничар».
 Яничар! Батьк╕вщиною цього слова була Турецька ╕мпер╕я. Татари ╕ турки, нападаючи на Укра╖ну, брали в полон малол╕тн╕х д╕тей, ╖х виховували в турецьких школах. Так╕ д╕ти не знали сво╖х батьк╕в, сво╓╖ в╕ри, сво╓╖ батьк╕вщини, сво╓╖ мови. Таких ╕ називали яничарами. Яничарство було найб╕льшою трагед╕╓ю для укра╖нц╕в. Укра╖нц╕, як╕ ставали яничарами, разом з татарами чи турками нападали на Укра╖ну. Ц╕ яничари грабували, убивали сво╖х батьк╕в, брат╕в, сестер, односельчан, брали ясир. Ось легенда. На м╕сто Хуст напали татари. Во╓вода Хуста оборонив м╕сто. Але татари полонили маленького сина во╓води. А через 22 роки татари знову напали на м╕сто. Очолював заг╕н молодий татарин. В╕дбувся б╕й молодого бея з во╓водою. У двобо╖ во╓вода вбива╓ татарина, коли нападники в╕дступили, во╓вода вп╕зна╓ р╕дного сина. Син став яничаром ╕ прив╕в татар проти р╕дного батька. Таких випадк╕в були тисяч╕.
 На жаль, яничарство на Укра╖н╕ не припинялося стол╕ттями. Особливо воно поширилось в Укра╖н╕ п╕сля жовтневого перевороту в Рос╕╖. Якщо за Османсько╖ ╕мпер╕╖ яничар╕в виховували т╕льки в Туреччин╕, то за московсько╖ радянсько╖ влади яничар╕в виховували т╕льки в Укра╖н╕. Тепер батьки т╕льки годували та одягали сво╖х д╕тей. Хто т╕льки прожив у б╕льшовицькому «раю», той прекрасно про це зна╓... «Старш╕ брати» ╕ сво╖ перевертн╕ виховували в комун╕стичному дус╕ вже маленьких д╕тей. Спершу готували жовтенят. Це виховання д╕ти в╕дчували вже в дитячому садку. Мал╕ хлопчики й д╕вчатка виховувались на прикладах Лен╕на, Стал╕на, Павки Корчаг╕на, Павлика Морозова... Вчили зраджувати р╕дних батьк╕в, як це зробив Павлик Морозов. Вчили цих маленьких д╕точок зневажати р╕дну мову. ╤ цю р╕дну мову зам╕няли «в╓л╕к╕м русск╕м язиком». У цьому «русскому язику» був найб╕льший у св╕т╕ «русск╕й мат». Його ще називають триповерховим. Прочитайте книжку ╤вана ╤вановича «Колима». Там, мабуть, сотн╕ таких «матов».
 Виховання проходило за певним планом. Жовтенята, п╕онери, комсомол, парт╕я. Усп╕х у вихованн╕ був вражаючий. Нав╕ть п╕сля 16 рок╕в Незалежност╕ трудно опам’ятатись. Весь сх╕д ╕ п╕вдень зрусиф╕кован╕. Майже повн╕стю зрусиф╕кован╕ м╕ста Луганськ, Донецьк, Запор╕жжя, Дн╕пропетровськ, Микола╖в. Тут при влад╕ «старш╕ брати» ╕ сво╖ перевертн╕. Вони й тепер не те, що зневажають, а й нищать укра╖нську мову. За прикладами далеко не треба ходити. У Донецьку закривають ╓дину укра╖нську школу. А про це страшно й згадувати - в одному з книжкових магазин╕в продають туалетний пап╕р. ╤ в навантаження до цього туалетного паперу давали «Кобзар» Тараса Шевченка. Ось яких ╓рундованих продавц╕в виховували в радянських навчальних закладах! Я не помилився! Не ерудованих, а ╓рундованих. Це ж божев╕лля в повному розум╕нн╕ цього слова. А ск╕льки таких неймов╕рних божев╕льних приклад╕в! ╤ все це насл╕док комун╕стичного виховання.
 Я 13 рок╕в прожив у Запор╕зькому краю. Зак╕нчив Запор╕зький педагог╕чний ╕нститут, 12 рок╕в працював учителем у Роздольськ╕й школ╕ Михайл╕вського району. ╤ знову про мову. У Роздол╕ повн╕стю збереглася укра╖нська мова. ╤ не т╕льки в Роздол╕. В ╕нших селах району теж розмовляли ╕ зараз розмовляють укра╖нською мовою.
 Познайомився я з одним запор╕жцем. К╕лька дн╕в я з ним зустр╕чався. В╕н розмовляв рос╕йською мовою. А я на рос╕йську мову не переходив. ╤ почув в╕д нього «компл╕мент»:
 - Такой культурный человек, а разговариваете на непонятном языке!
 - А ск╕льки ви мов зна╓те?
 - Русский.
 - А де ви живете?
 - Все время я на Украине.
 - Так чому ж тод╕ мова народу, серед якого ви живете, для вас ╓ «непонятной?»
 Зустр╕чаюся в Запор╕жж╕ з учителями укра╖нсько╖ мови. То чогось вони м╕ж собою розмовляли рос╕йською мовою.
 - Ви вчител╕ укра╖нсько╖ мови. Чому ж ви не розмовля╓те м╕ж собою укра╖нською мовою?
 - А мы только на уроке разговариваем по-украински.
 - Чи навчите ви сво╖х учн╕в розмовляти укра╖нською мовою, чи прищепите ╖м любов ╕ повагу до ц╕╓╖ солов’╖но╖ р╕дно╖ укра╖нсько╖ мови?
 Це дуже дивно. Нав╕ть в укра╖нських школах ╕ вчител╕, ╕ учн╕ розмовляють рос╕йською мовою. То яка ж це укра╖нська школа? П╕д час перерви нав╕ть в укра╖нськ╕й школ╕ не почу╓ш укра╖нського слова. Х╕ба коли щось запита╓ш по-укра╖нськи, то вже в╕дпов╕дають укра╖нською мовою. ╤ то не завжди.
 Хочу звернутись ╕ до марксизму. ╤ в марксизм╕ можна знайти щось мудре. Стосовно ж тих, хто мешка╓ в Укра╖н╕ десятки рок╕в ╕ не волод╕╓ мовою кор╕нного народу, гарно сказав ще в середин╕ XIX стол╕ття Карл Маркс. За його визначенням це - або г╕сть, або окупант, або слуга поневолювача. Як бачимо, ╕ в марксизм╕ ╓ слушн╕ думки.
 (Газета «Заграва», березень 2004 р.).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2007 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5274

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков