Шановн╕ читач╕, мушу при╓днатися до питання: чи повинн╕ примиритися ветерани в╕йни 1941 - 1945 рр. з ветеранами Укра╖нсько╖ Повстансько╖ арм╕╖, як╕ боролися за незалежну Укра╖ну. Сьогодн╕ в╕тренк╕вц╕, симоненк╕вц╕, грач╕, голуби звинувачують во╖н╕в УПА в тому, що вони були на боц╕ г╕тлер╕всько╖ Н╕меччини ╕ допомагали ╖м боротися з радянськими в╕йськами. Це наклеп на укра╖нських партизан╕в (якими були во╖ни УПА), як╕ бажали ╕ боролись т╕льки за те, щоб Укра╖на стала незалежною. Ця боротьба за незалежн╕сть коштувала життя сотням тисяч укра╖нц╕в. Вони вели боротьбу на два фронти - ╕з фашистськими в╕йськами ╕ з радянськими в╕йськами, в╕рн╕ше, з енкаведистами. Мен╕ 82 роки, я пройшов велике життя. В цей час, коли я визволяв Укра╖ну в╕д фашист╕в, м╕й батько, З╕нченко ╤ван Павлович, був на каторз╕ в Мар╕йських ╕ Кемеровських концтаборах (10 рок╕в за 58-ю статтею). До цього ще 5 рок╕в на Соловках, бо не хот╕в записуватись в колгосп ╕ в╕ддати туди коней, корову. Сьогодн╕ комун╕сти звинувачують безп╕дставно в ус╕х гр╕хах бандер╕вц╕в. ╤ н╕коли не чув в╕д комун╕ст╕в про передво╓нн╕ роки, коли Молотов ╕ Р╕ббентроп (в╕рн╕ше, Г╕тлер ╕ Стал╕н) уклали угоду ╕ почали д╕лити Польщу, Бессараб╕ю, прибалт╕йськ╕ держави - Естон╕ю, Латв╕ю, Литву. Радянський Союз до останнього дня перед в╕йною вивозив в Н╕меччину хл╕б, м’ясо, метал ешелонами (а у нас за п’ять колоск╕в давали п’ять рок╕в). 22 червня 1941 року, коли останн╕й ешелон з хл╕бом перетнув зах╕дний кордон, Г╕тлер почав в╕йну. З нашого металу на заводах Круппа будував танки, л╕таки, забезпечив свою арм╕ю на багато рок╕в. В роки в╕йни склались так╕ обставини, що люди опинились хто на одн╕й, хто на друг╕й сторон╕. Чомусь в Рос╕╖ прощають царських генерал╕в, не чутно про «Русскую освободительную армию - РОА», яка воювала на боц╕ г╕тлер╕всько╖ Н╕меччини. Ц╕ солдати - власовц╕ - опинились у ц╕й арм╕╖ не по сво╖й вол╕, а через обставини того часу, а також не бажали в╕ддавати сво╓ життя за державу, котра нищила св╕й народ в роки розкуркулення, колектив╕зац╕╖, голодомор╕в, репрес╕й. У Чехословаччин╕ в 1945 роц╕ ми вели бо╖ за станц╕ю Прухна, яку захищали солдати РОА, мене там поранило. Вони бились до останнього. Г╕тлеру вони були дуже потр╕бн╕. Здаватись в полон боялись, бо знали, що ╖х чека╓ в Союз╕ - трибунали ╕ Сиб╕р. Так що я мушу сьогодн╕ звинувачувати тих солдат╕в, як╕ мене поранили? Н╕, я цього соб╕ не дозволю, як ╕ не хочу, щоб бандер╕вц╕в комун╕сти звинувачували безп╕дставно ╕ несправедливо. Дал╕ я хочу розпов╕сти про под╕╖, в яких я брав участь в 1945 - 1946 роках. П╕сля зак╕нчення в╕йни наша 129-та гвард╕йська стр╕лецька Житомирська див╕з╕я прибула в Черн╕вецьку область. 9 лютого 1946 року мали в╕дбутися перш╕ п╕сляво╓нн╕ вибори до Верховно╖ Ради СРСР. Для проведення цих вибор╕в нас (м╕нометну роту) направили в с. Винятинц╕ Зал╕щицького району Терноп╕льсько╖ област╕. Дек╕лька дн╕в село було «мертве». Люди боялись виходити з хат, думали, що знову в село при╖хали каральн╕ органи НКВС. Але нашим основним завданням було провести вибори. Як проходили ц╕ вибори - це окрема тема. Дал╕ хочу зупинитись на методах боротьби з бандер╕вцями (партизанами) радянських каральних орган╕в. Один з метод╕в був такий: енкаведисти переодягались в форму во╖н╕в УПА ╕ в н╕й чинили зв╕рства в Зах╕дн╕й Укра╖н╕. Для п╕дтвердження цього хочу навести т╕льки три приклади. Через дек╕лька дн╕в п╕сля нашого прибуття в село на огорож╕ було пов╕шено три чолов╕ки: д╕вчина, хлопець ╕ чолов╕к. Це було зроблено енкаведистами, переодягненими в форму УПА. Другий приклад: з╕ штабу над╕йшов наказ, що в сус╕дньому сел╕ безчинствують бандер╕вц╕ ╕ потр╕бно негайно ╖х л╕кв╕дувати. Цей б╕й таки в╕дбувся т╕льки не з бандер╕вцями (як пот╕м з’ясувалося), а з червонопогонниками, переодягненими в форму УПА. Трет╕й приклад, коли я навчався в Москв╕ у вищому навчальному заклад╕ (1953 - 1957 рр.), з╕ мною на курс╕ вчився Борис Кузн╓цов, так в╕н розпов╕дав таке. ╥х спец╕ально готували для боротьби з бандер╕вцями в зах╕дних областях. Нер╕дко ц╕ спецзагони переодягали в форму во╖н╕в УПА ╕ в н╕й вони вершили чорну справу. А днями прочитав у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» за 26 жовтня ц. р. в╕двертост╕ Тетяни П. Вона пише, що у нас сьогодн╕ переписують ╕стор╕ю на св╕й лад. Ось ╖╖ слова: «Як можна признавати героями людей, як╕ вбивали д╕тей, забивали колодяз╕ трупами д╕вчат, ж╕нок, старик╕в...» На хутор╕ Вигода ми також знаходили в колодязях вбитих д╕вчат. Т╕льки це була робота не бандер╕вц╕в, а енкаведист╕в у форм╕ ╕ без форми. Це була спланована стратег╕я знищення укра╖нц╕в радянськими каральними органами. А т╕ люди, що боролись за незалежну Укра╖ну, мають бути визнан╕ героями Укра╖ни нар╕вн╕ з ветеранами Друго╖ св╕тово╖ в╕йни 1941 - 1945 рр. В╕рю, що прийде той час, коли Верховна Рада Укра╖ни ухвалить закон про визнання во╖н╕в УПА ветеранами в╕йни. Це може в╕дбутися т╕льки тод╕, коли в парламент╕ не буде комун╕ст╕в, в╕тренк╕вц╕в, соц╕ал╕ст╕в, а будуть депутати-патр╕оти Укра╖ни. Ю. З╤НЧЕНКО, ╕нвал╕д в╕йни. м. С╕мферополь.
НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
