Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З ЮВ╤ЛЕ╢М, КОБЗАРЮ!
Цього тижня в╕дсвяткував 80-л╕тн╕й юв╕лей ялтинський кобзар Остап К╕ндрачук.


ЗГАДАЙТЕ У ВАШИХ МОЛИТВАХ ЯРОСЛАВА ГАЙВАНЮКА…
Його чиста душа заслугову╓ на те.


ПАМ’ЯТЬ, ЯКА ПРОДОВЖУ╢ ЖИТТЯ
Про творч╕ здобутки В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к пам’ятають не лише напередодн╕ юв╕лейних дат.


ПОМ’ЯНУЛИ ГУБАР╤В…
наш обов’язок – вшановувати й передавати дал╕ в майбутн╓ пам’ять про цих...


ВЕЧ╤Р ПАМ’ЯТ╤ В╤РИ РО╥К
У Вадима Михайловича Ро╖ка сьогодн╕ - день народження!




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2007 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 09.11.2007
З 55-Р╤ЧЧЯМ!

В╕ктор ╤ванович Гуменюк - професор, доктор ф╕лолог╕чних наук, зав╕дувач кафедри теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету. У жовтн╕ в╕н святкував сво╓ 55-р╕ччя. Для тако╖ творчо╖, багатогранно╖ особистост╕ ця дата ╓ розкв╕том житт╓вого та творчого потенц╕алу.
На сьогодн╕ В╕ктор ╤ванович ╓ в╕домим лесезнавцем та винниченкознавцем Укра╖ни, талановитим поетом та перекладачем. В╕н автор монограф╕й: "Сила краси: проблематика драматург╕╖ Володимира Винниченка"(С╕мферополь: Тавр╕я, 2001), "Шлях до Одержимо╖": Творче становлення Лес╕ Укра╖нки-драматурга" (С╕мферополь: Тавр╕я, 2002), "Кримськ╕ мотиви в нов╕й укра╖нськ╕й л╕тератур╕ (Х╤Х ст.)" (С╕мферополь: Тавр╕я, 2006), автор численних зб╕рник╕в статей, навчальних пос╕бник╕в. Кр╕м того, В╕ктор Гуменюк ╓ учасником та орган╕затором багатьох наукових конференц╕й всеукра╖нського р╕вня.
В╕ктор ╤ванович пост╕йно удосконалю╓ свою творчу майстерн╕сть ╕ профес╕онал╕зм. Його лекц╕╖ позначаються глибиною наукового досл╕дження, емоц╕йним забарвленням ╕ р╕зноаспектними п╕дходами до викладення матер╕алу. Нин╕ В╕ктор Гуменюк - професор кафедри теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури, але в╕н працював ще ╕ в Польщ╕ в Любл╕нському ун╕верситет╕ ╕м. М. Кюр╕-Склодовсько╖ теж на посад╕ професора, до реч╕, п╕д його кер╕вництвом у 1997 роц╕ в цьому ВНЗ були вперше захищен╕ маг╕стерськ╕ прац╕ з укра╖нсько╖ л╕тератури.
В╕ктор ╤ванович активно займа╓ться громадською д╕яльн╕стю. В╕н член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, Нац╕онально╖ сп╕лки театральних д╕яч╕в Укра╖ни.
В 1995 роц╕ став лауреатом л╕тературно╖ прем╕╖ НСПУ ╕мен╕ В. Симоненка, а в 2001 роц╕ отримав звання Заслуженого д╕яча мистецтв Автономно╖ Республ╕ки Крим. У 2006 роц╕ в╕дбувся його дебют як режисера-постановника: у жовтн╕ глядач╕ мали змогу побачити прем’╓ру драми В. Винниченка "Брехня".
Бажа╓мо вам, В╕кторе ╤вановичу, м╕цного здоров’я та сил для повно╖ реал╕зац╕╖ вс╕х ваших ╕дей та творчих задум╕в.
╤рина ТЕРЕХОВА,
асп╕рант кафедри теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського.

Зав╕дувача кафедри теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури, професора, доктора ф╕лолог╕чних наук В. ╤. Гуменюка в╕та╓мо з 55-р╕ччям!
Бажа╓мо Вам, В╕кторе ╤вановичу, м╕цного здоров’я, творчого натхнення, усп╕х╕в у педагог╕чн╕й та науков╕й д╕яльност╕.

Колектив факультету укра╖нсько╖ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства.

Л╤ТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ, ПОЕТ, ПЕРЕКЛАДАЧ
Зав╕дувач кафедри теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор В╕ктор ╤ванович Гуменюк - це людина, яка все життя присвятила театру та л╕тератур╕. Людина, яка ╓ талановитим л╕тературознавцем, поетом-л╕риком, а також перекладачем.
Ще у 1986 роц╕ в Ки╓в╕ вийшла його перша зб╕рка поез╕й "Росянисник", яка сповнена св╕жими, легкими та н╕жними кольорами. Значне м╕сце в зб╕рц╕ займають м╕н╕атюри про кохання. ╤ написан╕ вони з такою простотою та щир╕стю, що в╕дразу розум╕╓ш - автор ╓ тонким знавцем людських душ. Йому в╕дкриваються прихован╕ людськ╕ почуття, ╕ автор, як художник, малю╓ сво╖ в╕ршован╕ картини. Але картини В╕ктора ╤вановича сповнен╕ не лише н╕жност╕ та м’якост╕...
 Деяк╕ зображають скорботу, б╕ль, безсилля людини перед труднощами св╕ту (цикл „З арм╕йського зошита”). Але нав╕ть кр╕зь чорн╕ барви проступа╓ притаманна автору н╕жн╕сть. Особливе м╕сце у творчост╕ В╕ктора ╤вановича пос╕да╓ друга зб╕рка поета „Стежина”. Це сво╓р╕дн╕ роздуми про роль мистецтва у житт╕ людини. Мистецтво, на думку поета, – це велика сила, покликана л╕кувати духовн╕ недуги людства, щоб св╕т не полет╕в „в провалля дике”. Так╕ думки автора перегукуються з позиц╕╓ю ╤вана Франка, Лес╕ Укра╖нки та багатьох ╕нших майстр╕в слова, як╕ говорили, що обов’язок мистецтва – служити на благо народу, л╕куючи його душу, даруючи спок╕й та над╕ю.
 Поез╕╖ поета по-справжньому майстерн╕, в них в╕дчува╓ться дух нашо╖ нац╕╖. У в╕ршах „Остання п’╓са в „Березол╕” та „Вигнаний король” автор розпов╕да╓ про траг╕чне життя великих митц╕в Миколи Кул╕ша, Леся Курбаса, закатованих в часи стал╕нщини. Поет ╕з болем у серц╕ розкрива╓ трагед╕ю митця, позбавленого можливост╕ творити. Поез╕╖ В╕ктора Гуменюка сповнен╕ життя, кожна з них ма╓ св╕й настр╕й, характер. В╕н не бо╖ться експериментувати ╕ зверта╓ться до хокку – жанру японсько╖ л╕рики, зор╕╓нтованого на стисл╕сть ╕ п╕двищення рол╕ асоц╕ативност╕, натяку, недомовленост╕.
 Приверта╓ увагу ╕ перекладацька д╕яльн╕сть В╕ктора Гуменюка. В╕н пройшов школу блискучого майстра перекладу Бориса Тена. Як в╕домо, перекладач не досл╕вно переклада╓ тв╕р, а намага╓ться засобами сво╓╖ мови в╕дтворити сутн╕сть твору, вкладаючи у переклад частинку себе. Тому кожен переклад дещо в╕дм╕нний в╕д ориг╕налу. Можна сказати, що в нього ╓ два автори: той, хто написав тв╕р, ╕ той, хто переклав. У перекладах В╕ктора ╤вановича в╕дчува╓ться власний стиль, притаманний ╕ його поез╕ям. Тому, щоб краще зрозум╕ти особливост╕ переклад╕в В╕ктора Гуменюка, варто також ознайомитися з його поез╕ями.
 Ма╓мо ряд талановитих переклад╕в з англ╕йсько╖ л╕тератури (В. Шексп╕р, Д. Байрон), з рос╕йсько╖ (О. Толстой, М. Горький), з польсько╖ (В. Броневський, Адам М╕цкевич) та кримськотатарсько╖ (Юнус Кандим) та ╕н. Як ╕ поез╕╖, перекладам В╕ктора Гуменюка притаманне багатство мови. В╕дчува╓ться, що кожне слово ретельно п╕д╕бране, але це не робить переклад складним чи неприродним. Навпаки! В╕дчува╓ться та легк╕сть ╕ невимушен╕сть, як╕ так виразно проступають у поез╕ях автора.
 Напевно, особливе м╕сце у перекладацьк╕й д╕яльност╕ В╕ктора ╤вановича пос╕да╓ поема „Дзяди” польського поета-романтика Адама М╕цкевича. Саме в╕н вперше зд╕йснив повний укра╖нський переклад поеми.
 Кажуть, що переклад найвдал╕ший тод╕, коли автор волод╕╓ мовою ориг╕налу майже як р╕дною. Це саме такий випадок! У „Дзядах”, перекладених В╕ктором Гуменюком, в╕дчува╓ться ╕ романтична зворушлив╕сть, ╕ емоц╕йне напруження, ╕ сарказм, притаманн╕ ориг╕налу. Перекладач намага╓ться якнайточн╕ше передати вс╕ в╕дт╕нки почутт╕в, зберегти нац╕ональне забарвлення твору, ╕ йому це вда╓ться. В╕н нав╕ть збер╕га╓ назву твору, яку останн╕м часом в укра╖нськ╕й л╕тературознавч╕й практиц╕ перекладають як „Поминки”. Щодо цього В╕ктор Гуменюк зазнача╓: „Зда╓ться, все ж заголовок „Дзяди” б╕льш виправданий. Ун╕кальн╕сть цього твору виходить за меж╕ мистецько╖ неповторност╕, то й назва хай лишиться ун╕кальною... Гадаю, незвичне звучання слова да╓ змогу не лише в╕дчути щось специф╕чно польське, а й глибше збагнути ун╕версальний сенс твору, метафору родово╖ пам’ят╕, вза╓мозв’язку покол╕нь. ...Нав╕ть для читаючо╖ польсько╖ публ╕ки це слово (дзяди) було вже певною м╕рою екзотичним. Тож, певно, не гр╕х, якщо ця екзотичн╕сть збережеться ╕ в переклад╕”. Отож, бачимо бережне ставлення поета-перекладача до слова. В╕н намага╓ться не порушити ц╕л╕сн╕сть твору та його неповторне звучання. В╕ктора ╤вановича можна назвати не просто перекладачем, а поетом переклад╕в. Бо в╕н не лише переклада╓ твори, а в╕дкрива╓ перед нами ц╕лий св╕т неповторно╖ та прекрасно╖ поез╕╖.
Ольга НОСОВА,
студентка V курсу факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства ТНУ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2007 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5282

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков