Ми й не чекали на те, що на ╕дею в╕дновлення додатка в╕дгукнеться творча молодь з ╕нших куточк╕в Укра╖ни. З „Будьмо!” хочуть сп╕впрацювати художники, серед них Св╕тлана П╕рожкова, яка навча╓ться в Полтав╕ та вже в╕дв╕дувала Крим. У липн╕ цього року Св╕тлана знову нав╕далася до нас у гост╕ з батьками та братом Владиславом. Я запропонувала зустр╕тися б╕ля редакц╕╖ „КС”. Там ми вперше побачили одна одну, до того знайом╕ лише за фотограф╕ями та листами. П╕рожковим було ц╕каво знати все про Крим ╕ про С╕мферополь зокрема, тож я була ╖хн╕м г╕дом. ТНУ також вразив гостей, особливо розар╕й. У фонтан ми вс╕ кинули по монетц╕, щоб знову повернутися сюди. Мабуть, гост╕ уявляли соб╕ Крим як Чечню: сполохано спитали про ексцеси, як╕ буц╕мто влаштовують кримськ╕ татари. Я пояснила, що не треба робити з мухи слона, ╓диний ексцес ул╕тку – це жахлив╕ затори на дорогах. Гостям було при╓мно почути з уст кримчанки укра╖нську мову – адже вони думали, що в наших школах ╖╖ не вивчають. У свою чергу, Св╕тлана розпов╕ла про сво╓ навчання та стосунки з однокурсниками. У Полтавському ВНЗ навча╓ться багато при╖жджих ╕з с╕л. Почувши, що Св╕тлана з Житомира, майбутн╕ арх╕тектори упереджено сказали: „А, Зах╕дна Укра╖на!” „Хоча Житомир – це взагал╕ п╕вн╕ч”, - зазначила Св╕тлана. „Ось бачиш, географ╕╖ не знають, а ворогують”, - сказала я. Якби ми вс╕ дружили домами та ╖здили в гост╕, ц╕ упередження зникли б сам╕ собою. А дал╕ хай Св╕тлана розпов╕сть про себе сама. - Св╕й шлях художника я почала, як ╕ вс╕ в дитинств╕ – у художньо-декоративн╕й студ╕╖ при одн╕й ╕з шк╕л Житомира: малювала фарбами, ол╕вцем, робила писанки, апл╕кац╕╖, вироби з б╕серу. Пот╕м була художня школа Житомира, де мо╖м вчителем ╕ наставником був Шкуринський В╕ктор Миколайович – заслужений художник м╕ста. Якраз п╕д його кер╕вництвом ╕ заклався фундамент мо╓╖ творчо╖ д╕яльност╕, творчих пошук╕в та натхнення. Навчалася в художн╕й школ╕ п’ять рок╕в. Зараз навчаюся в Полтавському нац╕ональному техн╕чному ун╕верситет╕ ╕мен╕ Ю. Кондратюка. Перейшла на ╤╤╤ курс арх╕тектурного факультету за спец╕альн╕стю „Арх╕тектура буд╕вель ╕ споруд”. Мен╕ подобаються так╕ художники, як Шишк╕н, Айвазовський, Р╓п╕н, Ге, Леонардо да В╕нч╕, Мар╕я Башкирцева та ╕нш╕. ╤з сучасних – акварел╕сти Полтави Бернадський, Рожковська та ╕нш╕. Подобаються р╕зн╕ художн╕ стил╕ – як реал╕зм, так ╕ абстракц╕я, футуризм, сюрреал╕зм ╕ под╕бн╕, адже в кожному стил╕ ╓ щось сво╓ особливе та ц╕каве. Працюю аквареллю та ол╕йними фарбами, ╓ граф╕чн╕ роботи ол╕вцем ╕ пастеллю. З виставок можу назвати так╕. Перша персональна в╕дбулася в обласн╕й б╕бл╕отец╕ для дорослих у Полтав╕ (близько 50 роб╕т). Пот╕м св╕т побачили ще дек╕лька картин у загальн╕й виставц╕ художн╕х роб╕т молод╕ Полтави у дитячо-юнацьк╕й б╕бл╕отец╕; пот╕м – в ╤нститут╕ зв’язку м. Полтави (теж у склад╕ загально╖ виставки). Черпаю натхнення в р╕дн╕й природ╕, музиц╕, близьких друзях, як╕ под╕ляють мо╖ вподобання та завжди п╕дтримують. У Крим я при╖хала на етюди – планую зробити цикл кримських пейзаж╕в та замальовок. На р╕дному Пол╕сс╕ також з’явилися нов╕ картини. Ставлення до сучасного мистецтва таке: подоба╓ться, коли автор розкрива╓ себе в сво╖х роботах, дару╓ тепло ╕ затишок, не штампу╓ роботи – „аби б╕льше” – ╕ для галочки. Це стосу╓ться вс╕х вид╕в мистецтва. Не подоба╓ться, коли автор просто намага╓ться когось коп╕ювати або викону╓ роботу, на яку подивився й забув. Робота, якщо вона ц╕кава й хороша, довго не забува╓ться. У сучасного мистецтва ╓ майбутн╓, як ╕ взагал╕ у мистецтва. Доки ╓ людина – доти ╓ мистецтво. Воно лише може дещо зм╕нюватися. На жаль, чомусь у сусп╕льств╕ склалася думка, що художник – це щось „нижче”, далеке та дивне, неправильн╕ люди. Нав╕ть у мо╓му арх╕тектурному оточенн╕ в деяких випадках чу╓ться таке твердження. Але я спод╕ваюся, люди зрозум╕ють, що в будь-як╕й творч╕й (╕ не лише) профес╕╖ ориг╕нальн╕ше та краще викона╓ роботу людина, яка в душ╕ художник, музикант, тобто митець. Ми трохи по-╕ншому сприйма╓мо та анал╕зу╓мо св╕т. Побажання юним художникам: твор╕ть, старайтеся, ╕ з натхненням у вас усе вийде. Не треба боятися перешкод! П╕рожковим лишилися при╓мн╕ спогади про Крим („Це справжн╕й рай!” – захоплено в╕дгукнулася Св╕тлана), сувен╕ри та номери „КС”. Св╕тлана стала читачкою „Будьмо!” ╕ бажа╓ подальшого розвитку нашо╖ газети. Що ж, у добрий час! Ольга СМОЛЬНИЦЬКА.
СОЛ╤ДАРН╤ З УКРА╥НОЮ
СЕРЕД ПОВЕРНЕНИХ ╤З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ ЗАХИСНИК╤В МАР╤УПОЛЯ ╢ ДВО╢ КРИМЧАН
УКРА╥НА ПОВЕРНУЛА З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ 215 ЛЮДЕЙ, ЗОКРЕМА Й ЗАХИСНИК╤В «АЗОВСТАЛ╤»
ЩАСЛИВА ЛЮДИНА СЕРГ╤Й МАРТИНЮК
ПЕРЕМОГА НА П╤ДСТУПАХ ДО КИ╢ВА
