Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо ус╕м читачам-шанувальникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - т╕╓╖, справжньо╖, що в...


МОЛОД╤Й НЕЗАЛЕЖН╤Й УКРА╥Н╤ – МОЛОДИЙ ШЕВЧЕНКО
24 серпня, на День Незалежност╕ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на Ки╖вщин╕ в╕дбулося урочисте в╕дкриття...


«ВАША П╤ДТРИМКА Д╤ТЕЙ СЬОГОДН╤ - ЦЕ ПОТУЖНА ╤НВЕСТИЦ╤Я В КВ╤ТУЧЕ МАЙБУТН╢ УКРА╥НСЬКО╥ ЗЕМЛ╤!»
Давайте ще раз подяку╓мо тим, завдяки кому конкурс в╕дбувся!


АФРИКАНСЬК╤ СТУДЕНТИ В УКРА╥Н╤
Нарешт╕ африканець вийшов ╕з ступору розгубленост╕, посм╕хнувся ╕ сказав: «Я не...


СВ╤ТЛИЧАНСЬКО-КОНОНЕНК╤ВСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС - ЯК М╤СТОК ДО НОВОГО УКРА╥НСЬКОГО КРИМУ
держава Укра╖на ╕ пальцем не зворухнула, аби хоч якось п╕дтримати дитячий л╕тературний конкурс,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2007 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 09.11.2007
БЕРЕЖ╤МО СВО╢, УКРА╥НСЬКЕ!

ДО ВИТОК╤В

 Днями група школяр╕в з НВК «Укра╖нська школа-г╕мназ╕я» (м. С╕мферополь) повернулася додому п╕сля чотириденно╖ подорож╕ на Полтавщину. Це були с╕мнадцятеро в╕дв╕дувач╕в шк╕льного гуртка керам╕ки з трьома педагогами. Подорож ╕ харчування для екскурсант╕в орган╕зувала ╕ проф╕нансувала С╕мферопольська орган╕зац╕я «Нашо╖ Укра╖ни» на чол╕ з л╕дером осередку парт╕╖ Володимиром Кунцовим.
 Под╕бну по╖здку вони дарують д╕тлахам не вперше. Нещодавно була подорож до Прикарпаття, що тривала вдв╕ч╕ довше, але за насичен╕стю под╕ями ╕ враженнями вони обидв╕ схож╕. Певно, тому, що юн╕ керам╕сти одразу ж потрапили в сво╓ середовище - вони зупинилися в Оп╕шнянському колег╕ум╕ мистецтв ╕нтернатного типу. Завуч колег╕уму ╕з задоволенням стала ╖хн╕м г╕дом, ╕ одразу ж розпочалося знайомство з творч╕стю м╕сцевих талант╕в. Учн╕ цього закладу при╓мно подивували не лише гончарними, але й художн╕ми роботами.
 Запита╓те: як це може майже половина селянських д╕тей бути обдарованими саме у в╕дпов╕дному план╕? Але так вже сталося, що Оп╕шня - ╓ серцем керам╕чного та гончарного мистецтва, ╕ потяг до ц╕╓╖ справи, певне, передавалося у кров╕. Далекоглядними були ╕ т╕, хто створював цей колег╕ум, бо в╕н став запорукою того, що р╕дне село ╕ в майбутньому не втратить свого бренду.
 А ще сво╓ мистецтво тут вм╕ють показати лицем. Для того - Нац╕ональний музей-запов╕дник укра╖нського гончарства, що м╕г би прикрасити ╕ столицю, а поруч з ним, п╕д в╕дкритим небом - найр╕зноман╕тн╕ш╕ скульптури, що були подарован╕ Оп╕шн╕ майстрами, як╕ проводили тут сво╖ конкурси.
 Переважають глина, кам╕нь, дерево - ╕нш╕ недорог╕ матер╕али. А ось сама колекц╕я цих скульптур ╓ знаковою, вони - породження надр╕в нац╕онально╖ св╕домост╕ ╕ п╕дсв╕домост╕: тут ╕ тонкий народний гумор, ╕ рел╕г╕йн╕ мотиви, ╕ м╕стика. ╤нод╕ головну роль в╕д╕грають авторська фантаз╕я ╕ стил╕зац╕я. А когось надихають прост╕ селяни, щир╕ укра╖нц╕, що, можливо, мають конкретного прототипа.
 Сам Нац╕ональний музей ╓ центром гончарства, в╕домим ╕ за межами Укра╖ни, де вже в╕дбувався м╕жнародний симпоз╕ум в╕дпов╕дних фах╕вц╕в. В Оп╕шн╕ побували представники Б╕лорус╕, Рос╕╖, Молдови ╕, звичайно ж, вс╕╓╖ Укра╖ни. Наступного л╕та оч╕ку╓ться аналог╕чний зах╕д, але з долученням б╕льшо╖ к╕лькост╕ заруб╕жних гостей. В музе╖ не т╕льки безл╕ч експонат╕в, але ╓ й власний гончарний круг, на якому п╕д час майстер-класу вдалося попрацювати ╕ кримським д╕тям.
 Ось як про це розпов╕да╓ Юл╕я Лук’янчук, одинадцятикласниця з Криму: «В прим╕щенн╕ музею нам розпов╕ли про р╕зновиди та призначення укра╖нських глечик╕в, пот╕м був проведений майстер-клас нащадком великого роду гончар╕в Миколою Гавриловичем Пошивайлом, заслуженим д╕ячем мистецтв Укра╖ни, членом Сп╕лки художник╕в Укра╖ни та не менш заслуженою людиною - Михайлом Китришем. Нас навчили робити багато ц╕кавих речей: традиц╕йн╕ п╕вники-свистунц╕, народн╕ укра╖нськ╕ ф╕гурки, нав╕ть мали змогу попрацювати на гончарному круз╕. Правда, гарний вироб вийшов т╕льки у нашого кер╕вника та вчителя з укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури Романа Анатол╕йовича Шацького. Нас також навчили розписувати тар╕лки з допомогою природних фарб...»
 Окр╕м Романа Анатол╕йовича, представника «Нашо╖ Укра╖ни», який теж под╕лився сво╖ми враженнями, д╕тей супроводжували ще й кер╕вник гуртка керам╕ки та соц╕альний педагог.
 Роман Шацький розпов╕в зокрема про два музе╖-садиби - родини Пошивайл╕в, гончарн╕ традиц╕╖ яко╖ започаткували ще в середин╕ минулого стол╕ття Гаврило ╕ ╢вдок╕я Пошивайли, та Олександри Федор╕вни Силюченко (1921 - 1987 рр.). Як бачимо, здавалося б, н╕чим не прим╕тне селище Оп╕шня, де вм╕ють шанувати народн╕ традиц╕╖ та ╖хн╕х нос╕╖в, не лише не загубилось у вир╕ нашого смутного життя, але й набува╓ все б╕льшо╖ слави!
 Ось як змальову╓ наступний день подорож╕ Юл╕я Лук’янчук: «30 жовтня по╖хали до Полтави, але дорогою нав╕дались до Свято-Микола╖всько╖ церкви, що знаходиться в с. Диканька. Цей храм, у якому полюбляв бувати М. Гоголь, був побудований родиною княз╕в Кочубе╖в ╕ м╕стить ╖хн╕й родинний склеп. Церква споруджена не як ╕нш╕ - однокупольна. А поруч - л╕с, що славиться але╓ю стародавн╕х 600-л╕тн╕х дуб╕в (чи не про них згадував О. Пушк╕н в сво╖й поем╕ «Полтава»?)».
 В Полтав╕ кримчани в╕дв╕дали два музе╖: кра╓знавчий, ╕сторичний та галерею мистецтв. У кра╓знавчому музе╖, де кожному виду мистецтва було в╕дведено окремий куточок, Юлю особливо вразили вироби ╕з соломи, а з галере╖ мистецтв назавжди запам’яталися твори маленько╖ д╕вчинки Олександри Путри, яка не змогла подолати тяжку хворобу - лейкем╕ю, але встигла залишити у спадок людям багато чудових картин. А ще галерею так прикрасили зимовий сад та великий аквар╕ум з рибками!
 Пот╕м були ╕сторичний музей та прогулянка центром м╕ста, який називають там «маленький Петербург», де мальовничий парк оточу╓ п’ять споруд, що належать до XVIII стол╕ття.
 Свою розпов╕дь Юля зак╕нчу╓ словами: «Як не прикро було нам, але все-таки треба повертатися додому. Але перед дорогою ми встигли заб╕гти на ярмарок керам╕чних вироб╕в ╕ накупили багато сувен╕р╕в.
 Дуже сподобався цей край. Надзвичайно прив╕тний ╕ дружелюбний. Хот╕лося б туди повернутися знову, ну а поки що чека╓мо в гост╕ оп╕шнян та полтавчан, яких ми запросили!»
 Полюби свою Оп╕шню - ╕ ти полюбиш всю Укра╖ну. Зроби сво╖ми власними руками св╕й власний глечик - ╕ ти полюбиш ус╕х керам╕ст╕в та гончар╕в, як╕ передають з рук в руки цей глечик - як ц╕нний дар нащадкам. ╤ не дай тоб╕, Боже, його розбити, бо не дарма ж в╕д цього застер╕га╓ народна мудр╕сть - важко буде скле╖ти. Береж╕мо сво╓, все це - наша Укра╖на.
 Тамара СОЛОВЕЙ, Юл╕я ЛУК’ЯНЧУК.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2007 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5300

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков