Версiя для друку Обговорити в форумi

ЗЕМЕЛЬНИЙ КОНФЛІКТ ТА МІЖЕТНІЧНЕ ПРОТИСТОЯННЯ В КРИМУ
ПОДІЇ, що розгортаються в АР Крим навколо знесення будівель кримських татар, укотре актуалізують питання щодо адекватності дій усіх владних інституцій. Ці події яскраво демонструють, що місцева кримська влада не повною мірою усвідомлює всі можливі наслідки спроб розв’язання бізнес-питань у силовий спосіб та нехтування етнічним чинником. Отож ці дії влади можуть стати для АР Крим міною вповільненої дії, закладеною під стабільність суспільно-політичної ситуації. А якщо належне розуміння є, проте все ж таки ті "заходи вживаються", - це, як мінімум, є недалекоглядним та небезпечним. З іншого ж боку, нещодавні події увиразнюють не так консолідовану владну позицію, як цілковиту відсутність розуміння й у центральної влади того, що розв’язання суперечки в силовий спосіб замість віднаходження компромісу лише загострює проблеми, але не вирішує їх. Симптоматичним показником поточного ставлення влади до кримського питання є відсутність будь-яких коментарів із боку Секретаріату Президента, будь-яких оцінок подій. Це може свідчити про те, що цій інституції сьогодні невигідно оцінювати ситуацію, адже те чи інше трактування подій викличе негативну реакцію з боку або кримських татар, або ж так званого слов’янського населення. Але ж іще в 1996 році під час розгортання однієї з конфліктних ситуацій в АР Крим у тодішніх керманичів країни начебто народилося розуміння того, що неможливо вічно відсиджуватися "за бруствером проблем"; наслідком усвідомлення цього стало звертання консолідованої уваги гілок влади на кримськотатарські та інші місцеві проблеми.
Натомість сьогодні ініціативу на кримському полі перехопив Кабінет Міністрів, який зобов’язав Раду міністрів Криму провести спеціальне засідання з приводу подій на Ай-Петрі. За дорученням прем’єр-міністра Віктора Януковича нарада, присвячена подіям у Криму, пройшла під головуванням віце-прем’єр-міністрів Олександра Кузьмука й Дмитра Табачника. Участь у ній узяли керівники Автономної Республіки Крим, Міністерства внутрішніх справ, Державного комітету у справах національностей та релігій, а також Державного комітету телебачення й радіомовлення. Таке широке представництво виглядає логічним з огляду на те, що основним ініціатором розвитку кримських подій були місцеві представники ПРУ. Щоправда, незрозуміло, чи були бодай присутні під час цього велелюдного засідання представники самих кримських татар, тобто чи було почуто думку іншої сторони конфлікту.

ІЛЮСТРАЦІЯ ДО ПОДІЙ...
Силами підрозділів "Беркут" 6 листопада на плато Ай-Петрі було знесено будівлі бізнесменів-кримських татар, що протестували проти таких дій. Отож за спротив їх було побито представниками правоохоронних структур. За даними кримської міліції, за опір правоохоронцям було затримано більше 20 осіб. Щоправда, лідер Меджлісу кримськотатарського народу М. Джемілєв навів інші цифри: затримано 28 кримських татар, 11 з яких засуджено до позбавлення волі на терміни від 5 до 13 діб. За словами М. Джемілєва, четверо кримських татар перебувають у реанімації, а декого з них побито до такого стану, що вони самостійно не можуть навіть підписати протокол. За цього представники МВС вважають, що знесення 13 будівель здійснювалося на законних підставах - за рішенням суду - та в цілком спокійній обстановці.
Коментуючи події на Ай-Петрі, в. о. міністра МВС М. Корнієнко заявив, що проводиться службове розслідування. Однак у чому полягає його сенс, залишається незрозумілим, адже міліції все відомо наперед: "...вже зараз ми можемо сказати, що дії міліції були правомірними. Ми хочемо, щоб закон діяв, і щоб політичні сили не звинувачували міліцію в тому, чого не було". Виходячи із заяв пана в. о. міністра, діяльність міліції матиме логічне продовження, адже "у Криму понад 80 таких земельних ділянок, їх треба звільняти, тому що вони зайняті незаконно. Має діяти закон не відповідно до національності, а закон, який діє стосовно кожного, кожен рівний перед законом".
Кримські керманичі та місцеві лідери ПР також вважають дії загону "Беркуту", півтисячі бійців якого застосували проти цивільних українських громадян кийки та сльозогінний газ, адекватними до ситуації, що склалася. Так, головний кримський регіонал, він же голова ВР АРК А. Гриценко висловив переконаність у тім, що "наведення порядку на плато Ай-Петрі" - захід конче необхідний: "перш за все необхідно навести порядок та звільнити територію від самовільно побудованих споруд.., а ситуація, що виникла, сталася внаслідок необдуманих дій місцевих рад, які свого часу виділили землю в заповідних територіях".
Знесення кримськотатарських будівель можливо потрактувати як своєрідне рейдерство, адже ще в лютому 2007 року мер Ялти Сергій Брайко заявляв, що, оскільки для розвитку зимового відпочинку потрібно "трішечки змінити статус частини земель", то так воно, скоріш за все, і буде зроблено, а тоді на Ай-Петрі прийде інший інвестор, який матиме "розуміння та допомогу керівництва Криму та України" (http://www.pk.kiev.ua/country/2007/11/06/183524.html).
У січні цього року кримський спікер А. Гриценко повідомляв, що це "плато або буде включено до межі Ялтинського гірсько-лісового заповідника, або відійде під крупний інвестиційний проект". Як відомо, в Криму вже існують плани щодо втілення в життя кількох крупних інвестиційних проектів, які курують представники ПРУ, зокрема зі створення гольф-клубу... До речі, всі охочі вже сьогодні можуть придбати чудові апартаменти на Ай-Петрі, тобто на заповідній території, ціною 3000 євро за один кв. м. Про це повідомляють об’яви в інтернет-виданнях, а їхні господарі пропонують звертатися з приводу такої покупки до Ялти.

НАСЛІДКИ ТА МОЖЛИВОСТІ
Ситуація на Ай-Петрі унаочнила низку проблемних питань, які є традиційними для України. З одного боку, як і раніше, залишаються якнайширшими можливості для конвертації владного ресурсу в процес ухвалення рішень в соціально-економічній сфері, необхідних зацікавленим бізнес-угрупованням, що, з іншого боку, призводить до кричущого ігнорування прав людини, в тому числі й щодо гарантій збереження приватної власності для тих, хто не має бодай рівноцінного опонентам "розуміння та допомоги керівництва Криму та України". В даному випадку йдеться про "пересічних українців", громадян України, яких сьогодні затримано міліцією. Це також неувага, а то й свідоме ігнорування етнополітичного фактора, який є одним із надзвичайно складних для АР Крим. Отож нехтування ним може загрожувати суспільній стабільності півострова, а відповідно, й усій України загалом.
Події на плато Ай-Петрі - фактично другий за тиждень небезпечний конфліктний інцидент з міжетнічним забарвленням. Так, 1 листопада на вулиці Балаклавській в Сімферополі відбулися зіткнення між кримськими татарами і представниками фірми "Олві-Крим" через земельне питання. Для розгону натовпу правоохоронцям довелося пригнати два БТРи і зробити декілька пострілів у повітря. Частота подібних випадків указує на виникнення тенденції, яка є небезпечною з погляду можливостей подальшого розгортання конфліктного протистояння, причому не тільки в локальних масштабах. Сутички відбуваються з приводу землі, ресурсів, власності із застосуванням різноманітних судових рішень, включенням у це протистояння судової системи, яка в Україні вражена корупцією та перетворена на потужний інструмент для задоволення бізнес-інтересів. Однак рейдерські сценарії на фоні складних міжетнічних взаємин загрожують не тільки судовими тяжбами, але й конфліктами та міжетнічним протистоянням. Якщо бахчисарайський конфлікт навколо старовинного мусульманського кладовища, де було розміщено ринок, у серпні 2006 року було розв’язано за допомогою київської влади та внутрішньополітичних домовленостей, то сьогодні центр майже безмовний, якщо не брати до уваги засудження дій міліції в заяві "НУ" та схвальних оцінок планомірних дій кримської міліції прем’єром В. Януковичем, який 8 листопада висловився за те, щоб рішення суду неухильно виконувалися.
Майже всі випадки міжетнічного протистояння в Криму офіційно трактувалися як такі, що мають на меті сприяти здійсненню законності. Можна пригадати далекі події жовтня 1992 року в селищі Красний Рай, коли підрозділи кримської міліції, посилені бійцями ЗМОПу, "почали ліквідовувати табір кримських татар". В офіційній версії подій наголошувалося на тому, що "поселенці чинили опір, почали підпалювати автопротектори, які були розташовані за периметром табору. За свідченням спостерігачів, постраждало майже 20 осіб, приблизно 40 кримських татар затримано та вивезено в невідомому напрямку" ("Комсомольская правда", 3 жовтня 1992 р.). У штурмі Красного Раю брали участь приблизно 600 осіб, озброєних щитами та кийками. Понад те, під час штурму було застосовано газ ("Голос України", 3 жовтня 1992 р.). Тоді й центральна, й кримська влада та органи місцевого самоврядування теж посилалися на необхідність дотримання законності. Однак про те, яка насправді складалася ситуація, свідчить обговорення на засіданні Верховної Ради Криму 2 червня 1994 року питання про виділення кримським татарам земельних ділянок у 30-кілометровій зоні узбережжя Криму. В ході перевірки законності виділення ділянок було виявлено багато порушень: фактично отримувати землю в цій зоні мали можливість в основному кримінальні структури - зрозуміло, за певну винагороду, а тому було прийнято рішення про призупинення виділення землі та проведення комплексної ревізії (УНІАН, 2 червня 1994 р.). Минуло майже 12 років, а ситуація із земельними суперечками з етнічним забарвленням залишається практично незмінною з огляду на її загальну тональність, причини та тенденції. "Кримська влада свідомо йшла до конфлікту із самозахопленнями", - заявила під час прямого ефіру в програмі "Ваша година" на радіо "Ассоль" (м. Сімферополь) депутат Верховної Ради АРК від Блоку Юлії Тимошенко Тетяна Звєрєва 8 листопада: "БЮТ неодноразово вимагав, щоб питання про самозахоплення та про землю були обговорені на сесії, але більшість у Верховній Раді АРК не сприймає ніяких рішень, за винятком своїх". На думку представників БЮТ, "конфлікт навколо самозахоплень - це відволікаючий маневр кримської влади", оскільки "сьогодні влада замовчує про сотні самозахоплень у Нікітському ботанічному саду, в Судаку, в Коктебелі" (http://www.maidan.org.ua/static/newskrym/1194544694.html).
Заслуговують на увагу також доволі посередні темпи земельної інвентаризації в АР Крим. Так, на початок 2007 року в межах населених пунктів Криму було проінвентаризовано лише 42,1% земель, а також 25% земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів площею 168,6 тис. га. Повільні темпи інвентаризації землі, помножені на непублічну діяльність місцевих рад, прояви корупції у сфері виділення земельних ділянок, здатні продемонструвати рівень земельного безміру в такому складному регіоні, як Крим. Своєрідну міну вповільненої дії, здатну спричинити вибух конфліктних ситуацій з етнічним забарвленням у сфері земельних відносин, заклали й відповідні зміни до Кримінального кодексу, які, скоріш за все, невипадково були ініційовані саме представником КПУ та екс-кримським спікером Л. Грачем. Вони були вміщені в ухвалений ВР Закон України № 1028 від 31 травня 2006 року "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за самовільне захоплення земельної ділянки". Закон цей було підписано Президентом України В. Ющенком. За цього варто зауважити, що в Україні так і не набув чинності прийнятий парламентом закон "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою" (його було ветовано Президентом України Л. Кучмою 2004 року). І досі не визначено на законодавчому рівні політико-правовий статус кримськотатарського народу. До речі, що більше в цій сфері існує законодавчих невизначеностей, то кращим стає підґрунтя для так званої радикалізації кримськотатарського руху. Адже очевидно: якщо влада не розв’язує болючої проблеми в мирний спосіб, тобто за допомогою законодавства, протестні настрої каталізуються. Причому протестний рух може розгортатися не так й не тільки під політичним керівництвом Меджлісу кримськотатарського народу. Адже в дестабілізації Криму можуть бути зацікавлені чимало зовнішньополітичних сил і гравців та різноманітних внутрішніх рухів. Якщо такий конфліктний сценарій буде зреалізовано, Україна може опинитися в патовій ситуації.
Для того щоб унеможливити такий сценарій, потрібно не просто говорити про необхідність ухвалення тих чи інших рішень, але виконувати вже задеклароване. Адже не бракує постанов та указів, які мають сприяти розв’язанню "кримських вузлів", проте бракує політичної волі, розуміння та співпраці гілок влади над виконанням ухвалених рішень. Наприклад, в одному тільки Указі Президента України №154/2006 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 лютого 2006 року "Про суспільну ситуацію в Автономній Республіці Крим" уміщено 34 завдання, виконання яких мало би гармонізувати ситуацію в регіоні. Залишається риторичним питання про те, скільки з них виконано й наскільки ефективно.
Варто звернути увагу на те, що традиційно конфлікти в АР Крим не вважають міжетнічними. Це, мовляв, просто протиріччя, які виникають у річищі налагодження взаєморозуміння між кримськими татарами і владою, переважним чином місцевою. Однак якщо й у подальшому буде застосовуватися "сила закону" стосовно наступних 80 ділянок, якщо на авансцену вийдуть кримінальні чи козацькі загони для наведення порядку та якщо ще й додадуть певних необачних коментарів місцеві антикримськотатарські ЗМІ, ми ризикуємо отримати на півострові саме міжетнічний конфлікт.
Юлія ТИЩЕНКО,
керівник програм розвитку громадянського суспільства УНЦПД.

ПОСТІЙНИЙ ПРЕДСТАВНИК ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ ВОЛОДИМИР ХОМЕНКО ВВАЖАЄ, що для забезпечення стабільності в сфері міжнаціональних стосунків в республіці необхідно найближчим часам провести засідання кримського уряду, на якому розглянути стан виконання Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, які повернулися на проживання в Україну. З такою пропозицією Представник Глави держави звернувся до голови Ради міністрів АРК Віктора Плакіди.
На думку Володимира Хоменка, було б доцільно під час обговорення заслухати інформацію представників Республіканського комітету АРК у справах національностей та депортованих громадян, інших профільних комітетів та міністерств щодо виконання програм і рішень з даних питань, а також голів райдержадміністрацій і міських голів, на території адміністративно-територіальних одиниць яких здійснена репатріантами найбільша кількість самозахоплень землі та житлових будинків.
Постійний Представник Президента України в АРК відзначив важливість вчасного виконання державної та республіканської Програм розселення та облаштування кримських татар і осіб інших національностей, які повернулися в Україну, зокрема забезпечення репатріантів житлом та землею, створення інфраструктури для місць компактного проживання, та відповідних указів Президента України з вирішення проблем депортованих.
Джерело: http://www.ppu.gov.ua
* * *
БОГОСЛОВСЬКА ПРОПОНУЄ ПРОВЕСТИ "ІНВЕНТАРИЗАЦІЮ" КРИМСЬКИХ ТАТАР. Україна повинна припинити репатріацію кримських татар до Криму на час, поки тим, хто вже живе на півострові, будуть забезпечені умови проживання, вважає Інна Богословська. Про це вона сказала в програмі "Київська година" на каналі RTVi.
"Перше, що ми повинні зробити, це зупинити репатріацію татар до України до тих пір, поки ми тим, хто вже переїхав і повернувся на свої землі, не забезпечимо нормальне проживання. І досвід європейських держав, таких, як Франція, Велика Британія, Голландія, свідчить про те, що грамотна імміграційна політика - це запорука розв’язання серйозних національних проблем", - стверджує Богословська.
Богословська пропонує чітко визначити, які землі виділяються під приватне володіння громадян і визначити послідовність видачі земель. "Ми повинні провести інвентаризацію і татарського населення, і корінного кримського останнього періоду - там і росіяни, й українці, й греки, там всі національності представлені на півострові", - сказала вона. Тільки після цього, на думку Богословської, "можна повернутися знову до політики репатріації, і продовжити ті зобов’язання, які брала Україна свого часу".
Джерело: http://www.Newsru.ua
* * *
САМОВІЛЬНІ БУДІВЛІ В КРИМУ МАЮТЬ ЛІКВІДУВАТИ ДО НАСТУПНОГО МІСЯЦЯ. Про таке доручення виконавчій службі повідомив прокурор автономії Віктор Шемчук на спільній колегії Головного управління Міністерства внутрішніх справ і прокуратури Криму.
За його словами, невиконаними зараз залишаються 83 рішення судів зі звільнення земель у Сімферополі, Судаку, Алушті та в Сімферопольському районі. Для їх виконання залучатимуть підрозділи управління кримської міліції і Внутрішні війська.
Присутній на нараді віце-прем’єр Олександр Кузьмук наголосив, що переваг окремим громадянам щодо земельного питання не надаватимуть. За його словами, міліція забезпечує порядок під час виконання судових рішень по всій країні, а не лише в Криму, але тільки на півострові "гарячі голови" влаштовують масові сутички з міліцією.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #46 за 16.11.2007 > Тема "Крим - наш дім"