Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 16.11.2007 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 16.11.2007
НА СТОРОЖ╤ Р╤ДНОГО СЛОВА

ОСВ╤ТА

Вже вдруге, з пром╕жком у два роки в Укра╖н╕ проходить велелюдне з╕брання св╕тового укра╖нства, яке оп╕ку╓ться проблемами розвитку нац╕онально╖ осв╕ти. ╤╤ М╕жнародний конгрес з промовистою назвою "Укра╖нська осв╕та у св╕товому часопростор╕" в╕дбувся у Ки╓в╕ 25 - 27 жовтня цього року.
Символ╕чно, що укра╖нськ╕ осв╕тяни з усього св╕ту з╕бралися на св╕й форум у Будинку учителя на Володимирськ╕й, де в 1917 роц╕ Центральна Рада проголосила в╕дновлення Укра╖нсько╖ державност╕. В╕ддаючи шану вдячност╕ ген╕альним буд╕вничим Укра╖нсько╖ держави та пров╕дникам нац╕╖ - Тарасу Шевченку та Михайлу Грушевському, пам’ятники яких стоять майже поруч, учасники конгресу поклали кв╕ти Великим Укра╖нцям.
Державний г╕мн Укра╖ни, який у Криму останн╕м часом майже не луна╓ на вс╕ляких урядових заходах, об’╓днав численних делегат╕в, як╕ прибули до Ки╓ва з ус╕х куточк╕в св╕ту. На високий державний р╕вень цей зах╕д п╕дносив той факт, що Почесним головою Конгресу укра╖нських осв╕тян став Президент Укра╖ни - В╕ктор Ющенко. На жаль, через оф╕ц╕йну по╖здку за кордон на з╕бранн╕ в╕н не зм╕г бути присутн╕м. Глава держави письмово прив╕тав учасник╕в форуму, визначивши Конгрес найважлив╕шою державною под╕╓ю цьогор╕чно╖ осен╕.
В╕дкриттю ╤╤ М╕жнародного конгресу укра╖нських осв╕тян передувала титан╕чна й коп╕тка двохр╕чна п╕дготовча робота не лише всього колективу Науково-досл╕дного ╕нституту укра╖нознавства МОН Укра╖ни, але й вельми авторитетно╖ Координац╕йно╖ ради, очолювано╖ м╕н╕стром осв╕ти ╕ науки Укра╖ни Стан╕славом Н╕кола╓нком. Ще один м╕н╕стр, м╕н╕стр культури ╕ туризму Юр╕й Богуцький був членом ради. До Координац╕йно╖ ради, яка оп╕кувалася п╕дготовкою Конгресу, входили також майже вс╕ ректори пров╕дних нац╕ональних ун╕верситет╕в, в╕дпов╕дальн╕ прац╕вники Секретар╕ату Президента та Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни, депутати Верховно╖ Ради Укра╖ни, заступники м╕н╕стр╕в, голова Укра╖нсько╖ Всесв╕тньо╖ Координац╕йно╖ Ради Дмитро Павличко, в╕це-президент Нац╕онально╖ Академ╕╖ наук - Ярослав Яцк╕в, президенти галузевих академ╕й наук Василь Крем╕нь, Микола Дробноход, голова "Шк╕льно╖ Ради" США ╢вген Федоренко, Надзвичайний ╕ Повноважний посол Укра╖ни у Франц╕╖ Юр╕й Серг╓╓в, зав╕дувач кафедри укра╖нознавства Крак╕вського ун╕верситету професор Володимир Мокрий, ректор Укра╖нського ун╕верситету у Москв╕ професор В╕ктор ╤дзьо та ╕нш╕.
Входження до Координац╕йно╖ ради ректора Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету Миколи Багрова засв╕дчу╓ той в╕драдний факт, що головний вищий навчальний заклад кримсько╖ автоном╕╖ врешт╕-решт повернеться обличчям до укра╖номовно╖ осв╕ти. Будемо спод╕ватися на те, що хоч на другому десятил╕тт╕ укра╖нсько╖ державност╕ укра╖нська мова у цьому заклад╕ набуде державного статусу. Мабуть, вже на час╕ ╕ п╕дготовка у Тавр╕йському ун╕верситет╕ укра╖номовних учител╕в-предметник╕в. Проанонсований ун╕верситетом статус нац╕онального навчального закладу та цьогор╕чне присво╓ння ректору найвищо╖ державно╖ нагороди Героя Укра╖ни до цього зобов’язують. Необх╕дно зазначити, що весь тягар п╕дготовки ╤╤ М╕жнародного конгресу л╕г на плеч╕ видатного вченого-укра╖нознавця, директора Науково-досл╕дного ╕нституту МОН Укра╖ни, академ╕ка Петра Кононенка. В╕н був справжн╕м пров╕дником, стратегом, керманичем та двигуном цього важливого державного заходу. Вельми представницький оргком╕тет Конгресу допомагав сво╓му голов╕. До його складу вв╕йшли пров╕дн╕ орган╕затори укра╖нсько╖ осв╕ти з ус╕х рег╕он╕в Укра╖ни, в╕дом╕ науковц╕, знан╕ в кра╖н╕ осв╕тяни. Кримських укра╖нських осв╕тян в оргком╕тет╕ форуму представляли директор Укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ м. С╕мферополя Наталя Руденко та директор Кримсько╖ ф╕л╕╖ ╕нститут укра╖нознавства В╕ктор Лукашенко.
Перед початком роботи учасники Конгресу хвилиною мовчання вшанували пам’ять активного члена оргком╕тету, в╕домого ученого, письменника та публ╕циста, лауреата Нац╕онально╖ прем╕╖ Тараса Шевченка професора Анатол╕я Погр╕бного.
Пров╕дн╕ книжков╕ видавництва Укра╖ни в фой╓ Будинку вчителя орган╕зували розлогу виставку-продаж розк╕шно╖ укра╖номовно╖ ╕сторично╖, художньо╖, мистецько╖ та дитячо╖ л╕тератури. На книжковому ярмарку широко були представленн╕ науков╕ видання ╤нституту укра╖нознавства МОН Укра╖ни. Величезним попитом користувалися нов╕ науков╕ прац╕ академ╕ка Петра Кононенка "Укра╖нознавство" (Ки╖в, 2006 р., п╕дручник для вищих навчальних заклад╕в) та зб╕рник наукових праць Петра Кононенка ╕ Тараса Кононенка "Укра╖нська осв╕та у св╕товому часопростор╕" (Ки╖в, 2007). В останньому виданн╕ широко репрезентован╕ матер╕али ухвали ╤ Конгресу. Монограф╕я, на наш погляд, ╓ одним з найб╕льш вагомих здобутк╕в останнього десятил╕ття в царин╕ не лише укра╖нознавства, але й укра╖нсько╖ осв╕ти. Автори зб╕рника не оминули увагою також ╕ набол╕ли проблеми укра╖номовно╖ осв╕ти у Криму, як╕ пост╕йно перебувають в пол╕ зору часопису "Кримська св╕тлиця". Складовою частиною монограф╕╖ стала стаття "Горд╕╖в вузол укра╖номовно╖ осв╕ти у Криму ╕ шляхи його розв’язання", яка публ╕кувалась на шпальтах газети.
Програмна допов╕дь директора Науково-досл╕дного ╕нституту укра╖нознавства МОН Укра╖ни академ╕ка Петра Кононенка "Укра╖нська осв╕та у св╕товому часопростор╕. Перспективи розвитку" висв╕тлила величезн╕ здобутки укра╖нсько╖ осв╕ти у св╕т╕. Зокрема, в останн╕ роки зросла зац╕кавлен╕сть укра╖нською мовою, л╕тературою та укра╖нознавством у багатьох пров╕дних ун╕верситетах та наукових установах св╕ту, створю╓ться кафедра укра╖нсько╖ мови та укра╖нознавства, розширю╓ться мережа укра╖номовних шк╕л у кра╖нах Сх╕дно╖ ╢вропи, зроста╓ зац╕кавлен╕сть молод╕ у вивченн╕ укра╖нсько╖ мови. Проте, укра╖нська держава ще не нада╓ належно╖ п╕дтримки укра╖нськ╕й д╕аспор╕ у розбудов╕ укра╖нсько╖ осв╕ти у заруб╕жж╕, в╕дсутня також довготривала програма п╕дтримки заруб╕жного укра╖нства, ╕сну╓ багато невир╕шених проблем з набуттям статусу заруб╕жного укра╖нця та з створення укра╖номовних шк╕л за кордоном, особливо у Рос╕йськ╕й Федерац╕╖. ╤сну╓ немало нев╕дкладних для вир╕шення проблем з розширенням мереж╕ укра╖номовних навчальних заклад╕в у Криму та на Сход╕ Укра╖ни, особливо у Донецьк╕й та Луганськ╕й областях. Укра╖нська мова ще не набула статусу державно╖ не лише у середн╕х та вищих навчальних закладах, але й у багатьох державних установах. Не функц╕ону╓ вона повноц╕нно нав╕ть у Верховн╕й Рад╕, правоохоронних органах, судочинств╕, наукових установах, та у державних банк╕вських структурах. Розвиток та оп╕кування державною мовою, як наголосив допов╕дач, ма╓ стати одним з пров╕дних пр╕оритет╕в д╕яльност╕ державних структур влади в Укра╖н╕.
На тверде переконання допов╕дача - нац╕ональне виховання ма╓ бути також пров╕дним напрямком осв╕ти в Укра╖н╕. В ус╕х навчальних закладах на перше м╕сце ма╓ бути поставлене дотримання державного осв╕тнього стандарту, затвердженого Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни ще у 1998 роц╕. На жаль, нова редакц╕я державного стандарту, затверджена 14 с╕чня 2004 року, виявилася вже без акцент╕в на укра╖нознавч╕й методолог╕╖ виховного та навчального процесу ╕ без укра╖нознавства як обов’язкового складника ╕нвар╕антно╖ частини навчального плану.
Зазначен╕ похибки констатувались ще на ╤ Конгрес╕. Але за два роки у державн╕й концепц╕╖ нац╕онально╖ осв╕ти, на жаль, так ╕ не в╕дбулося позитивних зм╕н ╕ ц╕ програми у державному стандарт╕ так ╕ не були усунен╕. Першочергове завдання нового демократично-патр╕отичного уряду - л╕кв╕дувати вс╕ аномал╕╖ у нац╕ональн╕й осв╕т╕.
Народний депутат Укра╖ни Петро Ющенко у сво╖й розлог╕й допов╕д╕ зупинився на висв╕тленн╕ рол╕ укра╖нського етносу в розвитку св╕тово╖ цив╕л╕зац╕╖. Зазначена тема наст╕льки об’╓мна, а сама допов╕дь насичена переконливими ╕ бездоганними фактичними матер╕алами, що потребу╓ окремо╖ публ╕кац╕╖.
Директор школи-г╕мназ╕╖ № 191 ╕м. Павла Тичини Н╕на Дроздович з Ки╓ва под╕лилася досв╕дом патр╕отичного виховання учн╕в у цьому заклад╕. Особливостями функц╕онування укра╖номовного закладу в досить непростому пол╕етн╕чному простор╕ Криму под╕лилася директор Укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ у м. С╕мферопол╕ Наталя Руденко. Через в╕дсутн╕сть директора допов╕дь виголошувала зав╕дуюча навчальною частиною Олена Безнищенко.
Ун╕кальний досв╕д педагог╕чного колективу першо╖ у Криму укра╖номовно╖ школи-г╕мназ╕╖ викликав неабиякий ╕нтерес учасник╕в конгресу. Виступ допов╕дача неодноразово супроводжувався схвальними оплесками.
На пленарному зас╕данн╕ не менш ц╕кавою виявилася допов╕дь ще одного кримського осв╕тянина Нар╕мана Ахмедова, директора школи № 42. В╕н под╕лився з слухачами досв╕дом державного нац╕онального осв╕тньо-виховного процесу у сво╓му заклад╕, в якому функц╕ону╓ чотири мови: кримськотатарська, укра╖нська, рос╕йська та англ╕йська.
Олена М╕страль з Франц╕╖ розпов╕ла про досв╕д роботи укра╖нсько╖ школи в Париж╕. Професор Мокрий з Польщ╕ под╕лився досв╕дом роботи кафедри укра╖нознавства, яка створена на факультет╕ м╕жнародних ╕ пол╕тичних в╕дносин Крак╕вського ун╕верситету. На кафедр╕ щор╕чно навча╓ться понад 50 маг╕стр╕в та докторант╕в (принаг╕дно зазначимо, що серед них ╓ чимало й не етн╕чних укра╖нц╕в). По шукач╕ наукових ступен╕в проходять стажування в Укра╖н╕, на жаль, як зазначив професор Мокрий, тривале перебування на стажування в Укра╖н╕ укра╖номовних громадян Польщ╕ значною м╕рою ╖х зрос╕йщу╓, оск╕льки державна мова повноц╕нно не функц╕ону╓ н╕ у владних структурах, н╕ в осв╕тн╕х закладах. З цього ганебного явища укра╖нська влада ма╓ зробити належн╕ висновки.
Великий поборник розвитку й поширення укра╖нсько╖ мови в Рос╕╖, де мешка╓ укра╖нц╕в не менше н╕ж рос╕ян в Укра╖н╕, Тетяна Лебединська присвятила свою допов╕дь болючим проблемам розвитку укра╖номовно╖ осв╕ти та укра╖нсько╖ культури у братн╕й держав╕. Вона розпов╕ла про величезну роботу укра╖нсько╖ громади Санкт-Петербурга з пропаганди укра╖нського слова у культурн╕й столиц╕ Рос╕╖.
За ╖╖ ╕н╕ц╕ативи у наступному роц╕ у день перепоховання праху Тараса Шевченка в Укра╖н╕ у Санкт-Петербурз╕ в╕дбудеться Наукова конференц╕я "Укра╖нська тема в культурн╕й спадщин╕ Санкт-Петербурга: ╕стор╕я, л╕тература, культура".
Величезну зац╕кавлен╕сть учасник╕в форуму викликала допов╕дь на пленарному зас╕данн╕ доктора ф╕лолог╕чних наук Богдана Ажнюка "Мовна пол╕тика ╕ верховенство права". На п╕дстав╕ ретельного вивчення багатющого м╕жнародного досв╕ду та законодавств юридично-правово╖ бази досл╕дник переконливо дов╕в хибн╕сть руйн╕вно╖ для Укра╖ни концепц╕╖ друго╖ державно╖ мови. На наше прохання досл╕дник зголосився подати газетний вар╕ант сво╓╖ допов╕д╕ та результати свого досл╕дження до "Кримсько╖ св╕тлиц╕". Спод╕ва╓мося, що наш╕ читач╕ невдовз╕ ознайомляться з цим матер╕алом.
Не з меншою ц╕кав╕стю та увагою учасники м╕жнародного форуму осв╕тян на пленарному зас╕данн╕ прослухали добре аргументовану допов╕дь директора Ки╖всько╖ ф╕л╕╖ НД╤ укра╖нознавства В╕ктора Лукашенка "Деяк╕ аспекти зовн╕шнього тестування укра╖нсько╖ мови". Допов╕дач переконливо дов╕в недосконал╕сть та необ’╓ктивн╕сть самого процесу, показав значн╕ похибки ╕деолог╕╖ та методолог╕╖ тестування. На тверде переконання як допов╕дача, так ╕ переважно╖ б╕льшост╕ учасник╕в форуму, методолог╕я зовн╕шнього тестування потребу╓ значного вдосконалення.
Упродовж останн╕х двох дн╕в (26 та 27 жовтня) учасники з╕брання продовжували працювати у секц╕ях. ╥х ╕снувало дек╕лька: концептуальн╕ проблеми розвитку нац╕онально╖ осв╕ти та виховання; державний стандарт осв╕ти ╕ нац╕онально-гуман╕стичн╕ ор╕╓нтац╕╖ навчально-виховного процесу, сучасна мовна особист╕сть: навчання, виховання ╕ реал╕зац╕я; стратег╕я осв╕ти у вищих навчальних закладах; укра╖нознавство як наукова й осв╕тня дисципл╕на, методолог╕я навчально-виховного процесу; навчально-методичне забезпечення в умовах ╕нновац╕йного розвитку осв╕ти; укра╖нська осв╕та у кра╖нах заруб╕жжя: стан, проблеми, перспективи ╕нновац╕йно╖ стратег╕╖ в осв╕тньому ╕ науковому середовищ╕ Укра╖ни; стац╕онарна ╕ дистанц╕йна осв╕та; укра╖нська вища школа: стан ╕ перспективи, проблеми управл╕ння та п╕дготовки кадр╕в у систем╕ нац╕онально╖ осв╕ти; державна пол╕тика ╕ перспективи розвитку системи нац╕онального виховання; нац╕ональна культура в систем╕ осв╕ти Укра╖ни.
Вже сам перел╕к секц╕й засв╕дчу╓ фундаментальн╕сть порушених Конгресом питань ╕ може стати серйозною програмою нац╕онально╖ осв╕ти та патр╕отичного виховання на ц╕ле десятил╕ття.
В останн╕й день (27 жовтня) Конгрес продовжив роботу в пленарному режим╕.
На зас╕данн╕ проводилися слухання та обговорення ухвал кожно╖ секц╕╖.
Учасники форму прийняли низку документ╕в та ухвалу ╤╤ М╕жнародного конгресу "Укра╖нська осв╕та у св╕товому часопростор╕". Цей останн╕й документ синтезу╓ вс╕ секц╕йн╕ р╕шення ╕ фактично ╓ програмою розвитку нац╕онально╖ осв╕ти та виховання в Укра╖н╕. Газета "Кримська св╕тлиця" ближчим часом неодм╕нно опубл╕ку╓ його на сво╖х шпальтах.
Петро ВОЛЬВАЧ,
кер╕вник Кримського незалежного центру пол╕тичних досл╕дник╕в ╕ журнал╕ст╕в.

БО МОВА - НЕ ЯЗЫК...
"Уряду невиг╕дний осв╕чений ╕ думаючий народ". Л. Толстой.

З ЛИСТА М╤Н╤СТРА ВНУТР╤ШН╤Х СПРАВ ВАЛУ╢ВА М╤Н╤СТРУ ОСВ╤ТИ ПРО ЗАБОРОНУ УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ
(18 липня 1863 р.).
Давно йде суперечка в наш╕й прес╕ про можлив╕сть ╕снування самост╕йно╖ малорос╕йсько╖ л╕тератури. Приводом до цього спору були твори деяких письменник╕в, як╕ вир╕зняються б╕льш чи менш видатним талантом чи сво╓ю ориг╕нальн╕стю. Останн╕м часом питання про малорос╕йську л╕тературу ма╓ ╕нший характер внасл╕док обставин чисто пол╕тичних, не маючи н╕якого в╕дношення до ╕нтерес╕в власне л╕тературних. Попередн╕ твори малорос╕йською мовою були доступн╕ лиш осв╕ченим класам П╕вденно╖ Рос╕╖, сьогодн╕ ж прихильники малорос╕йського народу звернули свою увагу на масу неосв╕чених, ╕ т╕ з них, котр╕ прагнуть зд╕йснити сво╖ пол╕тичн╕ нам╕ри, взялись, п╕д приводом розповсюдження грамотност╕ ╕ осв╕ти, за видання книжок для попереднього навчання читання буквар╕в, граматок, географ╕╖ ╕ т. ╕н. В числ╕ под╕бних д╕яч╕в ╓ багато ос╕б, про злочинну д╕яльн╕сть котрих проводилось сл╕дство в особлив╕й ком╕с╕╖...
В С.-Петербурз╕ нав╕ть проводився зб╕р пожертв для видання дешевих книжок малорос╕йським говором. Багато з цих книжок над╕йшло вже на розгляд в С.-Петербурзький цензурний ком╕тет. Немало таких же книжок пода╓ться ╕ в Ки╖вський цензурний ком╕тет. Останн╕й утрудню╓ться пропуском названих видань, маючи на уваз╕ й так╕ обставини: навчання в ус╕х без винятку училищах проводиться загальнорос╕йською мовою ╕ використання в училищах малорос╕йсько╖ мови н╕де не допущено; саме ж питання про користь ╕ можлив╕сть використання в школах цього говору не т╕льки не вир╕шене, а й нав╕ть порушення цього питання сприйма╓ться б╕льш╕стю малорос╕в з обуренням, про що часто говориться в прес╕. Вони вельми доконано доводять, що н╕яко╖ особливо╖ малорос╕йсько╖ мови не було, нема╓ ╕ бути не може, ╕ що гов╕рка ╖хня, що вжива╓ться простим народом, ╓ та ж рос╕йська мова, т╕льки з╕псована впливом на не╖ Польщ╕; що загальнорос╕йська мова така ж зрозум╕ла для малорос╕в, як ╕ для великорос╕в, ╕ нав╕ть значно зрозум╕л╕ша, н╕ж зараз створювана для них деякими малоросами, а особливо поляками, так звана укра╖нська мова. Ос╕б цього кола, як╕ пробують довести зворотне, б╕льш╕сть таких же малорос╕ян дор╕ка╓ в сепаратизм╕, ворожому для Рос╕╖ ╕ згубному для Малорос╕╖.
Беручи до уваги, з одного боку, тепер╕шн╕й неспок╕йний стан сусп╕льства, якого хвилюють пол╕тичн╕ под╕╖, а з ╕ншого, маючи на уваз╕, що питання про навчання грамот╕ м╕сцевою гов╕ркою не отримало вир╕шення в законодавчому порядку, м╕н╕стр внутр╕шн╕х справ визнав необх╕дним, до узгодження з м╕н╕стром осв╕ти, обер-прокурором св. синоду ╕ шефом жандарм╕в в╕дносно друкування книжок малорос╕йською мовою, зробить по цензурному в╕домств╕ розпорядження, щоби до друку дозволили т╕льки так╕ твори ц╕╓ю мовою, котр╕ належать до витончено╖ л╕тератури; пропускати ж книжки малорос╕йською мовою як духовного зм╕сту, так ╕ навчальн╕, ╕ взагал╕ для початкового осво╓ння грамоти народом, призупинити.
М. Лемко, "Эпоха цензурных реформ 1859 - 1865 гг.". -
СПб, 1904, стор. 302 - 304.КИ╥ВСЬКИЙ ЦЕНЗОР

СЕРГ╤Й ЩЕГЛОВ ПРО УКРА╥НСЬКУ МОВУ:
1. Укра╖нська мова малопридатна для створення р╕дно╖ малоросам обласно╖ культури.
2. Присутн╕сть в малорос╕йськ╕й чи укра╖нськ╕й популярн╕й л╕тератур╕ сво╓р╕дно╖ (фонетично╖) орфограф╕╖ ╓ фактором, шк╕дливим для народно╖ грамотност╕ ╕ гальмуючим культуру П╕вдня Рос╕╖.
3. П╕вденнорос╕йська народна школа не потребу╓ малорос╕йських п╕дручник╕в ╕ викладання; п╕дручники т╕ й книжки на укра╖нськ╕й мов╕ не т╕льки некорисн╕, а й шк╕длив╕.
4. Нац╕онал╕зац╕я малорос╕йських народних училищ, як вказано Драгомановим, необх╕дна для федеративного розпаду Рос╕╖, для знищення ╓дност╕ ╕ згуртованост╕ рос╕йського народу - як великодержавно╖ одиниц╕ в ╢вроп╕.
5. В Зах╕дн╕й Рус╕ укра╖нська книжкова мова - плоть в╕д плот╕ мова польська - забезпечу╓ укра╖нському рухов╕ п╕дтримку.
С. Щеглов, "Укра╖нський рух на сучасному етап╕ п╕вденнорос╕йського сепаратизму". - К., 1912, стор. 572.
П╕дготував Олександр КИСЛИЙ.
с. Восход, Красногвард╕йський район, АРК.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 16.11.2007 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5310

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков