|
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2007 > Тема "Резонанс"
#47 за 23.11.2007
ГЕНОЦИД В УКРА╥Н╤ БУВ ЧИ ПРОДОВЖУ╢ТЬСЯ?
На знак вшанування пам’ят╕ жертв Голодомору в╕дд╕л внутр╕шньо╖ пол╕тики Севастопольсько╖ держадм╕н╕страц╕╖ пров╕в науково-практичну конференц╕ю "Про Голодомор 1932-1933 рр. в Укра╖н╕", у як╕й взяли участь представники громадських орган╕зац╕й, прац╕вники управл╕ння осв╕ти м╕ста, студенти ╕ викладач╕ ВНЗ, учн╕ та вчител╕ загальноосв╕тн╕х шк╕л, представники ЗМ╤.
Голодомор у Севастопол╕ донедавна взагал╕ не обговорювали. Попри так╕ обставини, треба в╕ддати належне м╕ськ╕й держадм╕н╕страц╕╖ - зах╕д був п╕дготовлений бездоганно. Головуючий на заход╕ заступник м╕ського голови з питань соц╕ально╖ пол╕тики Дмитро Баз╕в звернувся до з╕брання з пов╕домленням про заходи з вшанування пам’ят╕ жертв Голодомору, як╕ проходять у держав╕, нагадавши про визнання десятьма кра╖нами акту геноциду укра╖нського народу. Кр╕м того, в╕н послався на досл╕дження соц╕олог╕в:
- Ки╖вський нац╕ональний ╕нститут соц╕олог╕╖ пров╕в досл╕дження громадсько╖ думки, аби з’ясувати, як сприймають сьогодн╕шн╕ укра╖нц╕ трагед╕ю Голодомору. Як виявилося, к╕льк╕сть громадян, котр╕ вважають Голодомор актом геноциду, щороку зроста╓. У листопад╕ 2007 р. таких громадян було вже 63% проти 52% минулор╕чних. До того ж 72% укра╖нц╕в сьогодн╕ вважають причиною трагед╕╖ - спланован╕ д╕╖ тод╕шньо╖ влади. Особливо сл╕д зважити на думку громадян з центру Укра╖ни, де смертн╕сть п╕д час Голодомору перевищувала середньостатистичну у 8-10 раз╕в. Сьогодн╕ у тих районах 92% громадян вважають причиною Голодомору саме д╕╖ влади.
56% укра╖нц╕в чули про Голодомор в╕д р╕дних, що були св╕дками трагед╕╖. 62% - знають про Голодомор з╕ ЗМ╤. ╤ лише одна третина - з курсу ╕стор╕╖ Укра╖ни. Це якраз ╕ ╓ св╕дченням того, що довгий час ця трагед╕я замовчувалася. ╤ це - ганебний факт. Тож головна мета сьогодн╕ - зробити ╕нформац╕ю про Голодомор б╕льш доступною на р╕вн╕ осв╕ти, громадських орган╕зац╕й та на побутовому р╕вн╕ - зазначив Д. Баз╕в.
Виступаюч╕ наводили точки зору р╕зних фах╕вц╕в, як╕ досконало роками вивчали тему Голодомору. Укра╖нськ╕ та американськ╕ схильн╕ були визнавати, що стал╕нський режим ц╕леспрямовано нищив укра╖нське селянство як джерело визвольного руху. Думка рос╕йських досл╕дник╕в сутт╓во в╕др╕знялася: за тих час╕в - голодували ус╕, в тому числ╕ й укра╖нц╕.
У конференц╕╖ брав участь ╕ директор 1-╖ школи-г╕мназ╕╖ В. Оганесян, в╕домий сво╖ми пророс╕йськими поглядами. П╕сля промов дек╕лькох допов╕дач╕в, в╕н почав вигукувати, що з╕брання - "...участники политической провокации. Нас делают заложниками! Я ухожу отсюда!" Але йти не посп╕шав, може, оч╕куючи, що певна частина присутн╕х п╕де разом з ним. Тод╕ сталося непередбачуване: голова м╕сцевого осередку "Просв╕ти" В. Проценко вир╕шив допомогти п╕ти невдоволеному учаснику. Останн╕й почав опиратися, та сили були нер╕вн╕, й п. Проценко таки витиснув п. Оганесяна в коридор. Такий поворот под╕й образив певну частину присутн╕х, котр╕ неоднозначно нагадали укра╖нцям, аби т╕ не забували, що перебувають у Севастопол╕.(?!)
Випадок й справд╕ прикрий. Напевне, укра╖нцям треба бути пильними, але толерантними до думок опонент╕в, а головне - стриман╕шими. Адже саме на те й розраховували - перетворити зах╕д на балаган. ╤ було б дуже шкода, якби так сталося, бо конференц╕я була п╕дготовлена просто бездоганно. Промови - коротк╕, сутт╓в╕ й конструктивн╕ - чергувалися з дов╕дковими ремарками Д. Баз╕ва, як╕ досить орган╕чно доповнювали сказане. З╕псувати такий зах╕д - було б просто подарунком опонентам. Добре, що все ск╕нчилося досить швидко.
В. Оганесян п╕шов, а щодо ╕нциденту висловився п. Сивак, зазначивши, що вшанування укра╖нцями пам’ят╕ жертв Голодомору н╕яким чином не ╓ образою для Рос╕╖, яка також певною м╕рою постраждала в╕д стал╕нського режиму.
П╕сля завершення дискус╕╖ учням - переможцям Загальноукра╖нського конкурсу твор╕в про Голодомор, вручили дипломи.
Жаль, що севастопольськ╕ телеглядач╕ того дня так ╕ не д╕зналися правду про науково-практичну конференц╕ю, так блискуче проведену держадм╕н╕страц╕╓ю. У новинах севастопольського державного телебачення сюжет не з’явився зовс╕м. Зате НТС (незалежне телебачення Севастополя) ще пооб╕д╕ вив╕сило на сайт╕ анонс веч╕рн╕х теленовин, серед яких значилося таке: "Дискуссия о голодоморе закончилась скандалом". Роздмухати скандал з вищезгаданого ╕нциденту у веч╕рн╕х новинах було проблематично, бо скандалу, як такого, не було. Показали ╕нтерв’ю ╕з зачинщиком так званого скандалу директором школи-г╕мназ╕╖ №1 В. Оганесяном, який подав приклад законослухняност╕ для сво╖х учн╕в, сказавши щодо загальнодержавних заход╕в таке: "Если бы у нынешней власти было хоть немного ума, она бы вместе с Россией, Белоруссией и Казахстаном нашла бы способ это отметить, общую нашу память каким-то образом зафиксировать". Для п╕дсилення "скандальност╕" сюжету колеги-журнал╕сти д╕сталися аж представника департаменту ╕нформац╕╖ М╕н╕стерства закордонних справ Рос╕╖ Бориса Малахова, який по телефону сказав ╖м ╕ вс╕м севастопольцям, що вшанування жертв голодомору - пол╕тичн╕ спекуляц╕╖, що ображають "...память людей других национальностей, погибших в то время в Советском Союзе". Подивував ╕ закадровий коментар ведучо╖ щодо Голодомору 1932-1933 рок╕в: "Примечательно, что в Украине в это же время проводилась украинизация, о чем современные украинские историки умалчивают. В 1932 году на территории республики осталось всего три русскоязычные газеты, на этот год приходится пик украинизации школ...".
Наступний сюжет телеканалу "НТС" починався з╕ сл╕в: "Виктор Ющенко пытается украинизировать Севастополь и Крым. До конца этого года севастопольские власти должны запланировать строительство украиноязычной школы и международного украино-российского университета...".
Дал╕ журнал╕сти процитували заяву Лужкова: "Вопрос недопущения вывода Черноморского флота из Севастополя - это не вопрос престижа, а вопрос равновесия в важнейшем геополитическом районе для России".
Й довершив зомбування севастопольц╕в сюжет про те, що пост╕йна ком╕с╕я з питань топон╕м╕ки держадм╕н╕страц╕╖ прийняла р╕шення повернути назви 80-ти вулиць Севастополя, як╕ були за час╕в царсько╖ Рос╕╖, запропонувавши написати ╖х поруч з ╕снуючими сьогодн╕, в п╕ку Указу Президента. "Севастопольцы не хотели бы видеть названия улиц с именами пособников фашистов и предателей отечества", - сказав у кадр╕ Валер╕й Волод╕н, член вищезгадано╖ ком╕с╕╖.
Хвилиночку, панове, то геноцид у нас був тод╕? Зараз? Чи назавжди?
Суд╕ть сам╕...
Л╕д╕я СТЕПКО.
м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2007 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5323
|
ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
