Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 23.11.2007
УКРА╥НСЬКА ГОЛГОФА

 24 листопада, в останню суботу м╕сяця, в День пам’ят╕ жертв пол╕тичних репрес╕й ╕ голодомор╕в, уся Укра╖на запалить св╕чки. Цей символ╕чний акт став можливим завдяки ╕н╕ц╕атив╕ ун╕кально╖ людини - американця ╕нд╕анського походження - невтомного досл╕дника Голодомору й ╕стор╕╖ Укра╖ни XX стол╕ття, вже пок╕йного Джеймса Мейса. Подив╕мся на причини ц╕╓╖ трагед╕╖ - знищення укра╖нц╕в голодом.
 Зах╕дний досл╕дник Роберт Конквест стверджу╓, що "куркуль, як клас, був не б╕льше, н╕ж парт╕йним винаходом". Розкуркулення 1928 - 1932 рр. - це перш за все руйнування комун╕стами укра╖нського с╕льського господарства внасл╕док л╕кв╕дац╕╖ продуктивних селянських господарств, розстр╕лу та виселення сотень тисяч укра╖нських хл╕бороб╕в на П╕вн╕ч та до Сиб╕ру з метою залякування решти селян та заганяння ╖х до колгосп╕в, а також поставок раб╕в для "стро╓к комун╕зма". Десятки тисяч селянських с╕мей з д╕тьми перевозились в т╕сних, переповнених товарних вагонах, в антисан╕тарних умовах, без нормально╖ ╖ж╕ та питно╖ води. Для б╕льшост╕ з них та дорога була останньою. Лише у 1930-1931 рр. було вислано понад 100 тисяч так званих "куркульських родин".
 Та╓мний "План практичних заход╕в по розкуркуленню" передбачав: "З хатн╕х речей залишаються: ст╕л - 1; табуретка - 1; дерев’ян╕ ложки 1 - 2; кухонний посуд - по к╕лькост╕ член╕в родини, найг╕рший; стар╕ша пост╕ль; верхн╕й одяг - лише старий, ...сало, масло, смалець - конф╕сковуються; грош╕ та ╕нш╕ ц╕нност╕ п╕длягають повн╕й конф╕скац╕╖..."(М. Яцик, "Поклик сумл╕ння" ч. 2, лютий 1996 р.)
 Це ще не голод, це т╕льки п╕дготовка до нього.
 П╕сля ухвалення розробленого ком╕с╕╓ю В. Молотова порядку проведення компан╕╖ розкуркулення та визначення трьох категор╕й куркул╕в у лютому 1930 року в Укра╖н╕ пройшла перша хвиля розкуркулення, яка зачепила 61 887 господарств, тобто 2,5% вс╕х селянських господарств. Водночас виконувалося ╕нше завдання: примусити селян перейти до колективних форм господарювання. Але колишня селянська кооперац╕я у форм╕ супряг, волок тощо докор╕нно в╕др╕знялася в╕д радянсько╖ кооперац╕╖, яка не враховувала ╕нтерес╕в селян. Проголошення колгосп╕в перех╕дною до комуни формою (у Постанов╕ ЦК ВКП(б) в╕д 5 с╕чня 1930 року) викликало шалений оп╕р усього селянства, яке не бажало втрачати нажит╕ тяжкою працею особистий реманент та худобу.
 Лише протягом с╕чня - лютого 1930 року у 3190 виступах на територ╕╖ республ╕ки брали участь 956 587 жител╕в села. Влад╕ довелося в╕дступати, ╕ в березн╕ 1930 року Й. Стал╕н поклав провину на м╕сцевих прац╕вник╕в за "перегини" в ход╕ колектив╕зац╕╖ (усусп╕льнення кор╕в, др╕бно╖ худоби, курей та качок). У закритому лист╕ ЦК ВКП(б) в╕д 2 кв╕тня 1930 року говорилось, що селянськ╕ заворушення ледь не переросли в "широку хвилю повстанських виступ╕в", п╕д час яких могли б на сел╕ перебити добру половину низових радянських ╕ парт╕йних прац╕вник╕в ╕ з╕рвати весняну с╕вбу. Лише 10 липня 1932 року В. Молотов з полегк╕стю заявив: "Небезпеку селянських заворушень ╕ масового повстання у частинах Червоно╖ Арм╕╖ можна вважати подоланою". Справд╕, рух протесту п╕шов на спад, за с╕чень-липень 1932 року заре╓стровано 923 масов╕ виступи, бо т╕льки до початку лютого 1930 року за участь у них в Укра╖н╕ заарештували 11 865 селян. Лише в Тульчинськ╕й окруз╕ на В╕нниччин╕ серйозн╕ заворушення були в 153 селах, причому в 50 з них населення примусило втекти вс╕х представник╕в влади.
 Друге закр╕пачення укра╖нських селян московськими комун╕стами зд╕йснювалося через позбавлення права власност╕ на землю, худобу, реманент, в╕льного ви╖зду з села та заганяння селян до колгосп╕в. 1930 р. - на ключов╕ посади в укра╖нське село в╕дправлено 23 тисяч╕ "двадцятип’ятитисячник╕в" та 23500 спец╕ально уповноважених, переважно московит╕в. Завдання - здобути зерно за будь-яку ц╕ну. 1930-1932 рр. - жорстоке придушення селянських повстань ╕з застосуванням бронемашин, артилер╕╖ та л╕так╕в. Масов╕ розстр╕ли ╕ виселення учасник╕в повстань та ╖хн╕х с╕мей.
 Надзвичайна ком╕с╕я Пол╕тбюро ЦК ВКП(б) на чол╕ з В. Молотовим у листопад╕ 1932 року продиктувала кер╕вництву Укра╖ни злов╕сну постанову "Про заходи щодо посилення хл╕бозагот╕вель". Вона санкц╕онувала масов╕ обшуки в населення, вилучення не лише захованого зерна, а й будь-яких запас╕в продовольства, застосування натуральних штраф╕в у вигляд╕ м’яса чи картопл╕. Масовий голод як зас╕б терору з весни 1933 року являв собою "виховний" зах╕д, про що красномовно св╕дчить лист С. Кос╕ора в╕д 15 березня 1933 року. У ньому, зокрема, йшлося: "То, что голодание не научило еще очень многих колхозников уму-разуму, показывает неудовлетворительная подготовка к севу как раз в наиболее неблагополучных (тобто голодуючих) районах". Антикомун╕стичними виступами були охоплен╕ десятки округ. В сел╕ ╤ршики Старо-Костянтин╕вського району селяни виступали п╕д гаслом: "Нам тако╖ Радянсько╖ влади не треба, це не влада, а бандити. Вона пограбувала нас ╕ забрала все".
 Витяг ╕з Постанови ЦК ВКП(б) та РНК СРСР про хл╕бозагот╕влю на Укра╖н╕, П╕вн╕чному Кавказ╕ та Зах╕дн╕й област╕. 14 грудня 1932 року:
 "ЦК ВКП(б) и СНК СССР обязывают ЦК КП(б)У, Севкавкрайком, СНК Украины и Крайисполком Севкавкрая решительно искоренить эти контрреволюционные элементы путем арестов, заключения в концлагерь на длительный срок, не останавливаясь перед применением высшей меры наказания к наиболее злостным из них.
 ...Злейшими врагами партии, рабочего класса и колхозного крестьянства являются саботажники, хлебозаготовок с партбилетом в кармане... По отношению к этим перерожденцам и врагам советской власти... ЦК и СНК обязывают применять суровые репрессии, осуждение на 5-10 лет заключения в концлагерь, а при известных условиях - расстрел".
 Треба в╕дзначити, що до 1934 року СРСР жив без Крим╕нального Кодексу. Вину вим╕рювали "революц╕йною правосв╕дом╕стю".
 З пов╕домлення ╕тал╕йського консула у Харков╕, 31 травня 1933 року, № 474/106: "Голод дал╕ робить таке велике знищення народу, що залиша╓ться зовс╕м не зрозум╕лим, як св╕т може бути байдужим до тако╖ катастрофи ╕ як ╕нтернац╕ональна преса, що так активно заклика╓ до м╕жнародного осудження Н╕меччини, винувато╖ в т. зв. "страшних пересл╕дуваннях ╓вре╖в", особливо мовчить про цю р╕занину, орган╕зовану радянським урядом, в якому жиди в╕д╕грають таку велику роль..."
 За оп╕р надм╕рному викачуванню хл╕ба з Укра╖ни до к╕нця 1932 року було усунено з посад 20 в╕дсотк╕в гол╕в колгосп╕в! Б╕льше половини секретар╕в райком╕в КП(б)У Ки╖всько╖ та Дн╕пропетровсько╖ областей вважали плани зернозагот╕вель нереальними. До того ж ╖м було, напевно, в╕домо, що для Москви й Московсько╖ област╕ з державних зас╕к╕в у с╕чн╕ - березн╕ 1933 року було вид╕лено 251 тисячу тонн зерна, а для Укра╖ни з╕ значно б╕льшою к╕льк╕стю населення - лише 280 тисяч тонн.
 Ось як пода╓ ц╕ под╕╖ "╤СТОР╤Я УКРА╥НИ. Неупереджений погляд. Факти. М╕фи. Коментар╕". Автори: В. В. Петровський, Л. О. Радченко, В. ╤. Семенко. Видавничий д╕м "Школа", 2007, с. 379:
  "Диктатор Укра╖ни П. Постишев наказав зв╕льнити з роботи за "недол╕ки в справ╕ хл╕бозагот╕вель" 237 секретар╕в райком╕в парт╕╖, 249 гол╕в райвиконком╕в, 158 кер╕вник╕в районних контрольних ком╕с╕й, в укра╖нськ╕ села "викинули десант" з 15 тисяч комун╕ст╕в, готових на все заради виконання сво╖х завдань. Починаючи з березня 1933 року органи ДПУ шукали в╕дпов╕дальних за голод "козл╕в в╕дпущення": ветеринар╕в, зоотехн╕к╕в, колгоспних рах╕вник╕в, ком╕рник╕в, конюх╕в, бригадир╕в, прац╕вник╕в наркомат╕в хл╕боробства й радгосп╕в. Заступник голови Держпол╕туправл╕ння Укра╖ни К. Карлсон "викрив" у 1933 роц╕ у 133 районах республ╕ки повстанську контрреволюц╕йну орган╕зац╕ю, яка н╕бито нал╕чувала понад три тисяч╕ член╕в.
 При цьому влада св╕домо робила все, щоб к╕льк╕сть жертв стала жахаючою. Важко пов╕рити, що органам ДПУ та м╕л╕ц╕╖ з ╖х розгалуженою мережею агентури був нев╕домий, прим╕ром, такий факт: у Сумах, на вул. Пл╕ськ╕й, у 1933 роц╕ працював м’ясокомб╕нат, де людське м’ясо переробляли на ковбаси!
 З осен╕ 1933 до л╕та 1934 року спостер╕галася надзвичайно висока смертн╕сть в╕д тифу, пере╖дання, внасл╕док самогубств або самосуд╕в над людожерами ╕ трупо╖дами. Фактично масова насильницька колектив╕зац╕я ╕ пов’язаний з нею голодомор на сел╕ були соц╕оцидом, тобто керованим знищенням класу др╕бних власник╕в. Нова категор╕я селян - колгоспники, прир╕внян╕ до пролетар╕в, вважалися "господарями виробництва".
До цього часу досл╕дники Голодомору в Укра╖н╕ (протягом 1994-1996 та 1998-2000 рок╕в головою Асоц╕ац╕╖ досл╕дник╕в Голодомору в Укра╖н╕ був в╕домий правозахисник, Герой Укра╖ни з весни 2005 року Левко Лук’яненко) не в змоз╕ назвати б╕льш-менш точну к╕льк╕сть жертв цього жахливого явища. Наводяться р╕зн╕ дан╕: в╕д 3 до 10 м╕льйон╕в померлих в╕д голоду в Укра╖н╕".
Богдан МОРОЗ,
голова Конгресу укра╖нц╕в Севастополя

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2007 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5328

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков