Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2007 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 30.11.2007
УКРА╥НА-ШВЕЙЦАР╤Я: ЧИ МОЖНА ПОР╤ВНЮВАТИ?

МОВА ПРО МОВУ

ДОВОЛ╤ ЧАСТО ПРОТИВНИКИ УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ ╤ ВЗАГАЛ╤ ВСЬОГО УКРА╥НСЬКОГО, ВЧЕРГОВЕ АТАКУЮЧИ УКРА╥НСЬКЕ СЛОВО ╤ ПОЧИНАЮЧИ РОЗМОВИ ПРО СВО╢ БАЖАННЯ ЗРОБИТИ РОС╤ЙСЬКУ МОВУ ЧИ ТО ДРУГОЮ ДЕРЖАВНОЮ, ЧИ ХОЧА Б РЕГ╤ОНАЛЬНОЮ (З ЗАНАДТО РОЗШИРЕНИМИ ПРАВАМИ ЯК ДЛЯ ТАКО╥) МОВОЮ В УКРА╥Н╤, НАВОДЯТЬ НА СВОЮ КОРИСТЬ ПРИКЛАД БАГАТОМОВНО╥ ШВЕЙЦАР╤╥, В ЯК╤Й, ЯК В╤ДОМО, ПРОЖИВА╢ ЧОТИРИ КОР╤НН╤ НАРОДИ, ╤ НАЦ╤ОНАЛЬНИМИ ВИЗНАНО ЧОТИРИ МОВИ. САМЕ ТАК, НА ДУМКУ УС╤ЛЯКОГО РОДУ ЗАЙД, НАЧЕБТО МА╢ БУТИ ╤ В УКРА╥Н╤.

УКРА╥НА-ШВЕЙЦАР╤Я: ЧИ МОЖНА ПОР╤ВНЮВАТИ?

Зрозум╕ло, що вс╕ спекуляц╕╖ представник╕в антиукра╖нських сил навколо мовного питання зд╕ймаються аж н╕як не через потребу захисту рос╕йсько╖ мови (╖й н╕чого не загрожу╓), а ╓ виключно проявом нарочито╖, демонстративно╖ неповаги до укра╖нсько╖ мови, що була прищеплена ╖м десятил╕ттями в╕дпов╕дного виховання. А ось щодо апелювання зайдами до досв╕ду Швейцар╕╖, яким вони безп╕дставно п╕дживлюють св╕й шов╕н╕зм, то тут ╖м варто було б краще замислитись над питанням про те, чи можна взагал╕ пор╕внювати Укра╖ну ╕ Швейцар╕ю у мовному питанн╕ ╕ ставити Швейцар╕ю за приклад Укра╖н╕.
Адже насправд╕ н╕ про яке пор╕вняння тут не може йтися! Тому що м╕ж Укра╖ною ╕ Швейцар╕╓ю у цьому питанн╕ нема╓ н╕чого сп╕льного. Зрозум╕╓ це кожний, хто зробить над собою зусилля ╕ вивчить ╕стор╕ю Швейцар╕╖. Вже невеличке ╖╖ досл╕дження виявля╓ ц╕лковиту недоречн╕сть пор╕вняння Укра╖ни з ц╕╓ю державою.
Швейцар╕ю оточують н╕мецькомовн╕ Н╕меччина, Австр╕я, Л╕хтенштейн та романомовн╕ ╤тал╕я й Франц╕я. А як╕ кор╕нн╕ народи живуть у Швейцар╕╖? У н╕й живуть "т╕ ж сам╕" н╕мц╕, ╕тал╕йц╕, французи та ще ретороманц╕, що ╓ близькими до ╕тал╕йц╕в. Тобто Швейцарську конфедерац╕ю населяють т╕ сам╕ народи, що й оточують ╖╖ (з т╕╓ю лише особлив╕стю, що швейцарськ╕ народи в ╕стор╕╖ мають б╕льше сп╕льного пом╕ж собою, ан╕ж кожний з них з╕ сво╓ю етн╕чною батьк╕вщиною).
╤ це ще не все. Подив╕ться на мовну ╕ етн╕чну карту Швейцар╕╖. На н╕й легко пом╕тити одну ц╕каву ╕ дещо неоч╕кувану для необ╕знано╖ людини особлив╕сть - чотири народи кра╖ни не просто перем╕шан╕ в н╕й (як це робилося владою в СРСР з метою асим╕ляц╕╖), а живуть за певною законом╕рн╕стю: швейцарськ╕ н╕мц╕ живуть переважно на територ╕ях, що межують з Н╕меччиною, швейцарськ╕ ретороманц╕ та ╕тал╕йц╕ - на територ╕ях, що межують з ╤тал╕╓ю, швейцарськ╕ французи - на територ╕ях, що межують ╕з Франц╕╓ю.
Швейцар╕я ╓ особливою кра╖ною, що утворилася на перетин╕ етн╕чних кордон╕в чотирьох народ╕в - н╕мц╕в, ╕тал╕йц╕в, француз╕в, ретороманц╕в, об’╓днавши в соб╕ невеличк╕ частини кожного з них.
Сучасна Швейцар╕я ╕ багатонац╕ональна швейцарська нац╕я склалися на землях, як╕ у р╕зн╕ часи ╕ на р╕зн╕ терм╕ни завойовували навколишн╕ народи - римляни й р╕зноман╕тн╕ германськ╕ племена (алемани, бургунди, франки тощо), роблячи завойован╕ земл╕ частинами сво╖х держав. Р╕зн╕ частини сучасно╖ Швейцар╕╖ у р╕зн╕ часи належали до Ломбард╕╖, Риму, Франксько╖ Держави, Священно╖ Римсько╖ ╕мпер╕╖, габсбурзько╖ Н╕меччини та ╕н., будучи в склад╕ ╖х лише окра╖нними пров╕нц╕ями. Завоювання в╕д╕грали вир╕шальну роль у етнотворчих процесах, що в╕дбувалися тут. В залежност╕ в╕д того, п╕д вплив яко╖ з навколишн╕х держав - романсько╖ чи германсько╖ - п╕дпадали земл╕ майбутньо╖ Швейцар╕╖, на них посилювалися або роман╕зац╕я, або герман╕зац╕я м╕сцевого, колись
кельтськомовного, населення. Це ╕ призвело до сучасно╖ етн╕чно╖ ╕ мовно╖ картини Швейцар╕╖, причому, - зауважте - загальн╕ окреслення статусу у розпод╕ленн╕ мовних груп, який ми знаходимо на карт╕ розповсюдження мов у сучасн╕й Швейцар╕╖, встановилися вже у V-VI ст.! "В наступн╕ стол╕ття под╕╖ пол╕тичного характеру не призвели до ╕стотних зм╕н мовних меж, що закр╕пилися тут з V-VI ст." (Див. "Языки и диалекты Швейцарии", Л. - Наука, 1990, стр. 8).
Таким чином, мовн╕ кордони на територ╕ях, на яких згодом утворилась Швейцар╕я, визначилися ще задовго до початку утворення само╖ кра╖ни. Вона почала складатися лише через в╕с╕м стол╕ть по тому, у 1291 роц╕, коли в ход╕ визвольно╖ боротьби проти Габсбург╕в три кантони уклали В╕чний союз, що й став основою майбутньо╖ Швейцарсько╖ конфедерац╕╖. З часом до союзу при╓дналися ╕нш╕ кантони, як╕ до цього були окра╖нами р╕зних навколишн╕х (французьких, ╕тал╕йських ╕ н╕мецьких) держав, але в╕докремилися в╕д сво╖х нац╕ональних центр╕в, будучи в╕д╕рваними в╕д них ╕ не в╕д╕граючи ╕стотно╖ рол╕ в ╖хн╕й ╕стор╕╖. Ось так утворилася багатонац╕ональна Швейцар╕я - шляхом об’╓днання чотирьох р╕зномовних народ╕в, що свого часу належали до р╕зних сус╕дн╕х держав, однак, завдяки сп╕льним долям, економ╕чним ╕ культурним зв’язкам, об’╓днались.
Отже, кожен народ невеличко╖ ╓вропейсько╖ кра╖ни Швейцар╕я живе на сво╖х споконв╕чних територ╕ях - ч╕тко виражених нац╕ональних частинах кра╖ни, як╕ колись були пров╕нц╕ями р╕зноман╕тних н╕мецьких, ╕тал╕йських ╕ французьких держав, але в╕докремилися в╕д них ╕ об’╓дналися пом╕ж собою, а мовн╕ меж╕ визначилися тут ще за сотн╕ рок╕в до утворення само╖ кра╖ни - майже п╕втори тисяч╕ рок╕в тому, ╕ з т╕╓╖ пори не зм╕нилися!
Отож, надання статусу нац╕ональних мов мовам ус╕х чотирьох кор╕нних народ╕в у сучасн╕й Швейцар╕╖ ╓ ц╕лком природним ╕ лог╕чним (до реч╕, ретороманська отримала цей статус б╕льш н╕ж через сто рок╕в п╕сля ╕нших - у 30-х рр. ХХ ст.).
Але не треба думати, що р╕вноправ’я мов створю╓ безлад ╕ вседозволен╕сть, що хтось може, прикриваючись р╕вноправ’ям мов, зухвало зневажати мову ╕ншого народу на його територ╕╖ ╕, наприклад, перебуваючи в ╕ншомовному кантон╕, нахабно вимагати, щоб з ним розмовляли його власною мовою. Все ма╓ сво╖ меж╕! Для захисту мов ус╕х чотирьох кор╕нних народ╕в д╕╓ так званий "принцип територ╕альност╕", тобто дотримання традиц╕йних мовних меж, як╕ ╕снують вже стол╕ттями, ╕ виключне використання споконв╕чно╖ для кожно╖ област╕ мови в установах, судах ╕ школах. Тобто на практиц╕ державн╕сть кожно╖ мови реал╕зу╓ться не в межах вс╕╓╖ кра╖ни (як хтось дума╓), а виключно в тих кантонах, де вона споконв╕ку ╓ р╕дною для м╕сцевого населення. Заяви на кшталт "Рас╕я там, гд╓ руск╕╓" тут вже не пройдуть! Якщо швейцарц╕ ╖дуть в ╕ншомовний кантон, то там вони намагаються користуватись мовою м╕сцевого народу (якщо вивчали ╖╖ у школ╕) або користуються послугами перекладача - цього вимагають традиц╕я ╕ закон. В такий спос╕б у Швейцар╕╖ нема╓ дом╕нування яко╖сь одн╕╓╖ мови, мовно╖ дискрим╕нац╕╖ ╕ асим╕ляц╕╖. (Виключення становлять лише ретороманц╕, як╕ частково п╕ддаються асим╕ляц╕╖.)
Все це аж н╕як не нагаду╓ ан╕ ╕стор╕ю, ан╕ мовну ситуац╕ю в Укра╖н╕! Всього вищесказаного досить для того, щоб зрозум╕ти, що досв╕д багатомовност╕ Швейцар╕╖ не т╕льки не може бути прикладом для Укра╖ни у наданн╕ рос╕йськ╕й мов╕ статусу друго╖ державно╖ (чи нав╕ть рег╕онально╖ у тому вигляд╕, як це декотр╕ пол╕тичн╕ сили протизаконно роблять на Сход╕), а й, навпаки, ╓ аргументом проти всього того, що мала Укра╖на за час╕в СРСР ╕ ма╓ внасл╕док того зараз.
На в╕дм╕ну в╕д Швейцар╕╖, де народи живуть на сво╖х споконв╕чних землях ╕ лише об’╓дналися в процес╕ ╕сторичного розвитку в ╓дину кра╖ну, а мовн╕ меж╕ визначилися ще задовго до утворення само╖ кра╖ни й ╕снують без зм╕н стол╕ттями, населення Укра╖ни склалося не природн╕м шляхом (наприклад, об’╓днанням р╕зних народ╕в), а внасл╕док ц╕леспрямовано╖ колон╕зац╕╖ укра╖нських земель, що почалася ще за царату ╕ продовжилася, набувши жахливих прояв╕в, за сов╓цько╖ влади. Б╕льш╕сть рос╕ян Укра╖ни не можуть похвалитися тим, що Укра╖на - ╖хня споконв╕чна земля, бо це люди, що були переселен╕ сюди з Рос╕╖ у р╕зн╕ часи, особливо у XX ст. Мало того, переселяючись на укра╖нськ╕ етн╕чн╕ земл╕, вони ╕ знати н╕чого не хот╕ли про щось на кшталт швейцарського "принципу територ╕альност╕" мов, про якесь там збереження ареалу розповсюдження укра╖нсько╖ мови ╕ ╖╖ право на в╕льний розвиток. Натом╕сть силом╕ць насаджували укра╖нцям свою мову. А в╕дтак н╕ про яке пор╕вняння Укра╖ни (де рос╕яни лише колон╕сти, - щоб не сказати колон╕затори, як╕ до того ще й не поважають нац╕ональних прав укра╖нц╕в та ╕нших народ╕в) з╕ Швейцар╕╓ю (де вс╕ народи живуть на сво╖х споконв╕чних землях ╕ поважають нац╕ональн╕ права один одного) не може йтися!
Укра╖на ╕ Швейцар╕я ╓ ц╕лком р╕зними кра╖нами, ╕ ╖х не можна пор╕внювати. У них р╕зне все - починаючи в╕д ╕стор╕╖ ╕ принцип╕в утворення кра╖ни ╕ зак╕нчуючи сучасною мовною ситуац╕╓ю.
Сучасна Швейцарська конфедерац╕я склада╓ться з 26 кантон╕в, кожний з яких за федеральною конституц╕╓ю ╓ суверенною державою з╕ сво╖м урядом ╕ конституц╕╓ю ╕ нав╕ть ма╓ власний вих╕д на м╕жнародн╕ в╕дносини. Але кордони багатьох з них под╕ляють кра╖ну не за нац╕ональним, а за ╕сторичним принципом, ╕ тому в кра╖н╕ разом з мононац╕ональними кантонами ╓ к╕лька кантон╕в, в яких проживають два народи (вони, як правило, не перем╕шан╕, а живуть компактно у р╕зних частинах кантону). У таких кантонах в оф╕ц╕йному вжитку дом╕ну╓ одна мова - мова переважно╖ б╕льшост╕ населення кантону. Нац╕ональн╕ меншини цих кантон╕в (вони можуть складати к╕лькадесят в╕дсотк╕в в╕д населення кантону!), повн╕стю збер╕гають свою мову, користуються нею у сво╓му середовищ╕, але вивчають ╕ там, де це належить, використовують оф╕ц╕йну мову кантону.
За ц╕╓ю моделлю укра╖нська мова у рамках колишнього СРСР мала б бути ╓диною державною ╕ оф╕ц╕йною мовою в межах вс╕╓╖ Укра╖нсько╖ РСР, а вивчення ╖╖ у школ╕, волод╕ння нею ╕ використання як державно╖ мали б бути обов’язковими для вс╕х жител╕в Укра╖ни. Нечисленн╕ рос╕яни (у 1920-х рр. ╖х було близько 1/12 всього населення п╕дсов╓цько╖ Укра╖ни) повн╕стю збер╕гали б свою мову, користувалися нею пом╕ж собою, але вивчали б укра╖нську ╕ користувалися б нею як ╓диною державною.
Зрозум╕ло, що ╕ ця модель не була реал╕зована. У колишньому СРСР всюди дом╕нувала не мова кор╕нного населення, а рос╕йська. Сов╓цьк╕й влад╕ нав╕ть теоретично не був в╕домий швейцарський "принцип територ╕альност╕" мов або щось на кшталт нього. В Укра╖н╕ укра╖нська мова десятил╕ттями штучно ╕ наполегливо вит╕снялася неукра╖нською владою з ус╕х сфер вжитку, м╕льйони укра╖нц╕в були позбавлен╕ права виховуватись укра╖нською мовою ╕ виховувати нею сво╖х д╕тей, що призвело до значного зрос╕йщення укра╖нського народу, а статус укра╖нсько╖ мови був штучно зведений до такого р╕вня, що ╖╖ можна було нав╕ть не вивчати у школ╕. Р╕ч, небачена для Швейцар╕╖! Кр╕м того, населення Укра╖нсько╖ РСР склалося зовс╕м не природним шляхом, як у кантонах Швейцар╕╖, а внасл╕док пост╕йно╖ масово╖ колон╕зац╕╖ укра╖нських земель зайдами з╕ сходу, що супроводжувалася масовим нищенням та виселенням укра╖нц╕в.
Вивчаючи досв╕д Швейцар╕╖ ╕ пор╕внюючи ╖╖ з колишн╕м СРСР, розум╕╓ш, що всього того, що ╓ у швейцарц╕в, були позбавлен╕ укра╖нц╕, а все, чого зазнали укра╖нц╕, швейцарським народам, на ╖хн╓ щастя, не довелося пережити.
Отож, пор╕вняння мовних ситуац╕й Укра╖ни ╕ Швейцар╕╖ не т╕льки не на користь двомовност╕ в Укра╖н╕, а й, взагал╕, кричущо вимага╓ в╕д нас якомога швидше позбутися насл╕дк╕в денац╕онал╕зац╕╖. А тим зайдам-шов╕н╕стам, як╕ апелюють до досв╕ду Швейцар╕╖, зам╕сть того, щоб робити це, треба самим ще довго ╕ наполегливо (якщо вони взагал╕ здатн╕ на це) виховуватись до культурного р╕вня швейцарц╕в у толерантному ставленн╕ до мов ╕нших народ╕в ╕ не заважати нам, укра╖нцям, повертати соб╕ сво╓.
В Укра╖н╕ може бути лише одна державна мова - укра╖нська. Однак це аж н╕як не може зробити нашу кра╖ну недемократичною у мовному питанн╕ ╕ не означа╓, що у нас можуть бути у майбутньому, коли почнеться справжня укра╖н╕зац╕я, утиски неукра╖нц╕в за мовним принципом, а будь-як╕ обвинувачення в цьому - це або нев╕гластво, або звичайн╕с╕ньк╕ спекуляц╕╖.

P. S. Донедавна приклад Швейцар╕╖ був одним з найулюблен╕ших ╕ найрозтиражован╕ших аргумент╕в серед тих, хто хот╕в би нав’язати Укра╖н╕ двомовн╕сть. Безумовно, цей "липовий" аргумент б╕льше не може бути на озбро╓нн╕ у зайд, що прикривали ним сво╖ шов╕н╕стичн╕ амб╕ц╕╖. Та останн╕м часом в ╖хньому середовищ╕, поряд з╕ Швейцар╕╓ю, почали з’являтися нов╕ приклади, як╕ вони висувають за так╕ соб╕ аргументики на користь двомовност╕: Ф╕нлянд╕я, де державними ╓ ф╕нська ╕ шведська (шведи складають лише 5% населення Ф╕нлянд╕╖), Бельг╕я, де теж дв╕ державн╕ мови, та декотр╕ ╕нш╕ кра╖ни. Все це створю╓ ╕люз╕ю масовост╕ у св╕т╕, зокрема в ╢вроп╕, такого явища, як багатомовн╕сть, ╕ Укра╖на начебто теж ма╓ при╓днатися до таких кра╖н. Проте, як виявля╓ться, коли глибше досл╕дити ╕стор╕ю, принцип формування ╕ мовну ситуац╕ю кожно╖ з цих кра╖н, то в жодн╕й з них ми не знайдемо аналог╕й ан╕ з ╕стор╕╓ю, ан╕ з принципом формування, ан╕ з мовною ситуац╕╓ю в Укра╖н╕! А в╕дтак, вони не ╓ прикладом для нас у питанн╕ надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу друго╖ державно╖ чи рег╕онально╖ мови. Б╕льше того, у деяких випадках надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу друго╖ державно╖ ми знаходимо факти не т╕льки не на користь рос╕йсько╖, а й, нав╕ть, так╕, що у основ╕ сво╖й мають протирос╕йсько╕мперський характер. Так, ф╕ни - нехай знають про це "наш╕" зайди - надали шведськ╕й статус друго╖ державно╖ якраз на знак вдячност╕ за те, що шведи допомогли Ф╕нлянд╕╖ у ╖╖ боротьб╕ за незалежн╕сть проти... Рос╕╖.
Руслан НАЙДА.
м. Донецьк.
("Нац╕я ╕ держава", 2. 10 2007 р.)

ТИМ ЧАСОМ...
У ЛУГАНСЬКУ ЗА СПРИЯННЯ МОСКОВСЬКО╥ МЕР╤╥ УКРА╥НСЬКУ МОВУ ПОЧАЛИ ВИКЛАДАТИ ЯК ╤НОЗЕМНУ?!
У Луганську за сприяння влади Москви в╕дкрилася г╕мназ╕я, де укра╖нську мову вивчають фактично як ╕ноземну. Як переда╓ ╕нтернет-агенц╕я Кореспондент.net, м╕сцева мер╕я затвердила рос╕йськомовний статус навчального закладу без консультац╕й з М╕н╕стерством осв╕ти ╕ науки Укра╖ни. М╕ськ╕ депутати, аргументуючи законн╕сть свого р╕шення, посилаються на положення про м╕сця компактного проживання людей неукра╖нсько╖ нац╕ональност╕, де викладати в школах дозволя╓ться мовою нацменшин. "Те, що ми робимо сьогодн╕, потр╕бно й актуально. Я не боюся говорити, що сьогодн╕ в наш╕й г╕мназ╕╖ викладання ведеться рос╕йською мовою. Я думаю, що згодом наша школа й на р╕вн╕ М╕н╕стерства оф╕ц╕йно буде визнана, можливо, як ╓дина в Укра╖н╕ рос╕йськомовна г╕мназ╕я", - заявля╓ у свою чергу директор г╕мназ╕╖ Алла П╕дтинна. Оск╕льки рос╕йськомовна г╕мназ╕я користу╓ться особливою увагою м╕сцевого кер╕вництва, а отже й краще ф╕нансу╓ться ╕ забезпечу╓ться ус╕м необх╕дним, в╕дбою в╕д бажаючих учитися тут нема╓. На цей час у н╕й нал╕чу╓ться 1250 учн╕в, що на 150 б╕льше, н╕ж передбачалося спочатку. У ц╕лому, в╕дпов╕дно до статистики, лише третина д╕тей у Луганську вчиться укра╖нською мовою. Нагада╓мо, що ще у кв╕тн╕ 2006 року Луганська обласна рада ухвалила р╕шення щодо надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу рег╕онально╖.
Джерело: http://invivio.net

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2007 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5353

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков