Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2007 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 14.12.2007
РОЗДУМИ "СВ╤ТЛИЧАН" ПРО ДОВК╤ЛЛЯ

ЕКОЛОГ╤Я

- Можливо, я в╕зьму к╕льканадцять кубометр╕в пов╕тря. Н╕-н╕, не цього, бо це з Кривого Рогу, а мен╕, будьте ласкав╕, он того - що з Карпат...
Олесь Старовойт. "Приватизац╕я".

Еколог╕чна ситуац╕я в Укра╖н╕ не ╓ простою. ╤ цей уривок з твору льв╕в’янина Олеся Старовойта якоюсь м╕рою в╕добража╓ укра╖нськ╕ реал╕╖. ╢ "проблемне" Кривор╕жжя, ╓ ╕ "благополучн╕" Карпати. А чи можна зробити так, щоб остр╕вц╕ усп╕ху були скр╕зь? Щоб люди усв╕домили: все залежить саме в╕д них, в╕д ╖хн╕х настанов ╕ ╖хньо╖ активност╕?
Нещодавно я розмовляв ╕з директором льв╕всько╖ г╕тарно╖ фабрики "Реноме", спонсором п╕сенного конкурсу "Льв╕вська струна - на кримський лад!", нашим давн╕м читачем - Геннад╕╓м Крупником. Говорили ми про охорону природи у державах ╢вросоюзу, зокрема у Чех╕╖, Словаччин╕, Польщ╕. Геннад╕й Володимирович п╕дкреслював кричущу р╕зницю м╕ж цими державами ╕ Укра╖ною у ставленн╕ до природи:
- Неодноразово бачив, як поряд з першокласними автострадами ╢вросоюзу, зовс╕м не боячись людей, мирно пасуться олен╕ та косул╕. Причому не поодинц╕, а ц╕лими зграйками. Часом ╕ зайця можна побачити, ╕ лисицю, ╕ р╕дк╕сного птаха. У них понад трасами водиться те, що у нас ╕ в диких нетрях уже не в╕дшука╓ш... Кажу це з╕ знанням справи, бо люблю - якщо трапля╓ться така нагода - в╕дпочити у л╕с╕, на лон╕ природи.
Прикро, що незважаючи на такий явний регрес в природоохоронн╕й справ╕, наш╕ чиновники ╕ дос╕ не розум╕ють, що треба зм╕нювати установки. Треба ╕ самим щось робити ╕, тим б╕льше, ус╕ляко допомагати природоохоронним ╕н╕ц╕ативам людей. Я ж особисто не в╕дчув н╕яко╖ допомоги, коли хот╕в взяти в оренду запущений став, розчистити його, завезти малька ц╕нних пор╕д риб. Я готовий був вкласти сво╖ кошти! Не чужа ж я людина, сам ╕з Жовк╕вщини; але землячки, що при влад╕, зовс╕м мене не зрозум╕ли. А може, хабара треба було дати? Але ж не для себе старався, для людей!
* * *
Тут я можу зрозум╕ти п╕дпри╓мця ╕ п╕дтвердити його добр╕ нам╕ри. Разом ми ви╖жджали на природу, до того самого ставу. "Ставом" його, до реч╕, можна назвати ╕з великою натяжкою - так соб╕, болото з корчами... Що тут можна сказати? Як╕ люди - така й природа. Тобто стан ╖╖ визнача╓ться людською б╕льш╕стю.
Але "Кримська св╕тлиця" завжди була "невиправною" оптим╕сткою. Тому писати я збираюся саме про ту менш╕сть, яка не в╕дступила перед обставинами, яка хоче щось зм╕нити, ╕ тому я покладаю на цю категор╕ю людей велику над╕ю.
Перше слово людин╕ з Прикарпаття - отого самого "благополучного"... Це Богдан Шевц╕в, гендиректор ф╕рми "ВЕЕМ-Металавто-пром". Його я ╕нколи називаю "в╕льним сином Вол╕ Блаж╕всько╖". Бо так назива╓ться його р╕дне село - раз. ╤ сам Богдан Михайлович повн╕стю в╕дпов╕да╓ статусу "в╕льно╖ людини" - два. Чому? Та тому, що ╓ людиною усп╕ху, завжди розрахову╓ лише на власн╕ сили, н╕ в╕д кого не чека╓ подачок - навпаки сам допомага╓ ╕ окремим людям, ╕ нав╕ть ц╕лим сиротинцям. До реч╕, "ВЕЕМ-Металавтопром" передплачу╓ дек╕лька комплект╕в "Кримсько╖ св╕тлиц╕" для сво╖х прац╕вник╕в, а також для б╕бл╕отек Львова. Тому Богдан Шевц╕в ╓ ц╕лковитим нашим однодумцем, так би мовити, "св╕тличанином у квадрат╕". Ось його точка зору:
- Пригадую сво╓ дитинство. Яка риба водилася у наших г╕рських р╕ках! Коли вперше скинули у нашу р╕чку в╕дходи з бурово╖, то загинуло багато риби. Вона поспливала догори черевом, повикидалася на берег... Все дитинство на р╕ц╕ минуло, а риби такого розм╕ру я не бачив!
╤нколи збира╓мося з ровесниками ╕ дума╓мо: як же в╕дновити славу наших р╕чок? Може, малька привезти, та ще й п╕д╕брати найкращ╕ сорти? А старш╕ люди слухають нас ╕ кажуть: "Тако╖ риби все одно вже не буде... Ран╕ше в р╕чках наших були ╕ "перекати", м╕лини, але були й "безодн╕". Тепер, коли з р╕чок масово вибира╓ться грав╕й для буд╕вництва, дно р╕чок вир╕вню╓ться, "безодн╕" щезають. Велик╕й риб╕ завжди незатишно у м╕лких р╕ках...
Поясню, що "безоднями" у нас називають ями глибиною два - три метри. Тепер лише раз на р╕к, коли йдуть веснян╕ води з г╕р, ц╕ "безодн╕" знову можуть утворюватись. Але знову ╕ знову людина втруча╓ться у процес... Очевидно, на певних д╕лянках, наш╕ р╕ки сл╕д захищати, не в╕дбирати природн╕ "дом╕вки" у риб, як не сл╕д бездумним вирубуванням л╕с╕в в╕дбирати потенц╕йн╕ барлоги для наших карпатських ведмед╕в. Адже вони люблять жити у старих, предков╕чних л╕сах, а не в молодняках. Отже, ╕ для них треба залишити як╕сь запов╕дн╕ урочища... А по селах треба робити гн╕зда для лелек, щоб приносили д╕тей ╕ щастя в кожну с╕льську родину!
А взагал╕, я пом╕чаю, що л╕си навколо села п╕дростають, вони вже краще затримують воду п╕сля дощ╕в. Люди вже й рак╕в бачили у р╕ц╕, але не б╕ля нас, а нижче за теч╕╓ю. Якщо вдасться ефективно захищати р╕ку в╕д горе- "господарник╕в", то я таки спробую вт╕лити у життя свою давню мр╕ю. Завезу малька ╕ риба тут знову буде крупною, як до в╕йни.
* * *
Це була точка зору прикарпатця. А ось що дума╓ "св╕тличанин" з Ки╖вщини (кор╕ння у нього, щоправда, черн╕г╕вське, с╕верське) Леон╕д Лащенко:
- Свого часу я багато по╖здив, працюючи у л╕совпорядних експедиц╕ях. Побував ╕ в Карпатах, ╕ на Кавказ╕, ╕ на Тянь-Шан╕, Сахал╕н╕, Командорських островах... Бачив С╕хоте-Ал╕нь ╕ Камчатку. Добре усв╕домив, що там, на сход╕, природа збереглася краще, а в густозаселен╕й Укра╖н╕ г╕рше.
Можна пор╕внювати нашу державу з Чех╕╓ю, Словаччиною, Латв╕╓ю ╕ робити невт╕шн╕ висновки. Але чому б не пор╕вняти Укра╖ну з... Укра╖ною? З т╕╓ю Укра╖ною, у як╕й ми жили ще 15 - 20 рок╕в тому? Адже добре знаю л╕си ки╖вського Надросся. Побачити протягом дня зайця, лисицю, дикого кабана чи зграйку косуль можна було без особливих зусиль. Варто було лише пройти 5 - 10 к╕лометр╕в у будь-якому напрямку. Тепер же в╕д тако╖ щ╕льност╕ тваринного св╕ту залишилися т╕льки спогади...
Все винищили браконь╓ри! Не краща ситуац╕я ╕ на Черн╕г╕вщин╕. Тепер ан╕ косул╕, ан╕ лося, ан╕ велетня-зубра у л╕сах не побачиш. А колись же було! Зубра спец╕ально завозили, кошти як╕ витрачали!
Проте вважаю, що не варто нагн╕тати чорний песим╕зм. Це неконструктивно ╕ не по-"св╕тличанськи". Краще скр╕зь в╕дшуковувати позитивний досв╕д, поширювати його. А на якомусь етап╕ ╕ до держави можна звернутися по допомогу. Мовляв: бачиш, ╓ ж усп╕хи, то п╕дстав сво╓ могутн╓
плече!"
До реч╕, пом╕чаю, що в багатьох м╕сцях природа в╕дновлю╓ св╕й вплив, проводить сво╓р╕дний "контрнаступ" на цив╕л╕зац╕ю. Особливо це пом╕тно на Черн╕г╕вщин╕. Це пов’язано з невеселою обставиною - населення скорочу╓ться - але те, що колишн╕ орн╕ земл╕ заростають л╕сами, мене часом ╕ раду╓. Бо л╕си Черн╕г╕вщини були страшенно понищен╕ п╕сля в╕йни, а тепер природа бере "сво╓". ╤ правильно робить.
Нещодавно зробив для себе невеличке, але дуже при╓мне в╕дкриття. Неподал╕к в╕д села Тур’╖ Щорс╕вського району утворилася... нова р╕чечка. Добре пам’ятаю, що в дитяч╕ роки ╖╖ не було. Просто була заболочена м╕сцинка. А тепер л╕си п╕дросли, волога збер╕га╓ться краще... Видно, одного сонячного березневого дня весняний р╕вчак пробив соб╕ дорогу в╕д невеликого бол╕тця до р╕чки Турчанки. Невеликий л╕сок над╕йно акумулював вологу, тож р╕чечка, яка утворилася на злам╕ тисячол╕ть, тепер не пересиха╓ нав╕ть вл╕тку...
* * *
А тепер перенесемося у менш благополучний рег╕он. У той самий Кривий Р╕г, пов╕тря якого не хот╕в "приватизувати" льв╕вський поет Олесь Старовойт. Тут вже нема чого розраховувати на "реванш" природи, адже рег╕он цей густозаселений ╕ промисловий. Одна лише над╕я на нов╕ п╕дходи, на новий тип людини.
Ц╕каво, що тип цей представлено також... "св╕тличанином". В╕ктор Горобець, колишн╕й л╕с╕вник, а нин╕ усп╕шний фермер, висловлю╓ свою точку зору:
- Ситуац╕я ╕ у нас не безнад╕йна, просто треба д╕яти р╕шуч╕ше. Взагал╕-то осв╕ти у мене дв╕: л╕сотехн╕чна ╕ агроном╕чна. Але обставини склалися так, що в 1994 роц╕ я став начальником транспортно╖ служби Кривор╕зького аеропорту. В╕дразу набрав соб╕ команду з порядних, працелюбних, км╕тливих хлопц╕в. Зб╕г чи не зб╕г, але ус╕ вони, як на п╕дб╕р, виявилися укра╖номовними. Ус╕х нероб позв╕льняв. Без зайвих звол╕кань перев╕в техн╕чну документац╕ю на укра╖нську мову. Адже добре усв╕домлював, що в ус╕х державних справах т╕льки так ╕ треба д╕яти - р╕шуче, наступально.
А пот╕м узяв в оренду землю. Фермерська справа поглина╓ повн╕стю! Люблю полювання, а отже паралельно доводиться займатися природоохоронною справою. Адже л╕с╕в великих тут нема╓, тож фауну треба пильно охороняти в╕д браконь╓р╕в.
На приватизован╕й земл╕ хочу посадити 3 гектари л╕су. В╕н буде неогороджений; зроблю там лавочки, столики. Поставлю також год╕вниц╕ для птах╕в ╕ зв╕р╕в. Кожен односелець чи мешканець Кривого Рогу зможе п╕ти туди по гриби. А ось браконь╓ри туди не ходитимуть, це я гарантую!
╢ у мене тепер ╕ озерце. Колись була звичайна улоговина з╕ струмком. Прибрав усе см╕ття, розчистив, зробив загату. А нещодавно запустив рибу: ╓ вже ╕ товстолоб, ╕ амур б╕лий, ╕ короп. Вечорами люблю там посид╕ти з вудкою - це заспокою╓...
Якби можна було, я б узяв к╕лька гектар╕в земл╕, не придатно╖ для с╕льського господарства, скаж╕мо, в╕двал╕в. ╤ розв╕в би там муфлон╕в! В╕двали г╕рсько╖ породи ╕ сам╕ зараз заростають: ╕ травою, ╕ л╕сом. Тр╕шки п╕дгодовував би дичину, довозив би с╕ль. А головне - огородив би с╕ткою ╕ охороняв в╕д браконь╓р╕в.
Але це ще ╕дея "на вир╕ст". Зайнятися впритул розведенням муфлон╕в на кривор╕зьких в╕двалах у мене просто не доходять руки... А ось фазани, дик╕ кабани - це ц╕лком реальн╕ проекти. Вкладаю в цю справу сво╖ грош╕. Втрати, звичайно, ╓ - лисиц╕ вже знищили п’яту частину погол╕в’я фазана... Але спод╕ваюся, що дещо залишиться; розраховую, що з десяток самочок дасть потомство навесн╕.
Все це приносить мен╕ велику вт╕ху. ╤ л╕с, ╕ озеро, ╕ птахи, ╕ зв╕р╕ - все це залишиться нащадкам як результат мо╓╖ прац╕.
З собою ж я н╕чого не заберу...
А стосовно браконь╓рства, то скажу так: якщо не скиглити, а впритул зайнятися цим явищем, то результат буде позитивний. При╖здили ╕ до мене всяк╕: багат╕ й "крут╕" - пальц╕ "врозтопирку", дехто сунув п╕д носа службове посв╕дчення, дехто просто погрожував. А я робив свою справу: складав протокол, записував номер автомашини, в╕дправляв куди сл╕д. А там - нехай кожен "крутелик" поясню╓, чому в╕н займа╓ться браконь╓рством. Все це д╕╓ дуже ефективно. Я був би дуже радий, якби вс╕ активн╕, небайдуж╕ громадяни перейняли м╕й досв╕д.
* * *
Говорячи про "меншину небайдужих", я згадав досить усп╕шних чолов╕к╕в середнього в╕ку. А як воювати з губителями природи ж╕нкам? Що робити, коли в╕к уже не дозволя╓ патрулювати л╕сов╕ уг╕ддя? Вих╕д ╕ тут можна знайти - воювати поез╕╓ю, словом.
Отже, "посунемося" дал╕, на П╕вдень. До самого Азовського моря д╕йдемо; тут живе ╕ займа╓ться поетичною творч╕стю також наша "св╕тличанка" (бачите, чистоти досл╕ду я не порушую!) Тамара Бойко. Нещодавно вона видала першу зб╕рку в╕рш╕в п╕д назвою: "Босон╕ж по стерн╕". Оперативно ╖╖ опрацював. На полях з’явилися пом╕тки ол╕вцем: "Актуально" ╕ "Дуже актуально!" А якими ще можуть бути в╕рш╕ небайдужо╖ людини, педагога? Якщо Богдан Шевц╕в описав проблеми карпатських р╕к прозою, то у Тамари Володимир╕вни знайдеться в╕рш на кожен випадок життя, на кожне явище. ╢ й про повен╕:
Як╕ дощ╕ лили в Карпатах зливн╕!
Стих╕я вище полонин гула.
╤ кинулась вода вниз по кам╕нню,
╤ пов╕нь враз долину залила...
╢ у не╖ ╕ про степов╕ р╕ки:
Я степовичка. У степах зростала,
Палима сонцем ╕ в╕трами бита.
╤ в перший раз я ледь не заридала,
Коли побачила
 Дн╕про наш гордовитий.
А ще сп╕знала запахи р╕ки
╤ пам’ятаю
 запах степу р╕дний,
З передчуттям кохання
на в╕ки
Зливався плавн╕в
 дух пог╕дний...
Х╕ба можна сказати краще: "З передчуттям кохання на в╕ки"? Так ╕ уявив зразу юну тавричанку б╕ля велико╖ р╕ки. Коли вона була молодою, то й Дн╕про був юний. А тепер що?
...Вже й не дивуюся,
 що ц╕лих п╕встол╕ття
Рида╓ серце, бачачи Дн╕про.
Виходить нам радянське лихол╕ття
Болячками п╕д кожне╓ ребро.
Смердюч╕сть герб╕цид╕в, ДДТ
Несе вода рад╕ац╕йна, каламутна
О, чистота Дн╕прова! Де ти? Де? -
╤ нав╕ть в╕дгуку н╕де не чутно...
Значну частину тиражу сво╓╖ першо╖ книги Тамара Бойко переслала до Львова. Тут ╖╖ активно читають ╕, загалом, високо оц╕нюють. Отже, й словом можна воювати!
Писав я сьогодн╕ не лише про довк╕лля. Еколог╕я душ╕ - р╕ч не менш важлива. Творц╕ ╕ засновники "Кримсько╖ св╕тлиц╕", мабуть, ╕ це мали на уваз╕, коли задумали нац╕╓творчу газету для укра╖нц╕в п╕вострова.
Не обтяжена радянським пер╕одом, "Св╕тлиця" н╕би розпочинала нац╕ональне життя з чистого аркуша. ╤ я радий, що ╖й за короткий пер╕од свого ╕снування вдалося об’╓днати навколо себе ст╕льки небайдужих людей!
Серг╕й ЛАЩЕНКО.
м. Льв╕в.

ХТО Ж В╤ДШКОДУ╢ ЗБИТКИ?

Забруднення ╜рунту й акватор╕╖ в м╕сцях авар╕╖ рос╕йських суден у Керченськ╕й протоц╕ перевищу╓ гранично припустиму концентрац╕ю до 9 раз╕в залежно в╕д м╕сця взяття проб, пов╕домила прес-служба уряду Криму. Уже з╕брано понад 5 тисяч тонн ╜рунту ╕ мазутно-п╕щано╖ сум╕ш╕. Найб╕льш забрудненими ╓ остр╕в Коса Тузла, кримське узбережжя Азовського моря до Арабатсько╖ стр╕лки, акватор╕я Керченсько╖ протоки.
У результат╕ авар╕╖ 11 листопада рос╕йського танкера "Волганефть-139" в п╕вденн╕й частин╕ Керченсько╖ протоки в море потрапило близько 1,3 тис. тонн мазуту. У води Чорного моря потрапило також 6,8 тис. тонн техн╕чно╖ с╕рки ╕з затонулих суховантаж╕в "Вольногорськ", "Нах╕чевань" ╕ "Ковель".
Збитки, завдан╕ еколог╕╖ в район╕ Керченського п╕вострова та Криму загалом в результат╕ авар╕╖ суден у Керченськ╕й протоц╕, визначатимуть науковц╕ дев’яти укра╖нських спец╕ал╕зованих НД╤ за в╕тчизняною методикою, розробленою для таких ситуац╕й. Про це п╕д час прес-конференц╕╖ у Ки╓в╕ заявив перший заступник м╕н╕стра охорони навколишнього природного середовища Укра╖ни Святослав Куруленко, пов╕домля╓ кореспондент УКР╤НФОРМу.
За словами С. Куруленка, "рос╕йська сторона вже визначила попередню суму збитк╕в, завданих ╖╖ природ╕, однак методика розрахунку сус╕д╕в в╕др╕зня╓ться в╕д нашо╖ ╕ не може братися за основу при встановленн╕ шкоди для еколог╕╖ Укра╖ни". Урядовець п╕дкреслив, що розрахунок завданих збитк╕в зд╕йснюватиметься з урахуванням забруднення води, пов╕тря, морського дна, впливу на морськ╕ водорост╕ та рибу.
Хто ж в╕дшкоду╓ завдан╕ Криму ╕ кримчанам збитки? Поки що на л╕кв╕дац╕ю насл╕дк╕в шторму та корабельних авар╕й вид╕лен╕ кошти т╕льки з укра╖нського бюджету, та й тих над╕йшла лише третина. З рос╕йського ж боку лунають заяви про сол╕дарну в╕дпов╕дальн╕сть за авар╕╖ в Керченськ╕й протоц╕. Як пов╕домля╓ Рад╕о Свобода, ч╕тк╕шу позиц╕ю зайняв рос╕йський посол у Ки╓в╕ В╕ктор Черномирд╕н, який заявив, що в╕дпов╕дальн╕сть мають нести власники суден, як╕ допустили забруднення моря. А це, переважно, рос╕йськ╕ компан╕╖.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2007 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5398

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков