9 грудня цього року в м. С╕мферопол╕ на конференц╕╖ Кримсько╖ орган╕зац╕╖ Конгресу Укра╖нських Нац╕онал╕ст╕в, на як╕й були також присутн╕ гост╕ в╕д ╕нших укра╖нських парт╕й, в╕дбулася презентац╕я книги Василя Кука «УПА в запитаннях та в╕дпов╕дях Головного Командира» (Галицька видавнича сп╕лка, 2007). Сп╕вавтором ц╕╓╖ книги ╓ народ. Р╕зн╕ люди – патр╕оти Укра╖ни, нейтрали ╕ укра╖нофоби запитували останнього Головнокомандуючого УПА через ╕нтернет про що хот╕ли, а в╕н, посередин╕ свого десятого десятка рок╕в, сидячи за комп’ютером, набирав на екран╕ ╕ вистр╕лював в електронний прост╕р адресат╕в Правдиве Слово. Останн╓, як на спов╕д╕… ╕, виспов╕давшись, в╕д╕йшов… Похований, за власним бажанням, у р╕дному сел╕. Коли постане д╕йсно укра╖нська Укра╖на, прах його, слава ╕ мужн╕сть його будуть перенесен╕ в Укра╖нський Пантеон Слави як символ ╕ приклад наступним покол╕нням укра╖нц╕в. Про що йшлося на презентац╕╖? Найперше, про те, що в╕дпов╕д╕ Головнокомандуючого ╓ елементами Простору ╕сторично╖ правди, поза яким нас так довго утримували та утримують ╕ дотепер укра╖нофоби. Адже ж не на ╕мперську «пол╕т╕ч╓скую обработку», а вже на д╕агноз претенду╓ замовчування укра╖нофобами ╕сторичних факт╕в, як-от: - що в Укра╖н╕ громадянсько╖ в╕йни не було, були агрес╕╖ червоно╖ ╕ б╕ло╖ Москов╕╖, як╕ об╕рвали мирн╕ процеси становлення УНР, бо Москв╕ було вкрай необх╕дно в╕дновити свою ╕мпер╕ю, що розвалилася. Вдалося це зробити червоно-б╕льшовицьк╕й терористичн╕й московськ╕й влад╕; - що стал╕нський ман╕акально-терористичний режим, всупереч прагненням ╢вропи до миру, ц╕ною десятк╕в ╕ десятк╕в м╕льйон╕в жертв колгоспно-роб╕тничих ╕ концтаб╕рних раб╕в б╕льшовицько╖ ╕мпер╕╖ та╓мно випестував под╕бний соб╕ режим в Н╕меччин╕, надавши для цього Г╕тлеру величезн╕ матер╕альна ресурси, бази ╕ пол╕гони для в╕дродження могутн╕х засоб╕в ведення агресивно╖ в╕йни реваншу. В та╓мному зговор╕ з Г╕тлером про под╕л ╢вропи розв’язав сп╕льно з ним Другу св╕тову в╕йну, був попл╕чником, соратником, союзником Г╕тлера з 1939 р. по червень 1941 р. у злочинах проти людства ╕ людяност╕, та й ще викохував та╓мний в╕д Г╕тлера план захоплення ослаблено╖ в╕д в╕йни ╢вропи та розширення московсько╖ концтаб╕рно╖ ╕мпер╕╖ до берег╕в Атлантичного океану; - що з боку укра╖нського народу В╕тчизняну В╕йну вела УПА, бо боролася за волевиявлення В╕тчизни – Укра╖ни в╕д н╕мецьких ╕ московських загарбник╕в, за в╕дродження Укра╖нсько╖ держави. Саме в такому Простор╕ ╕сторично╖ правди жив ╕ боровся до останнього подиху Василь Кук, в систем╕ координат цього простору вс╕ його в╕дпов╕д╕, наведен╕ в книз╕. Йшлося також про питання, яке не було чомусь порушене жодним електронним перемовником з В. Куком, а саме: чи не було помилкою, прорахуванням ОУН-УПА спод╕ватися на усп╕х В╕тчизняно╖ В╕йни укра╖нц╕в в ╕сторичн╕й смуз╕ з╕ткнення двох кривавих злочинних ╕мперських потуг за волод╕ння ╢вропою, чи не марн╕ були м╕льйонн╕ жертви, понесен╕ укра╖нцями у сво╖й В╕тчизнян╕й В╕йн╕ ╕ п╕сля не╖, внасл╕док штучного прискорення ╕мперською Москвою процес╕в дегенерац╕╖ укра╖нства ╕ асим╕ляц╕╖ його «╕стор╕ч╓ской общностью» - ц╕╓ю примарою народожерно╖ Москви. Адже ж це питання виника╓ у км╕тливого читача книги як узагальнення до вс╕х ╕нших прочитаних запитань ╕ в╕дпов╕дей. Вартий уваги ╕ осмислення факт (╕ про це йшлося на конференц╕╖), що в╕дпов╕дь на це питання ╓ в матер╕алах ОУН, що з’явилися ще до початку Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Суть в╕дпов╕д╕: можлива поразка ╕ велик╕ жертви укра╖нсько╖ В╕тчизняно╖ В╕йни виправдан╕ ╕ на них треба йти мужньо ╕ св╕домо, бо цим засв╕дчу╓мо св╕тов╕ ╕ укра╖нськ╕й нац╕╖, що св╕доме укра╖нство н╕яким ╕мпер╕ям не вдалося зл╕кв╕дувати, що нац╕я ма╓ свою пол╕тичну ел╕ту, здатну пробудити народ ╕ п╕дняти на боротьбу проти ╕мперсько╖ чуми, за свою незалежн╕сть, державн╕сть на сво╖й споконв╕чн╕й земл╕. ╤стор╕я п╕дтвердила далекосяжн╕сть пол╕тичного мислення нац╕онально╖ пол╕тично╖ ел╕ти – ОУН. Правдиве Слово з уст нац╕онального пров╕дника-орган╕затора ╕ командира високого рангу в найб╕льшому в ╢вроп╕ рус╕ опору кривавим злочинним ╕мпер╕ям розв╕ю╓ брехню про УПА як явище галицьке, рег╕ональне, розкрива╓ його всеукра╖нський характер, загальнонац╕ональне ╕ м╕жнародне значення. На превеликий жаль, ще досить значна частина отру╓ного ╕мперською брехнею населення Укра╖ни до сих п╕р не усв╕домлю╓, хто насправд╕ був «хрещеним батьком» г╕тлер╕вського режиму, попл╕чником Г╕тлера у розв’язанн╕ св╕тово╖ в╕йни ╕ урочистим учасником сп╕льних в╕йськових парад╕в на тл╕ залито╖ кров’ю ╢вропи. Мовчать про це сп╕длен╕ глашата╖ московсько╖ мародерсько╖ ╕деолог╕╖, мовчать про генерала Власова. ╥м, бачиш, муля╓ УПА, муляють сп╕лкування творц╕в УПА з оф╕церами н╕мецько╖ арм╕╖ щодо визнання Укра╖нсько╖ держави за прикладом под╕й 1918 р., як╕ мали м╕сце до 30 червня 1941 р., ╕ в основному для того, щоб п╕дготувати акт д╕╓вого, неспростовного опов╕щення св╕ту, що Г╕тлер йде на Укра╖ну як загарбник. П╕сля 30 червня – дня проголошення в╕дновлення Укра╖нсько╖ держави л╕дерами ОУН н╕мц╕ розпочали винищення укра╖нських сил, як те до них робила Москва. До реч╕, щоб визволитись з- п╕д н╕мецько╖ окупац╕╖, червона Москов╕я кликала в союзники соб╕ люто зненавиджених американських кап╕тал╕ст╕в, а ось Укра╖на, щоб врятуватися в╕д криваво-голодоморно-концтаб╕рно╖ московсько╖ окупац╕╖, яка несла загибель ╕ асим╕ляц╕ю укра╖нськ╕й нац╕╖, за лог╕кою апологет╕в московсько╖ ╕мпер╕╖ не ма╓ права шукати союзу н╕ з╕ шведами, н╕ з н╕мцями, н╕ з китайцями… бо це, бачиш, зрада?! Чи ж не сатанинська лог╕ка, чи ж не гачок сатани заковтують ще й дос╕ затравлен╕ московською отрутою громадяни Укра╖ни?! Щасливого читання ╕ осмислення Правдивого Слова св╕тло╖ пам’ят╕ Василя Кука... Микола Б╤ЛИЙ, пол╕толог.
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
