Версiя для друку Обговорити в форумi

Мало «Кримську світлицю» підготувати, зверстати й надрукувати - її потрібно ще й доставити до читача. Частина нашого тиражу надходить для продажу в роздріб у кіоски “Союздруку”, де її можуть придбати ті читачі, котрі газету не передплачують. Але більшість газет розповсюджується через відділення зв’язку, звідки листоноші розносять «Світлицю» за адресами передплатників. Цю поштову операцію проводить “Укрпошта”. Про будні поштовиків кореспонденту «КС» розповідають заступник директора з питань маркетингу Кримської дирекції УДППЗ “Укрпошта” Світлана Олександрівна ВОЛКОВА і начальник відділу періодичних видань Валентина Василівна ЯНІНА.

 - У які населені пункти відправляється наша «Кримська світлиця», куди найбільше?
 В. Яніна: - «Кримську світлицю» відправляють в усі поштові відділення Криму і практично в усі області України (Львів - 189 прим., Запоріжжя - 28 прим., Житомир - 23 прим., Червоноград Львівської обл. - 20 прим., Стрий Львівської обл. - 18 прим., Івано-Франківськ - 15 прим., Дніпропетровськ - 14 прим.). 680 примірників вашої газети йде по Україні за передплатою. У деякі області її також відправляють і для продажу у відділеннях зв’язку. У Криму передплачено 1033 комплекти, найбільше у Сімферополі.

 - Чи можна у вас взяти список адрес наших передплатників?
 В. Я.: - Ми не маємо адрес передплатників, тому що вони залишаються на місцях, а нам надсилають тільки запит, у якому вказують найменування видань і кількість комплектів.

 - Які ще кримські газети, крім нашої, передплачені за межі Криму?
 В. Я.: - «Христианская газета», «Крымская правда», «Крымская газета», «Сорока», «Всё для всех», «Голос Крыма», «Тайная доктрина», «Семейный лекарь».

 - Які кримські видання найбільше читають за межами Криму?
 В. Я.: - Найбільший тираж кримської преси, яку читають за межами Криму, безсумнівно, у «Кримської світлиці».

 - Робота пошти залежить від багатьох чинників: погодних, транспортних, людського чинника тощо. Чи бувають у поштарів проблеми з доставкою періодики, і як ці проблеми вирішуються?
 С. Волкова: - У пошти багато проблем, які впливають на доставку періодики і підвищення тиражів передплати. Одна з них - відсутність поштових скриньок у багатоповерхівках. Їх просто немає або вони у такому стані, що люди просто не хочуть передплачувати періодику, тому що її просто крадуть. Транспортних проблем у нас немає. На жаль, у нас дуже велика плинність кадрів. Це пов’язане з тим, що праця листоноші важка, вулиці, як правило, не освітлені, вибоїни на дорогах, собаки у жителів приватного сектора і, звичайно, заробітна плата, яка найнижча у Криму, як і загалом по Україні.
І зараз основним завданням є підвищення заробітної плати листоношам, начальникам відділень зв’язку та іншим працівникам пошти.

 - Куди звертатись передплатникам «Кримської світлиці», які з тих чи інших причин раптом перестали отримувати нашу газету? Можливо, є який-небудь телефон «гарячої лінії» «Укрпошти»?
 С. В.: - У кожному відділенні зв’язку висить оголошення з номером «телефону довіри» генеральної дирекції «Укрпошти», куди можна звернутися для вирішення тих чи інших проблем. Цей телефон 8 (044) 206-50-99 або звертатися прямо до мене за телефоном 8 (0652) 27-45-81.

 - Яку відповідальність несуть винуваті за невчасну доставку періодичних видань?
 С. В.: - Повірте, кожна скарга клієнта, особливо до вищої інстанції, у нас розглядається як НП, і заходи дисциплінарного стягнення до винного застосовуються найсуворіші, аж до звільнення (особливо, якщо випадки несумлінного виконання своїх обов’язків не поодинокі). При чому, навіть не зважаємо на посаду порушника. Адже ми самі зацікавлені в поліпшенні якості обслуговування громадян і збільшенні тиражів передплати.

 - Що може зробити сама «Кримська світлиця» для подолання проблем із несвоєчасною доставкою?
 С. В.: - Головним завданням редакції газети є видання, а нашим - доставка її до читача. І якщо ви почнете нам допомагати долати всі наші проблеми, то гріш нам ціна. Тому я вважаю, що кожен повинен займатися своєю справою і робити її якнайкраще.

 - Що ви можете сказати про єдину україномовну газету, яка видається в Криму?
 С. В.: - Періодично я її читаю, кілька років тому навіть возила вашу газету у Нижній Новгород, і там були дуже здивовані наявністю такої газети в Криму. Незважаючи на те, що я росіянка, розмовляю російською тільки тому, що всі навколо говорять цією мовою. Мій чоловік не знає української мови, а от діти вільно нею розмовляють, онук взагалі навчається в українській гімназії, тому що я вважаю, що якщо ти приїхав в Україну, то повинен дотримуватися законів, знати державну мову і шанувати традиції народу цієї країни. Якщо тобі це не подобається - не живи тут, їдь туди, де подобається.
 У майбутньому, коли відійде наше покоління, покоління наших дітей, тоді наші онуки-правнуки без цього жити не зможуть, українська стане для них рідною. Це моя особиста думка, і ніхто мене не переконає в протилежному.

 - У нашій газеті друкуються різні, іноді досить суперечливі матеріали, зокрема про діяльність Української Повстанської армії. Як ви ставитеся до цього?
 С. В.: - Я вважаю, що у кожної правди є дві сторони, і на кожну історичну подію слід дивитися з різних боків. Хто був правий або винуватий, розсудить час. Якщо розсудить. У нашій історії багато різних подій, які навіть через багато років так і не одержали однозначної оцінки. Узяти хоча б жовтневу революцію - 90 років пройшло, а однозначної оцінки досі немає. З приводу УПА я можу сказати, що для більшості жителів сходу і півдня України вони зрадники і бандити, але для жителів тих місць, де вони воювали, - патріоти і герої. Хто нас розсудить? Хто з нас правий?
 Але кожен народ повинен творити свою історію сам, і ніхто не повинен втручатися в цей процес. Припустимо, наш лад не подобається Москві, США, Франції. І от вони прийдуть до нас і скажуть: «А неправильно ви живете. Потрібно жити от так». Яка буде реакція народу України, хоч західної, хоч східної, хоч південної? Усі разом піднімуться і скажуть: «А не ваша справа. Ми хочемо от так, і це наша справа. Ми зробимо по-своєму». Як би не намагалися роз’єднати нас, народ України все одно єдиний.
 Коли я дивлюся по телевізору демонстрації ветеранів як УПА, так і Радянської армії, я не відчуваю нічого, крім жалю – адже вони всі старі і гідні поваги хоча б за свою принциповість, за те, що незважаючи ні на що залишилися вірні своїм принципам і пронесли їх через роки.
 Я вважаю, що не можна жити тільки минулим, не можна пам’ятати образи, треба уміти прощати. Якби ветерани УПА і Радянської армії простили одне одного - це було б правильно. Потрібно прощати, адже без прощення у майбутньому не буде нічого доброго.

 - Чи не впливає мова і зміст видання на ставлення працівників пошти до газети?
 С. В.: - Ні, клієнт завжди правий, якою б він мовою не розмовляв і які б переконання він не мав, - це основний принцип роботи нашого підприємства. Звичайно, що іноді людський чинник усе-таки спрацьовує, але керівництво Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» своїх співробітників на це не спрямовує. А навпаки - на те, що практично в кожному відділенні зв’язку повинна бути хоча б одна газета українською мовою, тому що є люди, які читають газети російською, а є такі, що читають українською.

 - Чи зросла за останні роки кількість людей, які читають україномовну періодику?
 С. В.: - Точної інформації, на жаль, я дати не можу, але тиражі передплати на україномовну пресу безумовно зросли.

 - Що б ви порадили нам для збільшення тиражів газети, щоб це було вигідно і «Укрпошті», і «Кримській світлиці»? Можливо, є сенс започаткувати якийсь конкурс серед поштарів?
 С. В.: - Ми боремося за збільшення тиражів передплати, тому що це наша зарплата. Деякі газети проводять конкурси під час передплати. Вони платять премії безпосередньо листоношам - переказами пересилають. Ми збираємо дані по усіх відділеннях, який листоноша скільки преси передплатив і передаємо ці дані до редакції, яка вже безпосередньо віддячує листоноші. От такі конкурси у нас є. Давайте разом з вами проведемо такий конкурс під час передплати на другий квартал 2008 року або вже на друге півріччя.

 - Наскільки вигідно з фінансової точки зору співпрацювати Кримській дирекції УДППЗ «Укрпошта» з газетами із невеликими тиражами?
 С. В.: - Для нас немає різниці, який тираж у видання, адже нам платять за однаковими тарифами газети як з маленькими тиражами, так і з великими. У грошовому плані немає ніякої різниці, навпаки, малотиражні газети ми намагаємося підняти. На відміну від «Союздруку», що бере тільки ті газети, які йому вигідно реалізовувати. А ми не відмовляємо нікому.

 - Кримська дирекція УДППЗ «Укрпошта» у своїй співпраці з кримськими періодичними
виданнями керується лише питаннями економічної доцільності чи все ж таки послуговується і нормативною базою, зокрема Указами Президента України?
 С. В.: - Ще не було жодного випадку відмови Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» у передплаті на будь-які видання незалежно від їхніх тиражів, змісту або мови. Ми спрямовуємо всіх наших співробітників на знання української мови, а вивчити її можна лише тоді, коли будеш нею хоча б читати. Ми - державне підприємство, й у першу чергу проводимо політику держави, а потім уже думаємо про прибуток. Ми не підтримуємо ніякі політичні сили і, наскільки мені відомо, усі наші співробітники безпартійні. У своїй діяльності ми не віддаємо перевагу ніяким політичним кольорам.
 Те, що у нас досі намагалися розділити владу між Президентом і Прем’єром, - неправильно. У хаті повинен бути один господар. Хтось повинен брати на себе відповідальність за ухвалення рішень і контролювати їхнє виконання.
 Олексій НОСАНЕНКО.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #52 за 28.12.2007 > Тема "З потоку життя"