"Кримська Свiтлиця" > #1 за 04.01.2008 > Тема "З перших уст"
#1 за 04.01.2008
«ЗНАЙТИ ╤ СПАСТИ, ЩО ЗАГИНУЛО...»
Р╤ЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ПАТР╤АРХА КИ╥ВСЬКОГО ╤ ВС╤╢╥ РУСИ-УКРА╥НИ Ф╤ЛАРЕТА ПРЕОСВЯЩЕННИМ АРХИПАСТИРЯМ, БОГОЛЮБИВИМ ПАСТИРЯМ, ЧЕСНОМУ ЧЕРНЕЦТВУ ТА ВС╤М В╤РНИМ УКРА╥НСЬКО╥ ПРАВОСЛАВНО╥ ЦЕРКВИ КИ╥ВСЬКОГО ПАТР╤АРХАТУ
Дорог╕ браття ╕ сестри! Христос народився, слав╕мо Його! Знову рад╕сно ╕ з духовним п╕днесенням святку╓ Православна Церква Р╕здво Господа нашого ╤суса Христа. Християни звикли в╕дзначати Р╕здво Христове як традиц╕йне народне свято, часто не задумуючись над його значенням ╕ сенсом. У чому ж поляга╓ сенс Р╕здва Христового? В тому, що Син Божий – одна ╕з Трьох ╕постасей Свято╖ Тр╕йц╕ – Творець всесв╕ту, з’╓днавшись з нашою людською природою через народження в╕д Пресвято╖ Д╕ви, не в╕д чолов╕ка, а в╕д Духа Святого, – оновив наше ╓ство, визволивши його в╕д гр╕ха ╕ смерт╕. Ми це спов╕ду╓мо, коли чита╓мо або сп╕ва╓мо Символ в╕ри, також коли сп╕ва╓мо колядки, в одн╕й ╕з яких ╓ так╕ слова: „Ой радуйся, земле, Син Божий народився!” Тому п╕сля Р╕здва Христового для в╕руючих не страшна смерть, бо Христос оновив людську природу, визволивши ╖╖ в╕д гр╕ха, а Сво╖м воскрес╕нням ╕з мертвих подолав смерть ╕ дав нам над╕ю на воскрес╕ння в час Свого другого пришестя. Якби не було Р╕здва Христового, то не було б н╕ Голгофи, н╕ смерт╕, н╕ воскрес╕ння. Р╕здво Христове ╓ початком ╕ основою нашого спас╕ння. Перед народженням Христа Спасителя темрява гр╕ха наст╕льки оволод╕ла людством, що не т╕льки люди забули ╕стинного Бога, але, здавалося, що й Сам Бог забув людей. Св╕т перебував у темряв╕ гр╕ха. Коли людство гинуло в╕д морально╖ з╕псованост╕, помираючи духовно ран╕ше, н╕ж т╕лесно, тод╕ Сам Бог з любов╕ до Свого твор╕ння з╕йшов на землю, щоб „знайти ╕ спасти, що загинуло” (Лк. 19, 10). Син Божий не прийшов на землю як цар – у слав╕. В╕н народився не в багатому палац╕, оточений слугами й во╖нами. Бог прийшов у св╕т через б╕дний вертеп, куди заганяли худобу в холодн╕ ноч╕. Пречиста Д╕ва Мар╕я сповила немовля ╤суса ╕ поклала не в царську колиску, а в ясла на с╕но. Горд╕сть найвищого ангела була причиною зла у св╕т╕. Тому Бог обрав смирення засобом спас╕ння людей. Без смирення нема╓ правдивого духовного життя. Апостол справедливо сказав: „Бог гордим противиться, а смиренним да╓ благодать” (Як. 4, 6). Ми живемо в такий пер╕од ╕стор╕╖, як ╕ перед Р╕здвом Христовим; як тод╕, так ╕ тепер людство в╕дкинуло Бога, як центр ╕сторичного процесу, ╕ поставило на Його м╕сце людину з ╖╖ правами. ╢вропейська цив╕л╕зац╕я, в основ╕ яко╖ лежить християнство, завдяки в╕чним незм╕нним духовним ц╕нностям створила неперевершен╕ матер╕альн╕ ц╕нност╕. Але сьогодн╕ ╢вропа забува╓, що вона досягла цього завдяки високому моральному стану сусп╕льства. Сьогодн╕ християнський св╕т став не таким, яким в╕н був ран╕ше. Христос Спаситель сказав Сво╖м посл╕довникам, тобто християнам: „Ви – с╕ль земл╕. Якщо ж с╕ль втратить силу … Вона вже н╕ до чого не придатна, х╕ба що бути викинутою геть на потоптання людям” (Мф. 5, 13). Чи не втрачають християни сьогодн╕ свою силу? У наш час християни под╕ляються на практикуючих ╕ непрактикуючих. Практикуюч╕ християни – це т╕ в╕руюч╕, як╕ не т╕льки в╕рять у Бога, але й моляться Йому, в╕дв╕дуючи храми Бож╕, ╕ живуть за запов╕дями Божими. Непрактикуюч╕ християни – це т╕, що прийняли Та╖нство Хрещення, але живуть без Бога, за законами гр╕ховного св╕ту. Таких у ╓вропейськ╕й цив╕л╕зац╕╖, в тому числ╕ ╕ в Укра╖н╕, – б╕льш╕сть. Тому р╕вень моральност╕ в ╓вропейських кра╖нах пада╓, населення р╕зко скорочу╓ться, християнськ╕ шлюби майже зруйнован╕, – ╕ все це ста╓ загрозою для ╢вропейсько╖ цив╕л╕зац╕╖. Нав╕ть у церковному середовищ╕ мораль упала до неприпустимого р╕вня. Не т╕льки миряни, але й священнослужител╕ забувають про сво╓ високе християнське покликання. Треба серйозно задуматися над тим, як вдихнути християнський дух в ус╕ д╕лянки сусп╕льного життя: науку та осв╕ту, культуру та охорону здоров’я, державотворення та п╕дпри╓мництво, пол╕тику та дозв╕лля. Це треба робити не т╕льки заради Царства Божого ╕ в╕чного життя, а нав╕ть заради самозбереження. Духовне в╕дродження можливе т╕льки в Боз╕ ╕ в любов╕ до Нього ╕ до людей. Любов ╓ зм╕стом ╕ руш╕йною силою земного та в╕чного життя. Кожна людина повинна любити Бога, – любити не т╕льки ╕з вдячност╕, але головним чином тому, що в любов╕ до Бога поляга╓ сутн╕сть життя вс╕х розумних ╕стот. Ось чому ╤сус Христос сказав, що любов до Бога – це перша ╕ найб╕льша, а значить ╕ найважлив╕ша запов╕дь. Друга запов╕дь Божа – любити ближнього, як самого себе (Мф. 22, 36–40). Рел╕г╕йне протистояння серед Православних Церков не сприя╓ н╕ духовному в╕дродженню, н╕ консол╕дац╕╖ укра╖нського сусп╕льства. Останн╕м часом з’явилася над╕я на утворення ╓дино╖ Пом╕сно╖ Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви, але зовн╕шн╕ та внутр╕шн╕ противники ц╕╓╖ свято╖ справи св╕домо чи несв╕домо стоять на перешкод╕. Однак, незважаючи на вс╕ труднощ╕, в Укра╖н╕ буде ╓дина Православна Церква. Без Укра╖нсько╖ Церкви не буде Укра╖нсько╖ держави, а без Укра╖нсько╖ держави не може бути Укра╖нсько╖ Церкви. Ми, покладаючись на Бога, впевнен╕, що будуть ╕ Укра╖нська держава, ╕ Укра╖нська Церква. Р╕здво Христове вселя╓ в нас над╕ю на все св╕тле, добре й в╕чне. У цей святковий день сердечно в╕таю вас, дорог╕ браття ╕ сестри, ╕ вс╕х християн Укра╖ни з Р╕здвом Христовим ╕ Новим роком. Поздоровляю з╕ святом ╕ наших земляк╕в – укра╖нц╕в, розс╕яних по всьому св╕ту, в Америц╕ ╕ Канад╕, в ╢вроп╕ ╕ Австрал╕╖, як╕ люблять свою Батьк╕вщину ╕ дбають про Укра╖нську державу. В╕таю з Р╕здвом Христовим Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка, Верховну Раду, уряд ╕ Збройн╕ сили Укра╖ни. Нехай Господь, за молитвами Церкви, дасть ╖м мудр╕сть, натхнення ╕ силу в╕рно служити укра╖нському народу за запов╕дями Божими ╕ вести нашу державу ╓вропейським шляхом розвитку з Богом у душ╕. У ц╕ р╕здвян╕ дн╕ помолимось, щоб Господь, Який народився у В╕фле╓мськ╕й печер╕, з╕гр╕в наш╕ дом╕вки, зм╕цнив здоров’я ╕ наповнив наш╕ спустошен╕ душ╕ миром ╕ рад╕стю. Прославляючи народження Христа Спасителя, дяку╓мо Йому за вс╕ Його благод╕яння до нас, за рад╕сть ╕ скорботи, за Його безмежну любов до нас, гр╕шних. Нехай Господь буде милостивим до нас у випробуваннях нашо╖ в╕ри та любов╕ ╕ пронесе мимо нас чашу Свого праведного гн╕ву за гр╕хи ╕ беззаконня наш╕. Благодать Господа нашого ╤суса Христа нехай буде з ус╕ма нами. Христос народився, слав╕мо Його! Ф╤ЛАРЕТ, Патр╕арх Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни. Ки╖в, Р╕здво Христове 2007/2008 рр.
УКРА╥НСЬК╤Й ГРОМАД╤ КРИМУ, ГОЛОВНОМУ РЕДАКТОРУ ПАНУ В╤КТОРУ, КОЛЕКТИВУ ╤ ЧИТАЧАМ ГАЗЕТИ «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ»
Маю честь в╕тати вас з великим ╕ рад╕сним святом - Св╕тлим Р╕здвом Христовим та Новим 2008 роком цими зворушливими словами - Христос Народився! Небо ╕ земля нин╕ торжествують, прославляючи новонародженого Христа Спасителя. Нехай народжений Спаситель Св╕ту - Христос буде для вас всеосяжною з╕ркою, яка приведе до спас╕ння заради життя в╕чного. Бажаю, щоб Новий 2008 р╕к був для вас сповнений великою духовною рад╕стю, переможним в ус╕х починаннях ╕ благословенний на мног╕ ╕ благ╕ л╕та. ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВ╤МО ЙОГО! КЛИМЕНТ, ╢пископ С╕мферопольський ╕ Кримський.
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 04.01.2008 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5440
|