Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У РФ КАЖУТЬ, ЩО КРИМЧАНАМ ПОГАНО ЖИВЕТЬСЯ, БО УКРА╥НА НЕ ВИЗНА╢ «РЕФЕРЕНДУМ»
Секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявив, що укра╖нська влада ╕ укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти...


У КРИМУ СКОРОЧУ╢ТЬСЯ ВИКЛАДАННЯ УКРА╥НСЬКОЮ ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЮ МОВАМИ — АНАЛ╤ТИК
Про це у коментар╕ QHA пов╕домила анал╕тик Укра╖нського незалежного центру пол╕тичних досл╕джень...


США МАЮТЬ РОЗЦ╤НЮВАТИ АНЕКС╤Ю КРИМУ, ТАК САМО, ЯК ╤ ОКУПАЦ╤Ю КРА╥Н БАЛТ╤╥ СРСР
До Сенату США внесено резолюц╕ю ╕з засудженням незаконно╖ окупац╕╖ Криму Рос╕╓ю.


ПОБИТТЯ ╤ «ПОЛ╤ГРАФ»: ВОД╤Й ДРУЖИНИ ДЖЕМ╤Л╢ВА РОЗПОВ╤В ПРО ЗАТРИМАННЯ В КРИМУ
Представники окупац╕йних властей били ╕ допитували на "пол╕граф╕" вод╕я дружини л╕дера...


ГАНЕБНА НЕПОВАГА ДО М╤ЛЬЙОН╤В УБОЛ╤ВАЛЬНИК╤В – МЗС ПРОКОМЕНТУВАЛО Д╤╥ FIFA
У м╕н╕стерств╕ закордонних справ засуджують безп╕дставн╕ гон╕ння FIFA проти хорватських...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 04.01.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 04.01.2008
ЗЕМЛЯ ╤ ЛЮДИ


Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко рекоменду╓ Генеральному прокурору провести першочергов╕ перев╕рки дотримання земельного законодавства у Ки╓в╕, Ки╖вськ╕й област╕ та Криму. Про це йдеться у лист╕ Президента до Генпрокурора Олександра Медведька.
 У документ╕ В╕ктор Ющенко зверта╓ увагу на «масов╕ порушення земельного законодавства, в╕дсутн╕сть реально╖ в╕дпов╕дальност╕ посадових ос╕б за прийнят╕ незаконн╕ р╕шення, безкарн╕сть замовник╕в та орган╕затор╕в злочинних схем у земельн╕й сфер╕».
 «Орган╕зувати в╕дпов╕дн╕ перев╕рки за участю представник╕в правоохоронних орган╕в, центральних та м╕сцевих орган╕в виконавчо╖ влади, за результатами яких притягнути винних ос╕б до в╕дпов╕дальност╕», - говориться у лист╕.
 Про результати ц╕╓╖ роботи Генеральна прокуратура ма╓ пов╕домити Президенту до 31 березня 2008 року.
 При цьому Президент посила╓ться на матер╕али Ком╕с╕╖ з опрацювання та комплексного вир╕шення питань реал╕зац╕╖ державно╖ пол╕тики у сфер╕ рац╕онального використання та охорони
земель. Цей орган, зокрема, вивчав додержання земельного законодавства та прав громадян у ц╕й сфер╕ у Криму, Ки╖вськ╕й, Льв╕вськ╕й, Харк╕вськ╕й областях та м╕ст╕ Ки╓в╕.
 
Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко переконаний, що для в╕дродження укра╖нського села найголовн╕шою умовою ╓ скасування моратор╕ю на продаж земл╕. Про це в╕н заявив, в╕дпов╕даючи на запитання п╕д час п╕дсумково╖ р╕чно╖ прес-конференц╕╖ «Нац╕ональн╕ пр╕оритети».
 «Потр╕бно зняти моратор╕й на продаж земл╕. Це - середньов╕ччя. Необх╕дно дати можлив╕сть вс╕м власникам земельних па╖в самост╕йно розпоряджатися сво╖ми над╕лами», - сказав В. Ющенко. В╕н переконаний, що це - найважлив╕ша умова в╕дродження укра╖нського села.
 «Дв╕ третини ф╕нанс╕в, що приходять у с╕льське господарство будь-яко╖ розвинено╖ кра╖ни, ╓ ╕потечними. Вони надаються п╕д низьк╕ в╕дсотки, бо мають у застав╕ найл╕кв╕дн╕ший товар у св╕т╕ - землю», - наголосив Глава держави. В╕н р╕шуче в╕дкинув звинувачення щодо можливих незаконних оборудок ╕з землею п╕сля скасування моратор╕ю на ╖╖ продаж.
 «Ус╕ загрозлив╕ моменти можна передбачити на законодавчому р╕вн╕. Це стосу╓ться заборони на зм╕ну призначення с╕льськогосподарських земель, ╖х продажу ╕ноземцям тощо», - зазначив В. Ющенко. В╕н п╕дкреслив, що протягом 2008 року потр╕бно створити в╕дпов╕дну нормативно-правову базу ╕ з початку 2009 року скасувати моратор╕й на продаж земл╕.
 Кр╕м цього, Глава держави торкнувся питань медичного та пенс╕йного забезпечення на сел╕, стану с╕льсько╖ осв╕ти. В╕н п╕дкреслив необх╕дн╕сть передбачити в бюджет╕ стимулююч╕ статт╕ для залучення в села молодих л╕кар╕в та вчител╕в, фах╕вц╕в ╕нших спец╕альностей.
 
Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Юл╕я Тимошенко вважа╓, що закони, як╕ регулюють ринок земл╕ в Укра╖н╕, повинн╕ бути прийнят╕ в першу чергу. Про це вона сказала п╕д час прямого еф╕ру в програм╕ «Я так думаю» на телеканал╕ «1+1».
 В╕дпов╕даючи на запитання про перспективи зняття моратор╕ю на продаж земл╕ с╕льськогосподарського призначення, кер╕вник уряду в╕дпов╕ла: «Це той випадок, коли ╓ дв╕ правди. З одного боку не можна зняти моратор╕й на продаж с╕льгоспземель, поки не ╕сну╓ фактично жодного потр╕бного закону, що створю╓ ринок земл╕. Як землю можна зараз зробити товаром? Щоб розкупили, як колись ваучери за безц╕нь, ╕ пот╕м на вторинному ринку продавали за м╕льярди?» «Нема╓ ринку земл╕, в╕н не створений. А з ╕ншого боку ╕сну╓ т╕ньовий ринок с╕льгоспземель», - додала Юл╕я Тимошенко.
 «Сьогодн╕ с╕льськогосподарськ╕ земл╕ зм╕нюють ц╕льове призначення й практично продаються у т╕ньовому режим╕. Потр╕бно якнайшвидше приймати вс╕ необх╕дн╕ закони для формування ринку земл╕. Держава повинна врегулювати в╕дносини м╕ж власником земельного паю й орендарем. Землею повинн╕ волод╕ти громадяни Укра╖ни, як╕ живуть ╕ працюють на ц╕й земл╕», - наголосила Прем’╓р-м╕н╕стр.
«Ми продовжуватимемо моратор╕й на продаж с╕льгоспземель доти, поки не створимо нормальне законодавче забезпечення цього процесу», - сказала кер╕вник уряду.

ДУХОВНИЙ ЗВ’ЯЗОК ╤З ЗЕМЛЕЮ

 ЗЕМЛЯ з прадавн╕х час╕в в╕д╕гравала найвизначн╕шу роль у житт╓д╕яльност╕ наших пращур╕в-праукра╖нц╕в. Укра╖нц╕ становлять автохтонний етнос, що тисячол╕ттями перебував на тих самих землях, ╕ землеробство було головним його заняттям. Р╕льництво на цих землях мало сво╖ особливост╕, як╕ визначають феномен укра╖нського землеробства.
 М╕цним ╕ багатогранним, зокрема духовним, був зв’язок укра╖нц╕в ╕з землею. ╤сторик ╕ соц╕олог В’ячеслав Липинський стверджував, що «любов до земл╕ ╓ основною динам╕чною силою як укра╖нсько╖, так ╕ вс╕х ос╕лих нац╕й». В╕н називав любов до земл╕ одн╕╓ю з характерних рис укра╖нського св╕тогляду.
 Укра╖нському селянинов╕ завжди було притаманне особливо дбайливе, доброчесне ставлення до земл╕. Оброб╕ток ╖╖ супроводжувався численними засторогами ╕ обрядами, пов’язаними великою м╕рою з природними циклами, ╕з с╕льськогосподарським календарем. Укра╖нц╕ н╕коли не завойовували чужих земель, всю енерг╕ю вкладали у плекання сво╓╖ р╕дно╖. Численн╕ покол╕ння вдосконалювали землю, нарощуючи багат╕ ╜рунти, що згодом стали ун╕кальним набутком укра╖нсько╖ агрокультури.
 Саме з прац╕ на земл╕ та бажання п╕дтримувати ╕ зб╕льшувати ╖╖ родюч╕сть виростало прагнення п╕знавати процеси, як╕ в╕дбуваються у природ╕. Викристал╕зувався тисячол╕тн╕й досв╕д у п╕знанн╕ ╖╖ закон╕в, цикл╕в. Укра╖нський землероб д╕яв так, щоб не порушувати внутр╕шньо╖ р╕вноваги, ритм╕чност╕, гармон╕╖ в природ╕. Укра╖нц╕, що працювали на земл╕, п╕дсв╕домо виробили звича╓в╕ закони охорони природи, накопичували еколог╕чний досв╕д. Чар╕вна й багата укра╖нська природа д╕яла також на емоц╕йн╕сть, почуття, що виливалося в поез╕╖, в п╕сн╕, декоративно-ужитковому мистецтв╕. Укра╖нець у природ╕ в╕дчував Божу всюдисущн╕сть. Через природу, культ ╖╖ краси в╕н приходив до глибоко╖, щиро╖, душевно╖ рел╕г╕йност╕. Все це було надзвичайно важливими компонентами насиченого ╕ багатого духовного життя наших пращур╕в.
 В укра╖нського селянина склалося, розвинулося й утвердилося почуття господаря, який спод╕вався на власн╕ сили, виявляв особисту ╕н╕ц╕ативу. Довк╕лля ╕ праця на земл╕ формували його уявлення про добро ╕ зло, внутр╕шн╕ моральн╕ засади - норми повед╕нки. Праця на земл╕ була творчою, потребувала квал╕ф╕кац╕╖ та досв╕ду. Створений селянином разом ╕з природою продукт ╕шов не т╕льки на користь господаря, а й на благо ╕нших людей. Отже, для укра╖нського землероба добрий результат прац╕ на земл╕ досягався через моральн╕сть, практичну користь, вправн╕сть та естетичне задоволення. Однак за одн╕╓╖ неодм╕нно╖ умови, щоб та земля, на як╕й в╕н пл╕дно працював, викохував ╕ плекав, належала саме йому. З прадавн╕х час╕в традиц╕йним був нахил укра╖нц╕в до ╕ндив╕дуального землеволод╕ння ╕ приватно╖ власност╕.
 Колись було сказано: «Укра╖на обласкана природою, але скривджена ╕стор╕╓ю». Довг╕ пер╕оди була вона роздерта на частини м╕ж державами, як╕ воювали за ╖╖ земл╕, в╕ками потерпала в╕д колон╕ального гноблення, нац╕онального й соц╕ального гн╕ту, пересл╕дування ╕ нищення ╖╖ культури та духовност╕. В тих умовах найб╕льше страждало селянство. Славетний церковний пропов╕дник IV стол╕ття ╤оанн Золотоуст казав, що кожна людська праця году╓ т╕льки себе, ╕ ╓диною, яка году╓ й ╕нших, ╕ багатьох ╕нших, ╓ праця селянина на земл╕. ╤ н╕хто так не пересл╕ду╓ться, не гнобиться ╕ не грабу╓ться, як селянин.
 В укра╖нського селянства Польща, Москов╕я, Рос╕йська ╕мпер╕я, Радянська ╕мпер╕я забирали землю, вводили кр╕пацтво, нещадно його експлуатували, наступали на його нац╕ональн╕сть, духовн╕сть, культуру.
 У визвольн╕й боротьб╕ укра╖нського народу - козацько-селянських повстаннях к╕нця XVI - 30-х рр. XVII ст., Визвольн╕й в╕йн╕ 1648 - 1654 рр. п╕д проводом Богдана Хмельницького, селянських повстаннях XVIII, XIX стол╕ть, перших двох десятил╕ть XX стол╕ття - селянство виступало передус╕м за волю та повернення у свою власн╕сть земл╕, що була для нього джерелом не т╕льки б╕олог╕чного ╕снування, а й духовного життя.
 У XVI - XVIII стол╕ттях, як╕ називають козацькою добою, найвидатн╕ше м╕сце в ╕сторичному розвитков╕ Укра╖ни належало козацтву. З нього сформувалися збройн╕ сили Укра╖ни. Однак його не можна оц╕нювати т╕льки як м╕л╕тарно-бойову силу, яка охороняла укра╖нський народ в╕д сус╕д╕в-загарбник╕в. Козацтво було також творчим державним, пол╕тичним, соц╕ально-економ╕чним ╕ культурним самовиявом укра╖нського народу упродовж трьох стол╕ть. Головними напрямками конструктивно╖ ╕сторично╖ д╕яльност╕ козацтва було державне буд╕вництво: створення Запорозько╖ С╕ч╕ - козацько╖ республ╕ки ╕ Укра╖нсько╖ Гетьмансько╖ держави, а також створення й орган╕зац╕я козацько╖ агрокультури.
 Козацтво сво╖ми ╕сторичними коренями виростало ╕з селянства. З появою козацтва понад п’ять стол╕ть тому, вже на першому етап╕ його формування, в╕дбува╓ться заселення й в╕дродження до життя спустошених ханськими ордами укра╖нських земель Подн╕пров’я. Визначальним фактором появи й зростання козацтва стали масов╕ втеч╕ селян з укра╖нських земель, завойованих сус╕дн╕ми агресивними державами. На запуст╕лих, але в╕льних подн╕провських просторах укра╖нськ╕ селяни рятувалися в╕д феодально-кр╕посницького гноблення та ╕ноземного панування. Вт╕кач╕ могли працювати в╕льно, без примусу, на власному пол╕, особисто розпоряджаючись виробленим продуктом, не в╕ддаючи його феодалов╕. Вони розривали пута феодального ладу, виходили з-п╕д влади чужоземних феодальних держав не за допомогою збройних протистоянь, класово╖ боротьби, повстань, а прагнули досягти цього безкровним шляхом.
 Козацтво мало нап╕вгосподарський, нап╕вв╕йськовий характер. Козак, будучи хоробрим, профес╕йним во╖ном, водночас залишався хл╕боробом, займався промислами, ремеслом, був творцем матер╕альних ╕ духовних ц╕нностей.
 Культура козацького землеробства, в╕льна праця на власн╕й земл╕, ╕нтенсивна економ╕ка, перш╕ у ╢вроп╕ фермерського типу багатогалузев╕ господарства - козацьк╕ хутори, запорозьк╕ зим╕вники, ор╕╓нтован╕ на ринок, - усе це позначилося на землеробськ╕й культур╕ усього укра╖нського селянства. Олесь Гончар назвав укра╖нського селянина «ген╕альним хл╕боробом».
 Протест укра╖нського народу проти феодально-кр╕посницького ╕ чужоземного гн╕ту в XVII ст. вилився в ун╕кальне, т╕льки Укра╖н╕ притаманне ╕сторичне явище - «покозачення», в╕дмови селян окремих рег╕он╕в Укра╖ни в╕д феодально╖ та ╕ноземно╖ п╕длеглост╕.
 «Покозачення», по сут╕, було спробою мирним шляхом визволитися з-п╕д влади Польщ╕ ╕ перейти п╕д юрисдикц╕ю козацтва, одержати право в╕льно працювати на власн╕й земл╕. Укра╖нська Гетьманська держава, що склалася в ход╕ Визвольно╖ в╕йни п╕д проводом Богдана Хмельницького, дала волю селянам, ╕ вони стали др╕бними землевласниками («кр╕пацтво було скасоване козацькою шаблею»). У XVIII ст., в умовах московського панування, селянський рух «покозачення» трансформувався в рух «шукач╕в козацтва», тобто тих, хто домагався в╕д царського уряду в╕дновлення козацького статусу.
 Основоположними принципами господарсько╖ д╕яльност╕ укра╖нського козацтва з його в╕льною творчою працею на власн╕й земл╕ ╕, як св╕дчать документальн╕ матер╕али арх╕ву Коша Запорозько╖ С╕ч╕ (1734 - 1775), також з урядовою системою впорядкованого й регульованого земле- ╕ л╕сокористування, були еколог╕чн╕ й природоохоронн╕ заходи.
 У часи колон╕ального владарювання Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ та Радянсько╖ ╕мпер╕╖ Укра╖ну в економ╕чному в╕дношенн╕ було в╕дкинуто на к╕лька стол╕ть назад.
 Нищ╕вних удар╕в укра╖нському козацтву й селянству завдала Катерина II. Було л╕кв╕доване гетьманство ╕ перестала ╕снувати Укра╖нська Гетьманська держава (1764 р.), була зруйнована й скасована Запорозька С╕ч (1775 р.), знищено козацьке землеволод╕ння, закр╕пачене селянство втратило землю (1783 р.), козацьк╕ полки перетворилися на частини рос╕йсько╖ арм╕╖, зам╕сть козацького полково-сотенного адм╕н╕стративно-територ╕ального под╕лу з Гетьманщини було зроблено три царськ╕ нам╕сництва.
 Радянська ╕мпер╕я, ╖╖ комун╕стична влада, КПРС перевершили сво╖х попередник╕в страх╕тливими злочинами проти укра╖нсько╖ земл╕ та селянства. (Дал╕ використовуються дан╕ ╕з статт╕ Миколи Кисельова «Феномен землеробства в укра╖нському св╕т╕». Журнал «Генеза», 1995, № 1/3).
 ╤з землею пост╕йно проводилися експерименти (мел╕орац╕я, х╕м╕зац╕я тощо). За роки радянсько╖ влади було запроваджено 28 реорган╕зац╕й ╕ прийнято з 1956 року 86 постанов «парт╕╖ ╕ уряду» щодо подальшого п╕днесення с╕льського господарства, як╕ насправд╕ отруювали ╕ знесилювали землю й поглиблювали нещадну експлуатац╕ю земл╕ та селян. Вкрай небезпечними були так зван╕ «╕нтенсивн╕ технолог╕╖ виробництва с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖». Технократично ор╕╓нтован╕, антиеколог╕чн╕, вони до того ж застосовувалися некомпетентно. Для штучно╖ стимуляц╕╖ росту рослин вимагалося дедал╕ б╕льше добрив та отрутох╕м╕кат╕в.
 Безмежно розорювався укра╖нський чорнозем. 92% земельного фонду до недавнього часу було у с╕льськогосподарському об╕гу. Брутально порушувався г╕дрорежим земельних уг╕дь, по-хижацькому вирубувалися л╕си б╕ля р╕чок, забруднювалися водойми. З 60-х рок╕в
XX ст. в Укра╖н╕ висохло близько трьох тисяч р╕чок. Осушен╕ площ╕ вимагали поливу. П’ять - с╕м рок╕в поливу - ╕ знаменитий укра╖нський чорнозем перетворювався на мертву породу. З розорених схил╕в щор╕чно з кожного гектара змива╓ться 30 - 40 тонн гумусу, а з площ, зайнятих просапними культурами, - 100 - 200 тонн. На катастроф╕чне зменшення родючост╕ багатостраждально╖ укра╖нсько╖ земл╕ д╕яло також впровадження монокультур, вузька спец╕ал╕зац╕я господарств та ╖х об’╓днання, а пот╕м розукрупнення.
 Найнегативн╕ш╕, найруйн╕вн╕ш╕ насл╕дки для земл╕ та й ус╕╓╖ економ╕ки Укра╖ни мало запровадження колгосп╕в з ╖хн╕м витратним веденням с╕льського господарства. Нав╕ть тепер, протягом п’ятир╕ччя незалежност╕ Укра╖ни, в Укра╖нськ╕й самост╕йн╕й держав╕ ╕снують ц╕ потворн╕ рудименти тотал╕тарного режиму - колгоспи з ╖хньою абсурдною економ╕кою. Здавалося б, вони мусили годувати народ, а виходить, що п╕дгодовуються сам╕ колгоспи, парламент ╕ уряд роблять ╖м величезн╕ грошов╕ вливання, за цим наста╓ новий виток ╕нфляц╕╖ ╕ поглиблення б╕дування б╕льшост╕ наших громадян.
 Шляхом колектив╕зац╕╖ у селян був придушений духовний зв’язок з землею. Колективна робота на н╕чийн╕й земл╕, як ╕ в╕дроджене в стал╕нських колгоспах кр╕пацтво, не допускала творчого характеру прац╕. Було витравлено почуття господаря, ╕н╕ц╕ативного, сумл╕нного, працьовитого, в╕дпов╕дального за результат прац╕. В колгоспах люди не були зац╕кавлен╕ в цьому.
 Селянську нац╕ю насильницьки в╕д╕рвали в╕д земл╕, використавши для цього передус╕м ╕ндустр╕ал╕зац╕ю. Моб╕л╕зували примусово людей ╕з с╕л на фабрики й заводи. Багато селян п╕шло в пошуках кращо╖ дол╕ подал╕ в╕д рабського ╕снування. Вони люмпен╕зувалися в м╕стах ╕ на «будовах комун╕зму».
 Урбан╕зац╕я села, заклик зр╕вняти його з м╕стом, п╕зн╕ше - комун╕стично-бюрократична вигадка про «неперспективн╕ села» призводили до ╖хнього занепаду й руйнац╕╖.
 Багатоаспектн╕ вза╓мов╕дносини з природою, сп╕вроб╕тництво з нею, еколог╕чн╕ традиц╕╖ укра╖нського селянства були перерван╕ гаслом «п╕дкорення» природи, а також закликом М╕чур╕на: «Нам нечего ждать милостей от природы, взять их у неё наша задача». Потворн╕, антиприродн╕ «перетворення» природи, зокрема штучн╕ «рукотворн╕» моря, не принесли жодних благ людям, а т╕льки втрати ╕ негаразди, а головне - були залит╕ велик╕ площ╕ найкращих у св╕т╕ чорнозем╕в, порушена р╕вновага в природ╕. Укра╖нськ╕ селяни в мас╕ не сприйняли колгосп╕в, виявили спротив затягуванню до них. Стал╕н в╕дреагував наказом знищити та вивезти в ╕нш╕ райони на заслання цих найпрацьовит╕ших людей. У 1932 - 1933 роках був влаштований штучний голодомор серед укра╖нського селянства. Це був сатанинський злочин. Ф╕зично знищено м╕льйони тих, хто м╕г би разом ╕з природою виробити таку к╕льк╕сть продукт╕в, яка б задовольнила потребу в харчуванн╕ багатьох ╕ багатьох людей. А ╖х самих знищували саме голодомором. Одв╕чна боротьба зла проти добра тут набула апокал╕птичних вим╕р╕в.
 Отже п╕сля такого с╕мдесятир╕чного пер╕оду в ╕стор╕╖ Укра╖ни наш народ, особливо селянство, опинився в тяжкому економ╕чному, еколог╕чному й моральному стан╕. Надзвичайно складн╕ умови пережива╓мо ╕ тепер в Укра╖н╕. Однак сл╕д усв╕домити, що в друг╕й половин╕ XX стол╕ття зазнала краху ╕мперська система як така, а в к╕нц╕ цього стол╕ття розвалилася остання велика ╕мпер╕я - СРСР.
 ╤мпер╕я - як лад державного, пол╕тичного, соц╕ально-економ╕чного життя - для ╕стор╕╖ людства ╓ безповоротно пройденим етапом. Не мають реального ╜рунту будь-як╕ намагання в╕дродити Радянський Союз або якусь ╕ншу форму ╕мперсько╖ держави. Колесо ╕стор╕╖ неможливо повернути назад. ╤сну╓ Укра╖нська незалежна держава, ма╓мо нарешт╕ свою Конституц╕ю. У нас чимало претенз╕й до влади.
 Однак, продираючись кр╕зь хащ╕ ус╕ляких перешкод, труднощ╕в ╕ негаразд╕в, за шаленого супротиву р╕зних антиукра╖нських сил, пов╕льно просува╓мось до реформ, до ринково╖ економ╕ки. Приватизац╕я земл╕ узаконена в Конституц╕╖. Зв╕льня╓мось в╕д комплексу залежност╕ в╕д «старшого брата». Входимо ╕ утверджу╓мося як один ╕з найб╕льших ╓вропейських народ╕в у св╕тове сп╕втовариство.
 Спод╕ваюся, що будуть в╕дроджен╕, але без усяко╖ канон╕зац╕╖, найкращ╕ ╕ найц╕нн╕ш╕ давн╕ укра╖нськ╕ хл╕боробськ╕ традиц╕╖, в╕дродиться у селянина духовний зв’язок ╕з землею, любов до не╖, в╕дновляться вза╓мов╕дносини з природою, а традиц╕йне екоф╕льство укра╖нського селянина доповниться досягненнями сучасно╖ еколог╕╖.
 Твердо в╕рю: будуть, можливо, ╕ не так швидко, але неодм╕нно будуть створен╕ нормальн╕ умови для творчо╖ прац╕ на земл╕, аби вона стала прибутковим ╕ почесним заняттям, а приватне ╕ндив╕дуальне волод╕ння землею - фактором економ╕чно╖ стаб╕льност╕. Допомагай нам, Боже Милостивий!
 Олена АПАНОВИЧ,
кандидат ╕сторичних наук, лауреат Державно╖ прем╕╖ ╕м. Т. Шевченка, лауреат науково╖ нагороди Фундац╕╖ Омеляна ╕ Тетяни Антонович╕в (США).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 04.01.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5445

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков