Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ ФЕДОРА СТЕПАНОВА…
Символ╕чно-скорботно якось склалося – 15 с╕чня, у третю р╕чницю смерт╕ кримського...


«╢ ЛЮДИ, ЯК СКЕЛЯ…»
15 с╕чня минуло вже три роки в╕д то╖ траг╕чно╖ мит╕, коли перестало битися серце поета,...


ВОЛОДИМИРА БАЛУХА ЗАСУДИЛИ ДО 3 РОК╤В ╤ 7 М╤СЯЦ╤В КОЛОН╤╥
ПОРОШЕНКО - ПРО ВИРОК БАЛУХУ: ОКУПАНТИ НЕ ЗЛАМАЮТЬ УКРА╥НСЬКОГО ДУХУ


У ЦЬОМУ СВ╤Т╤ СУМНО БЕЗ ЧОРНОВОЛА…
Чорнов╕л був ╕ залишився ╕сторичною альтернативою, нереал╕зованою можлив╕стю –...


В╤Н ПРАГНУВ ЗРОБИТИ СВ╤Т КРАЩИМ
Пам’ят╕ Федора Степанова




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 04.01.2008 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 04.01.2008
╤ ПЕРЕЛ╤ТНИХ ПТАХ╤В ТЯГНЕ ДО УКРА╥НИ…

УКРА╥НЦ╤ У СВ╤Т╤

 Усе-таки, ми, укра╖нц╕, – дивна нац╕я! Гордимось тим, ск╕льки талановитих постатей чи не в ус╕х царинах науки, культури, спорту дала св╕тов╕ укра╖нська земля. На гадку спадають, без розр╕знення часу чи кра╖н, де вони жили й працювали (а працювали й ставали в╕домими переважно поза межами етн╕чно╖ Укра╖ни) творець к╕лькох наукових шк╕л Володимир Вернадський ╕ ф╕зик ╤ван Пулюй, ав╕аконструктор ╤гор С╕корський та академ╕к Борис Патон, сходознавець-пол╕╜лот Агатангел Кримський ╕ мовознавець Олександр Потебня, письменник Микола Гоголь ╕ художник Андр╕й Вархола (знаний у св╕т╕ як Енд╕ Воргол), танцюрист балету Серж Лифар ╕ п╕ан╕ст Володимир Горовиць, прем’╓р-м╕н╕стр Франц╕╖ П’╓р Бере╜овуа (Береговий), програм╕ст Ст╕в Возняк та американський актор Волтер Пеленс (Палагнюк), брати Клички ╕ Руслана… Шука╓мо й знаходимо укра╖нськ╕ корен╕ в ╤вана Павла ╤╤ та в ╤вана П╕ддубного… Гордимося тисячами етн╕чних укра╖нц╕в або народжених на славетн╕й та родюч╕й укра╖нськ╕й земл╕. Гордимося, розпов╕даючи про них один одному (╕ пот╕м диву╓мось, що, окр╕м нас самих, н╕хто в св╕т╕ не зна╓ про ╖х укра╖нське кор╕ння), часом наражаючись на глузливо-недов╕рливу посм╕шку «старшого брата» («Гоголь – украинец?!»), хоч часом ╕ сам╕ п╕дсв╕домо розум╕╓мо, що багато хто з них н╕коли не аф╕шував сво╓ укра╖нське кор╕ння чи й зовс╕м не усв╕домлював себе укра╖нцем (╕ спереча╓мось з╕ словаками, ким, усе ж, був Енд╕ Воргол – виходняром-словаком чи русином-укра╖нцем?). Зрештою, для ╕м╕джу держави Укра╖на напевне набагато б╕льше зробили Клички з Русланою, ан╕ж ус╕ популяризац╕йн╕ заходи, скерован╕ владою (тому мо╖ родина й друз╕ в Анап╕ Краснодарського краю були прикро вражен╕, коли анонсований концерт Руслани у липн╕ минулого року було скасовано у зв’язку з малою к╕льк╕стю проданих квитк╕в – виявилось, що, об’╖здивши з тр╕умфом п╕всв╕ту, сп╕вачка лиша╓ться малознаною в Рос╕╖, у той час як у т╕й же причорноморськ╕й Анап╕ В╓рка Сердючка збира╓ повн╕ зали по к╕лька раз╕в на сезон, та про це ╕ншим разом). Так само ╕ вих╕д у св╕т роман╕в про Гарр╕ Поттера укра╖нською за к╕лька м╕сяц╕в до появи цих же роман╕в у рос╕йському переклад╕ сприяв популяризац╕╖ укра╖номовно╖ книги б╕льше за все, зроблене чиновниками за десять рок╕в.
 ╢ серед етн╕чних укра╖нц╕в, котр╕ п╕дпадають п╕д категор╕ю «славн╕ ем╕╜ранти» (п╕д «славою» тут розум╕╓мо високу фахов╕сть ╕ репутац╕ю, зароблену нею), представники досить-таки екзотичних профес╕й, як, наприклад, «перел╕тн╕», або ж «л╕таюч╕» винороби (flying winemakers). Так з к╕нця 1980-х рок╕в називають винороб╕в – фах╕вц╕в суперкласу, як╕ консультують виробництво високояк╕сних вин одразу на к╕лькох винзаводах, розташованих у р╕зних куточках св╕ту. Як╕сний прорив на св╕товому ринку вина за останн╕ 15 – 20 рок╕в зробили кра╖ни Нового Св╕ту, тому серед «перел╕тних винороб╕в» високий в╕дсоток складають спец╕ал╕сти з цих кра╖н, особливо – Австрал╕╖. Одним ╕з найв╕дом╕ших «л╕таючих винороб╕в» ╓ Джон Ворончак, громадянин Австрал╕╖, що пост╕йно мешка╓ (якщо так можна висловитись про людину, яка весь час у подорожах; правильн╕ше було б сказати так: у якого ╓ д╕м ╕ с╕м’я) у Велик╕й Британ╕╖. Розклад його по╖док розписано на р╕к наперед, як у всесв╕тньо в╕домих музикант╕в. Зараз 44-р╕чний австрал╕╓ць консульту╓ одночасно 10 виноробних компан╕й, що знаходяться в Мексиц╕, П╕вденн╕й Африц╕, ╤зра╖л╕, Велик╕й Британ╕╖ (до реч╕, саме в╕н – один ╕з тих, хто створив славу сучасному британському вину; каже, що для нього робити класне вино в умовах капризного кл╕мату Британ╕╖ – це справд╕ виклик), Туреччин╕, ╤нд╕╖ та Рос╕╖. За свою 25-р╕чну кар’╓ру в╕н пров╕в 100 виноробних сезон╕в (тобто брав участь у 100 зборах винограду, що б╕льше, н╕ж бачив у сво╓му житт╕ найстар╕ший абхазький старожил; Джон каже жартома, що в╕н стрибав по п╕вкулях, щоб наздогнати сезони – у П╕вденн╕й п╕вкул╕ виноград збирають у кв╕тн╕ – травн╕, а в П╕вн╕чн╕й – у вересн╕ – жовтн╕).
 Джон Ворончак ╓ членом жур╕ впливового й престижного м╕жнародного дегустац╕йного конкурсу вин «Винний виклик», що його орган╕зову╓ журнал The Wine Magazine. В╕н вважа╓, що така робота ╓ необх╕дн╕стю для консультанта-винороба, бо нада╓ йому можлив╕сть тримати руку на пульс╕ зм╕н ╕ розвитку стил╕в на св╕товому ринку, а також впливати на так╕ зм╕ни, нагороджуючи медалями найкращ╕ вз╕рц╕.
 Батько Джона був родом з Льв╕вщини, мати – з Одещини; вони, як ╕ тисяч╕ укра╖нц╕в, потрапили до Австрал╕╖ внасл╕док Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. На запитання, чи в╕дчува╓ в╕н себе австрал╕йцем у другому покол╕нн╕, Джон в╕дпов╕да╓ категорично:
 - Н╕, я ╓ представник першо╖ ╜енерац╕╖ ╕мм╕╜рант╕в. Моя родина була стов╕дсотково укра╖нською, родинною мовою була укра╖нська, в╕с╕м рок╕в я ходив до суботньо╖ укра╖нсько╖ школи. Батько був з Галичини, мати та ╖╖ батьки, як╕ також жили в Австрал╕╖, – з центрально╖ Укра╖ни, тож у наш╕й родин╕ теж в╕дчувались т╕ ре╜╕ональн╕ в╕дм╕нност╕, що ╖х, мабуть, пережива╓ перес╕чна укра╖нська с╕м’я з под╕бним родоводом в Укра╖н╕. Нав╕ть ╕сторичн╕ образи м╕ж «зах╕дняками» й «сх╕дняками» були: я вже не знаю причин цього, та м╕й тато не розмовляв ╕з тестем, що мешкав через один будинок в╕д нас, к╕лька рок╕в, ╕, якщо д╕дусев╕ треба було щось передати, то посилали мене. Хоча ╕нш╕ члени укра╖нсько╖ громади нашого м╕ста були переважно ╕з Зах╕дно╖ Укра╖ни.
 Перехопивши Джона (для нашого часопису в╕н погодився називатись по-родинному, ╤ванком) десь на п╕вдороз╕ м╕ж Новорос╕йськом ╕ краснодарським летовищем, ми поставили йому к╕лька питань:
 - Зараз деяк╕ з Ваших колег – «л╕таючих винороб╕в» – кажуть, що ╖х час зак╕нчу╓ться, принаймн╕ в ╢вроп╕. Чи це так?
 - Я вол╕ю називати себе консультантом з виробництва вина, а не «л╕таючим виноробом». Консультанти ╓ у кожн╕й галуз╕; дехто ц╕ну╓ ╖х роботу, декому вона не до вподоби. Я розум╕ю цитований Вами висл╕в сво╖х колег так: ╕м’я в╕домого винороба на етикетц╕ вина, що вказу╓ на ел╕тн╕сть ╕, в╕дпов╕дно, ц╕ну даного напою, зараз ма╓ меншу варт╕сть, н╕ж це було у 1990-х.
 - Як сталось, що Ви обрали соб╕ фах винороба, адже, наск╕льки я розум╕ю, виноробних традиц╕й у Ваш╕й родин╕ не було?
 - Так, у родин╕ мо╖х батьк╕в шанували чарчину добрячо╖ гор╕лки п╕д гучний тост. ╤ лише моя практика п╕д час л╕тн╕х вакац╕й на винзавод╕, коли я вже навчався геолог╕╖ в Адела╖дському ун╕верситет╕, стала першим кроком до справи мого життя. Пот╕м були диплом бакалавра з виноробства в ун╕верситет╕ Ва╜╜а-Ва╜╜а, робота на австрал╕йських винзаводах – а це був час, коли сходила з╕рка австрал╕йського виноробства, ╕, нарешт╕, мо╓ п’ятир╕чне турне винарнями св╕ту.
 - Поверн╕мось до родини Ваших батьк╕в. Ви кажете про ╖╖ наскр╕зь укра╖нський дух. Чи ма╓те як╕сь тепл╕ спогади з╕ свого дитинства, як╕ б в╕дображали цей дух?
 - Так, я пам’ятаю, як мо╖ друз╕ любили приходити до нас у гост╕, бо у мо╓╖ мами на стол╕ в будь-яку годину дня чи ноч╕ була ц╕ла купа смачних укра╖нських страв, якими вона радо вс╕х пригощала. А у тата був город, де в╕н вирощував ус╕ т╕ овоч╕ та доглядав фруктов╕ дерева, як╕ йому, напевне, нагадували Укра╖ну. Це було дуже незвичним для англосаксонських родин. А ще за наполяганням батьк╕в я вивчав укра╖нську мову, л╕тературу, п╕сн╕ й танц╕. ╢дине, до чого мене тато так ╕ не зм╕г присилувати, – це п╕ти вчитися грати на бандур╕. Я в╕дбивався як м╕г: як, тут, в Австрал╕╖, грати на бандур╕?! ╤ – п╕шов на г╕тару. Зараз шкодую, що був, м’яко кажучи, не досить сумл╕нним учнем – тод╕ мен╕ все це було не дуже ц╕каво.
 - Якими суто укра╖нськими рисами свого характеру Ви завдячу╓те сво╖м батькам?
 - В╕дчуттям того, що родина ╓ найдорожчим скарбом, а також тим, що дуже полюбляю смачну ╕ поживну ╖жу.
 - На сво╓му персональному сайт╕ Ви пишете, що, при╖хавши вперше до ╢вропи у 25-р╕чному в╕ц╕, Ви ще б╕льше в╕дчули ту до того часу приховану «╓вропейськ╕сть», що ╖╖ всотали в╕д сво╖х батьк╕в ще в Австрал╕╖. Чи нема╓ тут яко╖сь нев╕дпов╕дност╕: Ви народились в Австрал╕╖, Ваш╕ батьки прибули туди з Укра╖ни, яку ще дос╕ багато хто не зважу╓ться назвати справжньою ╢вропою, ╕ раптом – в╕дчуття «╓вропейськост╕»?
 - Жодно╖ нев╕дпов╕дност╕ тут не бачу. Я був вихований ╕з твердою впевнен╕стю в тому, що Карпати – це центр ╢вропи. Тому, т╕льки-но я вперше при╖хав до ╢вропи, я одразу ж в╕дчув себе вдома.
 - Наш часопис вида╓ться у Чеськ╕й Республ╕ц╕; наск╕льки мен╕ в╕домо, серед перших винзавод╕в, як╕ Ви консультували, був ╕ чеський. Як╕ Ваш╕ враження в╕д Чех╕╖ 1993 року?
 - До Чех╕╖ я при╖хав з досв╕дом роботи в Кал╕форн╕╖, Ельзас╕ та Бургунд╕╖. Я був вражений тим, що чехи розум╕ють мою укра╖нську; вони ж були вражен╕, що я не розум╕ю ╖х комун╕стичних на той час п╕дход╕в до прац╕: я н╕як не м╕г збагнути, чому людям байдуже, коли вино з конве╓ра виходить з етикетками догори ногами! Технолог╕я та обладнання там тод╕ були радянськими, я до того про таке лише читав у п╕дручниках. Та Чех╕я, на м╕й погляд, пройшла шлях модерн╕зац╕╖, п╕дйому до зах╕дних стандарт╕в швидше, ан╕ж кра╖ни, що лежать дал╕ на сх╕д (я працював ще в Румун╕╖, Молдов╕, ╕ ось зараз – у Рос╕╖).
 - Чи працювали Ви коли-небудь в Укра╖н╕?
 - Н╕, хоча я б хот╕в попрацювати консультантом на якомусь укра╖нському винзавод╕ (нехай це не прозвучить надто пафосно, але, спод╕ваюсь, таке мо╓ бажання ╓ природним). Справа в т╕м, що я н╕коли не займався пошуками роботи сам; до мене завжди звертались ╕з пропозиц╕ями. В Укра╖н╕, в Криму, я був лише раз, хоча знаю батьк╕вський родов╕д до початку Х╤Х ст.; знаю мамину родину, що живе у Вознесенську Микола╖всько╖ област╕, а з╕ сво╖м кузеном, який мешка╓ у Сиб╕ру, ми часто передзвоню╓мось. Можливо, я не можу в╕дчувати т╕╓╖ туги за Укра╖ною, що ╖╖ мав м╕й тато, та все ж – у слов╕ Укра╖на для мене щось ╓…
 Таким ми побачили Джона Ворончака – винороба з╕ св╕товим ╕менем з Австрал╕╖, який живе в Лондон╕ ╕ працю╓ на вс╕х континентах. Напевне, таким ╕ ма╓ бути a selfmade man з просто╖ родини укра╖нських ╕мм╕╜рант╕в, який поставив соб╕ за мету стати першим у сво╖й прац╕, який досяг майстерност╕ ╕ який збер╕га╓ родинн╕ ц╕нност╕, передан╕ йому предками. До реч╕, у Джона дво╓ син╕в, а в родин╕ його батьк╕в було п’ятеро д╕тей. Його брат Джордж уже в дорослому в╕ц╕ зм╕нив сво╓ ╕м’я на родинне «Юр╕й». В╕н – в╕домий у сучасному к╕носв╕т╕ музикант; автор музики до багатьох голл╕вудських ф╕льм╕в, церемон╕й в╕дкриття й закриття Ол╕мп╕ади в С╕дне╖; до реч╕, його персональний сайт почина╓ться словами – «Юр╕й Ворончак – молодий, талановитий та ще й укра╖нець».
 Володимир ПУК╤Ш.
(«Укра╖нський журнал», Прага).

 ЖИТТЯ УКРА╥НЦ╤В У СЛОВАЧЧИН╤ ╤ СЛОВАК╤В - В УКРА╥Н╤ ВИСВ╤ТЛЮ╢ТЬСЯ ЗАВДЯКИ СП╤ВРОБ╤ТНИЦТВУ ТЕЛЕКАНАЛ╤В
 Словацький рег╕ональний телеканал «TV Zemplin» розпочав регулярну трансляц╕ю передач про життя словак╕в в Укра╖н╕. У свою чергу, укра╖нський телеканал «Тиса-1» у сво╖х ╕нформац╕йних програмах пода╓ в╕ст╕ про життя укра╖нц╕в у Словаччин╕. Як засв╕дчують перш╕ в╕дгуки, нововведення журнал╕ст╕в, що стало можливим завдяки укладен╕й м╕ж телеканалами угод╕ про сп╕впрацю, схвалюють телеглядач╕, пов╕домля╓ власкор УКР╤НФОРМу.
 Проект, у рамках якого з телеканалом «Тиса-1» щотижня зд╕йсню╓ться обм╕н одним-двома актуальними матер╕алами, з╕ схваленням сприйнято укра╖нцями Словаччини. Його передач╕ можуть дивитися у прикордонн╕й з Польщею, Укра╖ною ╕ Угорщиною зон╕ жител╕ 10 населених пункт╕в. В ╕нтернет╕ новини доступн╕ за адресою: www.tvzemplin.sk.
 Укра╖нський рег╕ональний телеканал «Тиса-1» у Закарпатськ╕й област╕ розпочав супутникове мовлення з 1 вересня 2006 року. Його програми транслюються укра╖нською, угорською, словацькою, румунською та н╕мецькою мовами. Служба ╕нформац╕йного каналу готу╓ щодня випуски новин, тижневу п╕дсумкову та ╕нш╕ под╕╓в╕ програми.
 
У ТАШКЕНТ╤ ВШАНУВАЛИ ТВОРЦЯ УКРА╥НСЬКОГО КУЛЬТУРНОГО ЦЕНТРУ «БАТЬК╤ВЩИНА»
 Знаменний юв╕лей - 70-р╕ччя Стан╕слава Мансурова-Ковригенка - головного орган╕затора ╕ натхненника створення в Узбекистан╕ Укра╖нського культурного центру «Батьк╕вщина», урочисто в╕дзначили в узбецьк╕й столиц╕. Юв╕ляр ╓ також ╕н╕ц╕атором орган╕зац╕╖ республ╕канського громадського центру «Алея пам’ят╕», на як╕й представлено як укра╖нц╕в, так ╕ узбекистанц╕в, представник╕в ╕нших нац╕й та народностей.
 Евакуйований в роки в╕йни в Ташкент, Стан╕слав жив ╕ вчився у дитячому будинку для обдарованих д╕тей. В╕н став професором, лауреатом м╕жнародних прем╕й, композитором.
 На авторський благод╕йний концерт «Гармон╕я звук╕в та струни душ╕» прив╕тати юв╕ляра прийшли випускники ╕нтернату, багато з яких стали в╕домими людьми в Узбекистан╕, представники укра╖нсько╖ д╕аспори, яка нал╕чу╓ в республ╕ц╕ б╕льше 100 тис. ос╕б, ╕нших культурних центр╕в.
 У концерт╕ взяли участь майстри мистецтв та творча молодь Узбекистану, вихованц╕ будинк╕в милосердя, представники творчих та нац╕ональних культурних центр╕в республ╕ки.
 
НЕ МОЖНА ЗАХИЩАТИ УКРА╥НУ, НЕ ЗАХИЩАЮЧИ ОКРЕМОГО УКРА╥НЦЯ!
 М╕н╕стр закордонних справ Укра╖ни Володимир Огризко переконаний, що в╕дстояти ╕нтереси Укра╖ни на м╕жнародн╕й арен╕ можна лише за умови, коли дипломат╕я захищатиме права ╕ свободи кожного окремого громадянина, який перебува╓ за кордоном. «Не можна захищати Укра╖ну, не захищаючи окремого укра╖нця», - п╕дкреслив в╕н, виступаючи у Ки╓в╕ на М╕жнародн╕й науково-практичн╕й конференц╕╖ «Зовн╕шня пол╕тика ╕ дипломат╕я Укра╖ни: ╕сторичн╕ та сучасн╕ вим╕ри».
За словами В. Огризка, п╕сля Помаранчево╖ революц╕╖ пр╕оритетом сучасно╖ укра╖нсько╖ дипломат╕╖ саме ╕ стали захист прав ╕ свобод громадян за кордоном. Дипломат зазначив, що Укра╖на продовжу╓ курс на ╓вропейську ╕нтеграц╕ю, а нин╕шня пол╕тична ситуац╕я в держав╕ вселя╓ над╕ю на ╖╖ досягнення. «Наша головна мета незм╕нна - це ╓вропейська ╕нтеграц╕я. Стаб╕льн╕сть ╕ продовжуван╕сть нашого стратег╕чного курсу ╓ гарант╕╓ю досягнення усп╕ху, а нин╕шн╕й пол╕тичний ландшафт Укра╖ни сприятиме цьому», - п╕дкреслив в╕н.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 04.01.2008 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5449

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков