"Кримська Свiтлиця" > #1 за 04.01.2008 > Тема ""Білі плями" історії"
#1 за 04.01.2008
КАЛЕНДАР С╕чень
9 130 рок╕в в╕д дня народження Джона Бродеса Уотсона (1878–1958), американського психолога, основоположника б╕хев╕оризму 80 рок╕в в╕д дня народження Бориса Олекс╕йовича Мовчана (1928), укра╖нського вченого у галуз╕ ф╕зичного металознавства ╕ металург╕╖ 80 рок╕в в╕д дня народження Бориса Васильовича Валу╓нка (1928), укра╖нського мистецтвознавця 80 рок╕в в╕д дня народження Миколи Тодос╕йовича Негоди (1928), укра╖нського письменника 10 170 рок╕в в╕д дня народження Григор╕я ╤вановича Воробкевича (1838–1884), укра╖нського поета 110 рок╕в в╕д дня народження Ярослави Льв╕вни Музики (1898–1973), укра╖нсько╖ художниц╕ 11 160 рок╕в в╕д дня народження Василя Степановича Наг╕рного (1848–1921), укра╖нського арх╕тектора 90 рок╕в в╕д дня народження Яра Славутича (1918), укра╖нського поета в Канад╕ 12 130 рок╕в в╕д дня народження Василя Миколайовича Пачовського (1878–1942), укра╖нського поета 320 рок╕в в╕д дня смерт╕ ╤оаник╕я Галятовського (?–1688), укра╖нського письменника, громадського пол╕тичного ╕ культурного д╕яча 13 Щедра кутя 200 рок╕в в╕д дня народження Аполлона Олександровича Скальковського (1808–1898), укра╖нського ╕сторика, археографа, статистика, економ╕ста, письменника 120 рок╕в в╕д дня народження Лева Юр╕йовича Крамаренка (1888–1942), укра╖нського живописця 90 рок╕в в╕д дня народження ╤горя Стефановича Тришевського (1918), укра╖нського вченого у галуз╕ обробки метал╕в 14 Новий р╕к за старим стилем 100 рок╕в в╕д дня народження Федора Григоровича Вольного (1908–1974), рос╕йського ╕ укра╖нського письменника 90 рок╕в в╕д дня народження Василя ╤вановича Конопацького (1918), укра╖нського актора ╕ режисера 80 рок╕в в╕д дня народження Валентини ╤ван╕вни Зимньо╖ (1928), укра╖нсько╖ актриси, театрального педагога 75 рок╕в в╕д дня народження Натал╕╖ Михайл╕вни Наум (1933), укра╖нсько╖ к╕ноактриси 70 рок╕в в╕д дня народження ╤ра╖ди Петр╕вни Лукашово╖ (1938), укра╖нсько╖ артистки балету 15 170 рок╕в в╕д дня народження Володимира В╕кторовича Лесевича (1838–1905), укра╖нського та рос╕йського ф╕лософа, л╕тературознавця, фольклориста 16 130 рок╕в в╕д дня народження Ольги Олександр╕вни Грушевсько╖ (1878–1961), укра╖нського л╕тературознавця 110 рок╕в в╕д дня народження Якова Андр╕ановича Милешка (1898–1978), укра╖нського режисера 80 рок╕в в╕д дня народження ╢вгена Дольного (1928–1983), укра╖нського хорового диригента в Канад╕ 17 100 рок╕в в╕д дня народження Григор╕я ╤вановича Синиц╕ (1908–1996), укра╖нського живописця 90 рок╕в в╕д дня народження Василя Степановича Швеця (1918), укра╖нського поета
КРИМЧАНИ П╤ДТРИМУЮТЬ! Л╕дери 7 кримських орган╕зац╕й поставили п╕дписи п╕д зверненням до Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка, у якому п╕дтримують пропозиц╕ю донецько╖ демократично╖ громадськост╕ створити мемор╕ал жертвам тотал╕тарного режиму в сквер╕ на бульвар╕ Пушк╕на у Донецьку, де НКВС та гестапо розстр╕лювали громадян. Серед тих, хто п╕дтримав звернення – л╕дери Кримсько╖ орган╕зац╕╖ ВГО «Наша Укра╖на» Валер╕й Пробий-Голова, Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства ╕м. Т. Шевченка Петро Вольвач, Кримсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Укра╖нський д╕м» Андр╕й Щекун, Кримського в╕дд╕лення Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» Павло Власенко, Кримсько╖ асоц╕ац╕╖ голуб╕вник╕в ╤лл╕мар Асанов, директори Фонду досл╕джень та п╕дтримки кор╕нних народ╕в Криму Се╖тмемет Ем╕нов, Кримсько╖ ф╕л╕╖ Науково-досл╕дного ╕нституту укра╖нознавства В╕ктор Лукашенко. Про це пов╕домив кер╕вник Громадського центру ВГО «Наша Укра╖на» в АРК Андр╕й ╤ванець. «Ми чули, що представники орган╕в самоврядування Донецька поставилися не конструктивно до виконання Указ╕в Глави держави про вшанування пам’ят╕ жертв пол╕тичних репрес╕й та голодомор╕в, зокрема, поставили п╕д сумн╕в необх╕дн╕сть перейменувань об’╓кт╕в, як╕ носять ╕мена кат╕в ╕ злочинц╕в. Восени в центр╕ Донецька мен╕ довелося пройтися по вулиц╕ Постишева, якого комун╕стичний режим спец╕ально делегував у Харк╕в для орган╕зац╕╖ одного з найжахлив╕ших у св╕тов╕й ╕стор╕╖ злочин╕в проти людяност╕ – Голодомору 1932-1933 рок╕в. Тому ми одразу в╕дгукнулися на пропозиц╕ю п╕дтримати ╕н╕ц╕йований донеччанами всеукра╖нський марафон «З пам’яттю про минуле. З в╕рою в майбутн╓», - сказав А. ╤ванець. В╕н нагадав, що демократичн╕й громадськост╕ Криму зрозум╕л╕ проблеми колег у Донецьк╕й област╕, оск╕льки на звернення б╕льш як 20 громадських орган╕зац╕й про створення мемор╕алу жертв тотал╕таризму у С╕мферопол╕ вже п╕вроку нема╓ в╕дпов╕д╕ в╕д орган╕в самоврядування кримсько╖ столиц╕, а окрем╕ екстрем╕стськ╕ сили в Криму блюзн╕рськ╕ зривають траурн╕ заходи ╕з вшануванням пам’ят╕ жертв пол╕тичних репрес╕й та голодомор╕в. Л╕дер Кримсько╖ орган╕зац╕╖ ВГО «Наша Укра╖на» В. Пробий-Голова вважа╓, що виконання Указ╕в Глави держави щодо ув╕чнення невинних людей - то не просто завдання, поставлене владою, а моральний борг кожного перед жертвами тотал╕таризму. В Криму, який зазнав дек╕лька хвиль масового терору, жах╕в власного голодомору початку 1920-х рок╕в, репрес╕й, розкуркулень, депортац╕й, це в╕дчува╓ш особливо гостро, зазначив в╕н. В. Пробий-Голова закликав кримську громадськ╕сть п╕дтримати донеччан у справ╕ в╕дновлення ╕сторично╖ справедливост╕. У Кримськ╕й орган╕зац╕╖ ВГО «Наша Укра╖на» пов╕домили, що продовжать зб╕р п╕дпис╕в на п╕дтримку створення мемор╕алу у Донецьку. Всеукра╖нський марафон «З пам’яттю про минуле. З в╕рою в майбутн╓» розпочався 8 грудня у Донецьку встановленням хреста на м╕сц╕, де буде споруджено мемор╕ал пам’ят╕ жертв тотал╕таризму. Прес-служба Кримсько╖ орган╕зац╕╖ ВГО «Наша Укра╖на». 2008 Р╤К НА ╤ВАНО-ФРАНК╤ВЩИН╤ ПРОГОЛОШЕНО РОКОМ СТЕПАНА БАНДЕРИ На зас╕данн╕ пост╕йно╖ ком╕с╕╖ з питань ╕нформац╕йно╖ пол╕тики, д╕яльност╕ ЗМ╤ та свободи слова ╤вано-Франк╕всько╖ обласно╖ ради прийнято р╕шення про проголошення 2008 року роком Степана Бандери. Про це кореспонденту УКР╤НФОРМУ пов╕домили в прес-служб╕ голови обласно╖ ради. Р╕шення аргументоване таким чином: «З метою вшанування пам’ят╕ видатного пол╕тичного та громадського д╕яча ХХ стол╕ття Степана Бандери, популяризац╕╖ його пол╕тично╖ спадщини та рол╕ в нац╕ональному та духовному в╕дродженн╕ Укра╖нсько╖ держави, з нагоди в╕дзначення 1 с╕чня 2009 року 100-л╕тнього юв╕лею в╕д дня народження, враховуючи р╕шення пост╕йних ком╕с╕й облради - з питань культури, нац╕онального та духовного в╕дродження, з питань ╕нформац╕йно╖ пол╕тики, д╕яльност╕ ЗМ╤ та свободи слова - проголосити на ╤вано-Франк╕вщин╕ 2008 р╕к Роком Степана Бандери». Затверджуючи це р╕шення на сес╕╖ обласно╖ ради, депутати внесли також ще низку пропозиц╕й. Як пов╕домили в прес-служб╕ обласно╖ ради, у виступах депутат╕в звучали пропозиц╕╖ звернутися до Президента Укра╖ни з проханням орган╕зувати перенесення праху Степана Бандери з Мюнхена в Укра╖ну, на його малу батьк╕вщину в село Старий Угрин╕в Калуського району, а також посмертно присво╖ти пров╕днику ОУН звання Героя Укра╖ни. Степан Бандера - пол╕тичний д╕яч, ╕деолог укра╖нського нац╕онального руху, голова Проводу ОУН. Бандеру було вбито агентом КДБ у Мюнхен╕ (Н╕меччина) 15 жовтня 1959 року. В ╤СПАН╤╥ НАБУВ ЧИННОСТ╤ ЗАКОН ПРОТИ ВШАНУВАННЯ ГЕНЕРАЛА ФРАНКО В ╤спан╕╖ набув чинност╕ новий закон, який засуджу╓ режим генерала Франко ╕ зобов’язу╓ до знесення пам’ятник╕в ╕ перейменування вулиць, названих на його честь, переда╓ УКР╤НФОРМ ╕з посиланням на Б╕-Б╕-С╕. Консервативна опозиц╕я звинувачу╓ уряд соц╕ал╕ст╕в, з ╕н╕ц╕ативи якого був прийнятий так званий закон ╤сторично╖ пам’ят╕, у порушенн╕ духу примирення п╕сля смерт╕ Франко у 1975 роц╕ й використанн╕ його у передвиборн╕й кампан╕╖. Однак представник уряду в парламент╕ Д╕╓го Лопес Гарр╕до назвав новий закон важливим демократичним кроком. За його словами, «╕спанський перех╕д до демократ╕╖ був пов╕льним процесом. Завершальний етап цього процесу - закон ╤сторично╖ пам’ят╕, який вшану╓ людей, страчених п╕д час громадянсько╖ в╕йни, ╕ засуджу╓ диктатуру». Пам’ятник колишньому ╕спанському диктатору Франко два роки тому було демонтовано в столиц╕ ╤спан╕╖. Цей монумент був останн╕м у Мадрид╕, але скульптури диктатора ще залишилися в ряд╕ м╕ст. Франко (1892-1975) прийшов до влади в ╤спан╕╖ у 1939 роц╕ внасл╕док во╓нного заколоту та трир╕чно╖ громадянсько╖ в╕йни проти демократичного уряду ╤спансько╖ Республ╕ки, перемогу в як╕й отримав за допомогою сво╖х союзник╕в - Г╕тлера та Муссол╕н╕. Франко встановив у кра╖н╕ диктатуру фашистського типу, яка була знищена лише п╕сля його смерт╕ в 1975 роц╕. П╕д час громадянсько╖ в╕йни загинуло понад 1 млн. ╕спанц╕в, ст╕льки ж змушен╕ були ем╕грувати. Багато д╕тей прибуло тод╕ до СРСР, зокрема Укра╖ни, де знайшли свою другу батьк╕вщину. В ╤спан╕╖ сотн╕ тисяч людей було розстр╕ляно або в╕дправлено на каторгу п╕д час франк╕стських репрес╕й 1940-х ╕ 1950-х рок╕в. До цього часу понад 50 тис. ╕спанц╕в вважаються зниклими безв╕сти.
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 04.01.2008 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5454
|