Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 11.01.2008 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 11.01.2008
МОРОЗЕ, МОРОЗЕ, ЙДИ ДО НАС КУТЮ ╥СТИ!

 Цього тижня ми прославляли одну з найвеличн╕ших под╕й Священно╖ ╤стор╕╖ сповненим радост╕ прив╕танням: “Христос рожда╓ться – Слав╕мо Його!” Нин╕, за б╕бл╕йними св╕дченнями, народився Син Божий – ╤сус Христос, якому люди поклоняються вже не одне тисячол╕ття. В Укра╖н╕ Р╕здво називають ще Колядою або Корочуном. За час╕в радянсько╖ влади традиц╕╖ святкування Р╕здва були дещо призабут╕, особливо у п╕вденних та сх╕дних рег╕онах Укра╖ни. Сьогодн╕ ц╕ звича╖ ╕ свята в╕дроджуються. Чимала допомога надходить в╕д зах╕дних рег╕он╕в, де святкували Р╕здво нав╕ть у часи тотального радянського гн╕ту, збер╕гаючи традиц╕╖ прад╕д╕в.
 Вже чимало рок╕в посп╕ль д╕тлахи з Севастопольського дитячого будинку №2, яким керу╓ Любов Михайл╕вна Орлова, гостюють п╕д час кан╕кул в ╕вано-франк╕вських родинах. А на цьогор╕чн╕ р╕здвян╕ свята вони сам╕ приймали гостей – студент╕в Льв╕всько╖ духовно╖ сем╕нар╕╖ Святого Духа Укра╖нсько╖ Греко-Католицько╖ Церкви: Тараса Семенюка, Олександра Федоришина та Миколу Б╕лецького. З програмою святкування Р╕здва, п╕дготовленою на кошти Фонду “Джинзжера” (США), СП “Комора” (О. Репецький) та п╕дпри╓мства “Агротранс” (Я. Семенюк, Льв╕вська обл.), вони прибули до севастопольських друз╕в. Не ст╕льки повчати, як разом в╕дсвяткувати Р╕здво. До виховно╖ роботи з д╕тьми долучилася ще Богдана Процак – голова Союзу укра╖нок Севастополя, яка вже 10 рок╕в оп╕ку╓ться дитячим закладом, та отець Микола – настоятель Укра╖нсько╖ Греко-Католицько╖ Церкви Севастополя.
 Директор дитячого будинку пан╕ Орлова розпов╕ла, що працювати з д╕тьми цього дитячого закладу непросто. Бо це – покинут╕ д╕ти, або т╕, батьк╕в яких через суд позбавили батьк╕вських прав. Вони надходять до дитячого будинку з будинку малюка, а ╕нод╕ просто з вулиц╕ у тяжкому психолог╕чному стан╕, без будь-яких навичок родинного чи сусп╕льного життя. Обшарпан╕, зл╕, схож╕ на малесеньких зв╕ряток. Фахов╕ психологи та чуйн╕ виховател╕, щедро даруючи любов ╕ ласку, повол╕ адаптують ╖х до життя, повертаючи скривдженим долею належне дитинство. Держава вид╕ля╓ кошти на необх╕дне, але на свята д╕тям хочеться подарунк╕в, солодощ╕в, може, трохи надм╕ру. Тод╕ на пом╕ч приходять так зван╕ спонсори. Директор пан╕ Орлова каже, що допомога надходить ╕ в╕д орган╕зац╕й, ╕ в╕д депутат╕в, ╕ просто в╕д мешканц╕в м╕ста, як╕ приносять фрукти й солодощ╕. ”Гр╕х жал╕тися, – каже директор закладу, – наш дитячий будинок – один з кращих в Укра╖н╕”. Сьогодн╕ у цьому дитячому заклад╕ виховують 62 дитини.
Принести д╕тям гостинц╕ на свято – це добра справа ╕, на щастя, ц╕ д╕ти такою увагою не обд╕лен╕. Але як зробити так, аби святкування Р╕здва стало у майбутньому частиною ╖хньо╖ культури, ментальност╕, передавалося нащадкам?   Адже добра половина дорослих не зна╓, як, коли й зв╕дки прийшло до нас це свято. Що Р╕здво запозичене християнами з язичницьких культ╕в, коли ще в╕дзначалися народження бог╕в – давньо╓гипетського Ос╕р╕са, давньогрецького Д╕он╕са, давньо╕ранського М╕три та ╕нших. Дати цих свят припадали на к╕нець грудня – початок с╕чня, в дн╕ зимового сонцестояння, “повороту до весни”.
 Ми й дос╕ плута╓мося у датах через розб╕жн╕сть у святкуванн╕ Р╕здва зах╕дними ╕ сх╕дними церквами, зумовлену використанням р╕зних календарних систем. Православна Церква святку╓ Р╕здво 7 с╕чня (25 грудня за старим стилем), а Греко-Католицька Церква – 25 грудня за новим стилем.
 Вс╕ ц╕ знання викласти д╕тям за к╕лька дн╕в практично неможливо. ╤стор╕я традиц╕╖ святкування Р╕здва дещо прояснилася п╕сля перегляду ними ф╕льм╕в рел╕г╕йного зм╕сту, як╕ привезли льв╕вськ╕ студенти духовно╖ сем╕нар╕╖. Християнство було запроваджене на Рус╕ в Х стол╕тт╕. В╕дтод╕ свято Р╕здва Христового стало нев╕д’╓мною частиною нашо╖ культури. Разом ╕з в╕рою поширилися так╕ народн╕ традиц╕╖, як колядування та щедрування. Коляда – це г╕мн Христу, осп╕вування його народження. У щедр╕вках славлять природу та кличуть весну. Розпов╕дати д╕тям про коляду не так складно, як заглиблюватися в ╕стор╕ю. Дехто ╕з старших вихованц╕в вже мав деяке уявлення про щедр╕вки й колядки, правда, надзвичайно спрощене.
 Тепер вони достеменно знатимуть, що колядник╕в в ус╕ часи чекали з нетерп╕нням, щедро пригощали яблуками, гор╕хами, бубликами. Вважалося, чим б╕льше д╕тей зав╕та╓ до хати, тим щедр╕шим для ╖╖ господар╕в буде Новий р╕к. Що колядували, зазвичай, лише хлопчаки: д╕вчатка у р╕здвяних обрядах участ╕ не брали, оск╕льки, за давн╕ми в╕руваннями, на велик╕ свята першими до помешкання мали заходити представники чолов╕чо╖ стат╕.
 Переваги чотиритижневого посту, що передував Р╕здву, малеча усв╕домить значно п╕зн╕ше, зате вже зараз розум╕╓, що привезений льв╕в’янами сн╕п ╕з колоск╕в пшениц╕ назива╓ться д╕духом. Його з давн╕х-давен ставили на покутт╕ б╕ля запалено╖ св╕чки чи лампади ╕ лише п╕сля того, як прибирали св╕тлицю, вив╕шували найкращ╕ рушники та розкладали килими. Зерно з д╕духа збер╕гали до весни, прим╕шуючи пот╕м до пос╕вного – задля багатого врожаю.
 Переддень Р╕здва – Святвеч╕р (або Багата кутя) починався з появою на неб╕ першо╖ з╕рки. (Саме тод╕ наша д╕твора й с╕ла за ст╕л. Про дотримання ц╕╓╖ традиц╕╖ подбала пан╕ Богдана). Кр╕м кут╕, на стол╕ обов’язково мали стояти 12 страв: грибн╕, яг╕дн╕, пир╕жки з квасолею чи капустою, смажена риба, борщ з рибою ╕ грибами та ╕н. Першою треба було ╖сти кутю – найголовн╕шу обрядову ╖жу, неодм╕нний символ р╕здвяно-новор╕чних свят. Отець Микола, передбачаючи плутанину, сам навчав д╕тей, з чого ╕ як починати святковий об╕д.
 Дал╕, за традиц╕╓ю, годилося скуштувати вс╕х страв, запиваючи ╖х узваром. П╕д час вечер╕ батько виходив з кутею надв╕р ╕ кликав: “Морозе, морозе, йди до нас кутю ╖сти...”. Кутю в давнину кидали також у криницю або р╕чку, щоб не було посухи. Посуд од п╕сних страв ретельно мили, оск╕льки наступна ╖жа вже мала бути скоромною: починалося р╕здвяне розгов╕ння. На святковому стол╕ неодм╕нно мала бути св╕жина: ковбаси, окорок, тушковане або смажене м’ясо, холодець, ╕нш╕ традиц╕йн╕ укра╖нськ╕ страви. За традиц╕╓ю святковий об╕д тривав доп╕зна. Н╕хто ╕з присутн╕х не повинен був згадував сумних ╕стор╕й, бо ця трапеза мала об’╓днати ус╕х злагодою та любов’ю.
 Надвеч╕р село оживало – починалися колядування. Готувалися до них заздалег╕дь – виготовляли восьмикутну з╕рку, а також маски Кози чи Ведмедя. Р╕здвян╕ колядницьк╕ гурти складалися переважно з парубк╕в. Традиц╕йним одягом колядницьких ватаг були б╕л╕ та коричнев╕ кожушки й свитки. Обходячи осел╕, колядники поздоровляли господар╕в, бажали вс╕м щастя й здоров’я на мног╕╖ л╕та.
 Традиц╕я святкового об╕ду у дитячому будинку цього разу була майже дотримана. Були й колядування, й бублики, ╕ яблука, ╕ т╕стечка. Все як ╕ мало бути на Р╕здво. А ще д╕тей навчили молитв╕, яку треба промовляти перед тим, як с╕сти за святковий ст╕л.
 Атмосфера доброти й щирост╕ народжувала дов╕ру. Д╕ти р╕зного в╕ку – в╕д 3-р╕чних до 18-р╕чних в╕дчули тепло родини, якою стали для них виховател╕, друз╕-сем╕наристи з╕ Львова та пан╕ Богдана: до не╖ в дитбудинку вже вс╕ звикли й горнулися, як до р╕дно╖. П╕сля Свято╖ вечер╕ льв╕вськ╕ гост╕ ще залишилися з д╕тьми розучувати колядки.
 Наступного дня, 8 с╕чня, на замовлених отцем Миколою автобусах д╕ти вирушили до с. Терн╕вки. Разом з╕ студентами-сем╕наристами о. Микола показав ╖м м╕сцеву Укра╖нську Православну Автономну Церкву. На дружню зустр╕ч туди ╖х запросив ╓пископ Володимир. В церкв╕ сем╕наристи роздали кожному з д╕тей по хрестику ╕ молитовнику, привезеному з╕ Львова. Короткий молебень, аби д╕тлахи не стомилися, ╕ вже автобуси прямують до л╕су. Де ще в Криму можна пограти в сн╕жки? Св╕же зимне пов╕тря розфарбовувало щ╕чки. А тим часом у реаб╕л╕тац╕йному центр╕, побудованому просто б╕ля церкви, о. Микола замовив вихованцям дитбудинку об╕д.
 9 с╕чня на наших маленьких друз╕в в севастопольському Укра╖нському культурно-╕нформац╕йному центр╕ чекали р╕здвян╕ вистави, колядки, щедр╕вки, укра╖нськ╕ п╕сн╕ ╕ танц╕. Все це щедро дарували ╖м творч╕ колективи Центру. Сп╕льн╕ фотографування на згадку ╕, нарешт╕, д╕тей, наче дорослих, запросили до справжнього бару. Там на кошти севастопольського мецената Серг╕я Рибака, за орган╕зац╕╖ голови Союзу укра╖нок Богдани Процак, д╕точок знову пригощали святковим об╕дом. На веч╕р у дитбудинку ще були запланован╕ хрестини трьох вихованц╕в, але те та╖нство вже залишилося поза об’╓ктивом.
 Свято завершувалося, св╕тла рад╕сть селилася в юних душах севастопольських д╕тей, вихованц╕в дитячого будинку №2. Колись вони, мабуть, пригадають цьогор╕чне Р╕здво. “Не одразу... п╕зн╕ше... Це робота на перспективу. Колись ц╕ дн╕, у як╕ д╕ти доторкнулися до Бога, комусь з них круто зм╕нять долю, комусь, може, порятують життя. Спод╕ваюся, що все буде саме так”, – каже отець Микола. ╤ я схильна йому в╕рити.
 Л╕д╕я СТЕПКО.
м. Севастополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 11.01.2008 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5458

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков