Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЩЕ ОДНА ПРЕМ╤Я ДЛЯ ОЛЕГА СЕНЦОВА
Мета фундатор╕в прем╕╖ — привернути увагу до борц╕в з антидемократичними режимами й жертв...


УСИК ЗАХИСТИВ ТИТУЛ АБСОЛЮТНОГО ЧЕМП╤ОНА СВ╤ТУ
У по╓динку, який проходив у Манчестер╕ на стад╕он╕ "Манчестер Арена", Усик перем╕г британця Тон╕...


УПЦ МП В╤ДМОВИЛАСЯ В╤Д УЧАСТ╤ У СТВОРЕНН╤ АВТОКЕФАЛЬНО╥ ЦЕРКВИ
Про це йдеться у постанов╕ Собору ╓пископ╕в УПЦ МП в╕д 13 листопада.


УКРА╥НА П╤ДГОТУВАЛА ДЛЯ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН ПРОЕКТ ДЕКЛАРАЦ╤╥ З НАГОДИ РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ
у листопад╕ в Укра╖н╕ та в усьому св╕т╕ в╕дзнача╓ться День пам'ят╕ жертв Голодомор╕в.


УКРА╥НА ЗААРЕШТУВАЛА ╤ ВВЕЛА САНКЦ╤╥ НА 15 СУДЕН, ЯК╤ ЗАХОДИЛИ В ЗАКРИТ╤ ПОРТИ АНЕКСОВАНОГО РФ КРИМУ
Представник Держприкордонслужби Укра╖ни зазначив, що в порти анексованого Криму зайшли понад 940...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 11.01.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 11.01.2008
СЛ╤Д ГОЛОСНО СКАЗАТИ ПРАВДУ: "МИ ЖИВЕМО ТУТ, ЯК У РЕЗЕРВАЦ╤╥..."

ОСВ╤ТА, МОВА Й... ГРОШ╤

 Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко видав Указ "Про деяк╕ заходи щодо розвитку гуман╕тарно╖ сфери в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим та м╕ст╕ Севастопол╕", який в Криму називають "незаконним", а в╕це-сп╕кер кримського парламенту Серг╕й Цеков, виступаючи по м╕сцевому телебаченню, закликав не виконувати указ як документ, що загрожу╓, мовляв, "примусовою укра╖н╕зац╕╓ю". В Севастопол╕ ж орган╕зовано зб╕р п╕дпис╕в проти цього указу. Укра╖нська громада як Криму, так ╕ Севастополя, побою╓ться, що п╕д цей указ грош╕ з бюджету 2008 року будуть вид╕лен╕, але вони будуть змарнован╕, ╕ мета не буде досягнута, як це сталося з 9 м╕льйонами гривень субвенц╕╖, передбачено╖ у державному бюджет╕ м╕сцевому бюджету м. Севастополя на розвиток ╕ п╕дтримку укра╖нсько╖ культури, забезпечення функц╕онування укра╖нсько╖ мови в ус╕х сферах громадського життя м╕ста у 2006 роц╕. Кошти були вид╕лен╕. Був затверджений порядок ╖х використання. ╤ що з цього вийшло? Про це наш кореспондент розмовля╓ з головою "Конгресу укра╖нц╕в Севастополя", який об’╓дну╓ б╕льше 10 громадських нац╕онально-культурних орган╕зац╕й м╕ста, Богданом МОРОЗОМ.

 М╤ЛЬЙОНИ НА... ФЕ╢РВЕРКИ
 – Пане Богдане, розкаж╕ть, як виконано в Севастопол╕ постанову Кабм╕ну про забезпечення функц╕онування укра╖нсько╖ мови в м╕ст╕, для чого у 2006 роц╕ було вид╕лено з бюджету 9 м╕льйон╕в гривень. Зда╓ться, вс╕ мовн╕ проблеми в м╕ст╕ тепер мали б бути вир╕шен╕?
 – Д╕йсно, у державному бюджет╕ на 2006 р╕к окремим рядком для Севастополя була передбачена субвенц╕я на "забезпечення функц╕онування укра╖нсько╖ мови в ус╕х сферах громадського життя м╕ста". Окремою постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни головним розпорядником цих кошт╕в було призначене М╕н╕стерство культури та туризму Укра╖ни, яке ма╓ в Севастопол╕ св╕й рег╕ональний п╕дрозд╕л – управл╕ння культури та туризму. Оск╕льки м╕н╕стерство делегувало цьому управл╕нню сво╖ повноваження з використання цих кошт╕в, М╕нф╕н к╕лькома траншами перерахував управл╕нню ц╕ грош╕.
 У кв╕тн╕ 2006 роц╕ нас – представник╕в близько 10 укра╖нських громадських орган╕зац╕й м╕ста – запросили в м╕ську адм╕н╕страц╕ю, начебто порадитись, як саме використати ц╕ грош╕. Але коли ми стали пропонувати р╕зн╕ важлив╕ заходи, програми – зокрема, озвучили ╕дею про створення в м╕ст╕ класично╖ укра╖нсько╖ б╕бл╕отеки ╕мен╕ ╤вана Франка, адже в м╕ст╕ нема╓ публ╕чно╖ укра╖нсько╖ б╕бл╕отеки – то ми в╕дразу в╕дчули спротив, несприйняття наших думок. Для чого ж ця нарада? Це був просто маскарад. Заступник голови адм╕н╕страц╕╖ Дмитро Баз╕в нам сказав, що фактично грош╕ вже розпод╕лен╕ ще в м╕н╕стерств╕, заходи визначен╕ ╕ вже мало що можна зм╕нити. Я спитав: а чому грош╕ державного бюджету розпод╕лен╕ без проведення жодного тендеру, нам сказали: а х╕ба ви вважа╓те, що для того, щоб орган╕зувати у нас виступ театру ╕мен╕ Заньковецько╖, нам сл╕д проводити тендер?
 Я розробив проект програми створення тако╖ б╕бл╕отеки, який направив як м╕ськ╕й адм╕н╕страц╕╖, так ╕ в М╕н╕стерство культури та туризму Укра╖ни. Планувалося поки що зняти в оренду одне крило м╕сько╖ б╕бл╕отеки ╕мен╕ Толстого та закупити укра╖нськ╕ книжки ╕ комп’ютери, установити оплату прац╕ трьох б╕бл╕отекар╕в. Багато роботи планувалось виконувати просто на волонтерських засадах, однак проект не був оц╕нений. Нам в╕дпов╕ли, що кошти субвенц╕╖ не можна витрачати на створення основних фонд╕в, хоч ми й не пропонували н╕чого будувати. Врешт╕-решт, жодна з наших пропозиц╕й не була прийнята, а грош╕ влада стала використовувати на св╕й розсуд...
 – Я пам’ятаю, наша газета свого часу давала коментар з приводу того, що ця субвенц╕я не використову╓ться, як пропонують деяк╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖ Севастополя, на створення школи-колег╕уму. Чи можна було це робити, ╕ яка насправд╕ ситуац╕я з цим проектом?
 – ╤дея створення школи-колег╕уму виникла значно ран╕ше, ще у 2000 роц╕, задовго до ц╕╓╖ субвенц╕╖. Тод╕ було складене управл╕нням кап╕тального буд╕вництва м╕сько╖ адм╕н╕страц╕╖ арх╕тектурно-планувальне завдання, вже розроблений проект, який був оплачений з м╕ського бюджету, вид╕лена земельна д╕лянка, на н╕й нав╕ть встановлено пам’ятний знак з написом, що тут буде школа-колег╕ум, але на буд╕вництво нема╓ грошей, а треба для цього 40 м╕льйон╕в гривень. А п’ять рок╕в тому можна було збудувати за грош╕ в три рази менш╕...
 – Як же загалом було використано цю субвенц╕ю?
 – ╤ от минув 2006 р╕к, ми звернулися в м╕ську адм╕н╕страц╕ю з вимогою пов╕домити нам, як саме використан╕ ц╕ 9 м╕льйон╕в. Не з першого разу, а п╕сля наполегливих домагань нам дали в╕дпов╕дь. З ц╕╓╖ в╕дпов╕д╕ випливало, що грош╕ переважно використовувались на проведення р╕зних всеукра╖нських акц╕й – святковий концерт на площ╕ Нах╕мова "Тоб╕ – незалежна Батьк╕вщина!" та салют ╕ фе╓рверк у м╕ст╕ – 913 тисяч 299 гривень (майже м╕льйон!?), концерт до Дня ВМС Укра╖ни – 387 тисяч, Всеукра╖нська акц╕я "Укра╖нськ╕ джерела" (гастрол╕ Льв╕вського театру ╕мен╕ С. Крушельницько╖, концерти ансамблю ╕мен╕ В╕рського, Нац╕онального оркестру народних ╕нструмент╕в, академ╕чного хору ╕мен╕ Мотузки (так зазначено в акт╕, хоч правильно ╕мен╕ Григор╕я Верьовки), Нац╕онально╖ капели бандурист╕в тощо – практично 1,2 м╕льйона, Всеукра╖нська акц╕я "Укра╖нське мистецтво – д╕тям Севастополя" (а це був знову фестиваль нац╕онально╖ класично╖ музики, гала-концерт (знову з фе╓рверком), концерт молодих з╕рок укра╖нського балету – все на площ╕ Нах╕мова) – 1,093 м╕льйона, Всеукра╖нська акц╕я "Молодь Укра╖ни – майбутн╓ держави" (концерт молодих естрадних виконавц╕в на площ╕ Нах╕мова, постановка новор╕чно╖ ялинки, гастрол╕ балету Нац╕онально╖ опери) – знову майже 1,2 м╕льйона гривень, знову Всеукра╖нська акц╕я "Майстри мистецтв – м╕сту Севастополю" (святкування Дня святого Миколая, урочисте в╕дкриття м╕сько╖ ялинки ╕ знову фе╓рверк) – 1,13 м╕льйона, акц╕я "Укра╖нський Севастополь" (передано навчальну л╕тературу школам естетичного виховання) – 500 тисяч гривень, акц╕я "Духовн╕ скарби Укра╖ни" (укра╖нською мовою видано буклети про рос╕йський театр ╕м. Луначарського та ╕нш╕ колективи) – 500 тисяч, веч╕р-концерт укра╖нського романсу, який чомусь називався "Золоте перо Укра╖ни" – 120 тисяч, та ╕нш╕ др╕бн╕ заходи – фестиваль укра╖нського к╕но "Оксамитовий сезон" – 70 тисяч, Зв╕д пам’ятник╕в Севастополя – 131 тисяча, театрал╕зоване свято "╤вана Купала" та ╕нш╕.
 Як бачите, лише деяк╕ заходи, як, наприклад, передплата видань укра╖нською мовою на 250 тисяч гривень, сем╕нар з укра╖нсько╖ мови – приблизно 30 тисяч тощо – мають в╕дношення до покращення функц╕онування укра╖нсько╖ мови в Севастопол╕, решта – концерти та фе╓рверки! За даними перев╕рки КРУ Севастополя, таких заход╕в проведено на 80,8 в╕дсотка обсягу субвенц╕╖, ╕ вс╕ ц╕ кошти п╕шли в Ки╖в. Я не заперечую, можливо, концерт балетно╖ групи, театральн╕ гастрол╕, всеукра╖нськ╕ акц╕╖ на площ╕ Нах╕мова ╕ мають певне значення для популяризац╕╖ укра╖нсько╖ культури, але при чому тут покращення функц╕онування укра╖нсько╖ мови в фактично рос╕йськомовному м╕ст╕? Яке в╕дношення до функц╕онування укра╖нсько╖ мови в м╕ст╕ мають буклети з ╕стор╕╖ музики, масово видан╕ за ц╕ кошти, або ж буклети на популяризац╕ю рос╕йських культурних установ м╕ста?
 – Отже, висновок...
 – Грош╕ витрачен╕, а постанова уряду так ╕ залишилась невиконаною. Поставлена мета не досягнута. Тому ми звернулися з проханням провести рев╕з╕ю з використання цих кошт╕в. ╤ така рев╕з╕я була призначена, пот╕м призупинена, пот╕м в╕дновлена, бо треба було робити багато зустр╕чних перев╕рок. Минуло ще два м╕сяц╕. В листопад╕ 2007 року наш Конгрес укра╖нц╕в Севастополя отримав в╕дпов╕дь. ╤ там значиться, що в к╕нц╕ року вже управл╕нням культури ╕ туризму укладено догов╕р з орган╕зац╕╓ю в Ки╓в╕, за яким перераховано 500 тисяч. КРУ Ки╓ва провело зустр╕чну перев╕рку, ╕ встановлено, що в м╕ст╕ Ки╓в╕ за такою адресою таке п╕дпри╓мство не значиться. Таких приклад╕в ╓ к╕лька. ╤ все. Розсл╕дування н╕хто не проводить. Винних нема╓? Тому ми звернулися до Президента Укра╖ни та в правоохоронн╕ органи з проханням: дайте в╕дпов╕дь, чи ╓ тут ознаки злочину, ╕ хто ма╓ за це в╕дпов╕дати? Генеральна прокуратура переслала наше звернення в прокуратуру Севастополя, ╕ що дал╕ буде, ми поки що не зна╓мо...

 "НАМ В УПРАВЛ╤НН╤ ОСВ╤ТИ КАЖУТЬ: ВАМ ТРЕБА – НАЙМАЙТЕ СОБ╤ ВЧИТЕЛ╤В ЗА ВЛАСНИЙ КОШТ"
 – Як загалом сприйнятий новий указ Президента в Севастопол╕?
 – Указ на 80 в╕дсотк╕в п╕дготовлений м╕ською адм╕н╕страц╕╓ю Севастополя, з врахуванням сво╖х потреб. На пер╕од п╕дготовки цього указу нас нав╕ть не пов╕домили, ╕ ми не знали, що готу╓ться такий указ, ╕ н╕хто з нами не радився. Зрозум╕ло, що при затвердженн╕ бюджету на 2008 р╕к п╕д цей указ знову будуть вид╕лен╕ значн╕ кошти. Ми тепер ставимо завдання укра╖нськ╕й громад╕ взяти ╖х п╕д контроль. Ми збира╓мо пропозиц╕╖ в╕д кожно╖ укра╖нсько╖ орган╕зац╕╖ Севастополя на виконання цього указу. Ми обговоримо ц╕ пропозиц╕╖, затвердимо ╖х на зборах ус╕х укра╖нських орган╕зац╕й, ╕ направимо в Секретарiат Президента, у Верховну Раду, в Каб╕нет М╕н╕стр╕в, у м╕ськраду та м╕ську адм╕н╕страц╕ю.
 – Як╕ заходи пропонуються?
 – Перш за все, сл╕д надати реальну допомогу двом укра╖нським г╕мназ╕ям – № 5 ╕ № 8, як╕ борсаються в труднощах. ╥м сл╕д покращити справи ╕з забезпеченням кадрами, п╕дручниками, комп’ютерами тощо. Потребу╓ допомоги ╕ Укра╖нський гуман╕тарний ун╕верситет, бо м╕ська рада вид╕лила на нього 1 м╕льйон гривень, ╕ весь в╕н витрачений на розвиток кафедри рос╕йсько╖ мови ╕ л╕тератури, а кафедра укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури змушена проводити нав╕ть конкурс ╕мен╕ Петра Яцика за приватний кошт, збираючи на призи власн╕ кошти. Отже, сл╕д створити певний фонд для кафедри укра╖нсько╖ мови та л╕тератури цього ун╕верситету. Також в Севастопол╕ нема╓ жодного магазину, де можна придбати укра╖нську книжку. Ми ╖здимо в Ки╖в на Петр╕вку. М╕сту потр╕бен магазин "Укра╖нська книга". Але на першому м╕сц╕ – проект укра╖нсько╖ школи-колег╕уму. ╢ сенс також повернутися до проекту створення укра╖нсько╖ масово╖ б╕бл╕отеки. ╢ пропозиц╕╖ з╕ створення клуб╕в талановито╖ укра╖нсько╖ молод╕. Справа в тому, що ╓ в м╕ст╕ багато укра╖нсько╖ молод╕, яка поглиблено ц╕кавиться точними науками, однак в м╕ст╕ вона не ма╓ змоги вчити ф╕зику, х╕м╕ю, математику, комп’ютерну справу укра╖нською мовою, бо наш╕ г╕мназ╕╖ мають гуман╕тарне спрямування, а тому учн╕ змушен╕ ходити до рос╕йсько╖ школи.
 – У вас ╓ план, як можна реал╕зувати цей проект?
 – Звичайно. Ця укра╖нська школа-колег╕ум повинна бути збудована за державний кошт. Укра╖нська громада Севастополя ма╓ потенц╕йн╕ можливост╕, щоб наповнити його кадрами, ╕деями, методикою тощо, але збудована вона ма╓ бути за рахунок держави, бо ми таких кошт╕в не ма╓мо. Але тут проблема ще й в ╕ншому. Земля п╕д г╕мназ╕ю вид╕лена в Камишов╕й бухт╕, це далеко в╕д центру, ╕ не вс╕ родини, як╕ бажають, щоб ╖хн╕ д╕ти вчилися в так╕й школ╕-колег╕ум╕, зможуть возити туди сво╖х д╕тей... В той же час школа-г╕мназ╕я ╕мен╕ Лес╕ Укра╖нки № 5 – лише для м╕крорайону "Рад╕ог╕рка" та П╕вн╕чно╖ сторони Севастополя, бо туди з основно╖ частини м╕ста сл╕д добиратись катером, ╕ хто ж в╕дпустить маленьких д╕тей у таку подорож? У школу № 8, яка на вулиц╕ Хрустальова, – туди возять, але цих двох шк╕л недостатньо. Адже в м╕ст╕ з 320-тисячним населенням, зг╕дно з останн╕м переписом, живуть 80 тисяч укра╖нц╕в, тобто четверта частина. В м╕ст╕ 70 шк╕л, отже наша програма-максимум поляга╓ в тому, щоб принаймн╕ четверта частина шк╕л були укра╖номовними. А програма-м╕н╕мум, яку не так важко реал╕зувати, якби для цього була пол╕тична воля кер╕вництва м╕ста чи хоча б вказ╕вка з Ки╓ва, – мати хоч би по одн╕й укра╖номовн╕й школ╕ в кожному з чотирьох район╕в Севастополя...
 – Я пам’ятаю, що, зг╕дно ╕з законом про осв╕ту, середня школа ма╓ бути розташована безпосередньо в м╕крорайон╕ проживання д╕тей. Отже, виходить, що не т╕льки в Севастопол╕, але й в усьому Криму рос╕йськомовнi батьки мають змогу в╕ддати д╕тей вчитись безпосередньо в сво╓му м╕крорайон╕, тобто вимоги закону для них виконано, а д╕ти укра╖нц╕в змушен╕ ╖здити в школи або через все м╕сто, або нав╕ть в сус╕дн╓ м╕сто, змушен╕ жити в гуртожитках тощо.
╤ н╕хто не збира╓ться виконувати вимоги цього закону щодо укра╖нц╕в?..
 – Звичайно, це теж ╓ фактом дискрим╕нац╕╖ укра╖нц╕в у власн╕й держав╕ за нац╕ональною ознакою. Нам в управл╕нн╕ осв╕ти кажуть: вам треба – наймайте соб╕ вчител╕в за власний кошт. А чому я, укра╖нець, у сво╖й держав╕ повинен наймати вчител╕в за власний кошт, а мо╖ сус╕ди рос╕яни не мають цього робити ╕ вчать д╕тей за державний кошт? Х╕ба не дискрим╕нац╕я за нац╕ональною ознакою? А м╕ська влада як в цьому роц╕ вид╕лила 1 м╕льйон гривень на зм╕цнення позиц╕й рос╕йсько╖ мови, так вона ╕ в наступному роц╕ знайде таку можлив╕сть...

 ЧОМУ САРАТОВ БЛИЖЧИЙ ЗА КИ╥В ЧИ НАВ╤ТЬ С╤МФЕРОПОЛЬ?
 – Отже, виходить дивна р╕ч. Укра╖нськ╕ д╕ти, навчаючись в рос╕йськомовн╕й школ╕, пот╕м в╕дчувають труднощ╕ зi вступом до ВНЗ Укра╖ни ╕ змушен╕ або ж залишатись назавжди в Криму, або ж ╖хати до Рос╕╖. А д╕ти рос╕ян мають певн╕ преференц╕╖, бо вони ╕ не мають бажання ╖хати в Укра╖ну, а залюбки ╖дуть до Рос╕╖. То виходить, ми готу╓мо кадри для Рос╕╖? А сюди сл╕д додати ф╕л╕╖ рос╕йських ВНЗ в самому Севастопол╕...
 – Так, Чорноморська ф╕л╕я МДУ, ф╕л╕╖ Саратовського державного ун╕верситету, Б╓лгородського ун╕верситету технолог╕й буд╕вельних матер╕ал╕в – ус╕х б╕льше 10 ф╕л╕й. А з укра╖нського боку н╕ Ки╖вський нац╕ональний ун╕верситет ╕мен╕ Т. Г. Шевченка, н╕ Льв╕вський, н╕ нав╕ть Тавр╕йський в Севастопол╕ не створили сво╖х ф╕л╕й. Така державна пол╕тика. Виходить, Саратов ближчий, н╕ж Ки╖в, ближчий, н╕ж Льв╕в, ближчий, н╕ж нав╕ть С╕мферополь. Тому в Севастопол╕ рос╕йськ╕ д╕ти вчаться в рос╕йських ВНЗ. ╤ пот╕м працюють в рос╕йських закладах чи установах, а укра╖нськ╕ д╕ти в╕дчувають дискрим╕нац╕ю. Наприклад, наш╕ д╕ти вчаться в ф╕л╕╖ Б╓лгородського ун╕верситету технолог╕й буд╕вництва, а пот╕м приходять виконробами на будови. Однак вони знають рос╕йськ╕ СН╤Пи (тобто "Строительные нормы и правила"), але н╕коли не вчили аналог╕чний укра╖нський документ – Державн╕ буд╕вельн╕ норми (так зван╕ ДБН), але ж у нас без цього не можна. А в╕н не зна╓ укра╖нських сл╕в, терм╕н╕в, нашого законодавчого поля, але ма╓ диплом з двоголовим орлом. Тобто ц╕ випускники у нас – профес╕йно не п╕дготовлен╕, ╖х готували для роботи в Рос╕╖. Чому наша держава це допуска╓?
 – Як справи в Севастопол╕ з дошк╕льними закладами?
 – ╥х не вистача╓. Вс╕ садочки свого часу були розпродан╕, перепроф╕льован╕ то п╕д суди, то п╕д комерц╕йн╕ заклади, то ще п╕д щось. Директорами тих садочк╕в, що залишились, працюють, як правило, дружини оф╕цер╕в Чорноморського флоту. Серед садочк╕в укра╖нський – лише один...
 – Яку ж позиц╕ю в цих питаннях займа╓ м╕ське управл╕ння осв╕ти ╕ науки?
 – Вони нам кажуть: вс╕ школи в Севастопол╕ – укра╖нськ╕, за винятком одн╕╓╖, яку збудував Лужков. Просто ╓ укра╖нськ╕ школи з рос╕йською мовою навчання, ╕ ╖х б╕льш╕сть, а ╓ школи з укра╖нською мовою навчання – ╕ ╖х поки мало. Формально – в╕рно, але по сут╕ – нев╕гластво! ╤ в такому стан╕ ситуац╕я лиша╓ться вже багато десятил╕ть, адже Крим ╕ Севастополь в склад╕ Укра╖ни з 1954 року, нагадаю вам. Рос╕я чомусь подбала ╕ дба╓ про сво╖х людей, але в б╕льшост╕ випадк╕в робить це за укра╖нський державний кошт, за наш╕ грош╕. А Укра╖на про нас забула...
 – Прикро. Я чув одного разу таке химерне пояснення пасивност╕ укра╖нц╕в. Кажуть: а чого нам хвилюватися, сипати б╕сером – наша в╕ков╕чна мр╕я вже збулася. Ми живемо в сво╖й держав╕, ма╓мо свою територ╕ю, св╕й уряд, ми вдома. А вони хай думають...
 – Це неправильна думка. В Севастопол╕ Укра╖нсько╖ держави нема, ╕ укра╖нськ╕ громадяни, ╕ ╖хн╕ д╕ти там живуть в резервац╕╖, вони на кожному кроц╕ дискрим╕нуються, вони не мають можливост╕ задовольнити сво╖ елементарн╕ нац╕ональн╕ потреби, на в╕дм╕ну в╕д рос╕ян, як╕ мають п╕д боком свою величезну батьк╕вщину, ╕ про права яких наш╕ укра╖нськ╕ державн╕ органи дбають чомусь б╕льше, н╕ж про сво╖...
 ДОВ╤ДКА "ДНЯ"
 Богдан Мороз народився у 1960 роц╕ в сел╕ Космач на ╤вано-Франк╕вщин╕. П╕сля восьмого класу вступив до Севастопольського буд╕вельного техн╕куму, який зак╕нчив у 1979 роц╕. Служив в Радянськ╕й арм╕╖. Працював майстром у трест╕ "Севастопольбуд". Здобув вищу осв╕ту на ф╕лософському факультет╕ в Ки╖вському державному ун╕верситет╕ ╕м. Т. Г. Шевченка. Зак╕нчив Укра╖нську академ╕ю державного управл╕ння при Президентов╕ Укра╖ни. Буд╕вельник, ф╕лософ, маг╕стр державного управл╕ння. Працю╓ в Севастопольськ╕й торгово-промислов╕й палат╕ начальником тендерного в╕дд╕лу. Очолю╓ "Конгрес укра╖нц╕в Севастополя".
 Микита КАСЬЯНЕНКО.
 (Газета "День",
№ 228, 27 грудня 2007 р.).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 11.01.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5462

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков