Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 11.01.2008 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 11.01.2008
ПОМИНАЛЬНА В╤ДПРАВА ЗА СИМИРЕНКАМИ


У перш╕ дн╕ п╕сля Р╕здва Христового вже стало доброю традиц╕╓ю проведення у Кафедральному собор╕ р╕вноапостольних Володимира та Ольги УПЦ Ки╖вського патр╕архату у м. С╕мферопол╕ жалобного богослуж╕ння пам’ят╕ св╕тового вим╕ру укра╖нських учених-сад╕вник╕в Левка та Володимира Симиренк╕в. Упродовж к╕лькох десятил╕ть вони зробили найвагом╕ший внесок у розвиток в╕тчизняного сад╕вництва. Завдячуючи Симиренкам та створен╕й ними потужн╕й укра╖нськ╕й науков╕й школ╕, промислове сад╕вництво з к╕нця Х╤Х стол╕ття стало найпотужн╕шою галуззю Укра╖ни, Криму та багатьох рег╕он╕в Рос╕╖.
Але трапилося так, що батько ╕ син в апоге╖ св╕тово╖ слави та творчого злету стали жертвами злочинного комуно-б╕льшовицького режиму. Левка Симиренка, якого ще за життя науковий св╕т нар╕к королем рос╕йського сад╕вництва, чек╕стськ╕ опричники вбили у власн╕й садиб╕ у Святвеч╕р 1920 року, через м╕сяць п╕сля встановлення радянсько╖ влади на Черкащин╕. Його сина, професора Володимира Симиренка, директора знано╖ в усьому св╕т╕ Мл╕╖всько╖ досл╕дно╖ станц╕╖ сад╕вництва та наукового кер╕вника першого в кра╖н╕ Всесоюзного науково-досл╕дного ╕нституту п╕вденних плодових ╕ яг╕дних культур у Ки╓в╕ енкаведисти заарештували у 1933 роц╕ у день надвеч╕р’я Святого Р╕здва. Через к╕лька рок╕в понев╕рянь по в’язницях, трудових колон╕ях та концтаборах ген╕ального ученого розстр╕ляли в Курську у вересн╕ 1938 року за два м╕сяц╕ до його 47-л╕ття. Поховали Володимира Симиренка у братськ╕й могил╕ в урочищ╕ Солянка.
В лют╕й ненавист╕ до видатних учених-патр╕от╕в вс╕╓╖ славетно╖ родини стал╕нський режим винищив майже вс╕х ╖╖ представник╕в по чолов╕ч╕й л╕н╕╖. Науков╕ прац╕ видатних учених по всьому Союзу вилучили ╕з б╕бл╕отек ╕ знищили. ╤м’я Симиренк╕в витравлювалось не лише з наукових установ, але й з людсько╖ пам’ят╕. Боротьба з "симиренк╕вщиною" стала головним завданням витворено╖ б╕льшовиками "самой передовой в мире мичуринской советской агробиологии". Влада наважилася нав╕ть на безпрецедентний у св╕тов╕й сад╕внич╕й науц╕ крок: репресувала ╕ знищила не лише самих учених, але й подарований людству родиною Симиренк╕в сорт яблун╕. Славетний укра╖нський Ренет Симиренка б╕льшовики нарекли Зеленкою Вуда.
Зусиллями св╕тово╖ науково╖ громадськост╕ ╕м’я видатних укра╖нських учених ╕ вс╕╓╖ визначно╖ родини нин╕ повернуто у в╕тчизняну науку та в укра╖нську ╕стор╕ю. У добу "хрущовсько╖ в╕длиги" Мл╕╖вськ╕й досл╕дн╕й станц╕╖ сад╕вництва присво╓но ╕м’я Л. П. Симиренка. Впродовж к╕лькох десятил╕ть на ╖╖ науково-виробнич╕й баз╕ ╕снував Мл╕╖вський науково-досл╕дний ╕нститут сад╕вництва Укра╖нсько╖ академ╕╖ аграрних наук. В╕н також носив ╕м’я видатного ученого. Нин╕ цю установу перетворили на ╓диний у пострадянському простор╕ ╤нститут помолог╕╖ ╕мен╕ Л. П. Симиренка.
За п╕дтримки Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка симиренк╕вська садиба Платон╕в хут╕р стала складовою частиною ╕сторико-культурного запов╕дника "Золота п╕дкова Черкащини". В садиб╕ ще наприк╕нц╕ 60-х рок╕в минулого стол╕ття створено музей родини Симиренк╕в. Нин╕ проведена його реконструкц╕я, впорядкову╓ться симиренк╕вський дендрар╕й. В 2005 роц╕ наукова громадськ╕сть св╕ту та Укра╖ни вшанувала 150-л╕ття в╕д дня народження Л. П. Симиренка. Не без активно╖ участ╕ кримських симиренкознавц╕в наприк╕нц╕ 2006 року врешт╕-решт зруйнували радянську добудову до родинно╖ симиренк╕всько╖ Свято-Тро╖цько╖ церкви (на фото унизу), на освяченн╕ яко╖ був Тарас Шевченко. За радянських час╕в церкву з прибудовою перетворили у сатанинський "будинок культури", а родинний цвинтар на комсомольський танцмайданчик.
Сьогодн╕ симиренк╕вська церква майже в╕дбудована ╕ у н╕й в╕дбуваються богослуж╕ння. Реконструкц╕ю Свято-Тро╖цько╖ церкви заплановано завершити цього л╕та, до дня ╖╖ 150-л╕ття. В╕дновлю╓ться ╕ вщент знищений б╕льшовиками симиренк╕вський родинний цвинтар, проводиться благоустр╕й могил та впорядкування вс╕╓╖ територ╕╖ кладовища.
При великолюдному з╕бранн╕ параф╕ян жалобну л╕тург╕ю за родиною Симиренк╕в в╕дправив ╓пископ С╕мферопольський ╕ Кримський Климент в присутност╕ вс╕х святих отц╕в церков з р╕зних рег╕он╕в Криму. П╕сля завершення поминально╖ в╕дправи владика надав слово в╕домому вченому-сад╕внику та симиренкознавцю, академ╕ку Петру Вольвачу, який ╕н╕ц╕ював щор╕чне вшанування у Криму видатних укра╖нських учених-симиренкознавц╕в. В╕н розпов╕в мирянам про величний творчий доробок славетно╖ укра╖нсько╖ родини п╕дпри╓мц╕в, меценат╕в та учених, про творчий ╕ страдницький шлях ╖╖ найяскрав╕ших представник╕в – батька й сина, Левка та Володимира Симиренк╕в.
Досл╕дник подарував б╕бл╕отец╕ Кримсько╖ ╓парх╕╖ свою останню книгу "Серед п╕ск╕в, за шляхом Муравським", присвячену ╕стор╕╖ розвитку промислового сад╕вництва у П╕вн╕чн╕й Тавр╕╖ та П╕вденному Придн╕пров’╖.
Родина Симиренк╕в разом з мел╕топольською родиною Корвацьких стояла б╕ля виток╕в створення на П╕вдн╕ Укра╖ни потужного центру промислового сад╕вництва. На жаль, Корвацьк╕ за час╕в радянсько╖ влади також зазнали репрес╕й. ╥х, як ╕ Симиренк╕в, на к╕лька десятил╕ть комун╕стична влада вилучила з в╕тчизняно╖ ╕стор╕╖ ╕ витравила з людсько╖ пам’ят╕.
Лише через 80 рок╕в вдячна Мел╕топольщина г╕дним чином вшанувала пам’ять свого славетного земляка, л╕каря й сад╕вника Андр╕я Корвацького, п╕онера осво╓ння сипких п╕ск╕в та ╕н╕ц╕атора вирощування на п╕щаних ╜рунтах знаменито╖ мел╕топольсько╖ черешн╕. В центр╕ м╕ста громадськ╕сть та влада спорудили пам’ятник Андр╕ю Корвацькому.
Запол╕тизована кримська й с╕мферопольська антиукра╖нська влада вс╕ляко протид╕╓ належному вшануванню Левка Симиренка на кримськ╕й земл╕ та б╕льше оп╕ку╓ться спорудженням пам’ятник╕в н╕мецько-рос╕йськ╕й цариц╕-блудниц╕ та енкаведистам, в╕д рук яких загинули не лише Симиренки та Корвацьк╕, але й к╕лька м╕льйон╕в укра╖нського люду.
Петро ЛАНЦ, кра╓знавець.
м. С╕мферополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 11.01.2008 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5464

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков