Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОПРОЩАЛИСЯ З ЛЕВКОМ ЛУК’ЯНЕНКОМ…
Левкo Лук’яненко був сп╕взасновником Укра╖нсько╖ гельс╕нсько╖ групи ╕ автором Акта...


СП╤ВЧУВА╢МО…
Нехай п╕дтримка р╕дних, друз╕в, колег по письменницькому ╕ журнал╕стському цеху розд╕лить г╕ркоту...


А НА РУСАН╤ВСЬКОМУ ОСТРОВ╤ ЗАБУЯЛИ КВ╤ТИ
В альбомах, що ╖х дбайливо збира╓ киянин В╕ктор Гострий, чого лишень нема╓.


НЕ СТАЛО ╤ВАНА ДРАЧА…
╤ван Драч був поетом, перекладачем, к╕носценаристом, драматургом, державним та громадським д╕ячем.


«РАТАЙ УКРА╥НСЬКОГО ЕФ╤РУ»
У Нац╕ональн╕й сп╕лц╕ журнал╕ст╕в Укра╖ни в╕дбулась презентац╕я книги спогад╕в про видатного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 11.01.2008 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 11.01.2008
ЧЕСНО ПРОЖИТЕ ЖИТТЯ

В ДОВ╤ДНИК "УКРА╥НЦ╤ КРИМУ"

Я кличу Вас
У в╕дча╖ не гнуться.
Василь Симоненко.

Борис Несторович Гармаш народився 4 серпня 1918 року в с. Озеряни Варвинського району Черн╕г╕всько╖ област╕ в с╕м’╖ селян. В голодному 1933 роц╕ зак╕нчив Озерянську семир╕чну школу. Навчання продовжив у Прилуцькому педагог╕чному техн╕кум╕, з якого ╕ розпочався шлях с╕яча доброго, розумного, в╕чного. П╕сля зак╕нчення педтехн╕куму в 1936 роц╕ трудову д╕яльн╕сть почав вчителем 1 – 4-х клас╕в в Р╕вчак-Степан╕вськ╕й початков╕й школ╕ Лосин╕вського району Черн╕г╕всько╖ област╕. Зв╕дси в 1939 роц╕ п╕шов до лав Червоно╖ Арм╕╖.
Велика В╕тчизняна в╕йна 1941 – 1945 рр. застала його у м. Владимир╕ (Рос╕я) на курсах пов╕тряних десантник╕в. Бойове хрещення отримав на укра╖нськ╕й земл╕ п╕д станц╕╓ю Козятин В╕нницько╖ област╕ (з висадженого десанту з 75 чолов╕к в живих залишилося 12 б╕йц╕в). Захищав Москву. Вс╕ 1318 дн╕в та ночей в╕йни прослужив зв’язк╕вцем у в╕йськах пов╕тряного десанту. Був контужений. Одного разу не розкрився парашут, дивом залишився живим, зачепившись за дерево. В╕йну завершив у Польщ╕ старшиною. Брав участь в урочистому Парад╕ Перемоги у Москв╕ 24 червня 1945 року.
Як найдорожчу родинну рел╕кв╕ю вс╕ роки в╕йни прон╕с Борис Гармаш в кишен╕ г╕мнастерки ╓диний батьк╕вський лист (який ╕ понин╕ збер╕га╓ться в його с╕м’╖), в╕дправлений синов╕ на фронт. Н╕би в╕дчувало серце солдата, що батька чекають страшн╕ випробування. 19 березня 1943 року фашистськ╕ нелюди п╕д час в╕дступу Нестора Юхимовича Гармаша, кращого сад╕вника району, який вирощував плодов╕ дерева ╕з з╕браних в л╕с╕ зерняток, разом з озерянською с╕льською ╕нтел╕генц╕╓ю (агрономами, вчителями та л╕карями) заживо спалили в закритому амбар╕. Про це страшне катування син д╕знався з газети "Правда" в╕д 23 жовтня 1943 року.
Демоб╕л╕зованого фронтовика Гармаша в листопад╕ 1945 року призначають директором Брагинецько╖ семир╕чно╖ школи. Згодом в╕н заочно вчиться на ╕сторичному факультет╕ Н╕жинського Державного педагог╕чного ╕нституту ╕мен╕ М. В. Гоголя Черн╕г╕всько╖ област╕, який усп╕шно зак╕нчив в 1949 р. Одержав фах вчителя ╕стор╕╖ середньо╖ школи, а незабаром ╕ призначення директором Варвинсько╖ середньо╖ школи (1951 – 1957 рр.)
Б╕льше двох з половиною рок╕в (грудень 1956 – липень 1959 рр.) працював зав╕дуючим в╕дд╕лом пропаганди та аг╕тац╕╖ Варвинського районного ком╕тету КПУ. Та вабила школа. Змушений був ви╖хати до Криму (липень 1959 року), де через М╕н╕стерство осв╕ти УРСР за переведенням отримав призначення на посаду директора першо╖ на п╕востров╕ обласно╖ загальноосв╕тньо╖ середньо╖ школи з укра╖нською мовою навчання. Це була в м╕ст╕ С╕мферопол╕ загальноосв╕тня середня пол╕техн╕чна школа № 8, реорган╕зована 1960 року в С╕мферопольську школу-╕нтернат № 3 з укра╖нською мовою навчання. В цьому навчальному заклад╕ Борис Несторович працював директором протягом 10 рок╕в. За його клопотанням школ╕ було присво╓не ╕м’я Т. Г. Шевченка. Педколектив школи на чол╕ з директором Б. Н. Гармашем г╕дно представляв навчальний заклад осередком укра╖нсько╖ культури в Криму. Його було включено в об’╓кт демонстрац╕╖ ╕ноземним делегац╕ям в СРСР як зразкову школу-╕нтернат сусп╕льного виховання д╕тей за педагог╕чною спадщиною А. С. Макаренка.
Протягом восьми рок╕в (з 9 с╕чня 1969 по 15 серпня 1977 року) Б. Н. Гармаш працював зав╕дуючим С╕мферопольським м╕ським в╕дд╕лом народно╖ осв╕ти С╕мферопольського м╕ськвиконкому. За р╕к до виходу на заслужений в╕дпочинок попросив призначити його директором с╕мферопольсько╖ школи № 28. Перех╕д на роботу в занедбану школу (прим╕щенням для яко╖ були в╕йськов╕ н╕мецьк╕ казарми) мотивував нам╕рами збудувати для жител╕в м╕крорайону "Мар’╖не" нове, г╕дне людини, шк╕льне прим╕щення, для буд╕вництва якого виготовив всю техн╕чно-кошторисну документац╕ю ╕ заклав в план соц╕ального розвитку району.
Борис Несторович завжди прагнув, аби керований ним навчальний заклад чи то установа (м╕ськвно) були не рядовими, перес╕чними. Багато його учн╕в, випускник╕в очолюваних ним шк╕л стали видатними фах╕вцями в р╕зних галузях народного господарства, науки, в╕йськово╖ справи, державними д╕ячами, прац╕вниками гуман╕тарно╖ сфери. ╤ вс╕ вони завжди з теплом згадують ту творчу ╕нтелектуальну та по-справжньому родинну атмосферу, що панувала в ст╕нах шк╕л, де ╖м пощастило навчатись.
За безпосередньо╖ участ╕ Бориса Несторовича та кер╕вництва ним осв╕тою в м. С╕мферопол╕ збудован╕ нов╕ прим╕щення та чудов╕ прибудови до ╕снуючих старих шк╕л, а фактично нов╕ школи, зокрема С╕мферопольська школа-╕нтернат № 3 (розташована на вул. Гагар╕на, 18, вона перетворена в ошатний кв╕тучий парк в╕дпочинку), загальноосв╕тн╕ м╕ськ╕ школи №№ 1, 3, 4, 17, 18, 26, 30 та б╕льше десяти прим╕щень дитячих садочк╕в. Власне, з його ╕менем пов’язане формування в С╕мферопол╕ системи дошк╕льного дитячого виховання в державних закладах. М╕сць дошк╕льнятам в дитячих садочках стало вистачати ус╕м. Ним збудована Дитяча спортивна школа № 2.
За заслуги в розвитку народно╖ осв╕ти Борису Несторовичу Гармашу присво╓не почесне звання "Заслужений вчитель". Цьому високому в╕дзначенню його прац╕ передували нагородження знаком "В╕дм╕нник народно╖ осв╕ти УРСР", медаллю А. С. Макаренка.
Протягом семи скликань п╕дряд (в╕д 14.03.1965 по 19.06.1977 року) в╕н беззм╕нний депутат С╕мферопольсько╖ м╕ськради.
Б. Н. Гармаш одружений. Дружина Анастас╕я Лук’ян╕вна Гармаш – вчителька, теж в╕дм╕нник народно╖ осв╕ти УРСР. Учням присвятила 38 рок╕в життя. Нин╕ на пенс╕╖. ╢диний син Володимир Гармаш загинув у 26 рок╕в в автомоб╕льн╕й катастроф╕. Внук Олекс╕й Володимирович Гармаш зак╕нчив Ки╖вський економ╕чний ун╕верситет. Працюючи в п╕вденнокорейськ╕й компан╕╖ "Самсунг" (м. Ки╖в) дв╕ч╕ удостоювався звання "Кращий прац╕вник року".
Родина Гармаш╕в – сво╓р╕дний обер╕г для багатьох укра╖нц╕в С╕мферополя. А розпочиналось ╖хн╓ благод╕йництво ще з матер╕ально╖ допомоги д╕тям-сиротам, батьки яких загинули в роки в╕йни. У Варвинськ╕й середн╕й школ╕ навчалися сироти з Гн╕динського дитячого будинку. Одному з них – Георг╕ю Карманову подружжя Гармаш╕в допомогло вийти на наукову стезю Ки╖вського ╕нституту пол╕мер╕в.
Житт╓ве кредо Бориса Несторовича – жити чесно, по правд╕. Його уподобання – книги, сад╕вництво та кв╕тникарство, бдж╕льництво, подорож╕ р╕дним кра╓м. Найяскрав╕шими та найб╕льш пам’ятними под╕ями свого життя вважа╓ Козятинський десант, Парад Перемоги в Москв╕ 24 червня 1945 року, святкування 150-р╕ччя в╕д дня народження Т. Г. Шевченка
(учн╕вський хор школи-╕нтернату № 3 був учасником всекримських урочистих збор╕в на честь юв╕лею поета ╕ був визнаний кращим); екскурс╕╖ з учнями по шевченк╕вських м╕сцях та в Карпати, перш╕ дзв╕нки в новозбудованих за його участ╕ школах.
Борис Несторович Гармаш пройшов великий, неповторний шлях. В╕н – Вчитель-легенда. Його мудр╕ поради не раз допомагали колегам приймати в╕рн╕ р╕шення. На як╕й би посад╕ не працювала ця Людина, його завжди вир╕зняла незвичайна чуйн╕сть, приваблив╕сть, ц╕леспрямован╕сть.
Активна житт╓ва позиц╕я Бориса Несторовича – оптим╕зм, бадьор╕сть духу – кращий та г╕дний приклад для насл╕дування, який в╕н вс╕ роки прац╕ подавав тим, хто трудився поруч з ним. В╕н викликав щире захоплення сво╓ю порядн╕стю ╕ в╕рн╕стю у вза╓мов╕дносинах. Через все сво╓ життя Борис Несторович Гармаш прон╕с в╕ру у власн╕ сили ╕ справжн╕х друз╕в та велику любов до Укра╖ни, ╖╖ народу, мови та культури. Й понин╕ в╕н сп╕ва╓ сво╖ улюблен╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕: "Думи мо╖, думи мо╖", "Ой, вербо, вербо, де ти зросла", "Сто╖ть гора високая", "Р╕дна мати моя", "Два кольори" та п╕сню про часи сво╓╖ бойово╖ молодост╕ "На безымянной высоте".
Валентина ЧЕКАЛ╤НА,
одна з шанувальник╕в,
кому пощастило працювати
з Б. Н. Гармашем.

ШАНОВН╤ ДОБРОД╤╥ УКРА╥НЦ╤!
Кримська ф╕л╕я Наукового товариства ╕м. Т. Шевченка та Кримський республ╕канський фонд культури мають нам╕р упродовж 2008 року п╕дготувати та видати ун╕кальну книгу – короткий б╕ограф╕чний дов╕дник "Укра╖нц╕ Криму". Под╕бну працю вже видала у 2007 роц╕ в╕рменська громада Криму. Зазначене видання зд╕йсню╓ться за активно╖ п╕дтримки Представництва Президента Укра╖ни в АРК.
Книгу за соб╕варт╕стю можна буде придбати в оргком╕тет╕. Про ╖╖ вих╕д буде в╕дпов╕дне пов╕домлення у ЗМ╤.
У дов╕днику буде подана коротка ╕сторична дов╕дка про давн╕ ╕сторичн╕ зв’язки Криму з Укра╖ною, наведен╕ дан╕ про ╕сторичн╕ постат╕ в╕тчизняно╖ ╕стор╕╖, д╕яльн╕сть яких т╕сно пов’язана з цим рег╕оном, висв╕тлено величезний ╕ багатогранний внесок укра╖нського етносу у розбудову економ╕ки та розвиток науки ╕ культури Криму, подан╕ коротк╕ б╕ограф╕чн╕ в╕домост╕ про вс╕х, хто мешкав ╕ мешка╓ нин╕ у Криму та ╕дентиф╕ку╓ себе укра╖нцем. З метою ун╕ф╕кац╕╖ поданих матер╕ал╕в пода╓мо в╕дпов╕дну анкету та бажану форму подач╕ ╕нформативного матер╕алу.
Проха╓мо вс╕х наших читач╕в та дописувач╕в найближчим часом п╕дготувати та над╕слати вс╕ необх╕дн╕ дан╕ для б╕ограф╕чного дов╕дника на адресу редакц╕╖ газети з позначкою для "Дов╕дника "Укра╖нц╕ Криму".
Оргком╕тет охоче розгляне вс╕ побажання наших читач╕в, як╕ стосуються видання. На наш погляд, вельми необх╕дн╕ для книги також матер╕али про вс╕х ваших близьких, родич╕в та друз╕в, як╕ в╕д╕йшли у в╕чн╕сть.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 11.01.2008 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5465

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков