Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...


К╤БОРГИ: НАШЕ К╤НО ПРО НАШУ ╤СТОР╤Ю
В к╕нотеатр╕ «Гул╕вер» в╕дбувся прес-показ найоч╕куван╕шо╖ укра╖нсько╖ прем'╓ри,...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо ус╕м читачам-шанувальникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - т╕╓╖, справжньо╖, що в...


МОЛОД╤Й НЕЗАЛЕЖН╤Й УКРА╥Н╤ – МОЛОДИЙ ШЕВЧЕНКО
24 серпня, на День Незалежност╕ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на Ки╖вщин╕ в╕дбулося урочисте в╕дкриття...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2008 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 18.01.2008
"АЛБ╤ БЕК" - "Я ПОВЕРНУСЬ"

╢ВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР
"АЛБ╤ БЕК" - "Я ПОВЕРНУСЬ"
 Назва книги "Алб╕ Бек" - це гра сл╕в, яка сп╕взвучна з англ╕йським виразом "I’ll be back!" - що означа╓ "Я повернусь" та ╕м’ям ╖╖ автора - в╕йськовим журнал╕стом, заступником головного редактора газети "Флот Укра╖ни", кап╕таном 1-го рангу Альб╕╓м Шудрею. В╕н ╓ наст╕льки ╓вропейським, розкутим, нешаблонним, ╕рон╕чним, щирим, що нав╕ть слово "презентац╕я" - йдеться про ознайомлення з книгою журнал╕ст╕в ╕ близьких друз╕в - звучить якось чужор╕дно.
 На минулому тижн╕ ця под╕я стала акцентом в культурному та журнал╕стському середовищ╕ Севастополя, ╕ особливо для людей, лояльних до укра╖нсько╖ мови та держави. Адже учасник ╕ спостер╕гач под╕й, як╕ в╕дбувалися останн╕ п╕втора десятка рок╕в в Севастопол╕, в югославському Косово, в Груз╕╖ та Абхаз╕╖, в╕н описав - фактично к╕лька прожитих житт╕в - художньою гарною укра╖нською живою мовою, а головне - зд╕йснив вдалу спробу ширшого осмислення м╕сця укра╖нц╕в у св╕т╕.
 Книга ╓ свого роду ╕ протестом проти того, що, як каже п. Альб╕й: "М╕сцев╕ автори як млинц╕ випускають книжки про "славные победы" ╕ "белокаменный город". Чесно кажучи, мен╕ це просто не ц╕каво". ╤ - одна справа - просто заф╕ксувати це загальмування в творч╕й сфер╕, а ╕нша - створити варт╕сну противагу. В книз╕ практично нема╓ пафосу ╕ тому при ╖╖ прочитанн╕ не потягне поз╕хати, як в╕д пропагандистсько╖ нудоти "рос╕йсько-радянського ╕сторичного гламуру" Севастополя. Може, причина в тому, що п. Шудря зак╕нчив свого часу Льв╕вське в╕йськово-пол╕тичне училище?
 Автору при╓мн╕ше згадувати гумор, "приколи", курйози журнал╕стського життя. Наприклад, х╕ба не ╓ курйозом, що в╕йськова служба Альб╕я Шудр╕, уродженця м. Косова ╤вано-Франк╕всько╖ област╕ привела його до югославсько╖ пров╕нц╕╖ Косово?
 ╤рон╕чне ставлення людини до навколишнього св╕ту ╕ под╕й в ньому - для багатьох ╓ спас╕нням - ну як всерйоз можна сприймати ╕де╖ людей ╕з радянським мотлохом минулого? Та й того часу вже не повернеш, коли вони були молод╕ ╕ здоров╕, але ж бол╕сно ностальгують ╕ десь, мабуть, ╕ заважають ╕ншим, хто живе реал╕ями.
 У доброзичлив╕й атмосфер╕ п╕д час презентац╕╖ книги були запитання до автора, на як╕ в╕н в╕дпов╕дав так само в╕дверто, як ╕ описував под╕╖ в книз╕, на екран╕ ноутбука зм╕нювались кадри ф╕льм╕в та фотограф╕й тих м╕сць, де був Альб╕й Шудря. Ц╕каво в╕дзначити, що автор начитав текст одного з розд╕л╕в ╕ зробив музично-звуковий супров╕д - у нього мр╕я з дитинства стати рок-музикантом. Адже, за його словами: "Книга "Алб╕ Бек" - це служба, НАТО ╕ рок-н-рол". Хоча служив в╕н не т╕льки п╕д прапором НАТО, а й п╕д прапором ООН, коли був прес-оф╕цером у Косово та у М╕с╕╖ ООН в Груз╕╖.
 Надрукована в Дн╕пропетровську книга вийшла тисячним накладом. Вже зараз на численних сайтах в ╕нтернет╕ йде обговорення розд╕лу ╕з книги "На Марс!", розм╕щеного на портал╕ "Укра╖нське життя в Севастопол╕", люди вже хочуть придбати ╕ прочитати ╖╖ всю, послухати в авторському виконанн╕, вз╕рц╕ якого теж розм╕щен╕, бо в╕дчувають: це як╕сний л╕тературно-журнал╕стський роман. Особливо чека╓ р╕дне м╕сто Кос╕в, бо ╕ в роман╕ герой поверта╓ться саме додому.
Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ.

В СУГОЛОСС╤ З ЕПОХОЮ
 Нарешт╕ на укра╖нський книжковий ринок прийшов вз╕рець, здатний конкурувати з ╕ноземними.
 У низц╕ твор╕в сучасно╖ роман╕стики з’явився продукт, який можна в╕днести до симб╕озу еп╕столярно╖ прози, ретроспекц╕йних есе, пригодницько╖ романтики, журнал╕стських нотаток, хоча в глибинн╕й сут╕ цього твору - соц╕ально-сусп╕льн╕ суперечност╕ сучасно╖ Укра╖ни. Феномен дискурсу рок-н-ролу та укра╖нського в╕йськового сленгу закор╕нений в ╕рон╕чному пафос╕ викладу, а символ╕ка назви створю╓ дихотом╕ю двох св╕т╕в - реального ╕ художнього. Це - пошук автором естетично╖ свободи, ╕мпульс до переоц╕нки ц╕нностей.
 Структура роману в╕дпов╕да╓ задуму автора, що, за визначенням Ф. Н╕цше, "╓ танцем пера".
 "Англомовне середовище" - концепт, який прорива╓ текст ╕ створю╓ паралельний екзистенц╕йний св╕т рок-н-ролу ╕ водночас - широко╖ метафори роману.
 Проблема мови взагал╕ ╓ актуальною, бо виступа╓ основним ╕нструментом людською комун╕кац╕╖. У книз╕ яскравий вз╕рець адаптування громадянина сучасно╖ Укра╖ни до сп╕лкування за межами сво╓╖ кра╖ни, входження в чужий св╕т, чужу культуру. Автор-персонаж в таких умовах в╕дчува╓ свободу!
 Силою високохудожнього перевт╕леного слова Альб╕й Шудря змушу╓ читача зануритись у нов╕тню проблему. Автор набува╓ амплуа письменника, моделюючого в╕ртуальну реальн╕сть НАТО, миротворчих м╕с╕й ООН, недавньо╖ ╕стор╕╖ флоту, власного "Я".
 Ймов╕рно, саме глобал╕зац╕я й наштовхнула автора писати мовою р╕дною, мовою сво╓╖ Гуцульщини, впл╕таючи в тканину свого тексту до багаточисельних англомовних запозичень до бол╕ близьк╕ поодинок╕ д╕алектизми. Д╕йсно, смак р╕дного слова, як ╕ джерельно╖ води чи карпатського сонця, незнищенн╕. А м╕г би написати ╕ рос╕йською, ╕ англ╕йською, а, мабуть, ╕ напише...
 Сл╕д зазначити ╕ те, що епатажн╕сть "Алб╕ Бек" для рос╕йськомовного Севастополя неоц╕ненна!
 Ц╕кавою вида╓ться сама опов╕дь. Автор-опов╕дач н╕би п╕дн╕ма╓ться над зображуваними под╕ями ╕ водночас залиша╓ться його учасником. У в╕з╕ях та ретроспекц╕ях - м╕нлива динам╕ка св╕тоглядних зм╕н героя.
 У найб╕льш узагальненому вигляд╕ роман поста╓ як в╕дображення житт╓д╕яльност╕ сучасного в╕йськовика-миротворця, збро╓ю якого, на думку самого автора, ╓ вм╕ння попереджувати агрес╕ю людей. Це ╓ в╕длуння того ╓диного ╕ неповторного "духу", з яким наша епоха входить в ╕стор╕ю.
 Попри в╕дом╕ ╕ за╖жджен╕ словесн╕ жуйки попередньо╖ доби, "Алб╕ Бек" ма╓ надзвичайно ц╕каву ритмомелодику, кард╕ограма тексту його чиста ╕ здорова. Саме тому тв╕р чита╓ться легко ╕ невимушено. Роман, безперечно, адресований ╕ ╕нтелектуальн╕й ел╕т╕, котр╕й знайом╕ коди культурно-╕сторичних епох ╕ проблеми сучасно╖ ╓вроатлантично╖ ╕нтеграц╕╖.
 Тамара МЕЛЬНИК.
м. Севастополь.

ПРОПАГАНДА
 (УРИВОК З КНИГИ А. ШУДР╤ "АЛБ╤ БЕК")
 Три години тому в╕йськов╕ журнал╕сти оголосили про нам╕р розпочати голодування. Заява була п╕дхоплена ╕нформагентствами. В редакц╕╖ готувались до появи начальства, розлюченого нашою "самод╕яльн╕стю".
 - Терм╕ново зателефонувати командувачу! Ось номер його моб╕льного! - посп╕шив виплеснути пов╕домлення черговий, захекавшись в╕д б╕гу. В його очах читався переляк.
 Сп╕лкуватись довелося мен╕, бо я зам╕щав редактора:
 - На зв’язку - заступник головного редактора газети, товаришу командувач...
 - Заступнику... слухай, що ви там зат╕яли?
 - Акц╕я протесту, товаришу командувач. Оголосили про нам╕ри голодувати. Ми протесту╓мо проти ╕нформац╕йно╖ в╕йни, яку ведуть проти навчань "С╕ бриз" у Феодос╕╖.
 Там, на т╕й телефонн╕й трубц╕, переварювали почуте. П╕сля довго╖ паузи - невдоволений сиплий голос:
 - Голоду╓те? А я не знаю! Ви вже в цив╕льних п╕джаках? Н╕? То завтра вс╕ в мене цив╕льн╕ п╕джаки повдяга╓те! Припинити все! Завтра зранку з редактором - до мене в каб╕нет!
 А через п╕вгодини ми сп╕лкувались з кореспондентами укра╖нських телеканал╕в ╕ газет. В ╕нтерв’ю ми сказали, що обурен╕ брехнею, яку ллють рос╕йськ╕ журнал╕сти, що все це не журнал╕стика, а якась ╕нформац╕йна спецоперац╕я, т╕льки наш╕ пол╕тики-йолопи роблять вигляд, н╕би н╕чого не в╕дбува╓ться. А так можна перекреслити увесь багатол╕тн╕й досв╕д сп╕впрац╕ з НАТО. Особливо переконливими були ╕нтерв’ю наших оф╕цер╕в-кримчан.
 Серг╕й Осипов ╕ Сашко Шталтовний говорили гарною укра╖нською мовою, хоча опанували ╖╖ пор╕вняно недавно, за час роботи в редакц╕╖.
 Наступного дня головний редактор Павло Шунько ╕ я переступили пор╕г каб╕нету командувача. Ми одразу отримали зауваження - за нестатутн╕ зач╕ски. Пот╕м адм╕рал почав довго й обурено говорити про "самод╕яльн╕сть", "в╕йськову субординац╕ю" й "оперативну роботу розумних хлопц╕в, як╕ вчасно в╕дсл╕дкували ╕ перекрили поширення зв╕стки про наш протест". Стало зрозум╕ло, до чого веде командувач. В╕н переконував нас, що ми ╕д╕оти, як╕ вл╕зли не у свою справу.
 Командувач не зад╕яв на повну потужн╕сть св╕й каральний потенц╕ал. В╕н змилувався над нами. Але перед тим, як в╕дпустити, ще раз гр╕зно нагадав про цив╕льн╕ п╕джаки, як╕ ми неодм╕нно одягнемо одного дня. Насл╕дком сп╕лкування було в╕дчуття ганебно╖ оф╕церсько╖ нестриженост╕. Але, з точки зору журнал╕стсько╖, це була... Н╕, не перемога (навчання все ж було з╕рвано). Просто вчинок, г╕дний журнал╕ст╕в. Ми продемонстрували, що в Криму все ж ╓ думки за сп╕впрацю з НАТО. Але проти нас ведуть "╕нформац╕йну в╕йну".
 Агенц╕╖ навперейми продовжували розповсюджувати нашу заяву. Редакц╕йний телефон приймав дзв╕нки журнал╕ст╕в з ус╕╓╖ Укра╖ни. Т╕ висловлювали сол╕дарн╕сть. Ми в╕дчували себе героями. Правда, з деяких телеканал╕в телефонували ╕ запитували, чи ╓ у нас пов’язочки на лоб╕. На пов’язочках, як соб╕ це уявляли телевипускаюч╕ новин, мало бути написано великими буквами "ГОЛОДУЮ!". Але ми не хот╕ли клоунади. Тому деяким телевипускаючим така в╕деокартинка здалась нерейтинговою. ╤ вони запланували на новини сюжети про народження тигреняти в Берл╕нському зоопарку.
 Те, що сталось у Феодос╕╖, навряд чи можна пояснити з точки зору нормально╖ лог╕ки. Нам не дали провести традиц╕йн╕ навчання "С╕ бриз" з американцями. До цих навчань ми вже давно звикли. За десять рок╕в ╖хнього проведення на них по черз╕ при╖здили мало не вс╕ кореспонденти нашо╖ редакц╕╖.
 Цього року американц╕ погодились допомогти привести до ладу укра╖нський пол╕гон у Криму. Проте арм╕я нашо╖ р╕дно╖ кра╖ни так ╕ залишилась у цьому м╕сц╕ дислокац╕╖ з д╕д╕вськими туалетами, без душових ╕ нормальних казарм. Обурене, налякане, знервоване феодос╕йське населення стало на захист стол╕тн╕х традиц╕й. ╤ в Рос╕╖ м╕тинги протесту п╕д безграмотно написаними англ╕йською антинатовськими гаслами сприйняли як виявлення велико╖ любов╕. Так, принаймн╕, здавалось б╕льшост╕ мешканц╕в п╕вострова. Це був бонус в╕д рос╕йських телеканал╕в. Але рад╕сн╕ верески кримських домогосподарок усл╕д автобусам, як╕ вивозили наших партнер╕в по в╕йськов╕й сп╕впрац╕, також ознаменували зрив курортного сезону.
 Колись незабутн╕й Леон╕д ╤лл╕ч Брежн╓в через сво╖х парт╕йних л╕тописц╕в подарував крилату фразу. "Такой народ н╓поб╓д╕м!" - пов╕домив св╕ту генсек з волохатими бровами. В╕н не покривив душею. Сав╓тск╕й - це назавжди.
 Але все ж непереможн╕сть старо╖ гвард╕╖, яка кида╓ться з матюками на ╕ноземц╕в, була б н╕що без старо╖ парт╕йно-кагебешно╖ закваски рос╕йських пропагандист╕в. У сво╖й бурхлив╕й д╕яльност╕ вони спираються на потужний творчий потенц╕ал. У результат╕, знаменита п╕сня Брюса Спр╕нгст╕на "Born in the USA" перетворю╓ться на "Рожденный в СССР". А виконавець ╕ автор Олежка Газманов вже не злод╕й, який поцупив у противних янк╕ вдалий синкопований ритм ╕ мелод╕ю. В╕н - молодцюватий акробат-патр╕от. В╕н "заводить" натовп. Та це ще не найг╕рший приклад. Пропагандисти взагал╕ можуть, як чистильники в╕дхожих м╕сць, з╕брати все найг╕рше. А пот╕м - о диво! - перетворити все на поживний високопатр╕отичний рос╕йський продукт.
 Затуркан╕ туб╕льц╕ завжди побоюються пришельц╕в. Тому вони повн╕стю дов╕ряють свою долю чаклуну. Той, потираючи товсте пузо, б╕га╓ навколо багаття ╕ войовничо скрику╓: "П╕дсмажити вс╕х чужинц╕в!" Добре, коли маг╕чна сила спира╓ться на багатол╕тн╕й досв╕д традиц╕й.
 <...>
 Навчання "С╕ бриз-2006" були з╕рван╕. Рос╕йська пропаганда перемогла здоровий глузд. Але якщо оц╕нювати под╕ю з точки зору звичайно╖ людини, насл╕дки могли бути г╕ршими. Особисто я, коли обговорював з╕ сво╖ми колегами ╕дею оголошення голодування, подумки готувався до найг╕ршо╖ розв’язки.
 Мене могли виперти з в╕йськово╖ служби. Нав╕ть попри те, що в Укра╖н╕ стало б╕льше демократ╕╖. Випхнути за те, що зат╕яв бунт. Могли змусити одягнути цив╕льного п╕джака. А до п╕джак╕в просто не звик. Зате знаю, що найкраща ╕ найпрактичн╕ша одежа у св╕т╕ - це джинси. Морська оф╕церська тужурка - просто звично. На тужурц╕, на планц╕ нагород, ╓ й дв╕ ╕нтернац╕ональн╕: одна натовська медаль ╕ одна оон╕вська. Для мене вони - св╕дчення, що я був не просто "писакою". Пройшов те, що мають проходити справжн╕ в╕йськов╕.
 Поки пол╕тики вправляються в риториц╕, змальовуючи укра╖нцям захоплююч╕ перспективи розвитку кра╖ни, я знаходжу можлив╕сть бути самим собою. Коли пишу цю книжку або с╕даю у св╕й "Форд", куплений на зароблен╕ у м╕с╕╖ грош╕, запускаю двигуна ╕ вмикаю сольний альбом Тон╕ Айомм╕. Тод╕ св╕т ста╓ простим ╕ зрозум╕лим. Св╕т - це дорога, на як╕й н╕коли ловити ╜ав. А наш╕ радост╕ - пронизлив╕ соло на г╕тар╕ "г╕бсон", як╕ супроводжують п╕д час подорож╕.
 М╕ж ╕ншим, через р╕к черговий "С╕ бриз" в╕дбувся за планом...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2008 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5492

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков