Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МОЛИТВА ЗА УЧИТЕЛЯ
Цей зах╕д-рекв╕╓м вилився у сп╕льну молитву присутн╕х за Мирославу Козак - маму, бабусю, друга,...


Тамара БОЙКО: «Я НАРОДИЛАСЬ В УКРА╥Н╤!..»
Сумна зв╕стка долинула з Мел╕тополя – п╕шла з життя Тамара Володимир╕вна БОЙКО, колишня...


СТАН ЗДОРОВ'Я СЕНЦОВА ПОГ╤РШИВСЯ…
Про це пов╕домив Громадському адвокат Дмитро Д╕нзе п╕сля в╕дв╕дин Сенцова.


МАТИ КОЛЬЧЕНКА: В╤Н ВИГЛЯДА╢ НЕДОБРЕ
В╕н дуже худий, бл╕дий. Мене це хвилю╓. Намагалася його якось п╕дгодувати за ц╕ три дн╕. Буду...


ПОПРОЩАЛИСЯ З ЛЕВКОМ ЛУК’ЯНЕНКОМ…
Левкo Лук’яненко був сп╕взасновником Укра╖нсько╖ гельс╕нсько╖ групи ╕ автором Акта...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2008 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 25.01.2008
ЖИТТЯ ЗАРАДИ УКРА╥НИ

«КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» ЧИТАЮТЬ В АВСТРАЛ╤╥!
 Дякуючи ╤нтернету, наш земляк з Австрал╕╖, майже 90-л╕тн╕й (1 березня цього року - юв╕лей!) Фед╕р Павлович Габелко в╕дшукав «Кримську св╕тлицю», зателефонував до редакц╕╖, а згодом над╕слав листа. «Я пережив голод, полон, концтаб╕р н╕мецький, був у табор╕ смерт╕ в м. Буйов╕ц╕, англ╕йц╕ видали сов╕там. ╤з вс╕х табор╕в робив втеч╕...» - написав нам Фед╕р Павлович.
 Ми над╕слали до Австрал╕╖ нашу «Св╕тлицю» ╕ незабаром отримали зв╕дти бандерольку ╕з самвидавним альманахом австрал╕йських укра╖нц╕в «Прозр╕ння», який вида╓ Ф. П. Габелко з товаришами. Як же при╓мно було на стор╕нках цього заокеанського просв╕тницького журналу побачити передруки з... «Кримсько╖ св╕тлиц╕», а ще з «Укра╖нського слова», «Шляху Перемоги», «Незборимо╖ нац╕╖», «Л╕тературно╖ Укра╖ни», «В╕льно╖ думки» та ╕нших укра╖нських видань!
 Ми попросили Федора Павловича у якомусь ╕з лист╕в розпов╕сти детальн╕ше про сво╓ непросте життя, як закинула його доля до далеко╖ Австрал╕╖. А поки в╕н збира╓ться з думками, пропону╓мо читачам невеличку розпов╕дь про нашого австрал╕йського шанувальника, яка була надрукована у в╕нницьк╕й (отака географ╕я!) газет╕ «Майдан свободи».
 У останньому сво╓му лист╕ Ф. П. Габелка прив╕тав «св╕тличан» - ╕ редакц╕ю, й читач╕в - з новор╕чними та Р╕здвяними святами, побажав «усп╕х╕в ╕ добрих ф╕зичних сил та витривалост╕ у важлив╕й прац╕ на добро укра╖нському народов╕ й ун╕тарно-незалежн╕й соборн╕й Укра╖нськ╕й держав╕». А ще пов╕домив, що напередодн╕ свого юв╕лею, в лютому, ма╓ пережити ще одне випробування - непросту операц╕ю («не знаю, як ╖╖ «проскочу»...)
 Побажаймо ж нашому земляков╕ ст╕льки добрих сил ╕ витривалост╕, щоб ми в╕тали його ще й ╕з стол╕ттям ╕ читали в наш╕й «Кримськ╕й св╕тлиц╕» не одну стор╕нку спогад╕в про життя укра╖нц╕в у далеких св╕тах!
 
ЖИТТЯ ЗАРАДИ УКРА╥НИ
 Фед╕р Павлович Габелко... Пр╕звище цього ем╕гранта у далек╕й Австрал╕╖ нин╕ в╕доме не лише лубенцям, а й в Укра╖н╕. Б╕льше того - Габелка зна╓ св╕т!
 Видрукуван╕ в австрал╕йському видавництв╕ «Фортуна» (директор ╕ видавець Петро Кардаш) портрети Тараса Шевченка та Симона Петлюри роботи митця Федора Габелка, роз╕йшлися по всьому св╕ту. Фед╕р Павлович ╕ донин╕, попри св╕й далеко не молодий в╕к, наполегливо працю╓ над виданням альманаху «Прозр╕ння».
 - Будучи ад’ютантом у сов╓тськ╕й арм╕╖, - пригаду╓ виходець з Лубенщини, - я служив у в╕дд╕л╕ пропаганди к╕ноф╕кац╕╖. У в╕льний час довол╕ часто бував в друкарн╕ сов╓тсько╖ пропаганди у Львов╕. Саме там, з власно╖ ╕н╕ц╕ативи, набув фах л╕нотип╕ста, що згодом мен╕ знадобилося.
 Уже в ем╕грац╕╖ м╕й шлях прол╕г до видавничо╖ справи. Тим паче, л╕нотип╕ст╕в на той час не вистачало, тому я й був «п╓рвий парень на д╓р╓вн╓» в цьому план╕. Так тривало до 1948-го року.
 У Мюнхен╕ було засноване книжкове товариство «Ун╕версальна б╕бл╕отека». П╕д ег╕дою цього товариства мною було видруковано, зокрема: тритомник «Кобзаря» (повне, без цензури, видання 1896-го року), «Ки╖в-Крак╕в-Ляйпц╕г». Нин╕ це р╕дк╕сть, тому передав Дмитров╕ Павличку для перевидання Академ╕╓ю наук Укра╖ни.
 У видавництв╕ «На чужин╕», де я працював, видан╕ також книги ╤. Франка «Створення св╕ту», дещо з Л. Укра╖нки, к╕лька пов╕стей Б. Чайк╕вського (все це у роки 1946 - 1948), «Укра╖нським вт╕качам ╕з Сх╕дно╖ Укра╖ни», а також перший укра╖номовний часопис «Слово», до реч╕, сво╖ перш╕ зб╕рки друкував у нас ╕ Дмитро Нитченко (Чуб).
 У сер╕╖ «Народна б╕бл╕отека» вийшли «Укра╖на: поез╕╖» С. Черкасенка, «Вишнев╕ усм╕шки» О. Вишн╕, «Мапа Укра╖ни» - фотопередрук з Вашингтонського видання 1920-го року, «Календарець на 1947 р╕к» з малюнками.
 - Вважаю, - продовжу╓ Фед╕р Павлович, - що саме видання газет, книг, що в╕дкривали оч╕ на правдиву ╕стор╕ю Укра╖ни, до чого я причетний безпосередньо - позитивно вплинуло на те, що «сов╕ти» ще сотн╕ тисяч не повернули на «род╕ну». А у такий спос╕б люди були твердо налаштован╕ на хай ╕ не зовс╕м легке, - але в╕льне (без лаг╓р╓й) життя у В╕льному Св╕т╕.
 Як я вже в╕дзначив, ╕ донин╕ Фед╕р Павлович не полиша╓ працювати над виданням альманаху. Веде широке листування з укра╖нцями у св╕тах та з к╕лькома потужними видавництвами в Укра╖н╕. Його пр╕звище часто значиться в справд╕ укра╖нських часописах. Його листи чита╓ президент, його листи надходять до канцеляр╕╖ Ки╖вського патр╕архату, де автору цих рядк╕в довелося побувати разом з м╕стером Габелком на ауд╕╓нц╕╖ у Свят╕шого Патр╕арха Ф╕ларета.
 Габелка, без переб╕льшення, зна╓ св╕тове укра╖нство. ╤ я пишаюся тим, що доля звела мене з цим патр╕отом понад десяток рок╕в тому.
 Снаги Вам, шановний земляче!
 Олександр ТАРАСЕНКО.
м. В╕нниця.

АВТОБ╤ОГРАФ╤ЧН╤ ДАН╤ (з художньо╖ лист╕вки):
 Фед╕р Павлович Габелко народився 1.03. 1918 року в сел╕ Садчикове Кустанайсько╖ област╕ в Казахстан╕, де його батьки Павло ╕ Явдоха Габелки були на засланн╕. Родом вони з хутора Гуля╖вка села Березоточ╕ Лубенського району Полтавсько╖ област╕. Ф. П. Габелку, який в╕д народження любив малярство, не пощастило навчатися в художн╕х школах... В╕н здобув техн╕чну осв╕ту, зак╕нчив ╕нститут к╕нематограф╕╖, в╕йськову школу запасу середнього командного складу артилер╕╖, а на ем╕грац╕╖ здобув диплом кресляра-електрон╕ки.
 П╕сля зак╕нчення Друго╖ св╕тово╖ в╕йни в Н╕меччин╕ займався видавничими справами у сп╕лц╕ «Ун╕версальна Б╕бл╕отека» та власних «Дн╕про» ╕ «Пром╕нь». В Австрал╕╖ намагався розбудувати видавництво «Дн╕про».
 В основному, поза працею, присвятив себе д╕яльност╕ на громадсько-пол╕тичн╕й та на театрально-мистецьк╕й нивах. Був ╕н╕ц╕атором-засновником УВМД студ╕╖ в Адела╖д╕, був активним членом ╕ адм╕н╕стратором УТМФ, заснував драматичний гурток ╕м. Блавацького в Саншайн╕, був активним членом, декоратором ╕ адм╕н╕стратором театру ╕м. Леся Курбаса, в Канберр╕ був сп╕взасновником УАМТ ╕м. Лисенка, з поверненням до Мельборну заснував Мистецьке Об’╓днання В╕ктор╕╖ та в 1994-му роц╕ став ╕н╕ц╕атором створення Товариства укра╖нських театрал╕в. Був активним членом громадських ╕ в╕йськових орган╕зац╕й. Як п╕шов на пенс╕ю, почав займатися улюбленим малярством.

На фото: Фед╕р Габелко з дружиною Ф╕ол╕ною (Карюк).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2008 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5511

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков