"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2003 > Тема "Урок української"
#7 за 14.02.2003
В "УКРАЇНСЬКІЙ СВІТЛИЦІ" - ЗАВЖДИ СВІТЛО Й ЗАТИШНО!
В. КОВТУН
Володимир Миколайович Рудь з дружиною Людмилою Іванівною приїхали на помешкання до с. Молочного Сакського району з Житомирщини у 1991 році. Обоє вчителі, чоловік - викладач історії, а дружина - української мови і літератури. Стали працювати в Молочненській загальноосвітній школі. А оскільки це подружжя українців-патріотів, то з самого початку у них була мрія створити тут "Українську світлицю". І хоч не було для цього приміщення, почали збирати експонати. На щастя, знайшлася підтримка - в особі директора Любові Григорівни Сєдової. Підтримка була не лише моральною - директор сама збирала експонати для майбутньої "Світлиці". Нарешті у 1998 році з'явилась можливість виділити приміщення. Це стало для родини вчителів великою радістю. За три роки "Світлицю" нарешті було облаштовано. Так, "Українська світлиця" відбулася! Допомогу у її створенні надали вчитель біології Анатолій Васильович Сапсай, вчителька української мови і літератури Василина Федорівна Мельник, вчителька початкових класів Інна Володимирівна Крячко, завгосп Валентина Анатоліївна Шеметовська та батьки учнів. Тепер ми проводимо в "Українській світлиці" перші уроки для учнів старших класів, позакласні виховні заходи. Тут відбуваються засідання клубу народознавства. А як цікаво пройшов захід "Жіноча доля в творчості Шевченка"! Із розповідей Володимира Рудя на засіданнях клубу учні дізнаються про здобуття незалежності і розбудову молодої України, про історію її герба і прапора та гімну, про видатних людей в нашій історії, про гетьманів усіх часів, про Конституцію Пилипа Орлика тощо. Оці двоє людей, які пережили чорнобильське лихо, не сиділи склавши руки, а як могли намагалися відродити українське слово в школі, і це їм вдається. Ті зернята розумного, доброго, вічного, що сіють вони у молоді душі, дають добрі сходи. І немає сумніву, що це нове покоління гідно замінить представників нашої нинішньої влади. Воно не буде "плакальниками за народ", а гідними захисниками людини праці, зробить все, щоб подолати в Україні бідність і забезпечити людям гідне життя. А відвідаймо клас української мови і літератури - він обладнаний так гарно, просто і зі смаком! І найбільше для цього постаралися матусі школярів - Людмила Гришечкіна та Вікторія Ташланова. Повага до вчительки - запорука того, що вона матиме послідовників своєї справи. Є вони і у Людмили Рудь. Фах вчителя української мови мріють здобути Юля Бова, Ельвіна Маметова, Ліля Зінедінова, Саша Козлова, Маша Болдирєва. Ще в шостому класі одна з дівчаток писала в своєму творі з теми "Ким я хочу бути": "Хочу стати Людмилою Іванівною". І вже стала... Учні Людмили Рудь щороку виборюють призові місця на районних олімпіадах з української мови, є учасниками республіканської олімпіади АРК, конкурсу ім. Петра Яцика. Учень Толя Россіхін посів третє місце на республіканському конкурсі дитячих творів "Ми діти твої, Україно". Неодмінною помічницею для цих дітей є і "Кримська світлиця". На поточний рік її передплатили в школі 40 осіб.
с. Молочне Сакського району АРК.
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2003 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=552
|