Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2008 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 25.01.2008
ВС╤М ШКОЛАМ КРИМУ — НЕЗАДОВ╤ЛЬНО!


 Верховна Рада Криму й М╕н╕стерство осв╕ти та науки автоном╕╖ просять М╕н╕стерство осв╕ти Укра╖ни дозволити випускникам кримських шк╕л пройти незалежне зовн╕шн╓ тестування рос╕йською мовою. Голова Верховно╖ Ради Криму Анатол╕й Гриценко заявив журнал╕стам, що в╕н вважа╓ «дуже посп╕шним р╕шення М╕н╕стерства осв╕ти Укра╖ни щодо мови тестування». На його думку, «неможливо посеред навчального року ухвалювати так╕ р╕шення, тим паче в Криму, в с╕льських школах, як╕ не комп’ютеризован╕, це створить велик╕ проблеми й нер╕вн╕ можливост╕ для вступу до вищих навчальних заклад╕в». За його словами, в╕н звернувся до м╕н╕стра осв╕ти Укра╖ни з проханням, щоб на Крим не поширювалася норма про тестування лише укра╖нською мовою: «Я над╕слав листа м╕н╕стров╕ осв╕ти ╤вану Вакарчуку, щоб у Криму тестування проходило рос╕йською мовою», — пов╕домив Анатол╕й Гриценко. В╕н вважа╓, що обов’язкове зовн╕шн╓ тестування для вступу до ВНЗ укра╖нською мовою треба запроваджувати поетапно. «Вважаю, треба запроваджувати, але не цього року й не в Криму». В╕н нагадав, що 95,6% учн╕в у Криму навчаються рос╕йською мовою, 6,3% — кримськотатарською мовою й лише 3,2% учн╕в — укра╖нською мовою навчання.
 
ПАТОВА СИТУАЦ╤Я. ХТО ВИНЕН?
 Прим╕тно, що в минул╕ роки кримське М╕н╕стерство осв╕ти зверталося в Ки╖в з проханням дозволити випускникам кримських шк╕л писати випускн╕ твори не укра╖нською, а рос╕йською мовою, й М╕н╕стерство осв╕ти Укра╖ни щоразу задовольняло це прохання. Нин╕шнього року з аналог╕чним проханням до прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни Юл╕╖ Тимошенко звернувся також народний депутат Леон╕д Грач. А в М╕н╕стерств╕ осв╕ти та науки вважають, що в╕дстоювати можлив╕сть проведення зовн╕шнього оц╕нювання рос╕йською мовою мала Верховна Рада Криму.
 «Проф╕льна ком╕с╕я мала в╕дстоювати, користуючись тими повноваженнями, як╕ ╓ в наших депутат╕в. Наше м╕н╕стерство не проводить тестування, у нас нема╓ сво╖х повноважень. Воно проводиться Укра╖нським центром незалежного оц╕нювання ╕ якост╕ осв╕ти. Наша робота — суто орган╕зац╕йн╕ моменти», — заявив журнал╕стам заступник м╕н╕стра осв╕ти Криму Володимир Каврайський.
 Варто сказати, що М╕н╕стерство осв╕ти й понад 500 рос╕йських шк╕л Криму потрапили в патову ситуац╕ю. Незважаючи на те, що вже багато рок╕в актив╕сти укра╖нських громадських орган╕зац╕й Криму заявляють, що випускники кримських шк╕л, як╕ не волод╕ють державною мовою, ╓ неконкурентоспроможними на ринку прац╕ й вищо╖ осв╕ти ╕ ╓, по сут╕, «випускниками другого гатунку», н╕ Верховна Рада, н╕ М╕н╕стерство осв╕ти Криму н╕чого не роблять, щоб допомогти кримським д╕тям ╕ кардинально розв’язати проблему з вивченням державно╖ мови в кримських школах. — Сл╕д вважати, що нин╕шня ситуац╕я в рос╕йських кримських школах св╕дчить про профес╕йну неспроможн╕сть М╕н╕стерства осв╕ти Криму на необх╕дному р╕вн╕ орган╕зувати навчальний процес, зокрема вивчення державно╖ мови, а також укра╖нсько╖ л╕тератури та ╕стор╕╖, — вважа╓ голова Кримського ком╕тету з мон╕торингу свободи преси Володимир Притула. — Саме з ╖хньо╖ вини страждають кримськ╕ д╕ти, тисяч╕ яких щороку виходять з╕ школи й не можуть нормально влаштуватися в житт╕ через незнання державно╖ мови. Через це вони вимушен╕ або назавжди залишатися в Криму, або вступати до кримських ф╕л╕й рос╕йських ВНЗ, або ви╖жджати до Рос╕╖. Очевидно, саме з ц╕╓ю метою в Криму з року в р╕к фактично саботу╓ться розширення вивчення укра╖нсько╖ мови, л╕тератури, ╕стор╕╖ й точних наук укра╖нською мовою, бо активними противниками цього виступають пророс╕йськ╕ орган╕зац╕╖, що ╕нсп╕руються з-за кордону. Останн╕м часом вони вимагають закриття тих дек╕лькох укра╖нських шк╕л, як╕ ╓ в Криму, й заборони вивчення державно╖ мови. У той же час, формально укра╖нську мову в Криму почали вивчати ще 1955 року, коли була побудована перша укра╖нська школа — ╕ за 53 роки н╕ управл╕ння осв╕ти, а пот╕м ╕ М╕н╕стерство осв╕ти Криму, н╕ школи не змогли орган╕зувати навчальний процес на належному р╕вн╕. Формально також з 1990 року в Криму трива╓ перех╕дний пер╕од, за час якого навчальний процес у школах належало реорган╕зувати, але нав╕ть за останн╕ 17 рок╕в М╕н╕стерство осв╕ти та науки Криму виявилося неспроможним розв’язати цю проблему. То який ╕ще перех╕дний пер╕од потр╕бен кримчанам, аби припинити псувати життя випускникам сво╖х шк╕л?
 
ЩО РОБИТИ?
 Ситуац╕я ускладню╓ться тим, що сьогодн╕ в кримських школах не знають, як реагувати на вимогу про перех╕д на тестування укра╖нською мовою. Тестування ма╓ в╕дбутися з трьох дисципл╕н: обов’язково оц╕нюються знання випускник╕в з укра╖нсько╖ мови та л╕тератури, ╕стор╕╖ Укра╖ни, а третя дисципл╕на визнача╓ться за проф╕лем обраного факультету ВНЗ. Яким чином 11-класникам виконувати завдання укра╖нською мовою з математики, б╕олог╕╖, ф╕зики або х╕м╕╖, не знають н╕ викладач╕, н╕ сам╕ школяр╕. Кр╕м того, в деяких ВНЗ майбутн╕м аб╕тур╕╓нтам пов╕домляють про додатков╕ тести з тих самих дисципл╕н, як╕ вони збираються здавати в школах.
 Зг╕дно з положенням, також тестування мають пройти вс╕, хто збира╓ться вступати 2008-го до вищих навчальних заклад╕в Укра╖ни незалежно в╕д форми власност╕. За п╕дсумками тесту аб╕тур╕╓нт отриму╓ сертиф╕кат, який необх╕дно надати до ВНЗ разом з ╕ншими обов’язковими документами. Результати тесту мають зараховуватися як вступний екзамен до ВНЗ. Заяву для участ╕ в зовн╕шньому тестуванн╕ треба надати до 20 лютого 2008 року. За даними С╕мферопольського рег╕онального центру оц╕нювання якост╕ осв╕ти, в Криму тестування мають пройти 60 тисяч випускник╕в. Але ситуац╕я така, що переважна ╖хня б╕льш╕сть шанс╕в впоратися з тестами укра╖нською мовою просто не ма╓.
 М╕н╕стерство осв╕ти та науки Криму гарячково шука╓ можливост╕ уникнути обвинувачень у повному провал╕ навчального процесу. Як пояснив журнал╕стам перший заступник м╕н╕стра осв╕ти та науки автоном╕╖ Володимир Каврайський, сам╕ тестов╕ завдання будуть укра╖нською мовою, а до тест╕в додаватимуться невеличк╕ словнички терм╕нолог╕чних переклад╕в. Однак це н╕кого не вряту╓, вважа╓ заступник м╕н╕стра.
 
17 РОК╤В БЕЗД╤ЯЛЬНОСТ╤
 «На м╕й погляд, — каже в╕н, — зв╕сно, сам╕ тести мають бути мовою навчання. Не думаю, що це серйозна проблема при виданн╕ тестових завдань. Але ми не можемо в╕дстоювати цю позиц╕ю. Один ╕з пункт╕в зобов’язу╓ нас забезпечити виконання цього наказу. Яким чином нам це зробити, щоб не утискати права дитини на вступ до ВНЗ?» — висловлю╓ сумн╕в Володимир Каврайський.
 У той же час у Криму понад 90 в╕дсотк╕в школяр╕в здобувають середню осв╕ту рос╕йською мовою. За даними М╕н╕стерства осв╕ти Криму, на п╕востров╕ функц╕ону╓ 555 шк╕л з рос╕йською мовою навчання, 6 шк╕л з укра╖нською мовою навчання ╕ 15 з кримськотатарською. З урахуванням спец╕ал╕зованих клас╕в, програму середньо╖ школи укра╖нською мовою освоюють лише 3,5% в╕д загально╖ к╕лькост╕ школяр╕в. Леон╕д Грач вважа╓, що «проведення зовн╕шнього незалежного оц╕нювання в Криму укра╖нською мовою ╓ грубим нехтуванням конституц╕йних прав кримчан, глибоко зач╕па╓ етн╕чн╕ почуття учн╕в ╕ ╖хн╕х батьк╕в, а також ╓, по сут╕, необ’╓ктивним, бо учн╕ проходять курс навчання рос╕йською мовою, до того ж, наказ видано в середин╕ навчального року».
 — Це абсолютно не так, — заперечу╓ йому Володимир Притула. — Леон╕д Грач був би правий, якби йшлося не про державну мову. Насправд╕ все навпаки, грубим зневаженням конституц╕йних прав кримчан ╓ примусове насадження в Криму лише рос╕йсько╖ мови навчання й багатор╕чне пост╕йне ╕гнорування потреб кримчан у навчанн╕ ╖хн╕х д╕тей державною мовою, що, зрештою, призводить до того, що вони не в змоз╕ реал╕зувати себе у власн╕й держав╕. ╤ якщо в минул╕ роки на пост╕йн╕ вимоги кримчан ╕ того ж Леон╕да Грача М╕н╕стерство осв╕ти Укра╖ни незаконно дозволяло випускникам кримських шк╕л поголовно писати твори рос╕йською мовою, нав╕ть тим ╕з них, хто хот╕в писати ╖х укра╖нською мовою, то нин╕шнього року цього допустити не можна. За минулих 17 рок╕в перех╕дного пер╕оду М╕н╕стерство осв╕ти Криму мало провести необх╕дн╕ реформи, але не провело ╖х. Це повний провал м╕н╕стерства, яке виявилося неспроможним орган╕зувати навчання сво╖х школяр╕в державною мовою. ╤ Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни, М╕н╕стерство осв╕ти Укра╖ни зам╕сть дозволу в 17-й раз здавати випускн╕ екзамени рос╕йською мовою, з мого погляду, мають ухвалити р╕шення про повне розформування такого м╕н╕стерства у зв’язку з очевидною його профес╕йною непридатн╕стю й св╕домим ╕гноруванням потреб сотень тисяч кримських учн╕в у вивченн╕ державно╖ мови, ╕стор╕╖ та культури сво╓╖ держави.
 Микита КАСЬЯНЕНКО.
(Газета «День»).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2008 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5520

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков