Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО КАПРАНОВ: БРАТ, ЯКОГО НЕ СТАЛО
З╕ смертю Дмитра не стало ╕ явища Брат╕в Капранових…


УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2008 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 01.02.2008
ГОЛОС ТОЙ В ДУШ╤ НЕ СТИХ

ПАМ’ЯТЬ
СПОМИН ПРО ╤ВАНА МАЦЯЛКА
Ось уже ╕ п╕вроку, як п╕шов в╕д нас, п╕шов у в╕чну нашу пам’ять прекрасний укра╖нський сп╕вак, народний артист Укра╖ни ╤ван МАЦЯЛКО. В╕н мужньо боровся з недугою до останн╕х дн╕в, не в╕рячи, що ф╕н╕шна стр╕чка життя може перерватись. Та й ми, його друз╕, теж не в╕рили в це, бо покинути б╕лий св╕т у 53 роки, залишити восьмир╕чну донечку ╕ красуню дружину, Боже, як це несправедливо. Як це боляче ╕ траг╕чно.
 ╤ван Мацялко нечасто з’являвся на телев╕з╕йних екранах (а х╕ба горнеться телебачення до укра╖нсько╖ п╕сн╕?), але для тих, кому вдалося побачити його у концертних програмах, почути його л╕ричний дов╕рливий голос, в╕н уже залишався одним з найулюблен╕ших виконавц╕в. У п╕сн╕ й слов╕ ╤ван був справжн╕м укра╖нським патр╕отом, Митцем з велико╖ л╕тери, поборником укра╖нсько╖ духовност╕, активним борцем за нашу незалежн╕сть. ╤, певно, не могло бути по-╕ншому, бо вир╕с у Галичин╕, у родин╕, яка була г╕рко покарана "сов╓тським" режимом за так званий "укра╖нський буржуазний нац╕онал╕зм".
 З ╤ваном Мацялком нас по╓днують довг╕ роки сп╕впрац╕, а може, б╕льше - товаришування. Я певною м╕рою допомагав його становленню, особливо, коли в╕н п╕сля гурту "Соколи" почав сво╖ сольн╕ виступи. А все почалося з п╕сн╕ "Слов’янська врода", або "Слов’яночка". Вона була дуже популярною. Майже щодня звучала на укра╖нському рад╕о.
 ╤ван розпов╕в мен╕ такий еп╕зод. ╥де в╕н якось з Ки╓ва до Львова, заходить до вагона, а поруч попутниця - гарна д╕вчина. Розговорились.
 - А ви мене зна╓те?
 - Н╕, - в╕дпов╕ла д╕вчина.
 - А може, чули п╕сню "Слов’янська врода"?
 - Ой, це ж моя улюблена п╕сня. Чула багато раз╕в.
 - Так це я ╖╖ сп╕ваю.
 - Та не може бути, - оч╕ наповнились здивуванням ╕ рад╕стю. ╤ розмова потекла в ╕ншому русл╕. Це був н╕би початок. А дал╕ ╤вана вже вп╕знавали, просили автограф. В╕н став для багатьох справжн╕м кумиром.
 ╤ван Мацялко разом ╕з гуртом "Соколи" був першим, хто озвучив забут╕ п╕сн╕ С╕чових стр╕льц╕в та во╖н╕в УПА. Вони колись нав╕ть зд╕йснили концертний тур "Зах╕д - Сх╕д", ╕ багато п╕сень запам’яталися саме з голосу ╤вана Мацялка. Як в╕н ╖х проникливо ╕ натхненно виконував! У мене збер╕га╓ться ц╕лий диск таких його п╕сень.
 Ми разом з ╤ваном Мацялком записали досить багато п╕сенних твор╕в. Назву лише к╕лька: "Дв╕ зор╕", "Коли приходиш ти", "Чар╕вниця", "Погадай мен╕, циганко", "Русалонька", "Ж╕нка з блакитними очима". З ним охоче працювали так╕ в╕дом╕ композитори, як Остап Гавриш, Олександр Злотник, Геннад╕й
Татарченко, Олександр Осадчий, Мар’ян Гаденко, Володимир Домшинський. Його шанували колеги. В╕н був н╕би моральним авторитетом. ╤ де т╕льки ╤ван знаходив т╕ ср╕бн╕ барви в голос╕, ориг╕нальн╕сть у жестах, коли виконував народн╕ п╕сн╕!
 Я запрошував його на вс╕ сво╖ авторськ╕ вечори, як╕ в╕дбувалися в Нац╕ональному палац╕ "Укра╖на", ╕ завжди його виступи були обрамлен╕ просто шаленими оплесками. А коли доводилося десь ви╖жджати в област╕, просив при╓днатися ╤вана, бо знав, буде ╤ван Мацялко - буде усп╕х.
 Як багато хочеться сказати про цього чудового митця. В╕н ╕ зараз н╕би сто╖ть перед мо╖ми очима: завжди охайний, з╕браний, елегантний, з почуттям власно╖ г╕дност╕. В╕н ╕ серед сп╕вочо╖ брат╕╖ вир╕знявся сво╖м внутр╕шн╕м ╕ зовн╕шн╕м решпектом, якщо можна так сказати.
 Гадаю, що нам треба зберегти творчий набуток прекрасного нашого сп╕вака, з╕брати вс╕ просп╕ван╕ ним п╕сн╕, видати ╖х к╕лькома дисками. Хот╕в би спод╕ватись, що на нашому телебаченн╕ таки знайдуться сов╕сн╕ люди, патр╕оти р╕дно╖ п╕сн╕, як╕ зроблять телеф╕льм про ╤вана Мацялка, поки не загубилися телев╕з╕йн╕ та рад╕йн╕ записи. Дуже добре було б, щоб ╕н╕ц╕атором стало наше М╕н╕стерство культури. Та й льв╕вська обласна влада хай не сто╖ть осторонь. А його творч╕ побратими згодн╕ при╓днатися до ц╕╓╖ роботи.
 Я давно ╕ близько знаю родину ╤вана Мацялка. Люблю ╕ шаную його дружину Валентину, мою землячку, яка теж ╕з Житомирщини. Вона пров╕дна артистка Льв╕вського театру ╕мен╕ Мар╕╖ Заньковецько╖. Хочу сьогодн╕ сво╓ю рукою витерти з ╖╖ очей сльозу печал╕, пригорнути його донечку - восьмир╕чну Ганнусю ╕ сказати: ти виростеш достойною людиною, бо в тебе був прекрасний батько. До реч╕, шлюб ╤вана з Валентиною благословляв сам Папа Римський ╤ван Павло II. А в╕нчання теж в╕дбулося у Ватикан╕ в греко-католицькому собор╕. ╤ван дуже т╕шився цим. Хочу потиснути руку його брату Михайлу - в╕домому музиканту, який в тяжк╕ м╕сяц╕ хвороби був поруч.
 Знаючи, що ц╕ слова можуть бути озвучен╕, сво╖ сп╕вчуття ╕ побажання вт╕хи родин╕ й ус╕м близьким просив мене передати ╕ наш видатний поет, Герой Укра╖ни Борис Ол╕йник, для якого ╤ван Мацялко теж був одним з улюблених виконавц╕в. Та, власне, для багатьох в╕н був, як то кажуть, близьким за тональн╕стю звучання.
 ...Поховали ╤вана Мацялка на Личак╕вському цвинтар╕ у Львов╕. П╕сля спекотних дн╕в у цей день ╕шов дощ. Н╕би земля плакала за сп╕ваком, ╕ народу було море. Т╕льки непом╕чен╕ були високопосадовц╕. ╤ складалось таке враження, що слово "влада" ╕ слова "духовн╕сть", "сп╕вчуття", "милостив╕сть" як╕сь несум╕сн╕. А шкода. Помер в╕домий сп╕вак, народний артист Укра╖ни. А в центральних газетах - н╕ слова. Хоча б рядочок п╕д картинкою на нашому телебаченн╕. Н╕ гу-гу. ╤ з болем вирива╓ться з грудей: чому не любиш сво╖х син╕в, моя державо? Не тих, хто набива╓ кишен╕ грошима, а тих, хто облагороджу╓ тебе п╕снею ╕ щирим словом. Чому?
 ╤ ще один еп╕зод. Вже на поминальному об╕д╕ до закритого залу якось залет╕в метелик. В╕н кружляв, кружляв, ╕ раптом с╕в на плече Остапу Гавришу. Довго сид╕в. Це пом╕тили вс╕. Н╕би душа ╤вана прилет╕ла ╕ промовила до людей: "Я з вами".
 Розпов╕м ще про одне. Якось мене серед ноч╕ розбудив дзв╕нок в╕домого поета ╕ артиста В╕ктора Женченка:
 - Чу╓ш, Вадиме, твою п╕сню сп╕ва╓ ╤ван Мацялко. Ой, як сп╕ва╓! Я просто шален╕ю! Не можу наслухатись.
 ╤ це непоодинокий приклад шани ╕ любов╕ до нашого прекрасного артиста.
 П╕дн╕маю оч╕ до неба, бо в╕рю, що наш побратим десь там ╕ кажу: "Чу╓ш, ╤ване? Ми п╕дставля╓мо душу тво╖й п╕сн╕, ми не забудемо тебе". З тиш╕, з суму н╕би пробива╓ться натхненний голос. Ви вп╕знали його? Це живий голос народного артиста Укра╖ни, незабутнього ╤вана Мацялка. Бо його голос в наш╕й душ╕ не стих. ╤ не стихне.
 Слухайте ╕ спом’ян╕ть.
 Вадим КРИЩЕНКО,
 поет, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни.

(На фото з арх╕ву В. Крищенка - ╤ван Мацялко на одному з творчих вечор╕в поета).

З репертуару ╤вана МАЦЯЛКА

ДВ╤ ЗОР╤
Музика О. Гавриша
В╕рш╕ В. Крищенка

Уже з╕в’яли б╕л╕ кв╕ти осен╕,
Уже верба схилилася до сну.
Але по стежц╕ спомин╕в
 ╕ дос╕ ми
Шука╓мо усе свою весну.
Уже птахи курликнули
╕з вир╕ю
╤ щезнули у с╕р╕й далин╕.
Тод╕ чому до цього часу в╕рю я,
Що ти ╕ще зустр╕нешся мен╕?
ПРИСП╤В:
З тобою ми, як дв╕ зор╕, -
Висок╕ ╕ тривожн╕.
Зда╓ться, поруч угор╕,
А стр╕тися не можем.

Веч╕рн╕м сумом вже
стежки застелен╕,
Та все одно,
та т╕льки все одно,
Щоб не згубилась ти
в ос╕нн╕й темен╕,
На ц╕лу н╕ч я засв╕чу в╕кно.
Знайди його м╕ж
сотн╕ ╕нших вогник╕в,
Постукай легким
дотиком руки.
╤ притулюся
я губами вогкими
До н╕жно╖ жадано╖ щоки.
ПРИСП╤В.

ЧАР╤ВНИЦЯ
Музика О. Пляченка
В╕рш╕ В. Крищенка

Б╕ля р╕чки-броду,
Де вода ╕скриться,
Ходить юна врода -
Н╕жна чар╕вниця,
Мов карпатська кв╕тка,
Що у св╕т╕ мало.
Запитав я: зв╕дки?
Зв╕дки? - не сказала.
ПРИСП╤В:
Чар╕вниця, чар╕вниця
╕з Карпатських г╕р,
Ти сто╖ш в мо╖й уяв╕,
любко, до сих п╕р.
Чар╕вниця -
н╕би чую в шепот╕ осик:
Якщо ╓ десь чар╕вниця,
св╕т - як чар╕вник.

Знов п╕ду-полину
До бистр╕нь-водиц╕,
Може, десь зустр╕ну
Милу чар╕вницю.
Простелю ╖й кв╕ти
Й л╕течко зелене,
Щоб вона нав╕ки
Приросла до мене.
ПРИСП╤В:

Б╕ля р╕чки-броду,
Де вода ╕скриться,
Ходить юна врода -
Н╕жна чар╕вниця,
Де ╕де чи стане -
Н╕би сонце св╕тить,
А куди погляне -
Виграють тремб╕ти.
ПРИСП╤В.

ОЙ У Л╤С╤, НА ПОЛЯН╤
Повстанська п╕сня,
виконувана гуртом "Соколи"

Ой у л╕с╕, на полян╕
Стояли повстанц╕,
Посходились до пот╕чка
Вмиватися вранц╕.
Декотр╕ ся повмивали,
Декотр╕ ╕ще н╕,
Б╕льшовицького нападу
Ся не спод╕вали.

Кулемети терескочуть,
Мов т╕ закажен╕.
Крикнув сотник "Соловейко":
"Я, хлопц╕, ранений!"

Упав "Орел", упав "Орест",
Упав "Соловейко".
Крикнув: "Слава Укра╖н╕!
Будь здорова, ненько!"

"Будь здорова, д╕вчинонько,
╤ ти, р╕дна нене,
А ти, славна Укра╖но,
Не забудь за мене!"...

Ой у л╕с╕ на полян╕,
Стояли повстанц╕,
Посходились до пот╕чка
Вмиватися вранц╕.

Шановн╕ читач╕! Вадим Дмитрович КРИЩЕНКО нещодавно над╕слав до редакц╕╖ ще три диски сво╖х п╕сень, тож усього ╖х у "Св╕тлиц╕" вже 7! Нагаду╓мо, що з люб’язно╖ згоди В. Крищенка ми можемо переписати ╖х для вас (в mp3-формат╕ вони пом╕щаються на один диск). Кр╕м того, в редакц╕╖ ╓ диск п╕сень у виконанн╕ гурту "Соколи", у якому колись розпочинав свою творчу д╕яльн╕сть ╤ван Мацялко. Звертайтеся!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2008 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5539

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков