Версiя для друку Обговорити в форумi

25 СІЧНЯ ВОЛОДИМИРУ ВИСОЦЬКОМУ виповнилося б 70 років
"ЙОГО ПОЕЗІЯ ПОЧИНАЛАСЯ З ДУМОК, ЯКІ ПОТІМ КОРІННЯМ ВРОСТАЛИ В НАШІ ДУШІ..."
 Йдуть роки... Канула в Лету радянська епоха, а пісні Володимира Висоцького залишилися. Він, як сказав Валентин Гафт, "пел о том, о чем молчали все, свою больную совесть в мир обрушив, и резал в кровь свою и наши души".
 На пам’ятнику йому вибито:

Ты жил, играл и пел с усмешкой,
Любовь российская и рана.
Ты в черной рамке
не вместился...
Тебе тесны людские рамки.

 Син поета, Микита Висоцький - актор за професією, режисер і продюсер десять років тому очолив музей пам’яті свого батька. Микита Володимирович відразу ж погодився на інтерв’ю кореспонденту УКРІНФОРМу.
 - Я був у свідомому віці, коли його не стало, він не збирався, загалом, вмирати. Він розумів, що не вічний, але навіть не мріяв про те, що в його улюбленому будинку на Таганці буде його музей.
 Його можна вважати бардом. Але поетична музика Висоцького абсолютно своя. Вірш завжди починався з думки, іноді з якогось враження, звукосполучення. Це було тільки його: багато хто намагався повторити, але марно. Його думки потім корінням вростали в душі сучасників і молодих шанувальників таланту Поета.
 Я не думаю, що це саме бардівська музика, її бардівською можна назвати, як він сам говорив, в значенні ритмічної основи. Висоцький - це і бренд, і явище культури. Це і романтика нашого минулого, і наша ностальгія.
 ...Мені здавалося, що я йду з театру ненадовго, але вийшло, що вже на цілих десять років. Чиновників багато, але все зійшлося на мені: попросили родичі, друзі акторські. І я сам зрозумів, що музей батька - це моє.
 Музей Висоцького - державна установа, вона фінансується з московського бюджету. А Фонд Висоцького був створений для того, щоб зібрати кошти на те, на що не вистачило грошей у держави. Фонд проводить культурні акції, фестивалі, випускає книги, реалізує різні проекти, пов’язані з батьком і його творчістю. У нас є малий концертний зал, де проходять вечори авторської пісні, картинна галерея, де проводять свої виставки художники.
 - Цікаво, а ви самі граєте на гітарі?
 - В молодості всі вчилися грати, "розбирали" якісь акорди, але далі цього не пішло. Можливо, від мене чекали, що заспіваю голосом Висоцького... Коли співає душа у людини - це чудово. Я вчився у школі-студії МХАТ, у мене було "відмінно" з вокалу, голос поставлений. Я можу співати "під Висоцького", але його таланту і такої потреби у мене немає.
 - У вас є родичі в Україні?
 - Так, завжди були. Мій прадід - повний батьківський тезко - Володимир Семенович і дід Семен Володимирович - кияни. У нас так склалося, що на честь діда названий був я. Так і мій старший син Семен вчився у Києві на юриста.

Средь суеты и кутерьмы -
Ах, как давно мы не прямы! -
То гнемся бить поклоны впрок,
А то - завязывать шнурок.
Стремимся вдаль
 проникнуть мы,
Но даже светлые умы
Все размещают между строк -
У них расчет на долгий срок...
 (Володимир Висоцький)

УКРІНФОРМ.

 З нагоди 70-річчя Володимира Висоцького в місті Гайсині на Вінниччині відкрито меморіальну дошку. На ній зображено портрет актора і співака та напис "У цьому будинку 1950 року проживав видатний російський актор, письменник і кіносценарист Володимир Семенович Висоцький".
 Зв’язок видатного актора й барда з Вінниччиною став відомим для широкої громадськості лише минулого року. Але старші мешканці містечка пам’ятають і самого Володимира, котрий в юності навідувався сюди, і його дядька Олексія Володимировича, котрий обіймав помітну посаду в місцевому військовому гарнізоні. Саме до нього на гостини у дванадцятирічному віці й приїздив
В. Висоцький.
 * * *
 Одесити відзначили 70-річчя з дня народження актора, поета і барда В. С. Висоцького, "одесита по духу", як сам себе називав артист. До барельєфа на стіні будівлі Одеської кіностудії, де неодноразово знімався Висоцький, за традицією принесли живі квіти ті, хто був особисто знайомий з кумиром 70-х, а також шанувальники таланту співака і актора.
 За різними даними, Володимир Висоцький був в Одесі близько 200 разів. Саме з фільму "Вертикаль", який в 1966 році був знятий на Одеській кіностудії, почалася широка популярність співака. Серед стрічок, які демонструються цими днями на телеканалах, особливе місце займають фільми, створені на Одеській кіностудії за участю Володимира Висоцького, - "Місце зустрічі змінити не можна" С. Говорухіна, "Короткі зустрічі" К. Муратової.
Про перебування Володимира Семеновича в Одесі вийшло декілька книг. Тут досі живе багато людей, які пам’ятають кумира мільйонів. На Одеській кіностудії працює музей Висоцького.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2008 > Тема "З потоку життя"