Версiя для друку Обговорити в форумi

З РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ
ХТО Ж ПОКАЖЕ ПРИКЛАД, ЯК НЕ ВИ?

 З відкритого листа до Голови Верховної Ради України
 А. П. ЯЦЕНЮКА

 Шановний Арсенію Петровичу!
 Українська громада Криму поважає і підтримує Вас за державницьку позицію у розбудові незалежної України. Але ми здивовані тим, що під час поїздки до Криму, у виступах перед місцевою владою і на кримському телебаченні Ви спілкувалися не державною мовою, російською. Ми можемо зрозуміти Вас
як людину, яка колись працювала в Криму, але не розуміємо як одного з керівників Української держави. Цей вчинок додав нових сил російським шовіністам і сепаратистам для втілення в життя своєї мрії про дві державні мови і зводить нанівець всі потуги української громади в утриманні статусу української мови як державної. Бо якщо перші особи держави порушують 10 статтю Конституції України, яку вони повинні свято виконувати і стояти на її сторожі, то чому не можна порушувати цей закон їхнім підлеглим, і, тим більше, простим людям.
 Тому українці Криму просять Вас та інших посадовців, голів облдержадміністрацій у своїх виступах, особливо в Криму, у повсякденній роботі застосовувати державну українську мову, показувати приклад державницького ставлення до цього питання, подавати приклад всьому українському народу.
 Зараз шовіністи і сепаратисти Криму зловтішаються: якщо Яценюк говорить російською, в Києві міністри і депутати розмовляють російською, по телебаченню банкіри і бізнесмени дають інтерв’ю російською, то чого ви в Криму виборюєте і захищаєте одну українську державну мову?
 Соромно і прикро, що на півострові на 2 млн. населення існує лише 6 українських шкіл (російських - 555). Постає питання: хто й де нас буде вчити патріотизму, державній українській мові, українській культурі, історії України? Тому, шановний Арсенію Петровичу, ми, українці Криму, просимо Вас і Уряд на чолі з Ю. Тимошенко, коли будете корегувати бюджет на 2008 рік, виділити цілеспрямовано кошти і побудувати в Сімферополі ВНЗ з українською мовою навчання, церкву Київського патріархату та інформаційно-культурний український центр. Ці будівлі на віки вічні свідчитимуть про те, що Крим був, є і буде завжди українським.
 Мова - це слова, а слова - це ті зерна, що впали в родючу землю, це хліб наш насущний, без якого немислиме життя. Любімо рідну українську мову, бережімо її, як матір, як своїх дітей.
 Шановний Арсенію Петровичу, українці півострова дуже просять особисто Вас, Президента і Уряд сіяти українські зерна в родючу кримську землю і дбати про них, леліяти їх, щоб зібрати добрий український врожай, бо без наполегливої державної підтримки не вдасться відстояти в Криму українську державну мову, українську культуру і, взагалі, український Крим.
 Прийнято на засіданні Громадсько-політичної Ради демократичних організацій Криму.
 4 лютого 2008 р., м. Сімферополь.

 До складу Ради входять: Українська громада Криму, Ліга етнічних українців "Лелека", КО Конгресу українських націоналістів, Кримська філія НТШ, КО "Україна та світове українство", КО "Спілки офіцерів України", Товариство відродження Української нації; Сумське земляцтво в Криму та ін.
 Голова Громадсько-політичної Ради демократичних організацій Криму - Владислав Хмеловський, заступник - Петро Смолянінов. Конт. тел. 8-097-219-40-03.
 * * *
 Громадсько-політична Рада демократичних організацій Криму прийняла також звернення до Президента України з приводу демаршу
проросійських кримських громадських організацій та політичних партій 24 січня 2008 року на площі Леніна у Сімферополі, коли було спалено портрет Міністра освіти України І. Вакарчука. Це не що інше, як вияв російського націонал-шовінізму, з цього починалися Крути, голодомор-геноцид українського народу, "судебные совещания-тройки", концтабори, 37-й рік та інші заходи зі знищення України і українців та передової, свідомої частини інтелігенції. Вимагаємо, щоб цим діянням була дана відповідна правова оцінка з боку відповідних державних установ АРК, Представництва Президента України в Криму, прокуратури та СБУ, говориться у зверненні.
 
До Міжнародного дня рідної мови
CRIMEA AUTODAFE

Січневим днем на площі міста
Юнці, під управлінням ляльковода,
Опудало спалили,
 професора-міністра,
Відпрацювали виставу для народу.
Історію, мабуть, не знають,
 її уроків грізних.
До цього подумки
 приходиш знову й знову.
Як висновок: палили не міністра -
Спалити хочуть нашу Мову.
Роман САВОНЮК.
м. Сімферополь.
 

АБСУРДНО І СМІШНО...

 Шановні світличани! Я - рідний онук караїмського письменника Аропа Юсеф-огли Леві. Тепер перекладаю його п’єсу "Ахыр зэман" ("Останні часи") українською мовою. І в її тексті виявив місце, яке могло б бути чудовою пародією на ту маячню, яку постійно у наш час пишуть кримські російські газети. Один із персонажів п’єси - Зевад’я Зампара - кепкує над не дуже
розумною жіночкою-свахою Акпіке. Вона прийшла до нього в дім, побачила його з газетою і запитала, що пишуть у газеті? І от що він вигадав, начебто написане в газеті (дія відбувається наприкінці ХІХ ст.):
Зевад’я:

Війна, бійка буде: знову поглядають
вороги на Крим.
Уявіть, з усіх земель зберуться разом
і війну почнуть зненацька, раптом,
горе нам усім!
Одних турків десять мільйонів
може зібраться.
Та де там - певно,
буде й п’ятнадцять.
Англійці, французи, німці,
поляки, греки, китайці...
Геть усі проти Росії з’єднаються,
і лихі тоді справи кримські!
 Дуже схоже на сучасні кримські російські газети - чи не так? Але, судячи з того, що Акпіке повірила й перелякалася, мабуть, і тоді російська преса писала щось подібне. Мовляв, бідна нещасна Росія, всі у світі - її вороги, тільки й хочуть усі гуртом піти на Росію війною і щось у неї відтяпати, зокрема, Крим. Із найжахливішими перебільшеннями (10 - 15 мільйонів турецького війська!), із найнеймовірнішими воєнними союзами (одна згадка про китайців чого варта! А поляки тоді ще не мали своєї держави). Це була пародія на тогочасну російську пресу, а вийшла пародія на сучасну, бо вона в Криму така сама й нині.
 Дуже прошу опублікувати цей уривочок. Хай кримчани побачать, наскільки це смішно й абсурдно.
 Віктор ЛЕВІ.
 м. Дніпропетровськ.
 
 НАВІЩО ВАМ ТЕЛЕПРОГРАМА?

 Вельмишановний пане редакторе!
 Я інвалід І групи, мені 78 років, колишній політв’язень. Я постійний передплатник "Кримської світлиці". Вважаю її одним із кращих і найбільш патріотичним серед інших наших часописів, тому не тільки підшиваю, але і переплітаю "КС". Знаю, що багато інших роблять те ж саме.
 На жаль, із цінним і цікавим матеріалом доводиться переплітати й "Програму телепередач", а це дуже незручно через обмежене місце для зберігання.
 Подумайте тільки: щотижня втрачаються три газетних сторінки, що на рік складає більш як 150 сторінок (або 10 повних газет). Скільки можна було б на звільнених сторінках помістити цікавого і потрібного матеріалу. Можна було б тоді виділити і "Куточок гумору" (якусь карикатуру, кілька анекдотів або гумореску з кримського життя).
 Чи не можна було б, як це зробила більшість часописів, виділити "Програму телепередач" на окремий листок, навіть з дрібним шрифтом (ми і так отримуємо її із запізненням на три дні).
 Як би там не було, все одно буду постійним передплатником "КС", поки вона буде по-справжньому українською. Бажаю вам успіхів і всього щонайкращого!
 З високим поважанням -
 Богдан ГАНЕВИЧ.
 м. Борислав, Львівська обл.
* * *
 Щиро шановна моя редакціє!
 Кожен примірник "Кримської світлиці" для мене - свято. Навіть київські газети не друкують такого унікального, правдивого матеріалу як ви! Спасибі вам за це. Шкода, що не можу часто писати вам, хоча віршів назбиралося чимало. Надсилаю вам свій роздум педагога (колишнього) про ситуацію, яку пани Грачі роздмухують до світових розмірів, а йдеться лише про те, щоб опустити нашу молодь до рівня неуків. Колись, у 90-ті, плакали мої студенти й проклинали власних батьків за те, що ті звільняли дітей від вивчення української мови. Скільки молоді тоді мало проблеми із працевлаштуванням, і з влаштуванням кар’єри!

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ЮНИМ КРИМЧАНАМ

"Світличенька" теплом зігріла душу,
Немов промінчик сонця в зимну днину.
Легенько скинула,
 мов хвилечку на сушу,
На рідній мові кримськії новини.
Новини різні: і хороші, і не дуже.
Хороші - правда про минуле України.
Нікого не полишать нас байдужими
Матеріали про важку визвольну днину.
А севастопольська бридня, не вартая уваги.
Де може, смітить душі читачеві.
Державній мові щоб надати переваги -
Сказати мушу я у відповідь Грачеві:
- Так, добре, пане Грач!
 Топчіть дітей російських!
Вчіть, щоб державну мали всі за сміття!
Час надійде - і прокленуть
ці витівки бісівські:
Ви ж прирікаєте людей на безробіття!
Не всі ж не люблять росіян отак, як ви,
В них патріотів України - ой, багато!
А недругів - і серед вас - мов мурашви,
Хто проти мови, України, проти НАТО.
Щоб комуніст не надривав даремно глотку -
Не біймось! Проведімо референдум!
Вони ж лукавлять, що аж сімдесят відсотків
Не хочуть в НАТО! - Політичні "бренди"!
Бо ті, хто хоче в Україні вік прожить,
(Тих, хто не хоче, я не бачила між ними!) -
Ті скандалістам-комуністам кожну мить
Повинні говорити: - Ми не з вами.
Випускники-кримчани! Не ведіться
На провокацію пана Грача недружню!
Бажаю всім вам у студентство влиться.
І полюбіть державну мову!
Будьте мужні.
 
Даруйте мені мою нестриманість в оцінках. Мій великий друг зі Львова Сергій Лащенко вже зауважував мені за дуже круті характеристики владців. Прошу вас, коригуйте, якщо треба, бо ж головне - не нашкодити рідній газеті.
 З великою пошаною до всієї "Світличеньки" -
 Т. В. БОЙКО.
м. Мелітополь, Запорізька обл.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #6 за 08.02.2008 > Тема "З потоку життя"