|
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 08.02.2008 > Тема ""Білі плями" історії"
#6 за 08.02.2008
НАЙЖАХЛИВ╤ШИЙ ЗЛОЧИН ВС╤Х ЧАС╤В ╤ НАРОД╤В
Нема╓, мабуть, в св╕т╕ людини, с╕м’╖, нац╕╖, держави, доля яких м╕стила б т╕льки добро чи зло. Все переплелося, ╕ часом нав╕ть важко сказати, чого ж там б╕льше. Мала сво╖ злети, пад╕ння ╕ Укра╖на. Згадаймо хоча б Оратту, Трип╕льську культуру... чи втрату державност╕ та епоху Ру╖ни... Остання чорна смуга простяглася на ц╕ле тисячол╕ття. ╤ проголошення незалежност╕, яке чи не найяскрав╕ше засв╕дчило наближення к╕нця цим безм╕рним стражданням, не може не радувати.
Однак одн╕╓╖ радост╕ замало, щоб нова св╕тла смуга була щасливою ╕ тривалою. Потр╕бно, принаймн╕, проанал╕зувати минуле, з’ясувати причини наших нещасть, побачити пройдений шлях чесним, в╕дкритим, правдолюбним поглядом. Т╕льки знаючи правду про минуле, можна набути певного ╕сторичного досв╕ду, уникнути повторення та застерегти в╕д зд╕йснення у майбутньому багатьох прикрих помилок.
А починати сво╓ прозр╕ння, звичайно ж, потр╕бно з переосмислення ╕ анал╕зу найжахлив╕шого злочину вс╕х час╕в ╕ народ╕в - геноциду укра╖нсько╖ нац╕╖, ско╓ного Рос╕йською ╕мпер╕╓ю в образ╕ Москов╕╖ - Рос╕╖ - СРСР. Натхненником того земного Пекла була ╕деолог╕я людиноненависництва, виконавцем - ╕мпершов╕н╕сти та ╕мперкомун╕сти.
Жахлив╕сть ско╓ного злочину не зна╓ аналог╕в у св╕т╕ ╕ шоку╓ уяву багатьма параметрами. Перш за все сво╓ю протиприродною, патолог╕чною метою. Адже планувалося не просто з’ясувати м╕жнародн╕ стосунки, змусити одних п╕ти на поступки ╕ншим. Планувалось еволюц╕йний процес зам╕нити регенерац╕йним ╕ одну з найрозвинен╕ших ╕ найдревн╕ших нац╕й планети з╕ славною ╕стор╕╓ю перетворити на стадо тваринопод╕бних ╕стот, що не усв╕домлюють свого власного "я".
Неосв╕чен╕ москов╕ти, ел╕та яких, бояри, зам╕сть п╕дпису ставили дв╕ схрещен╕ палички, звичайно ж, заздрили осв╕ченим ╕ культурним укра╖нцям ╕ ненавид╕ли ╖х. Тому так фанатично забороняли укра╖нську мову ╕ так немилосердно-педантично мр╕яли не т╕льки захопити багат╕ укра╖нськ╕ чорноземи, не т╕льки пограбувати наш народ, не т╕льки вгамувати св╕й комплекс меншовартост╕ шляхом приниження укра╖нц╕в, а й в╕д╕брати в них ╖хню ╕стор╕ю ╕ привласнити ╖╖ соб╕. Вони з горд╕стю називали себе не москов╕тами (ким були насправд╕), а руськими, тобто нашим ╕м’ям. А нам ч╕пляли вс╕ляк╕ ярлики "малорос╕в", "хохл╕в", "менших" та "другосортних" громадян ╕мпер╕╖. А щоб народ забував про сво╓ минуле ╕ не претендував на вкрадену ╕сторичну славу, його знищували, в╕дбивали пам’ять, шматували на частини, виселяли в непридатн╕ для життя м╕сяця, розчиняли серед ╕нших етнос╕в, обривали житт╓дайн╕ зв’язки покол╕нь, кал╕чили душ╕ д╕тей, виховуючи ╖х у ненавист╕ до всього укра╖нського, привчали до пиятики, розпусти, аморальност╕...
Друге, чим вража╓ цей злочин ╕ заслугову╓ найвищо╖ в╕дзнаки жахливост╕, - його п╕дступн╕сть. Бо об╕цяли дружбу ╕ вза╓модопомогу, а с╕яли ненависть ╕ ко╖ли душевбивство. Бо знищували не ворог╕в, а друз╕в, "брат╕в", як╕ добров╕льно в╕дкрили сво╖ об╕йми сп╕льному буд╕вництву щасливого життя. ╤ коли наш народ захищав кордони т╕╓╖ сп╕льно╖ ╕мпер╕╖, завойовував нов╕ територ╕╖ для не╖, розбудовував ╖й "в╕кна в ╢вропу" та ╕нш╕ материки, п╕дступн╕ заздр╕сники плели йому державну удавку. Це вони, а не Мазепа, зрадили сп╕льн╕ домовленост╕, зрадили нашу дружбу, нашу щир╕сть, зрадили наш народ, пов╕вшись з ним так п╕дступно. ╤ не Мазеп╕, а Петру та його посл╕довникам треба б було сп╕вати "анафему". Але московськ╕ попи служать не Богу ╕ справедливост╕, а Мамон╕, тому ╕ сьогодн╕ голосять сво╖ стар╕ прокляття укра╖нським патр╕отам, як╕ чинили супротив сатанинськ╕й вакханал╕╖.
Чесн╕сть, доброзичлив╕сть, в╕рн╕сть укра╖нського народу були використан╕ проти укра╖нц╕в в ╕м’я прим╕тивних, нег╕дних, паразитичних нам╕р╕в. Тепер хизуються вкраденим "великороством", в якому ╖хнього майже н╕чого нема╓. ╤ тому так шалено намагаються втримати Укра╖ну в к╕гтях двоголового с╕амського близнюка. Розум╕ють - буде Укра╖на самост╕йною - доведеться повертати награбоване.
Трет╓, чим, власне, цей злочин заслугову╓ на в╕чне прокляття, - це масштабн╕сть вбивств. Рос╕йська ╕мпер╕я т╕льки в одному 1933 роц╕ замордувала голодом 10 млн. укра╖нських громадян. А за три дн╕ в Сандармоху якийсь безграмотний homo sovieticus знищив 1111 найталановит╕ших укра╖нських письменник╕в, поет╕в, учених... Один духовно скал╕чений дикун знищив культуру, г╕дну великого народу. Звичайно, сам би в╕н з цим не впорався, якби йому не допомагала вся потужна державна машина. То що ж то була за держава - держава людей, добра, розумного, в╕чного чи держава потвор, сатан╕зму, садизму ╕ приреченост╕?
А ск╕льки скал╕чених нею духовно? Я вже не кажу про таких титан╕в, як П. Тичина. Ск╕льки духовних кастрат╕в на кшталт голохвостових б╕гають сьогодн╕ просторами Укра╖ни, белькочучи щось несусв╕тн╓ про вторинн╕сть укра╖нсько╖ мови, культури, народу?..
Четвертий феномен цього злочину - його безкарн╕сть. Жоден з бандит╕в, причетних до нього, не в╕дпов╕в за сво╖ д╕яння. Б╕льше того, ╕ сьогодн╕, коли весь св╕т зна╓ про ско╓ний геноцид, знаходяться людц╕, що намагаються замовчати, а то й заперечити його реальн╕сть. ╤ оця безкарн╕сть жаха╓ не менше самого злочину. Бо ми зна╓мо, що в╕н вже п╕дтверджений ╕ св╕дками, ╕ розсекреченими документами. А найб╕льше самим станом укра╖нсько╖ душ╕, яка ще й сьогодн╕ бо╖ться власного "я". ╤ мовчимо!.. Моторошно ста╓ в╕д усв╕домлення такого стану правосуддя. Бо не т╕льки т╕ злочинц╕, що вбивають, а й т╕, що приховують, замовчують ╕ не засуджують злочини.
Кого ж тод╕ каратиме правосуддя, якщо не судить вбивць десятк╕в м╕льйон╕в невинних душ? Сус╕да, який наступав вам на капц╕?.. Цин╕чно╖ безправност╕ год╕ й придумати.
П’яте, за що цей злочин вартий бути в╕чною пересторогою ╕ вс╕й св╕тов╕й сп╕льнот╕, - це вплив його результату на х╕д св╕тового прогресу. Адже то був удар не т╕льки по укра╖нськ╕й нац╕╖, яку було скал╕чено, затримано в сво╓му розвитку ╕ в╕дкинуто на стол╕ття назад. То був удар по вс╕й земн╕й цив╕л╕зац╕╖. Бо будучи нац╕╓ю не спекулянт╕в, паразит╕в, а трудар╕в, нос╕╖в добра ╕ моральност╕, творчою сусп╕льною структурою, укра╖нц╕ багато в чому сприяли набуттю св╕товою сп╕льнотою здорового образу. Космопол╕тичн╕ дегенерати зробили весь св╕т б╕дн╕шим на добро, на моральн╕сть, на творчий порив, убивши в наш╕й нац╕╖ найб╕льш розумне, красиве, працьовите. Скал╕чивши укра╖нську нац╕ю, ц╕ злочинц╕ скал╕чили в певн╕й м╕р╕ ╕ весь св╕т. Не дивно, що сьогодн╕ все б╕льшого поширення набува╓ в ньому зло, ненависть, л╕нь, аморальн╕сть, п╕дступн╕сть, прим╕тив╕зм. Одностатев╕ шлюби, споживацтво, виродження - характерн╕ риси сучасност╕ - теж в певн╕й м╕р╕ мають завдячувати сво╖м походженням ско╓ному геноциду, який н╕кого не може залишити незворушним. А проте говорять про нього дуже мало. ╤ не т╕льки т╕, хто мав якийсь стосунок до злочину (╖хня позиц╕я зрозум╕ла). Небагатосл╕вн╕ ╕ чесн╕, порядн╕ люди. Бо що тут скажеш, коли мозок не в змоз╕ збагнути масштабн╕сть зла, невичерпн╕сть цин╕зму, п╕длост╕, аморальност╕, антилюдяност╕. Яку кару можна призначити вбивцям 10 млн. укра╖нц╕в? Чи варта буде нав╕ть найжахлив╕ша смерть отого дегенерата-садиста, ка╖на ХХ ст., що знищив цв╕т укра╖нсько╖ нац╕╖?
Але говорити, звинувачувати, застер╕гати ╕ пам’ятати потр╕бно. Бо й сьогодн╕ ще топчеться по укра╖нськ╕й земл╕ рос╕йський фашизм. Бо й сьогодн╕ нов╕тн╕ москов╕ти не позбулися сво╓╖ шов╕н╕стично╖ ╕деолог╕╖. ╤ сьогодн╕ вони вважають, що св╕т належить лише ╖м, що лише вони мають право на ╕снування. Вони "н╓ пан╕мают", що й ╕нш╕ народи можуть мати сво╖ держави, мови, культури. ╤ тому так нахабно паплюжать в Укра╖н╕ все укра╖нське, вимагають зам╕нити укра╖нську мову ╕ншою (звичайно ж сво╓ю).
В Рос╕╖, яка не ╓ ун╕тарною державою, а об’╓днанням р╕вноправних держав, вони винищують чеченц╕в за те, що т╕ хочуть говорити сво╓ю мовою, виправдовуючи сво╖ злочини брехливим твердженням, що Рос╕йська Федерац╕я - то Рос╕я. Н╕! Федерац╕я - то не т╕льки Рос╕я, то ╕ Чечня.
В Укра╖н╕ ж, яка ╓ ун╕тарною державою укра╖нського народу, ц╕ дволик╕ януси не вимагають "моч╕ть в сарт╕рах москов╕т╕в", що ц╕лком в╕дпов╕дало б ╖хн╕й злочинн╕й лог╕ц╕, а навпаки вимагають, щоб укра╖нц╕ зреклися сво╓╖ р╕дно╖ мови, щоб скр╕зь, де ступила нога москов╕та, нав╕ть якщо в╕н один, лунав т╕льки ╖хн╕й "язик".
А як глумляться вони над укра╖нською культурою, як паплюжать укра╖нськ╕ святин╕, як нехтують укра╖нськими правами ╕ законами! 24 с╕чня в С╕мферопол╕ влаштували суд Л╕нча, спаливши манекен, що в ╖хн╕й уяв╕ символ╕зував м╕н╕стра осв╕ти Укра╖ни. Спалили за те, що... видав наказ приймати екзамени в Укра╖н╕ укра╖нською мовою.
То х╕ба ж це громадяни нашо╖ держави? Не схож╕ вони й на ╕ноземних турист╕в. Швидше, на окупант╕в-загарбник╕в.
Нахабн╕сть ╕мпершов╕н╕ст╕в вража╓, а безд╕яльн╕сть правоохоронц╕в диву╓. Склада╓ться таке враження, що в М╕н╕стерств╕ внутр╕шн╕х справ також "н╓ пан╕мают", що в╕дбува╓ться в держав╕ й чим воно повинно займатись.
Тож будемо пильними. Бо загроза нових геноцид╕в ╕сну╓, а захистити в╕д них укра╖нський народ н╕кому.
Павло СУЩЕНКО, учитель.
с. Олександр╕вка Красногвард╕йського району
в Криму.
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 08.02.2008 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5559
|
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
