ГЕНЕРАЛЬНА КОНФЕРЕНЦ╤Я ЮНЕСКО В 1999 РОЦ╤ ПРОГОЛОСИЛА 21 ЛЮТОГО М╤ЖНАРОДНИМ ДНЕМ Р╤ДНО╥ МОВИ. В УКРА╥Н╤ НАД ТИТУЛЬНОЮ НАЦ╤╢Ю ДАМОКЛОВИМ МЕЧЕМ ВИСИТЬ ДВОМОВН╤СТЬ... Мово р╕дна, слово р╕дне, Хто вас забува╓, Той у грудях не серденько Т╕льки кам╕нь ма╓. С. Воробкевич За даними Всеукра╖нського перепису населення 2001 року, укра╖нську мову визнали р╕дною 67,5 в╕дсотка населення, рос╕йську - 29,6. Але результати опитування св╕дчать, що укра╖нською мовою б╕льшою або меншою м╕рою волод╕ють приблизно 80 в╕дсотк╕в населення, рос╕йською - 92. Тенденц╕я до вит╕снення укра╖нсько╖ мови рос╕йською з широкого вжитку посилю╓ться. П╕д час Р╕здвяних свят прийшли д╕ти колядувати. Гарно просп╕вали укра╖нську колядку, а розмовляли рос╕йською мовою. «Чому?» - запитую. «А в нас ус╕ так м╕ж собою говорять». Педагог - в╕дм╕нник осв╕ти - поясню╓, чому учн╕, ╖хн╕ батьки, а з ними ╕ вчител╕ поза уроками розмовляють рос╕йською. Бо, мовляв, школа була рос╕йською, ╕ батьки нин╕шн╕х учн╕в вчилися тут. Але ж ц╕ батьки й батьки ╖хн╕х батьк╕в - укра╖нц╕. Значить, ╖хня р╕дна мова з д╕да-прад╕да - укра╖нська. Кажуть, що материнська - також рос╕йська. Виходить, м╕ж материнською ╕ р╕дною мовою - ╓ розб╕жност╕. Мати була зрос╕йщена внасл╕док антиукра╖нсько╖ мовно╖ пол╕тики, котру проводили московськ╕ цар╕ протягом стол╕ть, а пот╕м ╕ б╕льшовицьк╕ вожд╕ упродовж не одного десятил╕ття. За 16 рок╕в незалежност╕ пора нам зрозум╕ти, що конфл╕кт м╕ж двома мовами почався не в часи незалежност╕ Укра╖ни. 350 рок╕в тому його започаткувала поразка укра╖нц╕в у перших визвольних змаганнях. Нин╕шня критична мовна ситуац╕я в Укра╖н╕ блоку╓ надзвичайно важливу комун╕кативну та об’╓днавчу роль укра╖нсько╖ мови, яка мусить гуртувати укра╖нських громадян всередин╕ кра╖ни й в╕докремити ╖х в╕д сус╕д╕в, що вс╕ляко захищають «русскоязично╓ нас╓л╓н╕╓». Пан╕ Людмила Пут╕на, незважаючи на державн╕ кордони, заявила, що Рос╕я там, де розмовляють рос╕йською. У «тюрм╕ народ╕в» (до реч╕, це визначення Лен╕на) посл╕довно ╕ методично проводилася пол╕тика асим╕ляц╕╖ укра╖нц╕в, вит╕снення укра╖нсько╖ мови рос╕йською скр╕зь, де т╕льки можна було. Видавалися один за одним циркуляри, розпорядження, укази. Вони забороняли вчити д╕тей в початков╕й школ╕ укра╖нською, вживати ╖╖ в церкв╕, в театр╕, видавати буквар╕, писати укра╖номовн╕ тексти до музичних твор╕в, ввозити укра╖номовн╕ переклади з-за кордону... Нав╕ть заявляли, що н╕яко╖ укра╖нсько╖ мови не було, нема ╕ не може бути. З певними видозм╕нами асим╕ляц╕йна пол╕тика царсько╖ Рос╕╖ знайшла продовження в мовн╕й пол╕тиц╕ СРСР. Чого т╕льки вартий наданий рос╕йськ╕й мов╕ статус мови м╕жнародного сп╕лкування? Це призвело до нац╕онально-рос╕йсько╖ двомовност╕, що в перспектив╕ мало завершитися рос╕йською одномовн╕стю. Створювалася ╕люз╕я «добров╕льного» в╕дмовлення в╕д р╕дно╖ мови укра╖нц╕в, б╕лорус╕в, молдован╕в та багатьох ╕нших (кр╕м прибалт╕в), що давало п╕дстави комун╕стичн╕й верх╕вц╕ оголосити рос╕йську мову «другою р╕дною». Про це заявив Микита Хрущов на XXII парт╕йному з’╖зд╕. «Не можна не в╕дзначити, - сказав в╕н, - зростання прагнення нерос╕йських народ╕в до оволод╕ння рос╕йською мовою, яка стала фактично другою р╕дною для народ╕в СРСР». У 1958 роц╕ був запроваджений закон, зг╕дно з яким батьки могли вибирати мову навчання для сво╖х д╕тей ╕ в╕дмовитися в╕д вивчення укра╖нсько╖ мови. В╕дмовлялися не т╕льки десь у Луганську, Харков╕, але й у Черн╕вцях. «Чому ви не хочете, щоб ваша дитина вивчала р╕дну мову?» - «А зач╓м, ана н╕гд╓ н╓ нужна» - «Чим же ваш син буде займатися п╕д час урок╕в укра╖нсько╖ мови?» - «Пускай отдиха╓т», - в╕дпов╕дала вчорашня мешканка укра╖нського села. Не забуваймо, що волод╕ння рос╕йською мовою було неодм╕нною передумовою усп╕шно╖ кар’╓ри. Сьогодн╕ вчорашня рос╕йськомовна школа стала укра╖номовною, але 16 рок╕в незалежност╕ не можуть зм╕нити мовну ситуац╕ю. Причин багато, та головна — байдуж╕сть укра╖нц╕в ╕ незнання ╕стор╕╖ Укра╖ни. Хочу нагадати, що компарт╕я, котра була кер╕вною парт╕╓ю в держав╕, для посилення русиф╕кац╕╖ творила р╕зн╕ теор╕╖ й застосовувала ╖х на практиц╕. Наприклад, про розпод╕л мов народ╕в СРСР на перспективн╕ й неперспективн╕. До перспективних зарахували в першу чергу «в╓л╕к╕й русск╕й язик», в╕рменську, грузинську, латиську, естонську, литовську. Словом, мови, нос╕╖ яких чинили спротив русиф╕кац╕╖ й не хот╕ли переходити на рос╕йську як мову повсякденного сп╕лкування. Укра╖нська, б╕лоруська й мови Середньо╖ Аз╕╖ вв╕йшли до неперспективних. Завершальним етапом для «близькоспор╕днених» укра╖нсько╖ ╕ б╕лорусько╖ мало стати ╖х влиття у «велику рос╕йську». А нема мови - нема народу, нема нац╕╖. На XXIV з’╖зд╕ КПРС у березн╕ 1971 року Л. Брежн╓в оголосив про створення ново╖ ╕сторично╖ сп╕льноти - радянського народу. Легко здогадатися, зв╕дки бере св╕й початок сьогодн╕шн╓ «русскоязично╓ нас╓л╓н╕╓». Це ота нова «сп╕льнота» - радянський народ. Не укра╖нц╕, а сп╕льнота, населення. За радянського часу вит╕снення укра╖нсько╖ мови активно в╕дбувалося в р╕зних сферах: осв╕тн╕й (школи, профтехучилища, ВНЗ), науковому сп╕лкуванн╕, видавництв╕. Укра╖нськ╕ видання дублювалися рос╕йською, бо, мовляв, ╓ попит. У результат╕ укра╖нськ╕ тираж╕ зменшувалися аж до л╕кв╕дац╕╖. Укра╖нську мову також вит╕снили з театр╕в. ╤з семи театр╕в юного глядача лише один Льв╕вський був укра╖номовним. Рос╕йськими стали вс╕ театри музично╖ комед╕╖. К╕но, за окремими винятками, н╕коли укра╖номовним не було. Постанова ЦК КПРС вимагала посиленого вивчення рос╕йсько╖ мови, а з 1989 року зг╕дно ╕з ще одн╕╓ю компарт╕йною постановою класи в укра╖нських школах на уроках рос╕йсько╖ мови д╕лилися на дв╕ групи. Зарплату вчителям рос╕йсько╖ п╕двищили на 15 в╕дсотк╕в. Все це призвело до р╕зкого звуження сфери функц╕онування укра╖нсько╖ мови на б╕льш╕й територ╕╖ Укра╖ни й пад╕ння ╖╖ престижу. Ось чому ми сьогодн╕ чу╓мо голоси кол╕сниченк╕в, симоненк╕в, в╕тренок та ╕нших «енк╕в» ╕ «енок» про двомовн╕сть в Укра╖н╕. До заход╕в дерусиф╕кац╕╖, под╕бних до тих, як╕ застосовували попередн╕ окупац╕йн╕ уряди для русиф╕кац╕╖, укра╖нськ╕ урядовц╕ не вдаються. Проте вс╕ляк╕ табачники доводять необх╕дн╕сть запровадження двомовност╕ в Укра╖н╕, хоча досв╕д заруб╕жних кра╖н св╕дчить, що поширення двох мов в одн╕й кра╖н╕ ма╓ тенденц╕ю до перетворення на одномовн╕сть або до розпаду держави на дв╕ частини за мовною ознакою. Двомовн╕сть у канадськ╕й пров╕нц╕╖ Квебек ледь не завершилася в╕докремленням ц╕╓╖ франкомовно╖ пров╕нц╕╖ в╕д Канади. Тому сп╕кер палати представник╕в США Ньют Гр╕нгр╕ч заявив: «Дуже небезпечно стверджувати, аби двомовн╕сть ╕ надал╕ поширювалася. Ми повинн╕ наполягати на тому, що англ╕йська ╓ нашою сп╕льною мовою... Це те, що об’╓дну╓ нас». У 41 ╓вропейськ╕й держав╕ ╕з 47 (це 85 в╕дсотк╕в) нац╕ональна мова ╓ державною. Правда, в Швейцар╕╖ державними вважаються французька, н╕мецька й ╕тал╕йська мови. Фактично тут потр╕йна одномовн╕сть, оск╕льки в кожному з трьох кантон╕в - н╕мецькому, французькому й ╕тал╕йському - використову╓ться т╕льки одна нац╕ональна мова. Багато укра╖нц╕в п╕д тиском окупац╕йних режим╕в, що були в Укра╖н╕, втратили р╕дну мову ╕ втрачають нац╕ональну культуру, ментал╕тет, нац╕ональний дух, нац╕ональну горд╕сть та ╕дентичн╕сть. Все розчинилося в «рос╕йському мор╕». Однак ╕стор╕я доводить, що кра╖на, в як╕й панують мова ╕ культура вчорашнього колон╕затора, не може розвиватися як незалежна, а т╕льки як постколон╕альна. Ситуац╕я, коли нер╕дна мова претенду╓ на роль р╕дно╖, ╓ неприродною ╕ руйн╕вною. То, може, досить нам асим╕ляц╕╖?! Чи не пора стати на шлях реасим╕ляц╕╖, як це зробили чехи, словаки, хорвати, естонц╕?.. У цьому ╖м допомогла кер╕вна державна ел╕та, яка усв╕домлювала в╕дпов╕дальн╕сть за долю народу. Перший Президент Чехословаччини Масарик в╕дверто заявив про колон╕заторський характер заселення н╕мцями чесько╖ територ╕╖. Перший президент Укра╖ни п╕сля розпаду СРСР под╕бно╖ заяви не зробив. У Чех╕╖, Словаччин╕, кра╖нах Прибалтики нац╕ональн╕ мови не т╕льки проголосили державними, а через низку закон╕в активно впроваджували в життя. Вс╕ державн╕ урядовц╕, в╕йськов╕ оф╕цери мусили складати ╕спити з державно╖ мови. Причому ╕спити були складними, тому до влади невдовз╕ прийшли нац╕онально св╕дом╕ люди. У 1998 роц╕ в Литв╕ був прийнятий Закон про мову, який надав право Латв╕йськ╕й Нац╕ональн╕й Рад╕ з питань рад╕о ╕ телебачення закривати приватн╕ телекомпан╕╖, як╕ транслювали сво╖ програми переважно рос╕йською мовою. По-╕ншому розвива╓ться мовний процес у сус╕дн╕й Б╕лорус╕╖, де двомовн╕сть призвела до повсюдного вит╕снення б╕лорусько╖ мови з╕ структур державно╖ влади, осв╕ти, культури та ╕нших сфер. Якщо пор╕внювати мовну пол╕тику Литви, Б╕лорус╕, Укра╖ни, то, висловлюючись образно, ми бачимо, що Литва каже рос╕йськ╕й мов╕ «Н╕!», Б╕лорусь - «Так!», Укра╖на - ...? Чи не дивно, що президент Кучма не допускав укра╖н╕зац╕╖ в Укра╖н╕ ╕ чекав, коли люди сам╕ зрозум╕ють, що укра╖нська мова ╖м потр╕бна?! Але життя перекону╓, що под╕бна настанова не вир╕шу╓ мовно╖ проблеми. Абсолютна б╕льш╕сть укра╖нсько╖ молод╕ при звертанн╕ рос╕йською переходить на рос╕йську (90,6%), а при звертанн╕ укра╖нською - т╕льки 83%. Давно пора укра╖нськ╕й влад╕ зм╕нити ставлення до мовно╖ пол╕тики в Укра╖н╕. Канцлер Н╕меччини Ангела Меркель твердо ╕ прямо заявля╓, що державною мовою в Н╕меччин╕ ╓ н╕мецька мова й хто хоче жити в ц╕й кра╖н╕, нехай вивча╓ н╕мецьку мову. Нарешт╕ ма╓мо справжнього укра╖нського Президента В╕ктора Ющенка, який на запитання, чи проголосував би в╕н за другу державну мову в Укра╖н╕, да╓ ч╕тку в╕дпов╕дь: «Н╕!». Але там, нагор╕ державного ол╕мпу, ╓ ще багато чиновник╕в високого рангу, котр╕ прив’язан╕ до рос╕йсько╖ мови любими рос╕йськомовними дружинами. Тому ц╕ службовц╕ змушен╕ також сп╕лкуватися «другою р╕дною» мовою нав╕ть з╕ сво╖ми д╕точками. А моя знайома англ╕йка вивчила укра╖нську мову, бо дуже любить свого чолов╕ка-укра╖нця, хоча живуть вони в Лондон╕. Неможливо уявити, щоб у якомусь ╓вропейському парламент╕ (французькому, н╕мецькому...) депутати не волод╕ли й не послуговувалися державною мовою. В Укра╖н╕ це стало нормою. Але нам вже набридло слухати рос╕йськомовних депутат╕в Верховно╖ Ради Укра╖ни, терп╕ти ╖хню пророс╕йську зарозум╕л╕сть, пихат╕сть ╕ зневагу до всього укра╖нського: мови, культури, ╕стор╕╖, укра╖нсько╖ нац╕╖, президента ╕ нав╕ть церкви. Це ж треба було додуматись в╕дкрити при Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни церкву-каплицю Московського патр╕архату! Дай Боже, щоб батюшки, котр╕ не визнають укра╖нську мову богослужбовою, зм╕нили ситуац╕ю у Верховн╕й Рад╕ на краще, щоб депутати, як сказав один з них, перестали думати про грош╕, а почали думати про народ. На свят╕й земл╕ в ╢русалим╕ молитва «Отче наш» перекладена 67 мовами, в тому числ╕ й укра╖нською. Щоправда, рос╕йського перекладу нема. Затят╕сть Москви проявля╓ться ╕ тут. Московський патр╕архат до тако╖ м╕ри „канон╕чний», що молиться незрозум╕лою людям церковнослов’янською всупереч ╓вангельському вченню. У посланн╕ святого апостола Павла до коринтян сказано, що молитись треба зрозум╕лою мовою. Цього хочуть ╕ православн╕ рос╕яни, але Москва не бо╖ться Бога й обдурю╓ людей, твердячи, що Святе Письмо не переклада╓ться ╕ все ма╓ залишатись так, як переклали греки Кирило ╕ Мефод╕й - з грецько╖ мови на староболгарську (церковнослов’янську), а переклади ╕ншими мовами - ╓рес╕. Як бачимо, Укра╖нська православна церква Московського патр╕архату також чинить спротив поверненню укра╖нцям р╕дно╖ мови ╕ не допомага╓ ╖м в╕дродити себе ╕ св╕й найб╕льший скарб. Мова - це духовний скарб нац╕╖. Укра╖нська мова пройшла нелегкий шлях. Вона така ж багатостраждальна, як ╕ народ укра╖нський. Однак попри вс╕ заборони, пересл╕дування ╕ перешкоди для м╕льйон╕в укра╖нц╕в вона залишилася р╕дною мовою батьк╕в та д╕д╕в, ╕ буде р╕дною для ╖хн╕х д╕тей. Справжн╕ укра╖нц╕ не слухають московських батюшок, комун╕ст╕в-ате╖ст╕в та вс╕х, хто примкнув до них ╕ нав’язу╓ нам двомовн╕сть, як, наприклад, депутатка-рег╕оналка Анна Герман. В╕дходять у минуле часи, коли, за словами Олександра Довженка, Укра╖на вивчала ╕стор╕ю свого народу за ╕стор╕╓ю держави, яка вже, слава Богу, не ╕сну╓. Нам треба будувати Укра╖нську державу, в як╕й державною мовою ╓ ╕ буде укра╖нська - р╕дна мова титульно╖ нац╕╖ - укра╖нц╕в. Олександра ПОПЕЛЮК, голова Черн╕вецького в╕дд╕лу Союзу укра╖нок Укра╖ни.
КОЗАЦЬКИЙ ДУХ ЛОХВИЧЧИНИ
ЩО 2022-Й В╤ДКРИВ УКРА╥НЦЯМ ПРО САМИХ СЕБЕ, А СВ╤ТОВ╤ – ПРО УКРА╥НЦ╤В
В╤Д ПОРОШЕНКА ВИМАГАЮТЬ ПОЗБАВИТИ В╤ТАЛ╤Я КОЗЛОВСЬКОГО ЗВАННЯ «ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРА╥НИ»
