Версiя для друку Обговорити в форумi

АКТУАЛЬНЕ інтерв’ю
«НЕЗАЛЕЖНІСТЬ КОСОВО, ПЕРЕДУСІМ, Є ВИКЛИКОМ ДЛЯ БЕЗПЕЧНОГО МАЙБУТНЬОГО САМОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ...»
 Автономний край Косово проголосив незалежність від Сербії і звернувся до міжнародної спільноти з проханням про визнання. Це не лише викликало широкий резонанс у світі, але й, як вважають фахівці-міжнародники, поставило країни перед серйозними запитаннями. Йдеться, зокрема, про міжнародне право та один з його основних принципів - територіальної цілісності, суверенітету і недоторканності кордонів. Тож у багатьох державах, особливо тих, які мають на своїй території «заморожені» конфлікти чи невизнані державні утворення, гостро дискутується, чи можна розглядати незалежність Косово як прецедент? У цьому контексті не менше, а, ймовірно, навіть більше за інших про своє майбутнє має замислитися Європейський Союз. Своїми думками стосовно цих питань кореспондент УКРІНФОРМу попросив поділитися директора Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України, доктора політичних наук, професора Григорія Перепелицю.
 - Судячи з першої реакції, не всі країни Європейського Союзу готові визнати незалежність Косово. Григорію Миколайовичу, чи не є цей розкол свідченням потенційної небезпеки косовського питання для самого ЄС?
 - Косово, передусім, визнали і визнають ті країни, які є моноетнічними та мають сталий територіальний кордон. З іншого боку, це можуть бути держави, які відверто виступають проти Росії та підтримують Косово лише тому, що Москва виступає проти, а також ті, які сліпо слідують за заявами ЄС.
 В експертному середовищі всі одностайні: це є дуже серйозний прецедент. Косово може стати початком дестабілізації ситуації у багатьох країнах світу, як у пострадянських, так і в західних, адже проблеми територіальної цілісності та існування єдиної держави існують в Іспанії, Бельгії, Ірландії, Туреччині, інших країнах Європи.
 Визнання незалежності Косово фактично підриває основоположний принцип європейської і міжнародної безпеки в цілому. Тепер на такій же підставі будь-який регіон будь-якої країни може проголосити свою незалежність. І гіпотетично мати такі ж самі права, як і Косово. Якщо це дозволено стосовно Косово, то чому не дозволено стосовно до Абхазії? Південної Осетії? Нагірного Карабаху? Певен, що на ці запитання у ЄС не буде відповіді. Цей бікфордів шнур потягнеться до динаміту багатьох внутрішніх конфліктів у Європі.
 - Тобто, з огляду на це, можна говорити про політику «подвійних стандартів»?
 - Я думаю, що це не лише політика подвійних стандартів. Це політика егоїстичних інтересів, і якщо Європейський Союз їх переслідує, то він може отримати серйозні проблеми в середині самого ЄС. Крім того, інтеграція Балкан в Євросоюз не може відбуватися на підставі цих «подвійних стандартів», оскільки коли порушується територіальна цілісність однієї з країн, виникає загроза для суверенітету всіх країн-членів організації. Якщо у Брюсселі цього не розуміють, то, на моє переконання, ЄС не матиме майбутнього. Це - серйозний виклик. ЄС, мені здається, не усвідомлює, з якою загрозою він зіштовхується.
 - Свідченням визнання будь-якої держави, окрім відповідних офіційних заяв та встановлення дипломатичних відносин, є прийняття країни в ООН. Судячи з усього, через позицію Росії та Китаю Косово не зможе набути членства у цій організації. Крім того, всередині Косово існують гострі соціальні та економічні проблеми. Очевидним є й той факт, що новостворена країна постійно потребуватиме немалих коштів на відновлення економіки, боротьбу зі злиднями та корупцією. Постає питання: яке майбутнє чекає саме Косово?
 - Ми маємо прогнозувати ситуацію і думати, що буде далі. Припустимо, що ми визнали Косово як незалежну державу. А чи зможе вона існувати як суверенна незалежна європейська країна? Якщо ні, то тоді вона перетворюється на «чорну діру» в Європі, джерело розповсюдження в Євросоюзі наркотиків, зброї, крадених дорогих європейський автомобілів зі Швейцарії, Німеччини, Франції. Якщо вона стане країною, що не відбулася («fail-state»), то тоді це буде країна піратів і міжнародної злочинності. Я думаю, що Євросоюз цього не хоче, принаймні, громадяни країн-членів ЄС. Тобто тут дійсно постане питання життєздатності держави Косово.
 Інший варіант: косовари прямо заявлять про намір приєднатися до Албанії. І тут ідея «великої Албанії» може працювати за підтримки Європейського Союзу. Але чи вигідна реалізація такої ідеї самому Євросоюзу? Думаю, що ні. Отже, в якому б напрямку ми не аналізували, виходить, що це працює фактично проти інтересів Євросоюзу. І тому Євросоюз, визнавши Косово, ставить своє власне майбутнє під великий знак запитання.
 Говорити про те, що немає іншого варіанту вирішення косовської проблеми, окрім визнання незалежності Косово, - це, як на мене, демонстрація безсилля Європейського Союзу.
 Не варто, звичайно, перебільшувати небезпеку косовської проблеми, загострення якої може, приміром, стати початком Третьої світової війни. Жодних підстав для цього немає. Однозначно інше: визнання Косово є детонатором збудження внутрішніх конфліктів у багатьох країнах.
 - Чи можна говорити, що серед цих багатьох країн є і Україна?
 Позиція України, насамперед, має бути спрямована на захист власних національних інтересів, а не інтересів Євросоюзу чи будь-якої іншої країни, яка є впливовим міжнародним гравцем. Ми маємо працювати на інтереси власної держави, її територіальну цілісність і суверенітет.
 Зараз широко дискутується питання, чи може Крим піти за Косово. Я думаю, що це перебільшення. Якщо ми подивимось на сьогоднішнє Косово - фактично, територію, яка виведена з-під управління Сербії і знаходиться під протекторатом ООН, - то я думаю, що Крим навряд чи має шанси потрапити в таку ситуацію. Але це зовсім не знімає необхідності підвищеної уваги, яку має приділяти українська влада Криму, адже за певних умов та певних зусиль зовнішніх гравців він може перетворитися на Косово. Але сьогодні, наголошую ще раз, підстав порівнювати Крим з Косово немає.
 Розмову вела
Марина ФЕДЯНІНА.

ТИМ ЧАСОМ...

 Акція протесту етнічних сербів у боснійському місті Баня Лука завершилася сутичкою демонстрантів із поліцією при спробі учасників пробитися до консульства США. Шестеро поліцейських отримали легкі поранення, повідомляє УКРІНФОРМ із посиланням на інформаційне агентство ХІНА.
 Під час демонстрації були також пошкоджені вітрини кількох магазинів, що належать переважно хорватам. Поліція затримала 20 осіб, більшість з яких неповнолітні.
 У маніфестації взяли участь близько 10 тис. етнічних сербів. Протестувальники, зокрема, відстоювали думку, що Республіка Сербська має право на відокремлення від Боснії і Герцеговини за прикладом Косово.
 Напередодні США тимчасово закрили своє диппредставництво у Республіці Сербській з міркувань безпеки. 21 лютого під час демонстрації розгромили та підпалили Посольство США в Бєлграді.
 Міжнародні сили в Косово застосували сльозогінний газ для розгону сербських маніфестантів у косовському місті Мітровіца, повідомляє УКРІНФОРМ із посиланням на EuroNews. 5 тисяч демонстрантів спробували перетнути міст через річку Ібар, що розділяє місто за етнічним принципом. Албанська поліція Косово посилила охорону кордону з Сербією для недопущення на територію краю сербів, які можуть взяти участь в акціях, направлених проти незалежності краю.
Міністерство освіти Республіки Сербської 26 лютого скасувало заняття в початкових та середніх школах Бані Луки «з метою безпеки учнів». Поліція забезпечує порядок під час демонстрації, посилена охорона іноземних диппредставництв...

«УКРАЇНСЬКА ВЛАДА ПОВИННА ЗРОБИТИ ВИСНОВКИ З ПОДІЙ НАВКОЛО КОСОВО...»

 Президенту України Віктору Ющенку
 Шановний пане Президенте!
 17 лютого 2008 року на території Республіки Сербія в односторонньому порядку проголосили незаконне державне утворення – «республіку Косово».
 Це не просто утворення чергової незалежної республіки на теренах колишньої Югославії. Це, по суті, руйнування традиційних засад утворення держав, брутальне спотворення права націй на самовизначення, порушення принципу цілісності кордонів.
 Оскільки албанці мають власну державу, то утворення «республіки Косово» – це експансія албанців на споконвічну етнічну територію сербів. Це нова технологія захоплення територій інших держав, яка полягає у заселенні окремих територій національних держав чужинцям, витісненні корінного населення, захопленні влади у регіоні, проголошенні незалежності. Автономія лише сприяє цьому процесу.
 Косівський прецедент може спричинити зростання сепаратизму в Європі.
 Це особливо загрожує Україні, яка впродовж ХХ століття пережила три голодомори, внаслідок чого відбулась суттєва зміна етнічного складу населення України, зросла чисельність нацменшин. Сьогодні такі політичні сили, як Партія регіонів, ПСПУ, КПУ спекулюють на темах мови і національних меншин, проводять провокативні заходи, роздмухують сепаратистські настрої. На жаль, посягання на територіальну цілісність України під час сєверодонецького з’їзду у 2004 році не отримали належної реакції з боку правоохоронних органів. Наслідком бездіяльності стало намагання Партії регіонів України повторити подібний захід у Сєверодонецьку 1 березня цього року.
 Ще однією загрозою цілісності України є наявність у її складі Автономної Республіки Крим. Така суперечність закладена у Конституції України, стаття 2 якої проголошує Україну унітарною державою, водночас Конституція визначає статус кримської автономії. Цей небезпечний атавізм залишився від совдепії, але в інтересах національної безпеки його треба ліквідувати. Оскільки ситуація підігрівається присутністю на півострові баз Чорноморського флоту РФ, то скасувати автономію Криму треба якомога швидше.
 Українська влада повинна зробити висновки з подій навколо Косово. Має зрозуміти, що пасивність та невизначеність щодо сепаратизму загрожує територіальній цілісності України, а бездіяльність може призвести до втрати державності.
 На підставі статей 2, 102, 106 Конституції України вимагаємо:
 1. Не визнавати «республіку Косово» суверенною і незалежною державою.
 2. Не допустити проведення сепаратистського з’їзду у місті Сєверодонецьк, запланованого на 1 березня 2008 року. Забезпечити скасування реєстрації антиукраїнських партій та громадських організацій.
 3. Скасувати автономний статус Криму у проекті нової Конституції України.
 Голова Всеукраїнського об’єднання
 «СВОБОДА» Олег ТЯГНИБОК.
26 лютого 2008 року.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #9 за 29.02.2008 > Тема "З потоку життя"