Версiя для друку Обговорити в форумi

4 БЕРЕЗНЯ У БАЛАКЛАВІ В ДВОХ ЗАЛАХ «ЦЕНТРУ КУЛЬТУРИ І ДОЗВІЛЛЯ» ВІДБУДЕТЬСЯ ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ «ВИШИВКА: ТРАДИЦІЇ І СУЧАСНІСТЬ»

ДУХОВНІ СКАРБИ
 Розгортаю життя,
 як сувій полотна:
 ось мережка гріхів
 і низинка падінь
 Верховинка жадань,
 яворівка притаєних прагнень.
 Далі - хрестики чорні
 страждань і терпінь
 та червона стебнівка
 палкого кохання.
 Ось гладинка жіночої ласки,
 перетиканка пестощів з ніжністю...
 Ці нитки, ці голки,
 незаручені пальці в наперстках.
 Все життя у шитті
 і шиття, як життя.
Ірина СЕНИК.

Сподіваюся, що наша виставка стане подією. Вперше у Криму буде експонуватися така велика і різноманітна колекція. Ви побачите ручну вишивку з етнографічних збірок XІX - початку XX ст.; вишивки з приватних колекцій; роботи, виконані дітьми, школярами; сімейні реліквії. Будуть представлені вироби, вишиті шовком, льоном, вовною, вишивка бісером, стеклярусом, а також вишиті картини, ікони, предмети інтер’єру й одягу.
 Ви побачите жіноче рукоділля з різних міст Криму й України. Буде представлена багатонаціональна палітра воістину народної творчості: українська, білоруська, кримськотатарська, російська, вірменська, німецька, грецька вишивка, яка грає усіма барвами, оспівуючи радість краси, духовність, талант і працьовитість Жінки.
 Виникнення і поширення вишивки губиться у глибині тисячоліть. Про це розповідають численні археологічні знахідки. Багато давніх народів прикрашали свій побут і костюм вишивкою. Саме тоді формувалися художньо-стилістичні способи шиття, народжувалися знаки, що символізували сили природи, космогонічні уявлення про будову Всесвіту, створювалися образи, що потім довго жили у вишивці, нагадуючи про вірування наших предків.
 Вишивка у одязі мала заклинальну символіку, була оберегом. Вишитий візерунок мав магічну силу і створювався на строго визначених місцях - навколо шиї, на грудях, на подолі. Основна увага приділялася прикрашанню рукава як повага до древнього культу рук, підкреслення їхньої творчої сили.
 В орнаментах улюбленими були різноманітні мотиви солярних знаків у вигляді чотирьох,- шести-, восьмипелюсткових розеток, що символізували небокрай, сонце, зірки. Згодом сакральний зміст стерся, і геометричний орнамент стає тільки прикрасою.
 Будучи куратором виставки «Вишивка: традиції і сучасність», з великою радістю запрошую вас подивитися і частину моєї етнографічної колекції - «Мистецтво української народної вишивки». Етнографією я зацікавилася на 1-му курсі Харківської академії дизайну і мистецтв, тоді ж, у студентські роки, з’явилися і перші експонати моєї майбутньої колекції. Через кілька років я вийшла заміж за художника Миколу Муравського, родом з Житомирщини і ввійшла у велику і дружну українську родину, де з покоління в покоління передається майстерність ткацтва, вишивки, співу, де ніколи не зникає прагнення до всього прекрасного у житті й у побуті. У родині усі жінки вишивали, а дідусь чоловіка, Шуляр Зіновій Андрійович був ткачем. Його вироби, створені в 30-40-ві роки ХХ ст. на ручному ткацькому верстаті, дотепер радують своїми різнобарв’ям. Нитки для ткацтва і вишивки прялися вручну з льону і коноплі, фарбувалися барвниками - соками рослин з листя, квітів, кори і коренів. Для закріплення кольору н
итки запікали в житньому тісті, після цього вони не втрачали кольору протягом десятиліть. На ткацькому верстаті дідусь ткав полотно для потреб родини - для сорочок, білизни, скатертин, рушників. На виставці представлені вироби з домотканого полотна, прикрашені багатою вишивкою.
 У великому стародавньому селі Карпівці на Поліссі багато хто вмів вишивати. Але наша бабуся, Шуляр Ганна Іванівна, була особливою майстринею. Вона володіла найскладнішими техніками стародавньої вишивки, знала десятки різноманітних прийомів та їхнє поєднання (іноді використовуючи до 8-10 технік одночасно) в одному виробі. Бабусі властиве вроджене почуття кольору та гармонії, її речі є прикрасою моєї колекції. Дивно, як за допомогою тільки голки і нитки на простому полотні народилися такі надзвичайні візерунки! Завдяки своєму ремеслу і майстерності родина вижила у голодні роки. Вироби міняли на хліб; так вишивка врятувала дітей.
 Ганна Шуляр навчила своїх дочок багатьом секретам шиття і вишивки. Колись в Україні по кількості і досконалості вишитих рушників, сорочок, скатертин, що дівчина підготувала до свого весілля, судили про її працьовитість. Особливу магічну силу, так вважалося, мали речі, виготовлені спеціально для того чи іншого обряду власними руками. Так, наприклад, дівчина неодмінно повинна була пошити сорочку своєму нареченому. А вишитий рушник в Україні займає особливе місце, являючи собою значне явище духовної культури. Іноді, вивчаючи орнаменти рушников, відчуваєш, як вони дивують ритмічною красою візерунків і якоюсь таємничою силою, що йде від них. Наявність жіночих зображень, «дерева життя», птахів, прадавніх геометричних солярних символів зачаровує... Рушник захищав людину від злих сил, був своєрідним оберегом, приносив благополуччя, здоров’я, любов... Жодна значна подія в житті людини - чи то сватання, чи весілля, похорон, народження дитини, хрещення, - не обходилася без рушника.
 Глибинний зміст рушника (і полотна) - образ дороги, безкінечності і безперервності життя...
 На виставці представлені рушники, скатертини, серветки моєї свекрухи - Муравської Софії Зіновіївни. Вона вишиває і сьогодні, весь інтер’єр будинку наповнений її тонкими і барвистими творами. Вони радують багатою гамою кольорових відтінків; рослинні мотиви - маки, калина, троянди, виноград - в’ються рукотворним садом Полісся. Ромби, зірки, лінії, розетки чергуються із зображеннями кіл, зигзагів, хрестів у різних варіантах. Птахи, гілочки, листя, ягоди ведуть свій чарівний хоровод. Вишивки виконані техніками «пряма гладь», «хрестик», «подвійний хрестик», «коса гладь». Вироби прикрашені складними мережками, китицями. Творче бачення художниці засноване на глибоких традиціях: чергування червоного і чорного на білому тлі доповнює вишивку ритмічністю і красою. Багата фантазія, поетичне осмислення навколишньої природи, натхненні образи - усе це властиве народному майстрові вишивки Софії Муравській. Часто ми з чоловіком одержуємо в подарунок від мами скатертину, серветку, рушник як побажання щасливого майбутнього, як пам’ять про рідну домівку...
 Вишивка - світ краси, давнє і вічно молоде мистецтво. Вишивка і сьогодні живе повнокровним життям - прикрашає сучасний інтер’єр, одяг, додає йому своєрідності та неповторності. Секрет молодості мистецтва вишивки - в єднанні людини з природою, в умінні протягом сторіч берегти і множити красу, дарувати людям радість зустрічі з прекрасним...
 На нескінченному полотні життя стібок за стібком в’ються, розцвітають прекрасні візерунки любові і щастя, створені нашими Жінками - Берегинями...
 Наталя МУРАВСЬКА,
 член Національної спілки художників України.
м. Ялта.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #9 за 29.02.2008 > Тема "Душі криниця"