"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2008 > Тема "З потоку життя"
#10 за 07.03.2008
СТО РОК╤В ЕНЕРГЕТИЧНО╥ БЕЗПЕКИ!
ПРОБЛЕМА
ШЛЯХ ПРИСКОРЕННЯ РОЗРОБКИ НАФТОГАЗОВИХ РОДОВИЩ УКРА╥НСЬКОГО ШЕЛЬФУ ЧОРНОГО ╤ АКВАТОР╤╥ АЗОВСЬКОГО МОР╤В До уваги Президента та уряду Укра╖ни групою фах╕вц╕в п╕д кер╕вництвом професора Романа ЯРЕМ╤ЙЧУКА, декана сп╕льного факультету нафтогазових технолог╕й ╤вано-Франк╕вського нац╕онального техн╕чного ун╕верситету нафти ╕ газу та Нац╕онально╖ академ╕╖ природоохоронного ╕ курортного буд╕вництва, лауреата державно╖ прем╕╖ Укра╖ни в галуз╕ науки ╕ техн╕ки за 2007 р╕к, в порядку особисто╖ ╕н╕ц╕ативи п╕дготовлено пропозиц╕╖, як прискорити розробку нафтогазових родовищ укра╖нського шельфу Чорного ╕ акватор╕╖ Азовського мор╕в. Пропону╓мо читачам ознайомитися з матер╕алами, як╕ ╓ яскравою ╕люстрац╕╓ю нереал╕зованих дос╕ можливостей нашо╖ держави на шляху подолання енергетично╖ залежност╕.
В╕домими програмами, що розглянут╕ урядом Укра╖ни (1996, 2007 рр.) констату╓ться, що потенц╕йн╕ запаси нафти ╕ газу тут оц╕нюються в╕д 1,5 то 3,0 млрд. тонн умовного палива. Фактично, це стор╕чний обсяг потреби економ╕ки Укра╖ни в нафт╕ ╕ газ╕, який може бути реальною запорукою енергетично╖ незалежност╕ ╕ безпеки кра╖ни. Морська територ╕я в межах юрисдикц╕╖ Укра╖ни, п╕д дном яко╖ знаходяться вуглеводнев╕ ресурси, становить 133 700 км2 ╕ умовно под╕ля╓ться на пор╕вняно м╕лководну – шельфову (глибини води в межах 40 – 90 м) та глибоководну (глибина води 2000 – 2200 м) частини. Шельф Чорного моря умовно можна под╕лити на сх╕дну та зах╕дну частини. В зах╕дн╕й частин╕ в╕дкрито низку газових ╕ газоконденсатних родовищ, що розробляються або будуть введен╕ в розробку у найближч╕ р╕к-два (Гол╕цинське, Архангельське, Штормове, Одеське, Без╕менне). З вводом в експлуатац╕ю двох останн╕х родовищ сумарний р╕чний видобуток газу зросте до 3,0 млрд. м3. Геолог╕чними, геоф╕зичними та геох╕м╕чними досл╕дженнями останн╕х 20 рок╕в в межах сх╕дно╖ частини шельфу Чорного моря в╕д Алушти до кордону м╕ж Укра╖ною ╕ Рос╕йською Федерац╕╓ю знайдено 14 структур, як╕ квал╕ф╕куються як вуглеводневовм╕щуюч╕. В╕дкриття у 2005 роц╕ Суботинського нафтового родовища п╕дтверджу╓ цей прогноз. * За оперативними п╕драхунками та даними, отриманими параметричною свердловиною № 403 ╕ за результатами випробування свердловини № 1, ресурси Суботинського нафтового родовища оц╕нюються у 65 млн. тонн нафти. Вивчення цього родовища, яке ╓ першим у ц╕й частин╕ шельфу, св╕дчить про надвисокий потенц╕ал запас╕в нафти (╕ газу з газоконденсатом) цього району шельфу. * Попри те, що урядом Укра╖ни у 1998 роц╕ схвалена Програма осво╓ння вуглеводневих ресурс╕в укра╖нського сектора Чорного та Азовського мор╕в, за дев’ять рок╕в проф╕нансована вона лише на 10% в╕д запланованих цифр, тобто ╖╖ реал╕зац╕ю пустили на самоплив. В╕дпов╕дно, завдання Програми не виконан╕. Проект ново╖, уточнено╖ Програми, розроблений ДП «Науканафтогаз» в к╕нц╕ 2006 року, не визнача╓ ч╕тко╖ державно╖ пол╕тики, стратег╕╖ ╕ тактики розвитку акватор╕╖. Нижче наведено головн╕ причини незадов╕льного розвитку сировинно╖ бази нафтогазово╖ галуз╕ в укра╖нському сектор╕ Азовського та Чорного мор╕в. ПРИЧИНИ: * В╕дсутн╕сть ч╕тко╖ ╕ посл╕довно╖ державно╖ пол╕тики щодо осво╓ння родовищ вуглеводневих ресурс╕в в акватор╕╖ Азовського та Чорного мор╕в. Зб╕льшення власного видобутку нафти ╕ газу з морських родовищ не визначено ан╕ пр╕оритетом, ан╕ взагал╕ одним ╕з реальних шлях╕в забезпечення нац╕онально╖ безпеки в енергетичному сектор╕. * Облаштування морських родовищ потребу╓ значних ╕нвестиц╕й. Лише по Суботинському родовищу необх╕дно 6 – 8 млрд. дол. США. Зважаючи на фактичну в╕дсутн╕сть державно╖ програми, нема╓ сталого державного ф╕нансування за рахунок бюджетних кошт╕в ╕ за рахунок кошт╕в п╕дпри╓мств НАК «Нафтогаз Укра╖ни». НАК «Нафтогаз Укра╖ни», його п╕дрозд╕ли, у тому числ╕ ДАТ «Чорноморнафтогаз», за десятки рок╕в на практиц╕ показали неспроможн╕сть ефективно ╕нвестувати ╕ виконувати функц╕╖ генерального замовника масштабних геологорозв╕дувальних та експлуатац╕йних роб╕т. Об’╓ктивно це ╓ результатом ринково не об╜рунтованого державного управл╕ння ╕ регулювання у цьому сектор╕, яке фактично спрямоване на вир╕шення соц╕альних завдань, поглиблю╓ кризову ситуац╕ю ╕ не створю╓ умов для ╕нвестування. * В╕дсутн╕сть ч╕тких, прозорих ╕ гарантованих механ╕зм╕в залучення зовн╕шн╕х ╕нвестиц╕й одночасно з╕ збереженням державного контролю у цьому стратег╕чному сектор╕. * В╕дсутня внутр╕шня м╕жгалузева координац╕я. На сьогодн╕шн╕й день в Укра╖н╕ нема╓ виробництва обладнання для прискореного осво╓ння цих ресурс╕в – п╕дводного обладнання, устаткування для бур╕ння горизонтальних свердловин, стац╕онарних бурових платформ, самоп╕дйомних та нап╕взанурених бурових установок, корабл╕в для бур╕ння свердловин у глибоководн╕й частин╕ Чорного моря, трубоукладочних барж, г╕дротехн╕чних споруд. Так само як в╕дсутня у необх╕дних обсягах супутня техн╕ка для прокладення морських трубопровод╕в, корабл╕в супроводу бур╕ння та експлуатац╕╖ свердловин, ав╕ац╕╖ (вертольот╕в). * На жаль, н╕ разу не розглядалося у належному вигляд╕ питання кадрового забезпечення таких масштабних роб╕т. * Для прискореного осво╓ння ресурс╕в лише у сх╕дн╕й частин╕ шельфу Чорного моря необх╕дно у якнайстисл╕ш╕ строки виконати тривим╕рн╕ сейсм╕чн╕ досл╕дження (3D), для виконання яких в Укра╖н╕ нема╓ н╕ кошт╕в, н╕ власного обладнання. Виконання цих досл╕джень дозволя╓ у чотири рази скоротити обсяг розв╕дувального бур╕ння. * Для виконання цих великомасштабних роб╕т треба також врахувати вимоги до захисту навколишнього середовища, беручи до уваги ╕ те, що цей рег╕он ╓ сейсм╕чно активним. Будь-яке послаблення еколог╕чних вимог може завдати непоправно╖ шкоди басейну Чорного та Азовського мор╕в. * В Укра╖н╕ в╕дсутня структура для наукового та технолог╕чного супроводу цих великомасштабних роб╕т. Кр╕м ТОВ «╤нститут ШЕЛЬФ», ╕нш╕ науков╕ заклади виконують лише окрем╕ етапи досл╕джень (╤нститут УкрДГР╤, ДК «Науканафтогаз», ╤вано-Франк╕вський нац╕ональний техн╕чний ун╕верситет нафти ╕ газу). Тому потр╕бно у стисл╕ строки сформувати ╕ визначити головну наукову та проектну орган╕зац╕ю для цих ц╕лей. Безумовно першочерговим проектом, здатним подво╖ти власний видобуток нафти в Укра╖н╕, ╓ розробка Суботинського родовища. Облаштування ╕нших структур сх╕дного шельфу могло би довести видобування нафти до дек╕лькох десятк╕в м╕льйон╕в тонн за р╕к. При цьому поста╓ ряд проблемних питань другого порядку. Розробку зазначеного родовища та ╕нших нових багатопластових родовищ у ц╕й зон╕ необх╕дно зд╕йснювати горизонтальними свердловинами, що майже у чотири рази зменшить необх╕дну к╕льк╕сть експлуатац╕йних свердловин на кожен продуктивний горизонт (з╕ 100 до 25), а також скоротить на одну третину терм╕н розробки родовища ╕ на 20 – 25% зб╕льшить коеф╕ц╕╓нт нафтовилучення з пласта. Сьогодн╕ технолог╕╖ бур╕ння горизонтальних свердловин стали надбанням св╕тових нафтовидобувних компан╕й, ╕ б╕льше 60% експлуатац╕йних свердловин у св╕т╕ прокладаються у горизонтальному виконанн╕. Проте в Укра╖н╕ в╕дсутн╕ обладнання та власн╕ технолог╕╖ для бур╕ння горизонтальних свердловин не лише на мор╕, а ╕ на суш╕. В Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ сьогодн╕, наприклад, прийнято р╕шення про ╕мпорт передових технолог╕й, як╕ не мають аналог╕в в кра╖н╕. В Укра╖н╕ на закуп╕влю бурового обладнання ╕ технолог╕й зах╕дних компан╕й кошти практично не спрямовуються, а власн╕ досл╕дження зведен╕ до нуля, ╕ НАК «Нафтогаз Укра╖ни» ╖х не ф╕нансу╓. В часи СРСР координац╕я вс╕х науково-досл╕дних та проектних роб╕т зд╕йснювалася головним НД╤ кра╖ни та р╕шення затверджувались в техн╕чних управл╕ннях М╕ннафтопрому, М╕нгазпрому, М╕нгео. Сьогодн╕ в Укра╖н╕ повн╕стю припинено ф╕нансування наукових ╕ прикладних досл╕джень в галуз╕ бур╕ння свердловин (цих найб╕льш кап╕талом╕стких виробництв), а наше в╕дставання в╕д зах╕дних компан╕й сяга╓ 40 – 50 рок╕в. Окремою масштабною проблемою, яка п╕дляга╓ вир╕шенню на наступному етап╕ п╕сля осво╓ння шельфових ресурс╕в, ╓ розробка глибоководних вуглеводневих ресурс╕в Чорного моря з╕ структур, що розташован╕ дугою в╕д Керченсько╖ протоки до гирла Дунаю. Розв╕дка ╕ облаштування глибоководних д╕лянок ╓ вдв╕ч╕ б╕льш кап╕талом╕сткою у пор╕внянн╕ з роботами на шельф╕. В Укра╖н╕ для цього в╕дсутн╕ ф╕нанси, техн╕ка, технолог╕╖. Випереджувальних роб╕т з ╕нформац╕йного забезпечення, з перепроф╕лювання в╕тчизняного виробництва на випуск необх╕дних засоб╕в ╕ обладнання також не зд╕йсню╓ться. Залучення до цих роб╕т компан╕╖ «Vanco ltd», що перемогла в тендерному в╕дбор╕ 2006 р. ╕нш╕ заруб╕жн╕ компан╕╖, яка не волод╕╓ сучасними технолог╕ями, обладнаннями, персоналом, теж завдало непоправно╖ шкоди наш╕й держав╕, бо в╕дсторонення ╖╖ в╕д виконання роб╕т ╓ великою державною проблемою. За минул╕ два роки Укра╖на не наблизилась до осво╓ння глибоководно╖ частини сво╖х потенц╕йних родовищ. Так само це стосу╓ться ╕ залучення компан╕╖ «РосУкренерго» до осво╓ння Одеського ╕ Без╕менного газових родовищ та до осво╓ння Прикерченсько╖ зони. Одним ╕з шлях╕в прискорення осво╓ння нафтогазових родовищ Чорного та Азовського мор╕в м╕г би бути позитивний м╕жнародний досв╕д – наприклад, Бразил╕╖, яка за 25 рок╕в п╕дняла власний видобуток нафти з шельфу Атлантичного океану (при глибин╕ в╕д 10 до 1900 м) з нуля до 120 м╕льйон╕в тонн за р╕к. Бразил╕я використала таку схему: * Уряд надав дозв╕л компан╕╖ «Шлюмберже» за кошти компан╕╖ провести сейсм╕чн╕ досл╕дження бразильського шельфу Атлантичного океану. * Компан╕я «Шлюмберже» д╕стала право продавати результати сво╖х досл╕джень за догов╕рними ц╕нами будь-яким нафтогазовидобувним компан╕ям св╕ту. Д╕лянки шельфу були продан╕ 17-ти компан╕ям за ц╕нами в╕д 100 до 600 м╕льйон╕в долар╕в. * Уряд Бразил╕╖ встановив ╕нвестиц╕йн╕ вимоги до компан╕й, що купляли ц╕ д╕лянки: - розпочати осво╓ння д╕лянок впродовж двох рок╕в; - орган╕зувати випуск всього необх╕дного обладнання на машинобуд╕вних та суднобуд╕вних заводах Бразил╕╖ за техн╕чною документац╕╓ю св╕тових компан╕й; - продавати видобуту нафту, у першу чергу, нафтопереробним заводам Бразил╕╖ ╕ лише надлишки направляти на експорт; - весь персонал (в╕д роб╕тник╕в до ╕нженерного та наукового) повинен бути бразильським. Для цього компан╕╖ вкладали величезн╕ кошти в профес╕йну осв╕ту нафтовик╕в Бразил╕╖, а навчальн╕ лаборатор╕╖ ╖хн╕х ун╕верситет╕в ╓ кращими у св╕т╕; - для координац╕╖ вс╕х роб╕т на мор╕ була створена компан╕я «Петробраз», яка зд╕йсню╓ геолог╕чний мон╕торинг, науковий ╕ проектний супров╕д бурових ╕ експлуатац╕йних роб╕т, п╕драхунок запас╕в, затвердження проект╕в розробки родовищ ╕ контроль за ╖хньою розробкою. Ця ж компан╕я строго контролю╓ збереження довк╕лля при розробц╕ родовищ. Цей шлях м╕г би бути прийнятним ╕ для Укра╖ни, але за умов прийняття в╕дпов╕дних законодавчих акт╕в. З метою орган╕зац╕╖ ефективного осво╓ння вуглеводневих ресурс╕в укра╖нського сектора Азовського ╕ Чорного мор╕в необх╕дно: 1. В Укра╖н╕ повинна бути створена управл╕нська структура (УС) для осво╓ння нафтогазових ресурс╕в Чорного та Азовського мор╕в. Виконання цих роб╕т силами НАК «Нафтогаз Укра╖ни», яка переобтяжена боргами, на практиц╕ не дало змоги залучити в╕тчизняний та ╕ноземний кап╕тали для осво╓ння цих ресурс╕в ╕ виконати програмн╕ завдання. Управл╕нська структура повинна бути под╕бною до «Петробраз» (Бразил╕я) ╕ працювати п╕д ег╕дою уряду Укра╖ни. 2. УС ма╓ забезпечити розробку ╕ погодження Державно╖ програми або концепц╕╖, комплексного плану осво╓ння морських нафтогазових ресурс╕в ╕ генерально╖ схеми розвитку ╕нженерно╖ ╕нфраструктури нафтогазового комплексу на акватор╕╖ Чорного ╕ Азовського мор╕в. 3. Основними документами, за якими ма╓ зд╕йснюватися осво╓ння морських вуглеводневих ресурс╕в, мають бути комплексний план ╕ генеральна схема. Зазначен╕ документи мають визначати ефективну посл╕довн╕сть заход╕в (нормативно-правового, ╕нформац╕йного забезпечення), а також рац╕ональну схему ╕нженерного облаштування акватор╕╖, в першу чергу – системи п╕дводних трубопровод╕в, яка забезпечить посл╕довне п╕дключення морських родовищ до ГТС ╕ НТС Укра╖ни. 4. Першочерговому вир╕шенню п╕дляга╓ питання забезпечення програми як╕сною геолог╕чною ╕нформац╕╓ю. Доц╕льно забезпечити зб╕р ╕ пере╕нтерпретац╕ю даних сейсморозв╕дки минулих рок╕в, створення в╕дкритого ринку геолог╕чно╖ ╕нформац╕╖. 5. Необх╕дний випереджувальний розвиток ГРР, у тому числ╕ отримання даних супутникових систем, виконання сейсморозв╕дувальних роб╕т, пошукового ╕ параметричного бур╕ння. Для цього необх╕дно або за рахунок державних ресурс╕в створити в╕тчизняну спец╕ал╕зовану науково-техн╕чну базу (геоф╕зичне судно, бурове судно ╕ т. ╕н.), або за прикладом Бразил╕╖ залучити для цього ╕ноземн╕ спец╕ал╕зован╕ компан╕╖. 6. Для залучення недержавних ╕нвестиц╕й у розв╕дку родовищ необх╕дно на законодавчому р╕вн╕ забезпечити гарант╕╖ ╕нвесторам шляхом надання переваг на отримання л╕ценз╕й на розробку в╕дкритого за рахунок ╕нвестиц╕й родовища, страхування ф╕нансових, геолог╕чних ╕ еколог╕чних ризик╕в ╕ т. ╕н. 7. Програма кадрового забезпечення, яка ма╓ дати перш╕ результати (за умови часткового в╕дбору), перепроф╕лювання в стажування спец╕ал╕ст╕в нафтогазово╖ галуз╕ для роботи на мор╕) дасть перш╕ результати за два – три роки, тому ма╓ бути розпочата в пр╕оритетному порядку. 8. На законодавчому р╕вн╕ необх╕дно забезпечити певн╕ преференц╕╖ за системними проектами – модерн╕зац╕╖ ╕ адаптування для ц╕лей осво╓ння шельфу галузей машинобудування ╕ суднобудування, портових ╕ берегових споруд ╕ комун╕кац╕й. 9. Забезпечити внутр╕шню ╕нтеграц╕ю ╕ концентрац╕ю в╕тчизняного ╕нвестиц╕йного, виробничого ╕ науково-техн╕чного потенц╕алу на проектах облаштування морських родовищ. Перспектива цього поляга╓ ╕ у можливост╕ подальшого використання цього потенц╕алу для реал╕зац╕╖ аналог╕чних проект╕в на шельф╕ ╕нших кра╖н, наприклад, Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, Казахстану, Туркмен╕╖ ╕ т. д. 10. До вир╕шення проблем осво╓ння ресурс╕в Чорного ╕ Азовського мор╕в необх╕дно концентровано залучити найб╕льш в╕домих фах╕вц╕в та науковц╕в. 11. На законодавчому р╕вн╕ визначити передов╕ технолог╕╖, як╕ мають бути у спец╕альному пр╕оритетному режим╕ ╕мпортован╕ в Укра╖ну. 12. На законодавчому р╕вн╕ встановити спец╕альний режим державного контролю ╕ регулювання цього сектора, як такого, що ма╓ стратег╕чне значення. При наданн╕ права на розробку родовищ компан╕ями будь-яко╖ власност╕, доц╕льно забезпечити державний контроль або власн╕сть на систему п╕дводних трубопровод╕в, як╕ мають проектуватися ╕ будуватися випереджувальними темпами. 13. На законодавчому р╕вн╕ визначити порядок пр╕оритетно╖ реал╕зац╕╖ вуглеводнево╖ сировини на транспорт╕ ╕ переробн╕ п╕дпри╓мства Укра╖ни. 14. На законодавчому р╕вн╕ визначити принципи нац╕онального, рег╕онального ╕ м╕жнародного сп╕вроб╕тництва за проектами осво╓ння нафтогазових ресурс╕в укра╖нського сектора Чорного ╕ Азовського мор╕в.
ТИМ ЧАСОМ…
«ГАЗПРОМ» СКОРОТИВ ПОСТАЧАННЯ ГАЗУ В УКРА╥НУ 3 березня о 9.34 за ки╖вським часом доч╕рня компан╕я «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз Укра╖ни» отримала телеграму в╕д ВАТ «Газпром» з пов╕домленням про зниження постачання газу в Укра╖ну на 30 м╕льйон╕в кубометр╕в на добу, пов╕домила прес-служба НАК «Нафтогаз Укра╖ни». «Укртрансгазу» необх╕дно не менше двох годин для вир╕шення технолог╕чних питань для переформатування роботи газотранспортно╖ системи в нових умовах. Водночас у «Нафтогаз╕» уточнили, що скорочення постачання газу в такому обсяз╕ не позначиться на укра╖нських споживачах. Терм╕н ультиматуму «Газпрому» Укра╖н╕ зак╕нчився - з 9.00 3 березня рос╕йський газовий монопол╕ст об╕цяв на 25% скоротити постачання газу укра╖нськ╕й сторон╕ за борги в раз╕ неусп╕ху переговор╕в. Як пов╕домляв 29 лютого оф╕ц╕йний представник «Газпрому» Серг╕й Купр╕янов, дос╕ не врегульована повною м╕рою заборгован╕сть за газ, спожитий в 2007 роц╕. Кр╕м того, за словами Купр╕янова, продовжу╓ться неоформлене споживання газу в поточному роц╕. Минулого тижня «Нафтогаз» пов╕домив, що повн╕стю розрахувався з компан╕╓ю «УкрГаз-Енерго», яка реал╕зу╓ ╕мпортний газ на внутр╕шньому ринку Укра╖ни, за борги минулого року. Проте монопол╕ст-експортер газу в Укра╖ну RosUkrEnergo заявив, що «Нафтогаз» не повн╕стю заплатив за газ 2007 року. RosUkrEnergo, що ╓ разом з «Нафтогазом» акц╕онером «Укргаз-енерго», вважа╓ неправом╕рним враховувати в рахунок погашення боргу див╕денди «УкрГаз-Енерго» за 2006 - 2007 роки, оск╕льки про ╖х виплату ще не ухвалено р╕шення. За даними «Нафтогазу», грошима «УкрГаз-Енерго» перераховано близько 760 м╕льйон╕в долар╕в. ...Станом на 4 березня «Газпром» обмежив, як ╕ було заявлено ран╕ше, поставки газу в Укра╖ну ще на 25 в╕дсотк╕в ╕ об╕ця╓ продовжити подальше скорочення, якщо переговори з Укра╖ною не буде в╕дновлено... Учора стало в╕домо, що обмеження постачань природного газу для споживач╕в Укра╖ни з боку рос╕йського «Газпрому» знят╕. Але хто скаже, що буде завтра?
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5647
|