Нещодавно у львівській СШ № 48 відбулася "християнська" дискотека. Явище поки що нове для Львова. Організаторами були викладачка християнської етики Галина Степанівна Дякович і отець Володимир з церкви Вознесіння Господнього. Чим ця дискотека відрізняється від звичайних? Скажу відверто - високою культурою спілкування молоді. Хлопці були чемні, стримані, галантні - справжні кавалери! Очі дівчат світилися радістю - адже багатьом представникам нашої молоді потрібні саме такі стосунки... Хоча за відсутністю подібних дискотек доводиться або йти на "дику", або ж... залишатися вдома. Зрозуміло, останній варіант не для всіх прийнятний - адже хочеться спілкуватися з ровесниками не лише на уроках - тому залишається перший. А він не додає людині здоров'я і не робить її духовнішою (я маю на увазі ті дискотеки, де ніхто не слідкує за репертуаром і за "децибелами"). Це може здатися дивним, але навіть у Львові на дискотеках переважає російськомовний репертуар. Складається враження, що "П'ємонт" остаточно капітулював перед натиском російської естради. Тому україномовний репертуар "християнської" дискотеки був ще одним приємним відкриттям. Діти, що навчаються в сорок восьмій школі, довели, що не лише люблять слухати, але й співають пісні Ігоря Білозора. Отже: "не все так погано у нашому домі"! А ще мене схвилювало те, як молодь підспівувала, коли виконувалася пісня "Червона рута" Володимира Івасюка. Пісня нашої молодості... Що ж до російських пісень, то вони також звучали, і було їх чимало. Організатори дискотеки сказали, що не ставлять собі за мету "витіснити" російськомовну естраду. Адже християнство - це перш за все толерантність... А я собі подумав: якби під патронатом УПЦ Московського патріархату була проведена дискотека в Сімферополі чи в Севастополі - який би був відсоток українських пісень? Думаю, відповідь відома наперед... Отже, за цією ознакою (маю на увазі "мовну" толерантність) УГКЦ у Львові може служити взірцем для УПЦ МП у Криму. Вона є толерантнішою, а отже, й більш християнською... "Кримська світлиця" багато уваги приділяє питанню "якості" українського життя. То якраз ця дискотека і була яскравим прикладом високо піднятої "планки якості". Знаєте чому? Мені здається, це пояснюється позицією організаторів дискотеки, та й їхнім рівнем. Отець Володимир (Фарат) у минулому викладав математику у Політехнічному інституті, він - кандидат наук... Вже багато років, як поміняв викладання у престижному ВНЗ на неспокійну "посаду" священика. Чому неспокійну? Тому, що постійно знаходиться в русі, серед людей, особливо серед молоді. Часто ходить з дітьми в походи, підкорює з ними карпатські вершини... Директор школи № 48 Роман Іванович Романчук інтуїтивно відчув, що отець Володимир міг би суттєво прислужитися справі виховання молоді. І... не помилився. Дітям дискотека сподобалася, хочуть ще. Хочуть саме такої - цивілізованої, української, християнської. І вже це бажання дарує старшому поколінню надію... Там, де такі викладачі, де такі священики, - молодь духовно збагачується, а не деградує.
СОЛ╤ДАРН╤ З УКРА╥НОЮ
СЕРЕД ПОВЕРНЕНИХ ╤З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ ЗАХИСНИК╤В МАР╤УПОЛЯ ╢ ДВО╢ КРИМЧАН
УКРА╥НА ПОВЕРНУЛА З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ 215 ЛЮДЕЙ, ЗОКРЕМА Й ЗАХИСНИК╤В «АЗОВСТАЛ╤»
ЩАСЛИВА ЛЮДИНА СЕРГ╤Й МАРТИНЮК
ПЕРЕМОГА НА П╤ДСТУПАХ ДО КИ╢ВА
