|
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2008 > Тема "З потоку життя"
#10 за 07.03.2008
Я - УКРА╥НЕЦЬ, ╤ МЕН╤ БОЛИТЬ
ПРОШУ СЛОВА!
Зараз знову в Укра╖н╕ порушу╓ться питання про другу державну мову. Г╕рко з цього приводу слухати наших пол╕тик╕в, значна частина яких, вибачте, не волод╕╓ належним чином жодною. ╤ хоч непереконлив╕ ╖хн╕ докази, проте наполеглив╕. Так, треба визнати реал╕╖ сьогодення: на побутовому р╕вн╕ Сх╕д ╕ Центр Укра╖ни розмовляють рос╕йською мовою, у крайньому випадку - суржиком, який ╓ ╖╖ поб╕чним дитям.
Але т╕ молод╕ люди, що народилися в часи перебудови, не кажучи вже про роки незалежност╕ Укра╖ни, дивляться на мовну проблему не на користь рос╕йсько╖ мови як друго╖ державно╖. Вони б╕льш осв╕чен╕ за сво╖х ровесник╕в радянських час╕в ╕ знають, як в╕дбувалась русиф╕кац╕я. ╥м в╕домо, що для цього нав╕ть не треба нац╕ональну мову забороняти. Достатньо вивести ╖╖ з практичного використання, за меж╕ пост╕йного вжитку, ╕з законодавчо╖ та юридично╖ сфери, ╕ мова поступово втратить сво╖ позиц╕╖, а згодом занепаде.
Нехай пригадають шановн╕ пол╕тики, викохан╕ радянською ╕деолог╕╓ю, як рос╕йська мова на правах м╕жнац╕онально╖, обов’язкова для вс╕х «в╕д молдаванина до ф╕нна», мов зозуля яйця ╕нших птах╕в з р╕дного гн╕зда, випхнула на узб╕ччя мовно╖ дороги нац╕ональн╕ мови ╕нших народ╕в. ╤ знали грузини, казахи, прибалти й укра╖нц╕ рос╕йську мову краще за батьк╕вську. Мен╕ в╕домо це не з домисл╕в ╕ пересуд╕в. Народився я ╕ вир╕с в Казахстан╕, тридцять рок╕в прожив у Криму, тому знаю ц╕ну дружби на мовному р╕вн╕. В Казахстан╕ мене називали «нац╕онал╕стом» ╕ «бандер╕вцем», а в Криму масово учн╕ несли заяви про зв╕льнення в╕д укра╖нсько╖ мови. На запитання: «Чому?» В╕дпов╕дали: ма╓мо право вибору. Але ми, доросл╕ люди з вищою осв╕тою, прекрасно знали, що для укра╖нсько╖ мови була одна сфера застосування - вчителя з однойменного предмету. Будьте об’╓ктивними, державн╕ муж╕ ╕ пол╕тики, хоча пол╕тика ╕ об’╓ктивн╕сть - реч╕ несум╕сн╕.
Пов╕рте, рос╕янин, який сп╕вав «Червону руту» В. ╤васюка, в╕дчував себе набагато впевнен╕ше, н╕ж я, укра╖нець, що сп╕вав «Вот мчится тройка почтовая», бо для нього укра╖нська п╕сня була чимось екзотичним, а для мене рос╕йська - буденна, в як╕й я розчинявся. Шлях рос╕янина до асим╕ляц╕╖ був довшим, н╕ж м╕й. Ось так ╕ бачили ми, ╕ чули сво╓ р╕дне в Колонному зал╕ Москви п╕д час державних радянських свят як досягнення культур братн╕х народ╕в. За таких умов що знали про Укра╖ну? В╕дпов╕дь дав В. В. Маяковський: «Знают вот украинский борщ, знают вот украинское сало». Душа народу мало кого ц╕кавила.
Введення рос╕йсько╖ мови в статус державно╖ в Укра╖н╕ покладе край соборност╕, розмежу╓ ╖╖ за мовними рег╕онами, не сприятиме усуненню ╕сторично╖ несправедливост╕, коли валу╓вськ╕, емськ╕ та кпрес╕вськ╕ зусилля таки добре попрацювали над знец╕ненням укра╖нсько╖ мови на власн╕й земл╕.
Зараз, як н╕коли, вона потребу╓ захисту й уваги. У рос╕йсько╖ мови ╓ велика кра╖на безмежного впровадження й панування ╕ багато самост╕йних республ╕к, де вона присутня, а Укра╖на в нас - одна, ╕ не проти присутност╕ рос╕йсько╖ мови, а проти ╖╖ статусу державно╖.
З цього приводу дозвольте процитувати власного в╕рша:
* * *
З уперт╕стю глухою знову й знову
Хтось п╕дкида ╕дею у народ
Про ще одну державну мову,
Бо укра╖нська в маси «н╓ ╕дьот».
«Якби рос╕йська поруч з нею стала
Розкв╕тла б Укра╖на водночас,
Було б ущерть металу, газу й сала,
Москви б зм╕нилось ставлення до нас,
Зм╕цн╕ла б дружба заходу ╕ сходу -
Державна ж мова там ╕ там своя -
Да╓ш в питанн╕ мовному свободу!»
Звучить знайоме гасло ╕здаля.
А ще воно з’явилось не ╕здавна -
Часи радянськ╕ хто забути встиг?
На весь Союз була одна державна,
А ╕нш╕ мови викликали см╕х.
Не соромно безглуздя викликати?
Я Укра╖нець - ╕ мен╕ болить,
Бо як тод╕ державу називати -
За мовою? Якою? П╕дкаж╕ть!
Михайло ЧЕРНЕЦЬКИЙ,
вчитель укра╖нсько╖ мови та л╕тератури.
м. Н╕кополь
Дн╕пропетровсько╖ област╕.
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 07.03.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5660
|
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
