╤сну╓ давн╕й стереотип: християнство - це ╢вропа, а мусульманство - це Сх╕д, Аз╕я. Зг╕дно з ним Укра╖на довгий час була на кордон╕ двох св╕т╕в ╕ волею ╕сторично╖ дол╕ захищала саме ╓вропейськ╕, християнськ╕ ц╕нност╕. Причому з╕ збро╓ю в руках - згадаймо битви, у яких брали участь запорозьк╕ козаки. Але минуло дек╕лька стол╕ть. Багато чого у св╕т╕ зм╕нилося. Не ╕сламський св╕т тримав у покор╕ Укра╖ну, орган╕зовував голодомори, вивозив м╕льйони людей у Сиб╕р та на «стройки века»... Укра╖нц╕ нин╕ живуть у незалежн╕й держав╕ ╕ роблять геро╖чн╕ зусилля, аби ╓вропейський вектор розвитку став визначальним у ╖хн╕й дол╕. Крим тепер у склад╕ Укра╖ни, а кримськ╕ татари ╓ громадянами нашо╖ держави. Як цей фактор вплива╓ ╕ впливатиме у майбутньому на нашу ╓вро╕нтеграц╕ю? ╤з цим питанням я звернувся до в╕домого льв╕вського сходознавця Яреми Полотнюка. Ще в юн╕ роки Ярема ╢вгенович прийняв ╕слам. Зрозум╕ло, що ця обставина не в останню чергу визначатиме його точку зору. ╤ все ж... перш за все, в╕н - льв╕в’янин, мешканець чи не найб╕льш «про╓вропейського» рег╕ону Укра╖ни. - Яремо ╢вгеновичу, думаю, читачам нашо╖ газети було б ц╕каво знати точку зору людини, яка живе «п╕д боком» ╢вросоюзу ╕, тим не менше, добре зна╓ специф╕ку мусульманського Сходу, неодноразово бувала у Криму, ма╓ друз╕в серед кримських татар... Кримськотатарська проблема ╓ дуже серйозною; як вона може вплинути на наше просування уб╕к ╢вропи, на поступову ╕нтеграц╕ю у ╓вропейськ╕ структури? - Тут я бачу два фактори - рел╕г╕йний ╕ нац╕ональний. Якщо почати з анал╕зу першого, то зазначу, що у кра╖нах ╢вросоюзу проживають м╕льйони мусульман. Вони прагнуть будь-що зберегти свою ╕дентичн╕сть та все ж поступово ╕нтегруються у життя тих кра╖н, де живуть, вивчають державну мову, засвоюють культуру народу, серед якого живуть. Трапля╓ться, що переходять з ╕сламу у християнство - таких випадк╕в у ╢вроп╕ заф╕ксовано понад 30 тисяч... - Разом з тим, ╕слам приймають сотн╕ тисяч кор╕нних ╓вропейц╕в. Чи не зда╓ться вам, що ╕слам ╕ тут, в Укра╖н╕, ╕ в Зах╕дн╕й ╢вроп╕ поступово т╕снитиме християнство? - Я не думаю, що ситуац╕я зм╕нюватиметься швидко. Поширення ╕сламу пов’язане головним чином з м╕грац╕йними процесами, а не з переходом у ╕ншу в╕ру. - Колись ви висловлювали думку, що якби дек╕лька тисяч укра╖нц╕в у Криму прийняли ╕слам, то н╕чого страшного у цьому не було б... - Дуже важко уявити соб╕ ситуац╕ю, щоб ось так в╕дразу, н╕ з того, н╕ з сього, дек╕лька тисяч земляк╕в прийняли мусульманство. Але якщо через к╕лька десятил╕ть таке й буде, то н╕чого страшного в цьому я не бачу. Це була б «зв’язуюча ланка», яка по╓днувала б Укра╖ну з мусульманським св╕том. Важливо, щоб ц╕ люди були укра╖нцями, патр╕отами. Тод╕ вони працюватимуть на користь сво╓╖ держави незалежно в╕д того, яку рел╕г╕ю спов╕дують. Думаю, цей факт позитивно вплинув би на ╕нтеграц╕ю кримських татар в укра╖нське сусп╕льство. ╥х краще б розум╕ли в Укра╖н╕ завдяки певному прошарку мусульман-укра╖нц╕в. Але це поки що теор╕я - потр╕бно чимало часу, аби кримськ╕ укра╖нц╕ мали можлив╕сть спок╕йно визначитись на користь ╕сламу. У випадку якихось з╕ткнень на м╕жконфес╕йному ╜рунт╕, ця можлив╕сть, най╕мов╕рн╕ше, скоротиться до нуля... - Поки що укра╖нц╕ демонструють в╕ротерпим╕сть. Нещодавно «Кримська св╕тлиця» пов╕домляла, що на знак сол╕дарност╕ з мусульманами Криму до м╕сця побудови Соборно╖ мечет╕ принесли сво╖ символ╕чн╕ цеглини ╢пископ С╕мферопольський ╕ Кримський УПЦ Ки╖вського патр╕архату владика Климент та дек╕лька укра╖нських актив╕ст╕в. Внесок академ╕ка Петра Вольвача був в╕с╕м камен╕в «ракушняку» - по одн╕й в╕д кожного члена родини. - Ось це по-╓вропейськи! Будете ╖хати до Криму - неодм╕нно передам ╕ свою цеглинку для Соборно╖ мечет╕. Так╕ прояви толерантност╕ тепер дуже необх╕дн╕, адже Рос╕я прагне будь-що дестаб╕л╕зувати ситуац╕ю в Криму. - Охоче виконаю ваше прохання, зроблю ╕ св╕й внесок. Вже чого-чого, а толерантност╕ укра╖нцям не позичати. До реч╕, нещодавно я проглянув дек╕лька чисел газети «Арра╖д» ╕ звернув увагу на пр╕звища автор╕в: Григор╕й Гришко, Юл╕я Щербань, Анна Косара, Натал╕я Скрипник... Думаю, що це «мусульмани у першому покол╕нн╕» з ц╕лком укра╖нськими пр╕звищами, отже, ╕слам повол╕ втягу╓ у свою орб╕ту й укра╖нц╕в... - «Арра╖д» - це газета укра╖нських мусульман ╕ в переклад╕ означа╓ «П╕онер». Отже, серед «першопрох╕дц╕в» ╓ вже й наш╕ земляки. - ╤ не бояться ж укра╖нськ╕ д╕вчата приймати в╕ру, яка сутт╓во обмежить ╖хн╕ права! Адже традиц╕йно укра╖нська ж╕нка мала повний обсяг прав, мало того - займала нав╕ть почесне м╕сце в родин╕. Це кидалося в оч╕ нав╕ть тод╕, коли пор╕внювали укра╖нськ╕ родини з рос╕йськими. Правила рос╕йського «Домострою», може, тр╕шки й нагадували у загальних рисах мусульманський п╕дх╕д до ж╕нки... До реч╕, колишн╕й рос╕йський православний священик В’ячеслав Полос╕н, який у зр╕лому в╕ц╕ перейшов у ╕слам, заклика╓ прийняти цю в╕ру ╕ сво╖х земляк╕в. Мало того, пропону╓ спорудити мечеть у Московському Кремл╕. Адже в Казанському Кремл╕ за рахунок уряду Республ╕ки Татарстан в╕дбудован╕ не лише мечет╕, але будуються й православн╕ собори! В’ячеслав Полос╕н вважа╓, що дружба може бути т╕льки вза╓мною! - Малоймов╕рно, що пут╕нська Рос╕я п╕де на такий крок. Адже традиц╕йно духовним п╕д╜рунтям рос╕йсько╖ державност╕ ╓ виключно Рос╕йська православна церква. Вона свого ексклюзивного права бути духовним л╕дером н╕кому не в╕ддасть! Тепер хочу зупинитися на «безправност╕» ж╕нок в ╕слам╕, на ставлення ц╕╓╖ рел╕г╕╖ до дружби, кохання, шлюбу. Оц╕ стереотипи, що ╕слам наклада╓ сувор╕ обмеження на сп╕лкування молодих людей протилежно╖ стат╕, що ж╕нка ╓ пок╕рною, заляканою ╕стотою, абсолютно без╕н╕ц╕ативною - дуже часто не в╕дпов╕дають д╕йсност╕. Можу пригадати такий випадок. Це було давно, ще в роки мо╓╖ юност╕. Подобалася мен╕ студентка-таджичка, яка навчалася у Львов╕. Гарна, як ангел, вона подобалася ус╕м хлопцям! Окр╕м ж╕ночо╖ краси, мала ще ряд досто╖нств. Скаж╕мо, була майстром парашутного спорту, мала перший розряд з б╕гу, плавання ╕ ще з чогось... Хлопц╕ боялися нав╕ть залицятися до не╖, адже могли д╕стати «в╕дкоша». ╤ я б теж боявся, але нас випадково познайомили. Почали зустр╕чатися, переконалися, що у нас багато сп╕льного - ╖й ╕мпонувала моя зац╕кавлен╕сть Сходом, а мен╕ - ╖╖ знання персько╖ поез╕╖... А пот╕м сталося так, що вона захвор╕ла, злягла, а я про це не знав. Думав, що образилася на мене. Вир╕шив «тримати фасон», не йти до не╖ першим. Але невдовз╕ отримав в╕д не╖ листа, написаного укра╖нською ╕ перською мовами. Д╕вчина цитувала класика персько╖ л╕тератури Саад╕: «Ти пов╕рив ворогу ╕ покинув друга, подивися - з ким ти тепер залишився?» А дал╕ була приписка: «Якщо я Вам не байдужа, зайд╕ть до мене. Я чекаю Вас у будь-який час дня ╕ ноч╕...» Все це я прочитав о восьм╕й чи дев’ят╕й вечора. Недовго думаючи, швидко з╕брався ╕ по╖хав до не╖. Д╕вчину застав у таджицькому нац╕ональну вбранн╕, волосся було заплетене також по-таджицьки: багато косичок. Вона ╖х демонстративно в╕дкинула з одного боку, н╕би запрошуючи с╕сти. Просид╕ли ми з нею до третьо╖ години ноч╕, взявшись за руки. Обговорили вс╕ на св╕т╕ теми... Отже, н╕ ж╕нка, н╕ д╕вчина в ╕слам╕ не ╓ безправною. Вона просто ╓ захищеною в╕д грубих посягань. Мусульманська рел╕г╕я створю╓ вс╕ умови для продовження ж╕нкою роду. Тому й до нього п╕дкреслену повагу демонструють ╕ дружина, ╕ д╕ти. - Можливо, ╕ тут ╕слам ма╓ певну перевагу над християнським св╕том. Адже родина у ╓вропейських християнських народ╕в стала ╕ меншою, ╕ не такою м╕цною. Багато розлучень... Про ц╕ ж проблеми говорять ╕ пишуть кримськ╕ татари, але мен╕ зда╓ться, що у них усе на порядок благополучн╕ше. Вони без значних втрат пережили пер╕од ате╖зму ╕ не «де╕слам╕зувалися», с╕м’я вистояла. З в╕рою зрозум╕ло. А як стосовно нац╕онального питання? У кримських татар воно чи не на першому план╕. У кримських укра╖нц╕в... також. Хоча б╕льш╕сть ╕з них наст╕льки асим╕льован╕, що вже й не в╕дчувають потреби боротися за р╕дн╕ школи, дитяч╕ садочки, ВНЗ... У рос╕ян н╕би все благополучно, але картину псу╓ побоювання опинитися на «задв╕рках» пол╕тичного, культурного життя. Тут ╕ страхи неминучо╖ «укра╖н╕зац╕╖», ╕ усв╕домлення того, що в╕днин╕ доведеться серйозно рахуватися... з кримськотатарською силою. Чи здатна Укра╖на перетравити увесь цей коктейль кримських проблем, рухаючись до ╢вросоюзу? - Це непросто, звичайно, але кримськотатарський рух сто╖ть на демократичних ╕ проукра╖нських позиц╕ях, хоча й вимага╓ до себе щораз б╕льшо╖ уваги. В усякому випадку, татари не втручаються в нац╕ональне життя укра╖нсько╖ громади. Цього не можна сказати про рос╕ян. Чого варте зв╕льнення зав╕дуючо╖ севастопольського дошк╕льного закладу № 88 ╕ призначення на ╖╖ м╕сце дружини оф╕цера в╕йськово╖ контррозв╕дки ЧФ РФ? Про це не так давно згадувалося у «Кримськ╕й св╕тлиц╕». Непросто з кримськими татарами, звичайно, але це ╕ шанс, об’╓днавши сво╖ зусилля, сп╕льно рухатися у б╕к ╢вропи. Тобто сам по соб╕ кримськотатарський фактор не ╓ апр╕ор╕ «гальмуючим» чи «прискорюючим». Все залежить в╕д нас самих, в╕д мудрост╕ пол╕тичного кер╕вництва. Якщо будуть м╕жнац╕ональн╕ конфл╕кти, то це гальмуватиме. - Звичайно, держава повинна п╕дтримувати конструктивно мислячу частину кримськотатарського народу. Як приклад м╕г би назвати Ахтема Ал╕╓ва з с. Красногвард╕йського Сов╓тського району. Вони з дружиною, до реч╕, писали у «Кримську св╕тлицю», отже добре знайом╕ ╕ з нашим виданням, ╕ з ус╕м спектром висв╕тлюваних проблем. Так ось, про Ахтема-агу можна сказати багато хорошого. До Криму йому пощастило пере╖хати ще в 1974 роц╕. У це ж саме Красногвард╕йське, яке до в╕йни мало назву Новий Цюр╕хталь. Це було н╕мецьке село, з якого б╕льш╕сть мешканц╕в депортували ще 18 серпня 1941 року. Як ╕ у випадку з кримськими татарами, знищували будь-як╕ згадки про «н╕мецький сл╕д», зокрема пор╕зали на цеглу ус╕ надмогильн╕ пам’ятники. Лише один з них Ахтем Ал╕╓в випадково виявив на дн╕ озера. Витягнув зв╕дти ╕ сховав у над╕йному м╕сц╕. Те ж саме робив ╕ з грецькими, ╕ з кримськотатарськими пам’ятниками, твердо в╕рячи, що рано чи п╕зно повернуться ус╕ депортован╕... - Безумовно, так╕ люди, як Ахтем Ал╕╓в, впливатимуть на нашу ╓вро╕нтеграц╕ю дуже позитивно. ╤, дай Боже, щоб таких було якомога б╕льше... Серг╕й ЛАЩЕНКО. м. Льв╕в.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
