╤сторичний клуб «Холодний Яр» нещодавно видав у сер╕╖ «Укра╖нська во╓нна мемуаристика» книгу «Так творилося укра╖нське в╕йсько». Це зб╕рник спогад╕в учасник╕в визвольно╖ в╕йни укра╖нсько╖ нац╕╖ 1917 - 1920-х рок╕в. Мемуаристи в╕дзначають, що Перша св╕това в╕йна прискорила процес укра╖нського нац╕онального в╕дродження. Олекса Бать у статт╕ «Укра╖на в Криму» пише: «Повол╕ складалися пров╕дн╕ гуртки в ус╕х закутках Укра╖ни, повол╕ розросталися, ╕ лише серед в╕йська нац╕ональна робота йшла жваво, бо тут у час вибуху рос╕йсько╖ революц╕╖ були скупчен╕ найб╕льше здоров╕ й активн╕ сили. В╕йсько було душею нац╕онального руху не лише в себе вдома - у столиц╕ бувшо╖ ╕мпер╕╖, у далек╕м Сиб╕ру вкра╖нц╕ купчилися по окремих частинах, щоби п╕ддатись сво╖й, тод╕ ще пров╕зорн╕й, Головн╕й Команд╕». Укра╖нц╕ становили половину особового складу в╕йськ на Кримському п╕востров╕. Однак ус╕ спроби отримати дозв╕л влади на культурну працю серед укра╖нських вояк╕в завжди натикалися на р╕шучу в╕дмову. П╕сля к╕лькох м╕сяц╕в намагань рада С╕мферопольсько╖ Укра╖нсько╖ громади скликала в╕йськову нараду. У липн╕ 1917 року десятк╕в два молодих в╕йськовик╕в вир╕шили створити укра╖нський Тавр╕йський полк протягом найближчих п’яти дн╕в. Олекса Бать згаду╓: «Зо вс╕х к╕нц╕в м╕ста потяглися колони з п╕снями та в повному порядков╕, ╕з жовто-блакитними прапорами. Н╕хто не насм╕лився творити опертя, спок╕йно збиралося козацтво, ╕ лише виселен╕ москал╕, що б╕гли з касарн╕, де розташовувалася нова укра╖нська частина, нагадавши сво╖м збентеженим виглядом, що под╕я в╕дбува╓ться не з ласки уряду, а на вимогу нового чинника бувшо╖ Рос╕йсько╖ держави - Укра╖нсько╖ нац╕╖, котру колишн╕ можновладц╕, очевидно, недооц╕нювали ╕ нин╕ дивувалися ╖╖ завзяттю та патр╕отизмов╕. Так створилася опора укра╖нського руху в Криму». Редактор-упорядник зб╕рника «Так творилося укра╖нське в╕йсько» Роман Коваль у передмов╕ зазнача╓: «Спогадами вояк╕в, як╕ з╕брав п╕д пал╕туркою ц╕╓╖ книжечки, я нагадую сучасникам про ╖хн╕й великий борг перед тими, хто з╕ збро╓ю в руках захищав нашу землю, виборював волю ╕ в╕дстоював честь нашо╖ Батьк╕вщини. В╕чна ╥м слава! А б╕льшост╕ мо╖х сучасник╕в - док╕р за байдуж╕сть». Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ. м. ╤рп╕нь Ки╖всько╖ област╕.