Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2008 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 21.03.2008
В╕ктор ЮЩЕНКО: ГОЛОВНА УМОВА ПОЛ╤ТИЧНОГО ПОРОЗУМ╤ННЯ В УКРА╥Н╤

 

В╕ктор ЮЩЕНКО: ГОЛОВНА УМОВА ПОЛ╤ТИЧНОГО ПОРОЗУМ╤ННЯ В УКРА╥Н╤ - ОБ’╢ДНАННЯ НАВКОЛО НАЦ╤ОНАЛЬНИХ ПР╤ОРИТЕТ╤В

╤НФЛЯЦ╤Я ТА ШЛЯХИ ╥╥ ПРИБОРКАННЯ, СИТУАЦ╤Я НАВКОЛО ОРГАН╤ЗАЦ╤╥ ПРОДУКТИВНО╥ РОБОТИ ВЕРХОВНО╥ РАДИ, ПРОЦЕС ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНСТИТУЦ╤╥, КУРС УКРА╥НИ НА ╢ВРОАТЛАНТИЧНУ ╤НТЕГРАЦ╤Ю - ТАК╤ ГОЛОВН╤ ТЕМИ ╤НТЕРВ’Ю ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ В╤КТОРА ЮЩЕНКА, ЯКЕ В╤Н ДАВ УКР╤НФОРМУ З НАГОДИ 90-Р╤ЧЧЯ АГЕНТСТВА.

 - Пане Президенте, з одного боку, роботу Верховно╖ Ради нарешт╕ розблоковано, з ╕ншого - ситуац╕я ╕з законопроектом про скасування депутатсько╖ недоторканност╕ засв╕дчила серйозн╕ проблеми з ╓дн╕стю коал╕ц╕╖. Як Ви оц╕ню╓те в╕рог╕дн╕сть зм╕ни ╖╖ формату у св╕тл╕ нин╕шн╕х под╕й у ВР, чи все ж можна спод╕ватися, що парламент зможе працювати без подальших криз?
 - Мен╕ зда╓ться, ситуац╕я у парламент╕ протягом останн╕х двох м╕сяц╕в б╕льше загострю╓ не проблему наявност╕ ╕ ╓дност╕ коал╕ц╕╖, а те, що ╕нша частина депутатського корпусу - опозиц╕я, порушуючи, наприклад, регламент, може блокувати зас╕дання ╕ не давати можливост╕ працювати вищому органу законодавчо╖ влади.
 Наск╕льки коректним явищем може бути у ст╕нах парламенту такого роду повед╕нка? Демократ╕я схиля╓ до того, що в когось може бути ╕нша думка, н╕ж у ╕ншо╖ частини залу, але це не да╓ п╕дстави блокувати роботу самого органу. До того ж прив╕д для блокування, яке було останн╕ 30 дн╕в, абсолютно надуманий.
 Це не в╕дпов╕дь на реакц╕ю в даному випадку на питання щодо ПДЧ по вступу в НАТО. Йде змагання за владу, ╖╖ розпод╕л м╕ж тими чи ╕ншими пол╕тичними силами. Мен╕ зда╓ться, що робочий парламент принесли в жертву меркантильним ╕нтересам - треба було попрацювати на св╕й електорат через протестну модель.
 А найголовн╕ше, ми ╓ св╕дками того, що Конституц╕я в таких параметрах, у таких балансах ╕ противагах, у яких вона д╕╓ сьогодн╕, по сут╕, спричиня╓ перманентну пол╕тичну кризу, незалежно в╕д того, що буде мотивом. Сьогодн╕ ПДЧ, завтра рос╕йська мова, п╕слязавтра дублювання ф╕льм╕в укра╖нською мовою - це все надумане.
 Це ще раз п╕дштовху╓ нас ╕ сусп╕льство, насамперед, серйозно п╕д╕йти до тих фундаментальних проблем, як╕ були привнесен╕ зм╕нами до Конституц╕╖ 2004 року. Продовження тако╖ ситуац╕╖ у парламент╕, на м╕й погляд, надзвичайно велика розк╕ш, яка ставить п╕д сумн╕в пол╕тичну стаб╕льн╕сть кра╖ни. Отже, нам треба повернутися на громадянському р╕вн╕ передус╕м до конституц╕йного процесу, його динам╕ки, його зм╕стовно╖ частини. Незалежно в╕д того, хто ╕ як поводить себе в пол╕тичному житт╕ кра╖ни, держава повинна дати ч╕тку формулу сво╓╖ стаб╕льност╕.
 Тепер стосовно ситуац╕╖ в парламент╕ у в╕дносинах м╕ж б╕льш╕стю ╕ менш╕стю. Я в╕дверто говорив ╕ говорю: перевага у два голоси - це перевага, яка весь час заохочу╓ ╕ б╕льш╕сть, ╕ менш╕сть до активного д╕алогу. Не дорахуватися двох голос╕в можна з будь-якого питання: частина депутат╕в у в╕дрядженн╕, частина - хвор╕ють, ╕нш╕ - мають певн╕ обставини... Тому ми повинн╕ говорити про атмосферу в самому парламент╕. Депутати мають розум╕ти, що вони не вороги один одному, вони ╓ опоненти - не б╕льше ╕ не менше.
 Найсутт╓в╕шою, найголовн╕шою ╕ ╓диною умовою порозум╕ння ╓ т╕льки нац╕ональн╕ пр╕оритети, те, що слугу╓ ╕нтересам нац╕╖. Це те, що може примиряти, зближувати пол╕тичн╕ позиц╕╖ фракц╕й, як╕ представлен╕ сьогодн╕ у парламент╕. Переконаний, що чим др╕бн╕ша мета, тим важче досягати порозум╕ння. Певен, що це ключова проблема не т╕льки укра╖нського парламенту, а й ус╕х пол╕тичних сил. Ми не звикли до д╕алогу навколо сут╕, яка забезпечу╓ наш нац╕ональний розвиток.

 - Судячи з усього, про це св╕дчить ╕ ситуац╕я навколо п╕дготовки зм╕н до Основного Закону Укра╖ни. Як, на Вашу думку, вплине на процес конституц╕йно╖ реформи заява Парт╕╖ рег╕он╕в про вих╕д з Нац╕онально╖ конституц╕йно╖ ради?
 - В╕дверто скажу: з одного боку, я жалкую з приводу ц╕╓╖ заяви. А з ╕ншого, це право кожно╖ парт╕╖. Я не бачу в цьому жодно╖ проблеми. Переконаний, що Парт╕я рег╕он╕в ще раз зважить свою позиц╕ю. Виходити з д╕алогу ╕ консол╕довано╖ роботи над зм╕нами до Основного Закону, на м╕й погляд, це ╓ слабкий вчинок. В умовах, коли дв╕ третини нац╕╖ виступають за прийняття Конституц╕╖ на референдум╕, п╕дтримують тему формування ╖╖ ново╖ редакц╕╖, не ╓ великою дилемою, чи ми будемо це робити з ус╕ма пол╕тичними силами, чи т╕льки з деякими.
 З ╕ншого боку, якщо у нас дума про Укра╖ну одна, не ховайте голову в п╕сок, виходьте на чесн╕ дебати, пояснюйте свою позиц╕ю. Тому що мова не йде про розпод╕л посад, про компетенц╕ю Ющенка стосовно повноважень. Не це мене ц╕кавить. Мене ц╕кавить, як забезпечити стаб╕льн╕сть у ц╕й кра╖н╕. Бо я, як н╕хто ╕нший, в╕дчуваю на соб╕ дискредитован╕ правила гри, введен╕ з 2004 року.
 Б╕льш╕сть нац╕╖ вихована на тому, як формувалися м╕сце, роль ╕ компетенц╕я Президента до 2004 року. Принаймн╕, ми так прожили майже п╕втора десятка рок╕в. Те негативне, що принесла реформа 2004 року, я переконаний, абсолютна б╕льш╕сть сусп╕льства просто не збагне. Не звинувачуючи зараз той пер╕од, я закликаю вс╕х до в╕дпов╕дальност╕ за пер╕од, який ми представля╓мо. Ми мусимо дати в╕дпов╕дь на ц╕ питання, ╕ для цього не треба ховатися за р╕зними заявами, а працювати.
 Президент Укра╖ни ма╓ право конституц╕йно╖ ╕н╕ц╕ативи. До ц╕╓╖ ╕н╕ц╕ативи я хочу залучити якомога б╕льше стор╕н. Знаю, що Конституц╕я складно пишеться т╕льки у кол╕ пол╕тичних парт╕й. Тому до Ради запрошен╕ люди, як╕ представляють громадськ╕ ╕н╕ц╕ативи, правозахисники, фах╕вц╕ конституц╕йного права. Але нав╕ть у рамках тако╖ сп╕льноти нелегко формувати зм╕ни до Конституц╕╖.

 - У кожного св╕й погляд...
 - Так. Але я, безумовно, направлятиму до парламенту нову редакц╕ю Конституц╕╖, яка буде в╕дображенням, перш за все, роботи ком╕с╕╖ з даного питання. Мен╕ дуже хот╕лося б, щоб у конституц╕йному процес╕ була зад╕яна Верховна Рада Укра╖ни. Хоча парламент не ╓ тим компетентним органом, який прийма╓ Конституц╕ю в оновлен╕й редакц╕╖. В╕дпов╕дно до Основного Закону ц╕ повноваження передан╕ народу.
 Але дуже важливо, що в цьому процес╕ бере участь ╕ парламент. Тому його позиц╕я, як ╕ присутн╕х у ньому пол╕тичних парт╕й, ╓ важливою. Як Президент я не хочу нехтувати парламентом, його думкою в цьому питанн╕. Але якщо якась пол╕тична парт╕я вважа╓, що вона з тих чи ╕нших м╕ркувань не ма╓ бажання долучатися до роботи, то це ╖╖ питання. Ми говоримо лише про пол╕тичну парт╕ю, хоче вона цього чи не хоче, несе вона на соб╕ соборну в╕дпов╕дальн╕сть за вих╕д ╕з пол╕тично╖ перманентно╖ кризи чи н╕. У широкому контекст╕ йдеться, очевидно, не про бажання «хочу чи не хочу», а про в╕дпов╕дь, яку ми да╓мо нац╕╖, держав╕, народу щодо виходу ╕з ситуац╕╖, в як╕й знаходимося п╕сля конституц╕йно╖ реформи 2004 року.
 Без зм╕н до Конституц╕╖ в╕дпов╕дь на це не вдасться знайти. Якщо ж ц╕ ╕н╕ц╕ативи формуватимуться пол╕тичними силами через референдум, я переконаний, це спричинить нагн╕тання протир╕ч у сусп╕льств╕. Нам не треба тут змагання. Нам потр╕бна консол╕дована позиц╕я у формат╕ роботи над новою редакц╕╓ю Конституц╕╖. Якщо мова йде про зм╕ни ╕ доповнення, парламент може створити свою ком╕с╕ю з метою забезпечити процес розгляду ╕ прийняття цього р╕шення у Верховн╕й Рад╕.
 Хот╕лося б, щоб укра╖нська нац╕я ╕ демократичн╕ сили розум╕ли, що конституц╕йний процес потребу╓ сьогодн╕ надзвичайно високо╖ динам╕чност╕, бо чим довше ми зависа╓мо в цьому питанн╕, тим складн╕шою ста╓ в╕дпов╕дь на формування основ пол╕тично╖ стаб╕льност╕. Дуже важливо, щоб ц╕ р╕шення були законними, конституц╕йними.
 Нам варто розпочати д╕алог ╕ знайти спос╕б в╕дпов╕д╕, як встановити баланси, як╕ не давали б комусь переваги, а сформували баланс в╕дносин м╕ж ╕нститутами влади. Адже влада ╓ одна - народна, ╕ в не╖ ╓ три г╕лки. Як зробити, щоб у цих трьох г╕лках в╕дпов╕дн╕ гарант╕╖ стаб╕льност╕ реал╕зовувалися в тому числ╕ ╕ Президентом через його м╕с╕ю. Як впливати на ситуац╕ю, коли ми бачимо парламент, який, по сут╕, пасе задн╕х? Хто може вплинути на ситуац╕ю, якщо цього не передбача╓ Конституц╕я? Бо чого вартий хоча б той факт, що за чотири м╕сяц╕ прийнято лише в╕с╕м закон╕в, ╕ нема╓ крайн╕х.

 - Можливо, питання глибше? Скаж╕мо, у пропорц╕йн╕й систем╕ вибор╕в?
 - Так. Тут ╕ в╕дносини у трикутнику уряд - парламент - президент, ╕ депутатське представництво. Проанал╕зуйте список депутат╕в: як╕ рег╕они ╕ як представлен╕ у парламент╕? ╢ рег╕они, не представлен╕ жодним депутатом. Якщо ми в╕ддан╕ пропорц╕йн╕й систем╕, то вона ╕ дал╕ п╕дтверджуватиме те, що ми сьогодн╕ ма╓мо. Тод╕, очевидно, треба в╕дновлювати дискус╕ю щодо двопалатного парламенту, щоб одна палата
все-таки представляла рег╕они. Нам потр╕бно пройти цю дискус╕ю ╕ дати в╕дпов╕дь, спираючись на той чи ╕нший механ╕зм.
 Така ж ситуац╕я ╕ на р╕вн╕ м╕сцевих орган╕в самоврядування. Через непродуман╕ зм╕ни до Конституц╕╖ ми прийшли до того, що пол╕тизу╓мо ситуац╕ю там, де нав╕ть нема╓ парт╕йних представництв. А якщо цих сил нема╓, то ╖х треба штучно створювати. Це основа для процв╕тання корупц╕╖.
 ╤ншими словами, нав╕що ми штучно п╕д╕гр╕ва╓мо ц╕ процеси, коли вони на громадському р╕вн╕ не мають п╕дтримки. Я не хочу сказати, що не в╕рю в перспективу пол╕тичних парт╕й. Н╕, я в╕рю в пол╕тичн╕ парт╕╖. Можливо, людство ╕ придумало ╖х як легкий спос╕б давати в╕дпов╕д╕ на т╕ чи ╕нш╕ питання, як╕ виникають у житт╕ сусп╕льства. Але структуризац╕я, в тому числ╕ й пол╕тична, потребу╓ часу.

 - Вих╕д у зм╕шан╕й систем╕?
 - Як на мене, у пол╕тичн╕й дискус╕╖ стосовно м╕сцевого самоврядування, знизу до обласного р╕вня, вже мало зустр╕ча╓ться апологет╕в, як╕ б в╕дстоювали пропорц╕йний принцип вибор╕в. Практика останн╕х двох рок╕в засв╕дчила, що це було хибне р╕шення. Треба виходити або на зм╕шану, або на мажоритарну модель. Ми втратили прямий зв’язок м╕ж виборцем ╕ тим, кого в╕н делегу╓. ╤ особливо це в╕дчутно на р╕вн╕ орган╕в самоврядування.

 - Якщо переглянути под╕╖ у парламент╕, то головний вектор його роботи нин╕ - не конституц╕йна реформа...
 - Справд╕, найактуальн╕ша тема там - при╓днання Укра╖ни до Плану д╕й щодо членства в НАТО. ╤, я сказав би, це досить парадоксально. Тому що ╓дина стратег╕я, що працю╓ сьогодн╕ на загальнонац╕ональному р╕вн╕, - це стратег╕я розвитку кра╖ни до 2015 року, розроблена в 2004 роц╕ п╕д редакц╕╓ю Прем’╓р-м╕н╕стра В╕ктора Януковича ╕ впроваджена Указом Президента.
 Що передбачали тод╕ автори указу ╕ дано╖ програми? 2006 р╕к - при╓днання до ПДЧ, 2008-й - членство в НАТО. Можна нагадати ╕стор╕ю голосування 2003 року, коли конституц╕йна б╕льш╕сть п╕дтримала закон, який визнача╓ основи нац╕онально╖ безпеки. Тепер ключова дискус╕я з тими, хто по сут╕ ╕н╕ц╕ював цю норму, сформулював у вигляд╕ закону ╕ вт╕лив ╖╖ в стратег╕ю нац╕ональну.
 Очевидно, мова йде не про зм╕ст в╕дносин, а про щось наносне, кон’юнктурне. Тому що н╕хто не вийшов ╕з п╕дтримки стратег╕╖ ╕ в╕дпов╕дно╖ програми. Вс╕ п╕дписи там ╓. А от коли стосу╓ться реал╕зац╕╖, пол╕тично виг╕дною ста╓ спекуляц╕я. Бо треба комусь сподобатися чи то на сход╕ Укра╖ни, чи в ╕нших м╕сцях. Якщо говорити жорстко - це зрада нац╕ональних ╕нтерес╕в. Коли йдеться про формулу безпеки, це не питання одного чи п╕втора року. Жодна нац╕ональна безпека не вибудову╓ться за такий час. ╤ хот╕лося б б╕льше бачити державних д╕яч╕в, н╕ж пол╕тик╕в. Бо пол╕тик дума╓ про вибори наступного року чи через р╕к, а державний д╕яч дума╓ на десятки рок╕в уперед про засади безпеково╖ пол╕тики кра╖ни.

 - Отже, Ви вважа╓те, що Укра╖на не ма╓ альтернативи модел╕ колективно╖ безпеки?
 - Давайте абстрагу╓мося в╕д НАТО, а просто один у одного запита╓мо: яка безпекова чи оборонна пол╕тика потр╕бна Укра╖н╕, щоб ми мали усталену стаб╕льн╕сть? Нагадаю, що за 80 останн╕х рок╕в Укра╖на ш╕сть раз╕в проголошувала свою незалежн╕сть, ╕ у п’яти випадках нам щось зашкоджувало стати незалежними. Я не хочу, щоб ми повторилися всьоме чи увосьме. Це питання для нас б╕льш варт╕сне, це дискус╕я не про бюджет ╕ нав╕ть не про ╕нфляц╕ю. Це набагато важлив╕ше. ╤ тут варто дати в╕дпов╕дь, якого роду безпека, оборонна пол╕тика, нац╕ональна пол╕тика повинн╕ проводитися.
 Мало яка кра╖на ╢вропи да╓ самодостатню в╕дпов╕дь на свою власну оборонну пол╕тику. Таких кра╖н майже нема╓. Починаючи в╕д Н╕меччини, Британ╕╖ ╕ зак╕нчуючи Франц╕╓ю, ╤спан╕╓ю. Мало хто радить сьогодн╕ повернутися до протистояння. Яку б дискус╕ю ми не вели з цього питання, в╕дпов╕дь приходить одна - практично вс╕ ╓вропейськ╕ кра╖ни колишнього соц╕ал╕стичного табору обрали модель колективно╖ безпеки. Вони сьогодн╕ ╓ членами ╓вропейсько╖ модел╕ безпеки. ╤ п╕д суверен╕тетом кожно╖ з них стоять п╕дписи президент╕в десятк╕в ╓вропейських кра╖н.
 От тепер подумайте про нашу власну ╕стор╕ю. Коли п╕д безпекою Укра╖ни ставили п╕дписи десятки кра╖н - наших сус╕д╕в? Такого випадку ще не було. Я хочу, щоб пол╕тичний суверен╕тет нац╕╖, ╖╖ територ╕альна ц╕л╕сн╕сть були закр╕плен╕ на р╕вн╕ м╕жнародних зобов’язань. Це все можна зробити т╕льки в контекст╕ колективно╖ ╓вропейсько╖ безпеки. Якщо ми це розум╕╓мо, тод╕ тема ПДЧ, власне кажучи, ╓ маленьким продовженням ц╕╓╖ пол╕тики, не б╕льше. Бо це вже насл╕док того, що ми розум╕╓мо: нам треба знайти б╕льш оптимальну безпекову пол╕тику, ╕ ми знаходимося у цих пошуках.

 - У такому раз╕ що ви чека╓те в╕д Бухарестського сам╕ту НАТО?
 - Я переконаний у тому, що ми говоримо про етапн╕сть ╕нтеграц╕йного процесу з ╢вроатлантичним оборонним союзом. Бухарестський сам╕т якраз ╕ ╓ т╕╓ю точкою в╕дл╕ку, коли Укра╖на повинна вступити у сп╕впрацю з П╕вн╕чноатлантичним альянсом як учасник угоди про ПДЧ.
 Формально ╕ в╕дверто скажу, що той план д╕й Укра╖на-НАТО, який прийняв у жовтн╕ минулого року уряд В╕ктора Януковича, де-факто в╕дпов╕да╓ р╕вню в╕дносин у рамках ПДЧ. Звертаючись до р╕зних пол╕тичних сил, де форму╓ться найб╕льша спекуляц╕я з цього питання, хочу закликати, щоб ми були чесними ╕ в╕двертими з╕ сво╓ю нац╕╓ю, коли говоримо про такий нац╕ональний ╕нтерес як безпекова пол╕тика.
 Знаю, що треба виконати колосальне домашн╓ завдання, щоб зустр╕ти Бухарест позитивним р╕шенням для Укра╖ни. Хочу, щоб у мене було б╕льше в╕дданих партнер╕в у цьому питанн╕, починаючи з преси, яка, на м╕й погляд, набагато глибше повинна усв╕домлювати цей процес ╕ проводити б╕льш зрозум╕лу, перш за все роз’яснювальну роботу в сусп╕льств╕.
 На м╕й погляд, нав╕ть та нелог╕чна, складна, непосл╕довна дискус╕я, що точиться у парламент╕, дала сусп╕льству багато ново╖ ╕нформац╕╖. Почали б╕льш-менш публ╕чно говорити про те, чим ╓ для нас ╕нтенсиф╕кований д╕алог, закон про основи нац╕онально╖ безпеки, стратег╕я нац╕онального розвитку 2004-2015 рок╕в... Багато що було доведено до читача, глядача стосовно основ Альянсу, його завдань, способ╕в управл╕ння. Адже значна частина сусп╕льства вважала, що НАТО - це арм╕я, у яко╖ ╓ гармати, танки тощо. Важко збагнути, що це пол╕тичний догов╕р, який на 90 в╕дсотк╕в понад усе ма╓ на мет╕ розвиток демократ╕╖, безпекових моделей, п╕дтримання економ╕чних свобод.
 У мене нема╓ сумн╕ву, що ми цю дискус╕ю вигра╓мо. Н╕чого кращого, н╕ж модель колективно╖ безпеки, св╕т не придумав. ╤ зверн╕ть увагу, з колективно╖ безпеки н╕хто не виходить, вс╕ т╕льки намагаються туди потрапити. А в тих, хто туди потрапля╓ або не хоче, ╓ сво╖ аргументи. Але зважте: у нас н╕ нафти, н╕ газу нема╓, ми не можемо формувати той бюджет, який забезпечив би сьогодн╕шню арм╕ю озбро╓нням, бо╓запасами високотехнолог╕чного р╕вня. Це питання повинно знайти свою в╕дпов╕дь саме у площин╕ колективно╖ безпеки.
 Але Бухарест сам по соб╕ не несе просто╖ в╕дпов╕д╕ «так» чи «н╕». Це оц╕нка нашо╖ в╕дданост╕, нашого усв╕домлення цього питання. Якщо ми говоримо про це на вс╕х р╕внях - уряд, парламент, Президент, укра╖нськ╕ журнал╕сти, експерти - у нас буде перемога. Коли ж Президент буде про це говорити, а вс╕ ╕нш╕ сид╕тимуть за тином ╕ вич╕куватимуть, як це вплива╓ на рейтинг п╕д виборц╕в, справа не зрушиться. ╤ це теж елемент зради цих виборц╕в.
 Це вина попередньо╖ системи, коли десятки рок╕в ми не давали повно╖, в╕рно╖ ╕нформац╕╖ стосовно таких речей, як модель колективно╖ безпеки. Ми виховувалися на карикатурах передовиць «Правды», «Крокодила», «Перцю». Але, на жаль, ще не встигли принести нов╕ знання для людей, як╕ б могли усв╕домлено дати в╕дпов╕дь на питання щодо найкращо╖ модел╕ безпеки, на те, як вона форму╓ться, через як╕ ╕нституц╕╖. Дуже добре, що нац╕я почина╓ розум╕ти, що ми повинн╕ бути залучен╕ до м╕ждержавних процес╕в формування ц╕╓╖ в╕дпов╕д╕, що все менше заяв типу
«у нас ╓ своя арм╕я, сво╖ кордони та росте своя пшениця».
 Розум╕ю, як багато ще треба провести дискус╕й всередин╕ нац╕╖. Але два з половиною роки тому серед нас було 17 в╕дсотк╕в тих, хто говорив про НАТО, сьогодн╕ ╖х 36. А якщо подивитися соц╕олог╕ю в╕дносно проведення референдуму: 18 в╕дсотк╕в стверджують, що референдум треба провести зараз, 22 - що цього референдуму не треба проводити взагал╕, 37 - що його треба провести п╕сля 2011 року, коли ми матимемо ширш╕ знання. У нас ╓ дек╕лька рок╕в для того, щоб ми провели б╕льш глибоку профес╕йну дискус╕ю з цього питання, не прикриваючись виборами Президента чи чимось ╕ншим. Давайте св╕домо дамо в╕дпов╕дь на те, як д╕йсно знайти ту модель, яка б гарантувала Укра╖н╕ ╕снування на в╕ки. Ось, власне кажучи, таке завдання ╕ сто╖ть у ц╕й дискус╕╖.

 - В╕кторе Андр╕йовичу, дяку╓мо за ╕нтерв’ю ╕ за в╕тання Укр╕нформу з нагоди 90-р╕ччя. На згадку хочемо подарувати Президентов╕ медаль агентства ╕ запрошу╓мо у травн╕ на святкування.
 - Дякую.

 Розмову вели
 В╕ктор ЧАМАРА, Геннад╕й ЧЕРНЕНКО.
(Укр╕нформ).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2008 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5695

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков