|
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2008 > Тема "З потоку життя"
#12 за 21.03.2008
«НАШИХ ВЧЕНИХ ВИЗНАЮТЬ У СВ╤Т╤, А ДОМА МИ - НАЧЕ Б╤ДН╤ РОДИЧ╤...»
╤дея укра╖нських вчених створити ун╕версальну базу для розвитку ╕ впровадження у виробництво нов╕тн╕х технолог╕й ╕ розробок виникла ще за радянських час╕в. ╥╖ активно п╕дтримав Президент СРСР Михайло Горбачов. Але Союз невдовз╕ розпався, ╕ вт╕лював у життя цю ╕дею, створивши Укра╖нську академ╕ю наук, ф╕зик, доктор техн╕чних наук Олекс╕й Федорович ОН╤ПКО (на фото). Оф╕ц╕йно заре╓стрована УАН ще 1991 року, але дос╕ про не╖ в кра╖н╕ знають мало, ╕нод╕ плутають з Нац╕ональною академ╕╓ю наук Укра╖ни, дехто уточню╓, чи це не альтернатива НАНУ?
- Н╕, не альтернатива, - категорично заперечу╓ Олекс╕й Федорович. - Кожен з нас працю╓ за сво╓ю програмою, у сво╖й сфер╕. Ми ма╓мо 14 фахових в╕дд╕лень. Нин╕ в склад╕ академ╕╖ 87 п╕дпри╓мств - власних, заново створених. Це науково-досл╕дн╕ ╕нститути, вищ╕ навчальн╕ заклади, видавництва, проектно-буд╕вельна компан╕я.
Т╕льки студент╕в навча╓ться понад 20 тисяч, ╕ вс╕ випускники мають гарантоване працевлаштування. Якось екс-м╕н╕стр осв╕ти Василь Кремень програв ректоров╕ одного з ун╕верситет╕в УАН пляшку коньяку, бо не пов╕рив, що близько 20 в╕дсотк╕в п╕льгових студент╕в недержавних ВНЗ недержавно╖ академ╕╖ отримують стипенд╕ю. Наслав ком╕с╕ю. ╤... програв.
Сьогодн╕ модно вчитися на бухгалтера, перекладача, юриста, менеджера, економ╕ста, а я пишаюсь тим, що лише в наших ВНЗ можна здобути техн╕чн╕ спец╕альност╕. Саме на ц╕ профес╕╖ в кра╖н╕ великий деф╕цит, ╕нженерно-техн╕чн╕ кадри на заводах стар╕ють. До реч╕, молодь охоче йде за знаннями до наших ВНЗ, зокрема, до Кременчуцького ун╕верситету ╕нформац╕йних технолог╕й та ╤вано-Франк╕вського буд╕вництва ╕ права.
╤ хоча навчання у нас платне, конкурс дуже високий!
Разом з тим я см╕ливо можу заявити, що ми справд╕ конкуру╓мо з Нац╕ональною академ╕╓ю. Але ж вона отриму╓ державне ф╕нансування, а ми - н╕. Сам╕ соб╕ заробля╓мо грош╕. За к╕льк╕стю впроваджених розробок, незважаючи на юний в╕к, ми вже зр╕внялися з НАНУ. Нашу академ╕ю не просто визнали у св╕т╕, а й намагаються переманити до себе наших вчених. Взагал╕ укра╖нськ╕ вчен╕ користуються попитом за кордоном. Особливо електронники ╕ програм╕сти. Т╕льки наприк╕нц╕ минулого стол╕ття ви╖хало понад 20 тисяч висококласних фах╕вц╕в. Дома ж ми - наче б╕дн╕ родич╕.
- Укра╖н╕ наука не потр╕бна?
- Наука потр╕бна кожн╕й держав╕, кожному громадянину. ╤накше ми не мали б н╕ телефон╕в, н╕ телев╕зор╕в, н╕ л╕так╕в, н╕ нових л╕к╕в. Прогрес зупинився б на печерному р╕вн╕. Але я розум╕ю ваш п╕дтекст у запитанн╕. Насправд╕ наша держава ставиться до науки декларативно. А фактично, кр╕м заяв про п╕дтримку, н╕чого не робиться. Ось нещодавно до нас звернулася Рада нацбезпеки з проханням надати документ з нашим баченням розвитку ╕нновац╕й, винах╕дництва. Такий документ ми п╕дготували, але вир╕шили не в╕ддавати його, хоча ╓ багато конкретних ц╕кавих розробок. Не бачу сенсу. Вже ст╕льки р╕зних пропозиц╕й давали, а вони десь д╕ваються, ╕ не видно, щоб десь використовувалися на благо економ╕ки.
Враження, що вс╕ займаються лише пол╕тикою, а не державою, не економ╕кою. Як╕сь надуман╕ питання обговорюються. Сьогодн╕ про НАТО, вчора про мову. Комусь, вибачте, ляпаса дали, морду набили, щось не те чи не так показали. Ну, х╕ба це р╕вень Верховно╖ Ради? Дивлюсь «Свободу» Сав╕ка Шустера, ╕ мен╕ соромно за наших пол╕тик╕в, як╕ в╕дверто брешуть. А ╖х слуха╓ вся Укра╖на. ╤ в╕рить. Ми ж то зна╓мо справжню ситуац╕ю. А народ в глибинц╕ сприйма╓ сказане за чисту монету.
- Наша кра╖на технолог╕чно безнад╕йно в╕дстала в╕д розвинених кра╖н св╕ту, ╕ разом з тим безл╕ч винаход╕в, новинок - родом з Укра╖ни. Парадокс? В чому тут собака заритий?
- Бо вдома ц╕ наш╕ винаходи ╕ висок╕ технолог╕╖ н╕кому не потр╕бн╕. Вони ╓, ╖х безл╕ч, ними ц╕кавиться закордон, т╕льки не власна держава. Це й енергозбереження, й ун╕кальна система передавання цифрово╖ ╕нформац╕╖ М╤ТР╤С, ╕ тара з пол╕мер╕в, яка отримала нещодавно на м╕жнародн╕й виставц╕ золоту медаль. А про б╕отелев╕зори ви чули? Наш╕ вчен╕ продали л╕ценз╕ю ф╕рм╕ «Самсунг». Навряд чи зараз доречно перераховувати вс╕ досягнення - список буде довгий.
Ось сьогодн╕ вс╕ обговорюють вступ до СОТ - погано це чи добре? А я кажу - добре! Бо це вих╕д на св╕товий ринок. ╤ якщо хтось кричить, що товари не зможемо продавати, то, значить, вони просто низько╖ якост╕. Якщо я йду до магазину, то вибираю найкращ╕ реч╕, як╕ б мен╕ довго ╕ над╕йно слугували, бо я плачу грош╕. Вже пот╕м дивлюсь, де вони виготовлен╕. Ще не так давно ми говорили, що все китайське погане. Але див╕ться, як в останн╕ роки Китай п╕двищив як╕сть сво╓╖ продукц╕╖, по всьому св╕тов╕ збираючи найнов╕ш╕ технолог╕╖. П╕днебесна не шкоду╓ грошей на розвиток науки, тому й п╕дн╕ма╓ться так швидко. Можливо, хоч жорстка конкуренц╕я змусить наших п╕дпри╓мц╕в впроваджувати у виробництво нов╕тн╕ технолог╕╖, щоб випускати товари високо╖ якост╕ за останн╕м словом науки. Б╕да б╕льшост╕ в╕тчизняних б╕знесмен╕в у тому, що вони дбають лише про сьогочасне сво╓ збагачення, не думаючи про те, а що ж буде завтра? Як житиме народ? Як розвиватиметься та чи ╕нша галузь економ╕ки? Пор╕зали заводи на металевий брухт, беруть лише те, що лежить на поверхн╕.
- Мабуть, ваш╕ нов╕ технолог╕╖ комусь дорогу перейшли?
- Зв╕сно. ╤нститут нафти розробив п╕дземний томограф. За його допомогою видно, де лежить нафта, ск╕льки ╖╖, яко╖ товщини пласти, де вони перериваються ╕ знову в╕дновлюються. Зараз власники укра╖нських свердловин забирають лише 15-20 в╕дсотк╕в нафти. Так би мовити, «лас╕ шматочки», решта залиша╓ться в надрах земл╕. Нафто-газова сфера наст╕льки корумпована, що ╖╖ не ц╕кавить якийсь там томограф. Аби сьогодн╕ зняти вершки та покласти до кишен╕ велик╕ грош╕, а що буде п╕сля них, н╕кого не турбу╓. Рос╕я ж, до реч╕, зац╕кавилась нашою технолог╕╓ю.
В Тюмен╕, Краснодарському кра╖ ми в╕дновили багато свердловин, показавши, де ╓ нафта.
Або такий приклад. Вчен╕ ╤нституту надм╕цного чавуну розробили гальм╕вн╕ колодки для по╖зд╕в. Терм╕н служби тих, що д╕ють зараз, - 7-9 дн╕в. Наш╕, за т╕╓ю ж ц╕ною, - 90 дн╕в. На р╕к ╕снуючих нин╕ чавунних колодок потр╕бно понад 10 м╕льйон╕в штук. Половину виробля╓ Укра╖на, решту купу╓мо за кордоном. Колодок з нашого матер╕алу, як╕ до реч╕, пройшли сертиф╕кац╕ю в Рос╕╖, достатньо одного м╕льйона. Розум╕╓те, про яку економ╕ю кошт╕в йде мова? П╕дпри╓мствам, зокрема, «Лен╕нськ╕й кузн╕», не виг╕дно, щоб гальм╕вн╕ колодки довго служили. Доведеться згортати виробництво. Отже, впадуть прибутки. Якому ж укра╖нському власников╕ це сподоба╓ться? Тому й змушен╕ ми продавати сво╖ технолог╕╖ за кордон, бо там б╕знесмени думають наперед, розум╕ють, що т╕льки найнов╕ш╕ досягнення науки й техн╕ки допоможуть втриматися на ринку. ╤ н╕хто у них не купить найкращу рах╕вницю, якщо ╓ електронн╕ калькулятори. Але стимулювати ╕нновац╕╖, впроваджувати висок╕ технолог╕╖ повинна держава.
- Яка ваша найулюблен╕ша тема?
- М╕кроелектрон╕ка. ╤ як мене т╕льки дружина терпить? Я ж ╕ квартиру перетворив на ф╕л╕ал академ╕╖. Удома все заставлено осцилографами, паяльниками.
- А яке у вас хоб╕?
- Буд╕вництво. Ми сам╕ збудували соб╕ академ╕ю, до 8 Березня здали конференц-зал. ╤ дачу власноруч збудував. Земля дуже прив’язу╓. Взагал╕ я вважаю, що кожен вчений повинен мати котедж ╕ шматок земл╕ - тод╕ в╕н н╕защо не втече за кордон з╕ сво╖ми ген╕альними ╕деями. А нав╕що? Якщо поруч ╓ все, про що в╕н мр╕╓ - с╕м’я, улюблена робота. ╤ р╕дна земля, по як╕й можна ходити босон╕ж. Збира╓мось збудувати для наших науковц╕в таке житло.
╤нтерв’ю взяла
Натал╕я ШАПЛИЧЕНКО.
(УКР╤НФОРМ).
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5703
|
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
