Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 04.04.2008
КРИМСЬКИЙ МАЙДАН

РЯДКИ З ЛИСТ╤В

Ми не випадково вир╕шили назвати стор╕нку читацько╖ пошти «Кримським майданом» - саме так наш╕ читач╕ охрестили «Св╕тлицю» у т╕ часи, за якими, може, нин╕ хтось суму╓, хтось, навпаки, хамелеонно пнеться видавити залишки помаранчевих в╕дт╕нк╕в з╕ сво╓╖ пол╕тично╖ ф╕з╕оном╕╖, аби не шкодили кар`╓р╕. Але ж переконання на переправ╕ (що поробиш, коли наше життя - суц╕льна переправа!) не м╕няють: вони або ╓, або ╖х нема. Ми будемо рад╕ посприяти нашим як шанувальникам, так ╕ критикам, щоби ╖хня позиц╕я, ╖хн╕ думки про те, що ко╖ться довкола нас, були почут╕ ╕ншими. Кожен ма╓ право бути почутим! Одне лише прохання: висловлюватися якомога лакон╕чн╕ше ╕ дипломатичн╕ше: поважаймо ╕нших, якщо хочемо, щоб поважали нас...

СТАТТЯ - ЯК ДЗВ╤Н!

Прочитав у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» за 21 березня статтю П. Сущенка «Ман╕фест посткомун╕стичних укра╖нц╕в». Враження – неосяжне! Який патр╕отизм, яка точна характеристика влади, пол╕тичних обставин, оц╕нка д╕й (злочин╕в) – комуняцько-кадеб╕стського зв╕р’я, показ поетапного знищення нашо╖ культури, мови, народу.
Стаття, як той дзв╕н, пробуджу╓, заряджа╓ енерг╕╓ю, бажанням боротьби за нашу перемогу, перемогу укра╖нц╕в-патр╕от╕в. Це – вчитель з кримсько╖ глибинки. Таких вчител╕в нам би поб╕льше!
В╕д щирого серця бажаю Вам, пане Павле, м╕цного здоров’я, усп╕х╕в у прац╕ ╕ поб╕льше таких статей у «Кримську св╕тлицю» для пробудження укра╖нсько╖ нац╕╖.
В╕ктор АНДРУСЕНКО.
 м. С╕мферополь.

ДУЖЕ СХОЖ╤ Д╤╥ ШЕЛЕСТА ╤ ЮЩЕНКА...

З’явилось ╕нтерв’ю з внуком П. Ю. Шелеста в комун╕стичн╕й прес╕ з нагоди 100-р╕ччя з дня народження. Не шанувала його комун╕стична верх╕вка при житт╕, нема╓ згадки про нього в Радянськ╕й енциклопед╕╖ та енциклопед╕╖ Укра╖нсько╖ РСР. Вважаю це незаслуженим свинством комун╕стично╖ верх╕вки. Об╕ймаючи посаду секретаря ЦК КПУ з 1963 по 1972 р╕к, в╕н вив╕в Укра╖ну з економ╕чно╖ кризи, в╕дстоював укра╖нську мову та культуру. Книга «Укра╖но наша радянська» написана ним укра╖нською мовою, службов╕ розмови в╕н теж в╕в укра╖нською мовою. Я був присутн╕й на нарад╕ транспортник╕в Укра╖нсько╖ РСР, яку проводив
П. Ю. Шелест, в╕н в╕в ╖╖ укра╖нською мовою (в 1965 роц╕), багато кер╕вник╕в зал╕зниць, порт╕в теж виступали укра╖нською мовою, вся обслуга палацу розмовляла по-укра╖нськи. Один лише П. Ю. Шелест заперечував нагородження Брежн╓ва черговою золотою з╕ркою. П╕сля зв╕льнення його з посади Щербицький по вс╕х б╕бл╕отеках забирав ╕ знищував книгу «Укра╖но наша радянська» (я ╖╖ збер╕г), не давав Петру Юхимовичу нав╕ть пут╕вки в престижний санатор╕й. Якось один з морських кап╕тан╕в розпов╕в мен╕, що в╕дпочивав по сус╕дству з П. Ю. Шелестом ╕ його с╕м’╓ю в зон╕ в╕дпочинку Азовського морського пароплавства, в район╕ портопункту Мелек╕не б╕ля Жданова: «Я розум╕в, що в╕н в немилост╕, що ризикую втратити в╕зу, але ж - Шелест ╕ ми в╕дпочивали по-добросус╕дськи». П. Ю. Шелест заслугову╓ на в╕дзнаку ув╕йти в ╕стор╕ю Укра╖ни. ╤ краще, щоб це зробив Президент В. Ющенко.
Костянтин МОЧУЛЬСЬКИЙ,
╕нвал╕д в╕йни.
 м. Керч.

В╤ДКРИТИЙ ЛИСТ
Депутату Верховно╖ Ради
Укра╖ни Дмитру Табачнику
Редакц╕╖ газети «Кримська св╕тлиця»

Укра╖нська громада м. ╢впатор╕╖ ╕ товариство «Просв╕та» ╕м. Т. Шевченка стурбован╕ ╕ обурен╕ Вашими громадськими виступами ╕ д╕ями, спрямованими на зневагу укра╖нц╕в, на розпалювання м╕жнац╕онально╖ ворожнеч╕, на захист ╕нтерес╕в сус╕дньо╖ держави, на п╕дтримку «п’ято╖ колони» в Укра╖н╕.
Ви, об╕ймаючи найвищ╕ щабл╕ у влад╕ Укра╖ни, користуючись вс╕ма можливими ╕ не можливими (для простих укра╖нц╕в) благами, купаючись в багатств╕ як «к╕т в масл╕», презирливо ставитесь до укра╖нц╕в, зневажаючи ╕ принижуючи ╖х у сво╖х публ╕кац╕ях - «Аннигиляция национальной идеи» та ╕нших. Зневажа╓те ту нац╕ю, яка Вас пригр╕ла ╕ году╓.
Ви сво╓ю зверхн╕стю ╕ зарозум╕л╕стю д╕йшли до того, що вважа╓те дурнями судд╕в Конституц╕йного суду Укра╖ни: «Р╕шення дурн╕в, яку треба скасувати» («Голос Укра╖ни» № 33 в╕д 20.02.08) щодо р╕шення суду про дублювання укра╖нською мовою ╕ноземних ф╕льм╕в. То що вже говорити про щось ╕нше?
Господ╕н Табачник Д.! Укра╖нська громада м╕ста ╢впатор╕╖ засуджу╓ Ваш╕ д╕╖, спрямован╕ на зневагу ╕ приниження укра╖нц╕в, на розпалювання м╕жнац╕онально╖ ворожнеч╕, на захист ╕нтерес╕в сус╕дньо╖ держави (Рос╕я сама активно п╕дтриму╓ свою «5-ту колону» в Укра╖н╕ ╕ не потребу╓ Вашо╖ п╕дтримки). Ми п╕дтриму╓мо вимогу вчених ╕ укра╖нсько╖ громадськост╕ щодо позбавлення Вас звання доктора ╕сторичних наук.
В╕д ╕мен╕ укра╖нсько╖ громади
м. ╢впатор╕╖: ╤. Котар, голова ╢впатор╕йсько╖ м╕сько╖ орган╕зац╕╖ «Просв╕та» ╕м. Т. Г. Шевченка; В. Ковальчук, голова осередку ╢впатор╕йсько╖ орган╕зац╕╖ «Союзу Укра╖нок»; члени «Просв╕ти»: учасник бойових д╕й
Б. Во╖нський, М. Деркач; о. Б. Костецький, параф╕яни Укра╖нсько╖ Греко-Католицько╖ Церкви м. ╢впатор╕╖.

Р. S. Надсила╓мо Вам матер╕ал ╕з газети «Кримська св╕тлиця» для розширення Вашого ╕сторичного кругозору з ╕стор╕╖ Вашого народу.

ЯК СИМВОЛ РАБСТВА ╤ НЕВОЛ╤

 Завдяки Переяславськ╕й рад╕ 1654 року укра╖нський народ фактично був в╕дданий у рабство чуж╕й держав╕, а м╕сто Переяслав стало уособленням рабства ╕ невол╕, нещасного народу. Тож як╕ асоц╕ац╕╖ виклика╓ в укра╖нц╕в сьогодн╕шн╕й Переяслав? Це м╕сто-запов╕дник укра╖нського гр╕хопад╕ння, нашого ╕сторичного головотяпства та самознищення, м╕сто цин╕чного вандал╕зму, витвореного людськими руками. У ньому н╕би зупинився час, завмерла ╕стор╕я, ретельно вибудувана та витворена руками сов╓тсько╖ пропаганди, яка брала св╕й початок ще в╕д царських час╕в.
Це м╕сто – «р╕дного ╕ дружнього» братання двох народ╕в – укра╖нського з рос╕йським, з╕ смертоносних об╕йм╕в якого й дос╕ не можемо зв╕льнитися. Цей факт, заф╕ксований на пам’ятнику-монумент╕, який сто╖ть на центральн╕й площ╕ м╕ста ╕з написом: «Нав╕ки разом – нав╕ки з рос╕йським народом», - ще одне щоденне нагадування про уярмлення за власним бажанням.
Переяслав-Хмельницький – це м╕сто, з якого почалися витоки тривалого ╕ тяжкого рабства нашо╖ мило╖ Укра╖ни, яка за довг╕ стол╕ття поневолення була залита р╕ками сл╕з ╕ кров╕ та засипана горами неб╕жчик╕в. Так╕ насл╕дки Переяславсько╖ ради.
Микола М╤ЩЕНКО.
 с. Переяславське Ки╖всько╖ област╕.

БОРОЛИСЬ НА СВО╥Й ЗЕМЛ╤

У № 9 прочитала статтю «Труноносц╕...» На фотограф╕╖ – прапори не╕снуючо╖ ╕ сус╕дньо╖ держав. Г╕рко бачити це все. В Укра╖н╕ ст╕льки ╖╖ вороженьк╕в! Тод╕ чому ж вони сидять тут, а не спрямовують не лише сво╖ серця й душ╕, але ╕ т╕ла туди, до омр╕яно╖ Рос╕╖, яку так палко люблять? Вона ж чека╓ на них! Там так╕ простори, така краса, так╕ багатства! Рос╕╖ потр╕бн╕ св╕тл╕ голови, любляч╕ серця ╕ працьовит╕ руки. То чого ж сид╕ти тут, у ненависн╕й Укра╖н╕? Н╕хто ж н╕кого не трима╓. Але н╕! Треба брати в руки труни, кудись нести, когось ображати: «Врагам России. Бандеровцам».
Але чому ж бандер╕вц╕ – вороги Рос╕╖? Вони ж н╕коли не нападали на не╖, не знищували ╖╖ людей, не вивозили в Укра╖ну ╕ не садовили в бандер╕вськ╕ концтабори, не морили рос╕ян голодом! Вони на сво╖й земл╕ боролися проти зайд, як╕ мордували людей, вивозили до «Сиб╕ру несходимого», де «тюрм ╕ люду – не зл╕чити», де все «мовчить, бо благоденству╓», як писав наш Т. Г. Шевченко. Б╕да Рос╕╖ в тому, що ╕мперський шов╕н╕зм – це ╖╖ ╓ство, що вона увесь час захища╓ свою «родину» на чуж╕й територ╕╖. Цив╕л╕зован╕сть – чужа ╖й. Прибуваючи на чужу територ╕ю, вона в╕дразу пригн╕чу╓ ╕нше ╕ насаджу╓ сво╓. Рос╕яни н╕як не можуть втямити, що так, як ╖м дорог╕ ╖хн╕ «язык», «песни», «Родина–Россия», так й ╕ншим народам дороге все сво╓, що не кожна людина може жити, проливаючи невинну кров на чуж╕й земл╕.
Так що бандер╕вц╕ – не вороги Рос╕╖, а геро╖ Укра╖ни, бо захищали р╕дний народ на р╕дн╕й земл╕ ╕ н╕коли не нападали на чужу.
Ольга ГРИЦИНА.
 с. Тишкович╕, Льв╕вська обл.
 * * *
╢ДНАЙСЯ, МОЛОДЬ УКРА╥НСЬКА!

П╕д сучасну пору доля розкидала нас, укра╖нц╕в, по широкому св╕т╕. В найдальших закутинах земно╖ кул╕ можна знайти укра╖нц╕в. Тому що тепер╕шня Укра╖нська Держава ще не ╓ укра╖нською в повному розум╕нн╕ цього слова, то увесь тягар св╕тового ╓днання укра╖нського народу пада╓ на вс╕х нас особисто, де б ми не проживали!
Хоч наш╕ культурн╕ надбання сягають далеко-далеко передхристиянських час╕в, та, почавши в╕д оф╕ц╕йного прийняття Християнства князем Володимиром 988 року, ми, укра╖нц╕, стали християнським народом. Отже, прийшов час сьогодн╕ нам св╕тово ╓днатись як ш╕стдесятип’ятим╕льйонна укра╖нська нац╕я (зг╕дно з проф. В. Кубийовичем). Десь той зр╕лий початок мусить бути, ╕ то вже, щоб не було зап╕зно!
Контакт св╕тового укра╖нства з Р╕дною Землею-Укра╖ною – необмежений, тому, як каже наша припов╕дка: «Куй зал╕зо, поки гаряче»! Починаючи в╕д студентсько╖ молод╕ – найб╕льш динам╕чно╖ частини народу.
Центр тако╖ Укра╖нсько╖ Св╕тово╖ Християнсько╖ Студентсько╖ Сп╕лки повинен бути в Укра╖н╕, хоч ╕н╕ц╕атива ╖╖ зорган╕зувати може походити з будь-яко╖ частини св╕ту, де живуть укра╖нц╕. УСХСС, для св╕тового контакту, повинна видавати свою газету. На нашу думку – Могилянська Академ╕я в Ки╓в╕ була б не злим початком.
Дорог╕ молод╕ друз╕-студенти! Бер╕ть кермо в руки ╕ твор╕ть могутню Укра╖нську Св╕тову Християнську Студентську Сп╕лку (УСХСС) – м╕льйонну орган╕зац╕ю укра╖нсько╖ студ╕юючо╖ молод╕ св╕ту! Вперед!
Зинов╕й КВ╤Т, учитель.
 Ф╕ладельф╕я, США.

╤НТЕРНЕТ-В╤ДГУКИ НА ПУБЛ╤КАЦ╤╥ В КС»:
«ГЕТЬ ╤З МУЛУ ЯКОР╤ ╤РЖАВ╤»
 Натал╕я Васил╕вна
 <kurdus@routec.ntt>
 Завжди проходячи б╕ля могили поета В. Симоненка, з пошаною дивлюсь у його оч╕. Нав╕ть зображен╕ на холодному камен╕, вони горять жадобою вол╕, правди, життя. Його життя, як спалах св╕чки - яскраво╖, Великодньо╖. Загор╕лась тая св╕чечка осяйним полум’ям, осв╕тлюючи густу тем╕нь буденност╕, з╕гр╕ваючи нежарким, при╓мним теплом душ╕ друз╕в. Загор╕лась ╕ так рано погасла.... Але його, поетова, смерть не притишила його голос борця - правдолюба, а зовс╕м навпаки - ще з б╕льшою силою зазвучали вражаюч╕ рядки його бунт╕вних в╕рш╕в.
 «УКРА╥НСЬКИЙ ДОНБАС - ПОГЛИНУТА АТЛАНТИДА?»
 Прошу передати тепле в╕тання ╕ подяку Серг╕ю Лащенку за тепл╕ слова про мене у статт╕ «Укра╖нський Донбас - поглинута Атлантида?»
 Вадим ОЛ╤Ф╤РЕНКО,
 письменник з Донецька.
 * * *
 «НЕ З╤ПСУВАТИ СВЯТО!»

 Вiдправник: <анон╕м>
 Не лезьте в Севастополь! Крымчане сами как-нибудь разбируться, какие памятники и где ставить! Видимо Екатерина не добила вас хохломонов отъявленных! Страна похожая на маленькую озлобленную блоху, которая от собственной несамостоятельности и немощности отрывается на людях, делает ту же Россию во всём виноватой!!! Падлюки! Сил моих нет уже корректно выражаться!
 * * *
 «ТЕРИТОР╤Я СВ╤ТЛА ╤ ДОБРА»

 Вiдправник: <анон╕м>
 ВАЛИТЕ ИЗ КРЫМА! А то мало ли кто-нибудь не выдержит вашего хамства - и кончится светлое пребывание в Крыму)))
 * * *
 «В╤РН╤ ЛЕН╤НЦ╤» ЗНОВУ НАМАГАЮТЬСЯ ПРАВДУ ПОКЛАСТИ В ТРУНУ»

 Вiдправник: <Марта>
 И надо вам в Крым со своими бендеровскими книгами лезть? Ясно ведь дали понять, что тут видеть вас не желают. Предатели воины ОУН-УПА или великие борцы за свободу Украины - в этом сами разбирайтесь. Крым в военные годы был российским, так что нечего вообще сюда тулиться и что-то доказывать людям, которые каждый день вспоминают Хрущёва и думают, за что теперь приходится терпеть навязывание украинской мовы, культуры и новой совершенно истории, которая не была и не будет здесь родной никогда!
 * * *
 «ПРО ВСЕ, ЧИМ ПЕРЕПОВНЕНА ДУША...»

 Ра╖са Плотникова
 <raisa-plotnikova@yandex.ru>
Д. Кононенку. Даниле Андр╕йовичу, дякую за зм╕стовний матер╕ал. Петро Сорока надсила╓ й мен╕ сво╖ «денники». Таке зворушливе, щире слово ма╓ читати Крим, бо в них - наш дух ╕ така в╕дверт╕сть, мимо яко╖ не пройти...
 Я укра╖нець, але народився в Рос╕╖, в ╤ркутську, там навчався в школ╕ до сьомого класу. Укра╖нсько╖ мови нав╕ть не чув, мо╖ батьки розмовляли рос╕йською. Т╕льки з сьомого класу, коли ми в 1954 роц╕ пере╖хали жити в Укра╖ну, у м╕сто Микола╖в, почав вивчати, але не мову, а вже л╕тературу. Т╕ знання з мови, що я не мав змоги одержати в школ╕, надолужував самоосв╕тою. Маю вищу техн╕чну осв╕ту, вже тридцять рок╕в мешкаю в Севастопол╕...
 В. М. ВОЛЬХОВСЬКИЙ.
 м. Севастополь.

 З подарованих «Св╕тлиц╕» мовознавчих книг ми ще встигли над╕слати нашому севастопольському читачев╕ «Правопис - корсет мови» ╤рини Фар╕он. З`являться нов╕ - под╕лимося!
* * *
 Шановна редакц╕╓ «Кримсько╖ св╕тлиц╕»! Ще ╕ ще раз дякую за вашу газету, за вашу велику ╕ вкрай важливу працю, за «Кримський майдан», за знайомство з такими людьми, як пан╕ Наталя Василь╓ва. Яке то щастя бути учнями тако╖ вчительки! У не╖ ╓ чому повчитися нав╕ть таким л╕тн╕м людям, як я. Раз ╓ так╕ вчител╕ в Криму, то я в╕рю, що все буде добре у нас в Укра╖н╕.
 Кажуть, що понед╕лок - важкий день. Ус╕м киянам, хто так вважа╓, я б порадив передплатити ╕ читати «Кримську св╕тлицю». Вже два м╕сяц╕ у мене кожен понед╕лок почина╓ться з того, що я беру до рук «Кримську св╕тлицю», беру у передчутт╕ знайомства з чимось добрим, чистим, р╕дним. Читаючи вашу газету, я н╕би знову, як колись давно, знаходжусь у св╕тлиц╕ сво╓╖ мами. Дякую вам за все. Нехай вам допомага╓ Господь ╕ береже вас для ус╕х укра╖нц╕в.
 Юр╕й ГАЛАБУРДА.
 м. Ки╖в.
* * *
 Дорог╕ «св╕тличани»! Посила╓мо вам невелику бандероль з деякими л╕тературними зб╕рками ╕ виданнями, як╕ можуть вам бути ц╕кавими чи згодитись у ваших публ╕кац╕ях. А ауд╕озаписи нагадають вам про важк╕ стор╕нки ╕стор╕╖ боротьби за нашу незалежну державу, часи, як╕ ми вс╕ пережили ╕ тепер переда╓мо новим покол╕нням наших нащадк╕в. С╕чов╕ стр╕льц╕, б╕йц╕ УПА вели свою боротьбу з явно переважаючим, краще озбро╓ним, забезпеченим ╕ багаточисельним противником, але н╕коли (як це видно з ╖хн╕х п╕сень, лист╕вок, ╖хнього життя) не впадали у в╕дчай, знев╕ру. ╤ слова з ╖хньо╖ п╕сн╕ «Ми свято в╕рим в нашу перемогу, що Укра╖н╕ волю принесем» були ╖хн╕м житт╓вим кредо ╕ запов╕том нащадкам.
 Сьогодн╕ ваша газета боронить передню л╕н╕ю укра╖нства в кримському рег╕он╕. Ваша газета ╓ одн╕╓ю з найпопулярн╕ших видань у нас, ╕ ми завжди стара╓мось донести ╖╖ зм╕ст до нового читача, популяризуючи ╖╖.
 З найкращими побажаннями ╕ в╕таннями - за дорученням Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в (кер╕вник ╤. Юхновський) -
 Орест СЕНЬК╤ВСЬКИЙ,
 член секретар╕ату.
 м. Льв╕в.

 «Св╕тлиця» перепише повстанськ╕ п╕сн╕ (на CD-диски, у формат╕ mp3) сво╖м читачам (компенсувати редакц╕╖ просимо лише варт╕сть диск╕в та поштов╕ витрати). Так само продовжу╓мо поширювати серед передплатник╕в «КС» п╕сн╕ В. Крищенка (Вадим Дмитрович свого часу подарував редакц╕╖ 7 сво╖х диск╕в). Звертайтеся!
* * *
 Шановна редакц╕╓! В одному з випуск╕в «Кримського майдану» я прочитав, що частина передплатник╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕» просить друкувати програму телепередач в часопис╕, а друга частина просить не друкувати. Так задовольн╕ть ус╕х - друкуйте цю програму на окрем╕й вкладц╕, ╕ вс╕ будуть задоволен╕!
 А взагал╕-то ми щиро вдячн╕ вам, творц╕ «Св╕тлиц╕», що робите таку добру ╕ важливу справу для нашо╖ майбутньо╖, справд╕ укра╖нсько╖ Укра╖ни! Щасти вам!
 З повагою -
 Богдан ГАНЕВИЧ.
 м. Борислав.
Редакц╕я справд╕ плану╓ в майбутньому випускати спец╕альну «телерад╕овкладку» з анонсами, реценз╕ями, оц╕нкою того, що в╕дбува╓ться у в╕тчизняному ╕нформац╕йному простор╕. Все ще попереду!

ЩО ВОНО ЗА ПТИЦЯ - ГРАЧ?

 Доброго дня, шановна редакц╕╓ «Кримсько╖ св╕тлиц╕»! Розкаж╕ть, будь ласка, на стор╕нках газети, зв╕дки родом л╕дер кримських комун╕ст╕в Леон╕д Грач?
 Василь САЛЕНКО.
 с. Майське Джанкойського р-ну.
 
Шкода газетно╖ площ╕ (а то ще хтось подума╓, що ми головного кримського комун╕ста ╕ запеклого антиукра╖нця для майбутньо╖ книги «Укра╖нц╕ Криму» рекламу╓мо!), але з поваги до побажання нашого читача пода╓мо коротеньку автоб╕ограф╕ю Л. Грача.
Народився Леон╕д ╤ванович Грач 1 с╕чня 1948 року у с. Бродецьке що на В╕нниччин╕. У 1967 р. зак╕нчив Житомирське ПТУ-5 за спец╕альн╕стю столяр, у тому ж таки роц╕ п╕шов служити в арм╕ю. 12.1969 - 04.1970 - секретар комсомольсько╖ орган╕зац╕╖ ДПТУ № 6 в Дн╕пропетровську. 05-06.1970 - секретар ком╕тету комсомолу ДПТУ № 6
м. Керч. 06.1970 - 04.1972 - ╕нструктор ╕деолог╕чного в╕дд╕лу Керченського м╕ськкому комсомолу. 04.1972 - 11.1974 - секретар комсомольсько╖ орган╕зац╕╖. У 1973 - 1979 рр. навчався на юридичному факультет╕ Кубанського державного ун╕верситету. 11.1974 - 03.1980 - голова профкому рибопромислового об`╓днання «Керчрибпром». 03.1980 - 01.1984 - ╕нструктор, заступник зав╕дувача в╕дд╕лу, зав╕дувач сектора. З 1983 до 1985 р. був слухачем вищо╖ парт╕йно╖ школи при ЦК КПУ. 01.1984 - 12.1988 - зав╕дувач в╕дд╕лу пропаганди ╕ аг╕тац╕╖, з 12.1988 - секретар, з 10.1990 - другий, з 04.1991-го - перший секретар обласного (республ╕канського) ком╕тету КПУ Криму. З 05.1992 р. - голова Союзу комун╕ст╕в Криму. З 1993 по 1998 рр. - перший секретар Кримського республ╕канського ком╕тету КПУ. Депутат ВР АРК трьох скликань. З 14.05.98 до кв╕тня 2002 року - голова Верховно╖ Ради Криму. З 2002 року - народний депутат Укра╖ни.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5754

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков