Це добре, що нашу «Кримську св╕тлицю» читають практично в ус╕х рег╕онах Укра╖ни. ╤ про Крим пам’ятають, ╕ нам, льв╕в’янам, не дадуть «розслабитися», забути, з якого ми м╕ста. Вранц╕ 24 березня мен╕ потелефонували з Дн╕пропетровська. В╕ктор Лев╕, внук кара╖мського письменника Аропа Юсефа-огли Лев╕ нагадував, що у Львов╕ в╕дбудеться веч╕р вшанування пам’ят╕ композитора ╤горя Б╕лозора. Отако╖! Добре, що не пол╕нувався нагадати давн╕й приятель, бо я м╕г би й забути... Принаймн╕ тро╓ з чотирьох льв╕в’ян, яким я негайно ж подзвонив, про цю дату н╕чого не знали. Зворушив мене цей дзв╕нок. Це ж В╕ктор, уламочок Криму, його золоте зернятко, якимись примхами дол╕ занесене у середн╓ Подн╕пров’я, пам’ята╓ про Символ укра╖нсько╖ п╕сн╕, а я забув! ╤ ось я б╕ля Льв╕всько╖ обласно╖ ф╕лармон╕╖. До концерту ще далеко, але люди повол╕ сходяться... Читаю аф╕шу: «24 березня 2008 року в рамках фестивалю «Музика весни» в╕дбудеться веч╕р «В╕д Бога наша п╕сня» (до 53-╖ р╕чниц╕ в╕д дня народження народного артиста Укра╖ни ╤горя Б╕лозора); у ньому беруть участь: Заслужен╕ артисти Укра╖ни: Любов Качала, Олег Лихач, Олег Кульчицький, Мар’ян Шуневич, артистка театру ╕м. Заньковецько╖ Валентина Боднар, шоу-балет «Аверс», група «19-й клас», ансамбл╕ «Галичани» та «Льв╕вськ╕ музики», а також лауреати м╕жнародних та всеукра╖нських конкурс╕в Ольга Щербакова, В’ячеслав С╕нчук, Оксана Гриб, Мар╕я Яремчак. ...Вже скоро в╕с╕м рок╕в в╕дд╕ляють нас в╕д того фатального дня, коли загинув ╤гор Б╕лоз╕р. ╤ щороку у день його народження збираються б╕ля ф╕лармон╕╖ його колеги, друз╕, шанувальники творчост╕. Згадують композитора, а також обставини його загибел╕. Символ╕чно, що захищати наш п╕сенний прост╕р довелося на десятому роц╕ незалежност╕ Укра╖ни. ╤ в╕д кого? В╕д свого ж льв╕вського «русскоязычного» хама.. Про це н╕коли не забувають т╕, хто вшанову╓ ╤горя Б╕лозора. Звертаю увагу на в╕к шанувальник╕в укра╖нсько╖ п╕сн╕. Не браку╓ д╕тей ╕ молод╕, та все ж основна маса людей - це т╕, кому в╕д 40 до 50 рок╕в. Тобто т╕, хто виростав ╕ мужн╕в на п╕снях ╤горя Б╕лозора. Я пригадав сво╓ вес╕лля: тод╕ ╕ дружина, ╕ ус╕ ╖╖ родич╕ радо пристали на пропозиц╕ю обмежити «музичне забезпечення» ц╕╓╖ важливо╖ под╕╖ виключно п╕снями ансамблю «Ватра», яким керував тридцятир╕чний тод╕ ╤гор. На той час це було занадто «нац╕онал╕стичне» р╕шення, але перемогла проукра╖нська б╕льш╕сть. Н╕хто не шкодував, адже н╕жна, л╕рична аура п╕сень ╤горя Б╕лозора була дуже доречною. Ось ╕ тепер виступаюч╕ п╕дкреслювали, що ╤гор був «останн╕м романтиком укра╖нсько╖ п╕сн╕», що зараз настав час прагматик╕в, тому його сучасники були удв╕ч╕ щаслив╕шими, ан╕ж нин╕шня молодь. Згадували р╕зн╕ випадки з життя. Скаж╕мо, те, що ╤гор Б╕лоз╕р був не лише великим шанувальником футболу ╕ запеклим бол╕льником - в╕н ще й сам непогано грав. Не раз траплялося, що його «Ватра» у повному склад╕ проводила футбольн╕ матч╕ з «Карпатами». П╕сенна ╕ спортивна стих╕╖ так гармон╕йно по╓днувалися на галицькому ╜рунт╕, що музиканти згодом ставали непоганими футбол╕стами, а гравц╕ «Карпат» долучалися до п╕сенного мистецтва. Зокрема, непоганим композитором став Ярослав Музика. ...На вс╕х нас дивився з╕ сцени портрет ╤горя Б╕лозора. Н╕би й н╕чого не зм╕нилося - все той же теплий, мудрий погляд... ╤ так╕ ж його п╕сн╕ полонили наш╕ укра╖нськ╕ душ╕, перетворюючи зал у справжн╕й монол╕т, у ╓дине культурницьке ц╕ле. Хтось нагадав, що ╤гор мав символ╕чне пр╕звище. ╤ коли В’ячеслав С╕нчук виконав свою «П╕сню пам’ят╕»: Б╕л╕ зор╕, б╕л╕ зор╕ - Ви не згаснете н╕коли, Як цв╕те ╕ житиме Добро! - на очах у багатьох людей з’явилися сльози. Зал почав п╕дсп╕вувати. Н╕, все-таки, час в╕д часу при╓мно усв╕домлювати, що ти льв╕в’янин... Напевно, у Дн╕пропетровську публ╕ка була б дещо ╕ншою. Саме тепер, у оточенн╕ однодумц╕в, я пригадав, що В╕ктор Лев╕ вранц╕ говорив так, н╕би тр╕шки заздрив мен╕... Ех, В╕кторе! Це ж добре, що п╕сн╕, створен╕ в Галичин╕, п╕дкорили ╕ тво╓ кара╖мське серце! Хай порад╕ють друз╕ композитора; хай порад╕╓ ╕ його св╕тла Душа... Серг╕й ЛАЩЕНКО. м. Льв╕в.